ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
УХВАЛА
про відмову у відкритті апеляційного провадження
30 вересня 2026 року м. Львів Справа № 460/11976/25 пров. № А/857/50323/26
Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:
судді-доповідача - Валюха В. М.
суддів - Бруновської Н. В.
Хобор Р. Б.
перевіривши в електронній формі апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Рівненській області на рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 24 лютого 2026 року у справі № 460/11976/25 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ПРЕМІУМ-КОЛОР» до Головного управління ДПС у Рівненській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинення певних дій,
ВСТАНОВИВ:
Рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 24.02.2026 задоволено позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ПРЕМІУМ-КОЛОР» до Головного управління ДПС у Рівненській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинення певних дій.
Головне управління ДПС у Рівненській області подало в електронній формі через електронний кабінет апеляційну скаргу на вказане рішення суду.
Ухвалою судді Восьмого апеляційного адміністративного суду від 17.09.2026 апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Рівненській області на рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 24.02.2026 у справі № 460/11976/25 залишено без руху у зв`язку з порушеннями строків, установлених частиною першою статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), несплатою судового збору, та надано десятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків.
Копію зазначеної ухвали скаржник отримав 17.09.2026 в електронний кабінет користувача підсистеми «Електронний суд».
Зважаючи на надану законодавцем до початку функціонування всіх підсистем (модулів) ЄСІТС технічну можливість розглядати (формувати та зберігати) справи в паперовій, електронній чи змішаній формі, суд апеляційної інстанції вважає за доцільне справу розглядати у змішаній формі без витребування такої із суду першої інстанції.
Проаналізувавши матеріали справи, суд дійшов висновку про наявність підстав для відмови у відкритті апеляційного провадження, з огляду на таке.
На виконання вимог ухвали судді Восьмого апеляційного адміністративного суду від 17.09.2026 про залишення апеляційної скарги без руху, скаржник 28.09.2026 подав до суду заяву про поновлення строку апеляційного оскарження рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 24.02.2026, яка обґрунтована тим, що вперше апеляційну скаргу подано в межах строку на апеляційне оскарження, повторно з апеляційною скаргою апелянт звернувся в найкоротші строки. Підставою пропуску строку на апеляційне оскарження є повернення попередніх апеляційних скарг судом апеляційної інстанції по причині відсутності бюджетного фінансування видатків зі сплати судового збору та запровадження воєнного стану.
Відповідно до положень частини третьої статті 298 КАС України апеляційна скарга залишається без руху у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.
Якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі (пункт 4 частини першої статті 299 КАС України).
Суд апеляційної інстанції вважає, що вказана підстава пропущення строку на апеляційне оскарження є неповажною, а тому у відкритті апеляційного провадження у справі належить відмовити.
Відповідно до вимог пункту 1 частини другої статті 295 КАС України учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Із електронних матеріалів справи видно, що оскаржуване судове рішення постановлено 24.02.2026.
Апелянт неодноразово подавав апеляційні скарги на вказане рішення суду.
Ухвалами Восьмого апеляційного адміністративного суду від 16.04.2026, від 05.06.2026 та від 11.09.2026 апеляційні скарги Головного управління ДПС у Рівненській області на рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 24.02.2026 у справі №460/11976/25 повернуті скаржнику.
Вчергове апеляційну скаргу подано 15.09.2026, тобто із значним пропуском строку на апеляційне оскарження.
Колегія суддів зазначає, що у випадку пропуску строку на апеляційне оскарження прийняття апеляційної скарги можливе лише у випадку наявності поважних причин (підтверджених належними доказами), тобто обставин, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій.
Заява про поновлення строку звернення до адміністративного суду повинна містити роз`яснення причин пропуску і підстави, з яких заявник вважає ці причини поважними. У заяві повинні бути докази того, що здійснити відповідні процесуальні дії у визначений строк у заявника не було об`єктивної можливості. Відповідно, поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення сторони та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення сторонами у справі процесуальних дій та підтверджені належними доказами.
Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Ці строки обмежують час, протягом якого публічно-правові відносини можуть вважатися спірними. Тому, якщо протягом законодавчо встановлено строку особа не звернулася до суду за вирішенням спору, відповідні відносини набувають ознаки стабільності.
Стаття 44 КАС України передбачає обов`язок осіб, які беруть участь у справі (учасників справи), добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки, зокрема, щодо сплати судового збору.
З метою виконання процесуального обов`язку дотримання строку на апеляційне оскарження судових рішень особа, яка має намір подати апеляційну скаргу, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії.
Як видно з матеріалів справи, звернувшись на виконання вимог суду апеляційної інстанції із заявою про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 24.02.2026, відповідач підставами такого пропуску зазначив відсутність бюджетного фінансування для оплати судового збору та запровадження воєнного стану на території України, вказавши при цьому, що первинна апеляційна скарга була подана ним в межах визначеного процесуальним законом строку.
Оцінюючи обґрунтованість таких доводів відповідача, суд апеляційної інстанції виходить з того, що обставини, пов`язані з фінансуванням установ чи організацій з державного бюджету, відсутністю в ньому коштів, призначених для сплати судового збору тощо, не можуть бути підставою для реалізації суб`єктом владних повноважень права на апеляційне оскарження у будь-який необмежений час після закінчення такого строку та, відповідно, підставою для поновлення зазначеного строку.
Усталеною є практика Верховного Суду (постанови Верховного Суду від 15.05.2018 у справі №804/2979/17, від 24.06.2019 у справі №826/13063/17, від 14.04.2020 у справі №280/1068/19, від 10.08.2021 у справі №826/7551/16, від 23.12.2022 у справі №380/17601/21, від 28.06.2023 у справі №160/5058/20, від 06.02.2024 у справі №460/2510/23, від 15.05.2025 у справі №560/7133/24, від 18.02.2026 у справі №160/4328/25), відповідно до якої обставини, пов`язані з фінансуванням установ чи організацій з державного бюджету, відсутністю в ньому коштів, призначених для сплати судового збору тощо, не можуть бути безумовною підставою для реалізації суб`єктом владних повноважень права на апеляційне оскарження та, відповідно, підставою для поновлення зазначеного строку.
Більш того, у ситуації з пропуском строків державними органами - поважними причинами пропуску строку апріорі не може виступати необхідність дотримання внутрішньої процедури виділення та погодження коштів на сплату судового збору чи тимчасова відсутність таких коштів. Це пов`язано з тим, що держава має дотримуватись принципу належного урядування та не може отримувати вигоду від порушення правил та обов`язків, встановлених нею ж (таку правову позицію викладено у постановах Верховного Суду від 16.04.2026 у справі №160/13795/25, від 01.07.2026 у справі № 420/3372/25).
Відтак, відсутність відповідного бюджетного фінансування щодо видатків на оплату судового збору не можуть впливати на дотримання строку апеляційного оскарження судових рішень і, як наслідок, не є поважною підставою пропуску цього строку.
Стосовно поданої скаржником до заяви про поновлення процесуального строку виписки за 22.09.2026 про відсутність коштів суд апеляційної інстанції зазначає, що відповідач, маючи однаковий обсяг процесуальних прав і обов`язків поряд з іншими учасниками справи, діє як суб`єкт владних повноважень та є бюджетною установою, що фінансується з Державного бюджету України, а тому кошти на сплату судового збору повинні бути передбачені у кошторисі установи своєчасно і у повному обсязі.
Щодо посилання скаржника на обставину запровадження на території України воєнного стану з 24.02.2022, колегія суддів зазначає, що питання поновлення строку на оскарження судових рішень у випадку його пропуску з причин, пов`язаних із запровадженням воєнного стану в Україні, вирішується в кожному конкретному випадку, виходячи з доводів, наведених у заяві про поновлення такого строку та наданих на їх підтвердження доказів. Сам лише факт запровадження воєнного стану не може бути підставою для поновлення строку на апеляційне оскарження судових рішень у всіх абсолютно випадках.
