465/1434/19
2/465/1188/26
У Х В А Л А
підготовчого судового засідання
30.09.2026 року м. Львів
Франківський районний суд м. Львова у складі:
головуючого судді Гулієвої М.І.,
за участі секретаря судових засідань Паньковецької Ю.В.
в ході розгляду у відкритому підготовчому засіданні в залі суду у м. Львові цивільної справи №465/1434/19 за позовом ОСОБА_1 до Комунального некомерційного підприємства Львівської обласної ради "Львівська обласна клінічна психіатрична лікарня" про стягнення моральної і матеріальної шкоди, -
встановив:
У провадженні Франківського районного суду м. Львова перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до Комунального некомерційного підприємства Львівської обласної ради "Львівська обласна клінічна психіатрична лікарня" про стягнення моральної і матеріальної шкоди.
02 грудня 2025 року Касаційним цивільним судом у складі Верховного Суду скеровано до Франківського районного суду м. Львова матеріали цивільної справи №465/1434/19 у кількості 59 томів та передані для розгляду судді Ванівському Ю.М.
19.01.2026 на адресу суду надійшла заява ОСОБА_1 про відвід судді Ванівського Ю.М.
Ухвалою судді Франківського районного суду м. Львова Ванівського Ю.М. від 21.01.2026 заяву ОСОБА_1 про відвід судді у цивільній справі №465/1434/19 визнано необґрунтованою, заяву про відвід судді передано до канцелярії Франківського районного суду м. Львова для визначення судді, який буде вирішувати питання про відвід у порядку, встановленому частиною першою ст.33 ЦПК України.
Ухвалою судді Франківського районного суду м. Львова Кушнір Б.Б. від 26.01.2026 у задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід судді Ванівського Ю.М. від розгляду цивільної справи № 465/1434/19 відмовлено.
Після задоволення самовідводів суддями Ванівським Ю.М. (ухвала від 28.01.2026), Дзеньдзюрою С.М. (ухвала від 09.02.2026), Величком О.В. (ухвала від 16.02.2026), відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями матеріали справи передано судді Франківського районного суду м. Львова Гулієвій М.І.
Ухвалою судді Гулієвоі М.І. від 04.06.2026 прийнято цивільну справу №465/1434/19 до свого провадження, призначено підготовче засідання на 10 липня 2026 року на 10 год. 00 хв. з викликом сторін.
Підготовче засідання, призначене на 10.07.2026 на 10.00 год., не відбулося у зв"язку з подачею позивачкою ОСОБА_1 клопотання про відкладення.
Ухвалою Франківського районного суду м. Львова від 14.08.2026 заяву позивачки ОСОБА_1 про проведення судового засідання в режимі відеоконференції задоволено, підготовче засідання, призначене на 19 серпня 2026 року на 15.30 год., та всі наступні судові засідання постановлено провести в режимі відеоконференції з використанням власних технічних засобів позивачки за допомогою захищеного відеоконференцзв`язку.
Підготовче засідання, призначене на 19.08.2026 на 15.30 год., яке було проведене в режимі відеоконференції за участю позивачки, після вирішення ряду процесуальних питань, відкладено на 30 вересня 2026 року на 14 год. 00 хв.
24 вересня 2026 року на електронну пошту суду надійшло клопотання позивачки про перенесення розгляду справи та непроведення судового розгляду без неї. Клопотання мотивує тим, що вона влаштувалася на нову роботу, адаптовується до нових умов, також в день призначення підготовчого засідання вона виконує свої обов"язки як викладача хімії, в підтвердження чого долучила відповідну довідку з місця роботи.
Представником відповідача через систему "Електронний суд" подано заперечення проти клопотання позивачки про відкладення розгляду справи. Вважає, що клопотання позивачки є безпідставними, вона може брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції. Крім того, просить застосувати до позивачки заходи процесуального примусу у вигляді штрафу за зловживання процесуальними правами.
У підготовчому засіданні представник відповідача підтримав свої письмові заперечення, позивачка не під"єдналась до системи ВКЗ.