Наведене дає підстави для висновку, що поновлення встановленого процесуальним законом строку для подання апеляційної скарги здійснюється судом апеляційної інстанції у виняткових, особливих випадках й лише за наявності обставин об`єктивного і непереборного характеру (підтверджених доказами), які істотно ускладнили або унеможливили своєчасну реалізацію права на апеляційне оскарження судового рішення.
Разом з тим, податковий орган, як при повторному поданні апеляційної скарги, так і в межах встановленого у подальшому судом апеляційної інстанції строку, не вказав підстав для поновлення строку апеляційного оскарження, які б ґрунтувались на наявності обставин, що відповідають наведеним вище критеріям.
Більше того, недоліки апеляційної скарги апелянт так і не усунув, не подавши документ про сплату судового збору.
Обставини звернення апелянта з первинною апеляційною скаргою (яку було залишено без руху та повернуто з підстав несплати судового збору) у строк, встановлений КАС України, також визнані судом апеляційної інстанції неповажною причиною пропуску строку апеляційного оскарження, оскільки сама та обставина, що повернення апеляційної скарги не позбавляє повторного звернення до апеляційного суду, не означає наявність в особи безумовного права оскаржувати судові рішення у будь-який момент після повернення вперше поданої апеляційної скарги без урахування процесуальних строків встановлених для цього, а у суду - обов`язку поновлювати такий строк у разі його пропуску, тим більш, за відсутності поважних причин.
Вищезазначене узгоджується з правовою позицією Великої Палати Верховного Суду, викладеною у постанові від 28.04.2021 у справі № 640/3393/19.
При цьому, у вказаній постанові від 28.04.2021 у справі № 640/3393/19 Велика Палата Верховного Суду зазначила, що неусунення певних недоліків скарги передбачають різні правові наслідки, а саме:
- повернення судом апеляційної інстанції скарги - у разі неусунення недоліків щодо її форми та змісту, визначених у статті 296 КАС України (пункт 1 частини четвертої статті 169 КАС України), при цьому скаржник не позбавлений права знову подати апеляційну скаргу з дотриманням встановлених до неї законом вимог;
- відмова судом апеляційної інстанції у відкритті апеляційного провадження - у разі неусунення недоліків, пов`язаних із недотриманням вимог щодо дотримання строку та ініціюванням перед судом питання про його поновлення, що також є передумовою для відмови в подальшому у відкритті провадження за апеляційною скаргою цієї особи на це саме судове рішення (пункти 3, 4 частини першої статті 299 КАС України).
На переконання Великої Палати Верховного Суду, до поданої з пропуском строку скарги (без клопотання про його поновлення чи з визнанням судом вказаних у ньому підстав неповажними), яка, крім цього, має інші недоліки, і ці недоліки скарги після залишення її судом без руху не усунуто, зокрема й не подано відповідного клопотання із зазначенням інших причин для його поновлення, слід застосовувати наслідки, передбачені пунктом 4 частини першої статті 299 КАС України.
Приписи пункту 4 частини першої статті 299 КАС України є імперативними та зобов`язують суд, у разі якщо особою у визначений строк не буде подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або у поданій заяві будуть наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження, визнані судом неповажними, відмовити у відкритті апеляційного провадження.
Наявність передбаченої пунктом 1 частини четвертої статті 169 КАС України підстави для повернення скарги, а саме неусунення її окремих недоліків щодо форми та змісту (не пов`язаних з недотриманням процесуального строку) після залишення скарги без руху, поряд з відсутністю передумов для поновлення строку, не виключає відмову у відкритті провадження за такою скаргою саме з підстави, передбаченої пунктом 4 частини першої статті 299 КАС України.