Заслухавши думку представника відповідача, дослідивши клопотання позивачки та письмові заперечення представника відповідача, суд приходить до наступного.
Відповідно до ч.1 ст.2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Ч.1 ст.4 ЦПК України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання цивільного судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов`язаних із відповідними процесуальними діями, тощо (ст.11 ЦПК України).
Сторонами в цивільному процесі є позивач і відповідач (ч.1 ст.48 ЦПК України).
Відповідно до п.2, 3 ч.1 ст.43 ЦПК України, учасниким справи маєть право, зокрема, подавати докази; брати участь у судових засіданнях, якщо інше не визначено законом; брати участь у дослідженні доказів; ставити питання іншим учасникам справи, а також свідкам, експертам, спеціалістам; подавати заяви та клопотання, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб.
П.6 ч.1 ст.189 ЦПК України визначено, що завданням підготовчого провадження є, зокрема, вчинення інших дій з метою забезпечення правильного, своєчасного і безперешкодного розгляду справи по суті.
Підготовче засідання проводиться за правилами, встановленими главою 6 цього розділу, з урахуванням особливостей підготовчого засідання, встановлених цим Кодексом.
Суд відкладає підготовче засідання в межах визначеного цим Кодексом строку підготовчого провадження у випадках, зокрема, визначених частиною другою статті 223 цього Кодексу (ст.198 ЦПК України).
В обгрунтування клопотання про відкладення розгляду справи позивачка долучила довідку від 23.09.2026 №338 за підписом в.о. директора Київського фахового коледжу архітектури, будівництва та управління, з якої вбачається, що позивачка ОСОБА_1 працює в Київському фаховому коледжі архітектури, будівництва та управління на посаді помічника викладача з хімії з 01 вересня 2026 року на повний робочий день з педагогічним навантаженням на 2026-2027 н.р. - 515 годин, згідно розкладу навчальних занять працює в такі дні та години: понеділок - 8.45 - 16.15, середа 8.45 - 15.15, п"ятниця - 12.10 - 13.40 (чисельник/знаменник).
Як уже зазначено раніше чергове підготовче засідання призначено на 30 вересня 2026 року (середа) на 14 год. 00 хв., вказана дата погоджена зі сторонами.
Зважаючи на встановлені об"єктивні обставини суд не вбачає підстав для визнання поведінки позивачки зловживанням процесуальними правами (зокрема, подання клопотання про відкладення), як про це зазначає представник відповідача,враховуючи те, що попереднє засідання відбулось за її участі .
Суд звертає увагу, що відповідно до змісту ст.44 ЦПК України, залежно від конкретних обставин суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню цивільного судочинства, зокрема:
1) подання скарги на судове рішення, яке не підлягає оскарженню, не є чинним або дія якого закінчилася (вичерпана), подання клопотання (заяви) для вирішення питання, яке вже вирішено судом, за відсутності інших підстав або нових обставин, заявлення завідомо безпідставного відводу або вчинення інших аналогічних дій, що спрямовані на безпідставне затягування чи перешкоджання розгляду справи чи виконання судового рішення;
2) подання декількох позовів до одного й того самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав, або подання декількох позовів з аналогічним предметом і з аналогічних підстав, або вчинення інших дій, метою яких є маніпуляція автоматизованим розподілом справ між суддями;
3) подання завідомо безпідставного позову, позову за відсутності предмета спору або у спорі, який має очевидно штучний характер;
4) необґрунтоване або штучне об`єднання позовних вимог з метою зміни підсудності справи або завідомо безпідставне залучення особи як відповідача (співвідповідача) з тією самою метою;
5) укладення мирової угоди, спрямованої на шкоду правам третіх осіб, умисне неповідомлення про осіб, які мають бути залучені до участі у справі.
Суд також не вбачає підстав для постановлення ухвали про притягнення позивачки до відповідальності у вигляді накладення штрафу.
Штраф є одним із видів заходів процесуального примусу (п.5 ч.1 ст.144 ЦПК України).
За змістом ч.1 ст.148 ЦПК України, суд може постановити ухвалу про стягнення в дохід державного бюджету з відповідної особи штрафу у сумі до від 0,3 до трьох розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб у випадках:
1) невиконання процесуальних обов`язків, зокрема ухилення від вчинення дій, покладених судом на учасника судового процесу;
2) зловживання процесуальними правами, вчинення дій або допущення бездіяльності з метою перешкоджання судочинству;
3) неповідомлення суду про неможливість подати докази, витребувані судом, або неподання таких доказів без поважних причин;
4) невиконання ухвали про забезпечення позову або доказів, ненадання копії відзиву на позов, апеляційну чи касаційну скаргу, відповіді на відзив, заперечення іншому учаснику справи у встановлений судом строк;
5) порушення заборон, встановлених частиною дев`ятою статті 203 цього Кодексу.
Ч. 1 ст. 44 ЦПК України чітко встановлює обов`язок учасників судового процесу добросовісно користуватися процесуальними правами, категорично забороняючи зловживання ними. Характерними ознаками зловживання є: формальне, непропорційне використання процесуального права всупереч його легітимній меті, недобросовісність, умисний характер та завідома несумлінність дій. Верховний Суд неодноразово підкреслював, що зловживання є особливим різновидом правопорушення, що полягає у перевищенні або порушенні меж здійснення суб`єктивних прав (ухвала Верховного Суду від 06 вересня 2018 року, справа №552/2378/17).
Ознаками зловживання процесуальними правами є: недобросовісність; нечесність; відсутність відкритості поведінки; відсутність поваги до інтересів іншої сторони договору або відповідних правовідносин. Такі висновки наведені у постанові Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 11 листопада 2019 року у справі № 337/474/14.
Судом не встановлено в діях позивачки ОСОБА_1 ознак такої поведінки, які беззаперечно свідчать про зловживання нею процесуальними правами та наявність обгрунтованих підстав для застосування до позивачки заходів процесуального примусу і постановлення ухвали про стягнення з позивачки штрафу в дохід державного бюджету.
Враховуючи вищевикладене, з урахуванням того, що підстави застосування окремих заходів процесуального примусу чітко визначені ЦПК України, а обгрунтування, які викладені у письмовому запереченні сторони відповідача, є відмінними від тих, за наявності яких поведінка позивачки може бути визнана зловживанням процесальними правами, а відтак і підставою постановлення ухвали про накладення штрафу, суд вважає клопотання представника відповідача таким, що не підлягає задоволенню.
Суд звертає увагу, що відповідно до ч.2 ст.214 ЦПК України, головуючий відповідно до завдання цивільного судочинства керує ходом судового засідання, забезпечує додержання послідовності і порядку вчинення процесуальних дій, здійснення учасниками судового процесу їх процесуальних прав і виконання ними обов`язків, спрямовує судовий розгляд на забезпечення повного, всебічного та об`єктивного з`ясування обставин справи, усуваючи із судового розгляду все, що не має істотного значення для вирішення справи.
Відповідно до ст. 258 ЦПК України, ухвала суду є однією із форм судового рішення.
Процедурні питання, пов`язані з рухом справи в суді першої інстанції, клопотання та заяви осіб, які беруть участь у справі, питання про відкладення розгляду справи, оголошення перерви, зупинення або закриття провадження у справі, залишення заяви без розгляду, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом, вирішуються судом шляхом постановлення ухвал (ч.2 ст.258 ЦПК України).
На підставі вищевикладеного, керуючись статтями 143, 144, 214, 258 - 260 ЦПК України, -
постановив:
у задоволенні заяви представника відповідача Комунального некомерційного підприємства Львівської обласної ради "Львівська обласна клінічна психіатрична лікарня" - адвоката Сокальського Д.А. про визнання подання ОСОБА_1 клопотання про відкладення розгляду справи зловживанням процесуальними правами та постановлення ухвали про притягнення ОСОБА_1 до відповідальності у вигляді штрафу - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Заперечення на ухвалу, що не підлягає оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя М. І. Гулієва