Такий підхід обумовлений тим, що право на оскарження судового рішення обмежене встановленим у законі строком на апеляційне оскарження, покликаним на дотримання принципу правової визначеності як одного з елементів верховенства права, та має дисциплінувати суб`єктів адміністративного судочинства. Процесуальні строки роблять процес динамічним і прогнозованим. Без наявності строків на ту чи іншу процесуальну дію або без їх дотримання в адміністративному судочинстві виникнуть порушення прав сторін - учасників адміністративного процесу. Недотримання встановлених законом строків зумовлює чітко визначені юридичні наслідки. Так, усунення певних недоліків скарги (у тому числі й удруге поданої після повернення), не пов`язаних з дотриманням процесуальних строків, як от сплата судового збору, за відсутності підстав для поновлення строку подання скарги однаково виключає можливість відкриття апеляційного провадження за такою скаргою.
З урахуванням наведеного, суд апеляційної інстанції вважає, що наведені скаржником підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження є неповажними, а тому у відкритті апеляційного провадження належить відмовити на підставі пункту 4 частини першої статті 299 КАС України.
Стосовно заявленого скаржником клопотання про продовження процесуального строку на усунення недоліків апеляційної скарги на 15 днів, то воно не підлягає задоволенню, з огляду на таке.
Згідно із частиною другою статті 121 КАС України встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.
Суд зазначає, що за усталеною практикою Верховного Суду обставини, пов`язані з фінансуванням установи чи організації з Державного бюджету України та відсутністю коштів, призначених для сплати судового збору, не звільняють орган державної влади від обов`язку своєчасної його сплати. Відповідач, як суб`єкт владних повноважень, має однаковий обсяг процесуальних прав та обов`язків поряд з іншими учасниками справи й, до того ж, є бюджетною установою, що фінансується з Державного бюджету України, а тому наведені ним обставини щодо відсутності (зменшення) бюджетного фінансування не повинні впливати на можливість неухильного виконання суб`єктом владних повноважень покладених на нього нормами КАС України процесуальних обов`язків щодо оформлення апеляційної скарги, в тому числі щодо своєчасної оплати судового збору. Особа, яка утримується за рахунок державного бюджету, має право в межах бюджетних асигнувань здійснити розподіл коштів, зокрема, з метою забезпечення сплати судового збору. В той же час, апелянтом не надано суду доказів щодо неможливості здійснити перерозподіл коштів задля виконання вимог закону при зверненні з апеляційною скаргою.
Враховуючи, що для усунення недоліків апеляційної скарги скаржнику було надано достатній строк та поважні причини невиконання ухвали судді Восьмого апеляційного адміністративного суду від 17.09.2026 про залишення апеляційної скарги без руху не встановлені, тому відсутні підстави для задоволення клопотання про продовження процесуального строку для усунення недоліків апеляційної скарги.
На підставі викладеного, керуючись статтями 298, 299, 325 КАС України,
УХВАЛИВ:
Відмовити в задоволенні клопотання Головного управління ДПС у Рівненській області про продовження процесуального строку на усунення недоліків апеляційної скарги.
Визнати неповажними підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження, наведені в заяві Головного управління ДПС у Рівненській області від 28 вересня 2026 року про поновлення строку на апеляційне оскарження.
Відмовити у задоволенні заяви Головного управління ДПС у Рівненській області від 28 вересня 2026 року про поновлення строку на апеляційне оскарження.
Відмовити у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Рівненській області на рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 24 лютого 2026 року у справі № 460/11976/25 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ПРЕМІУМ-КОЛОР» до Головного управління ДПС у Рівненській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинення певних дій.
Ухвалу разом із паперовими матеріалами апеляційної скарги надіслати до суду першої інстанції для приєднання до матеріалів справи.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена протягом тридцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Суддя-доповідач В. М. Валюх
судді Н. В. Бруновська
Р. Б. Хобор