Суддя Баронін Д. Б.
Справа № 644/9770/26
Провадження № 2-о/644/236/26
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
01 жовтня 2026 р. м. Харків
Індустріальний районний суд м. Харкова у складі:
головуючого судді Бароніна Д.Б.,
за участю секретаря Нестеренко А.Ю.,
заявниці ОСОБА_1 ,
представника заінтересованої особи Дерев`янченка Я.Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові цивільну справу за заявою ОСОБА_1 про встановлення факту проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу, за участю в якості заінтересованих осіб Міністерства оборони України, Військової частини НОМЕР_1 , ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , -
ВСТАНОВИВ:
1. Позиції сторін, процесуальні дії
1.1. ОСОБА_1 звернулася до Індустріального районного суду м. Харкова з заявою про встановлення факту проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу, посилаючись на наступне.
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , був військовослужбовцем ЗСУ та проходив військову службу за мобілізацією у в/ч НОМЕР_1 . ІНФОРМАЦІЯ_3 під час виконання бойового завдання ОСОБА_3 загинув, отримавши поранення несумісне з життям. Тривалий час заявниця та ОСОБА_3 проживали однією сім`єю як чоловік і дружина, були пов`язані спільним побутом, вели спільне домашнє господарство, разом виховували спільних дітей ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , спільно здійснювали витрати на забезпечення сім`ї. Встановлення факту проживання заявниці та ОСОБА_3 однією сім`єю як чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу необхідно заявниці з метою підтвердження права на призначення та отримання одноразової грошової допомоги у разі загибелі військовослужбовця.
1.2. Представник заінтересованої особи ОСОБА_2 надав письмові пояснення, в яких вказав, що ОСОБА_2 є матір`ю загиблого військовослужбовця ОСОБА_3 . ОСОБА_2 не визнає те, що ОСОБА_1 проживала з її сином однією сім`єю як чоловік та жінка без реєстрації шлюбу. ОСОБА_3 протягом трьох років і трьох місяців перебував у слідчому ізоляторі. Вказаний період припадає саме на часовий проміжок, який заявниця пов`язує з існуванням між нею та ОСОБА_3 сімейних відносин. Після тривалого перебування під вартою ОСОБА_3 фактично безпосередньо перейшов до проходження військової служби. Надані заявницею фотографії, особисте листування, спільне проведення часу, показання знайомих або навіть обставини спілкування ОСОБА_3 з дітьми можуть бути доказами певних особистих відносин, але не доводять проживання ОСОБА_1 та ОСОБА_3 однією сім`єю як чоловіка та жінки.
Встановлення заявленого факту безпосередньо впливає на майнові права ОСОБА_2 , тому остання заявляє, що існує спір про право, оскільки встановлення факту на користь ОСОБА_1 змінює коло осіб, які претендують на одну і ту саму передбачену законом виплату, та може безпосередньо вплинути на розмір частки ОСОБА_2 .
1.3. В судовому засіданні 01.10.2026 суд поставив на обговорення питання про залишення без розгляду заяви ОСОБА_1 про встановлення факту проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу у зв`язку із наявністю спору про право.
Заявниця у судовому засіданні заперечувала проти залишення її заяви без розгляду.
Представник заінтересованої особи ОСОБА_2 в судовому засіданні вказав, що ОСОБА_2 не визнає право заявниці на отримання одноразової грошової допомоги у разі загибелі військовослужбовця та не заперечував проти залишення заяви без розгляду.
Представники заінтересованих осіб Міністерства оборони України, Військової частини НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 в судовому засіданні присутні не були, про дату та час судового засідання були повідомлені належним чином.
2. Обставини справи, які мають значення для визначення наявності спору про право
2.1. Згідно з витягом із наказу командира в/ч НОМЕР_1 №357 від 14.12.2024, солдата ОСОБА_3 призначено наказом командира в/ч НОМЕР_1 від 14.12.2024 на посаду стрільця-помічника гранатометника 2 штурмового відділення 1 штурмового взводу 5 штурмової роти, який прибув з ІНФОРМАЦІЯ_4 і уклав контракт строком до оголошення рішення про демобілізацію.
Згідно з сповіщенням сім`ї №482 від 25.01.2025, солдат ОСОБА_3 зник безвісти 21.01.2025 в районі н.п. Свердлікове, Курської області, рф, під час виконання бойового завдання по захисту територіальної цілісності та суверенітету України.
Згідно з актом про підтвердження факту спільного проживання від 24.06.2026, ОСОБА_1 та ОСОБА_3 спільно проживали однією сім`єю без реєстрації шлюбу за адресою: АДРЕСА_1 , у період з 20.04.2019 по 13.12.2024. Даний факт підтвердили ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 .
Відповідно до копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 , виданого відділом державної реєстрації актів цивільного стану по Індустріальному та Немишлянському районах у м. Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків), ОСОБА_4 народився ІНФОРМАЦІЯ_5 у м. Харків. Батьком записаний ОСОБА_11 , матір`ю - ОСОБА_1 .
Відповідно до копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_3 , виданого Індустріально-Немишлянським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків), ОСОБА_5 народилася ІНФОРМАЦІЯ_6 у м. Харків. Батьком записаний ОСОБА_11 , матір`ю - ОСОБА_1 .
2.2. У заяві про встановлення факту проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу заявниця ОСОБА_1 визнає той факт, що ОСОБА_2 є матір`ю ОСОБА_3 .
3. Релевантні джерела права
3.1. Згідно з ч. 1 ст. 19 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.
Порядок розгляду справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення, в порядку окремого провадження визначений главами 1 і 6 розділу IV ЦПК України.
Окреме провадження є видом непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав (частина перша статті 293 ЦПК України).
Відповідно до пункту 5 частини другої статті, частини шостої 293 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.
Якщо під час розгляду справи у порядку окремого провадження виникає спір про право, який вирішується в порядку позовного провадження, суд залишає заяву без розгляду і роз`яснює заінтересованим особам, що вони мають право подати позов на загальних підставах.
Суд розглядає справи про встановлення факту: 1) родинних відносин між фізичними особами; 2) перебування фізичної особи на утриманні; 3) каліцтва, якщо це потрібно для призначення пенсії або одержання допомоги по загальнообов`язковому державному соціальному страхуванню; 4) реєстрації шлюбу, розірвання шлюбу, усиновлення; 5) проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу; 6) належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім`я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з прізвищем, ім`ям, по батькові, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті; 7) народження особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту народження; 8) смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті; 9) смерті особи, яка пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підстави вважати її загиблою від певного нещасного випадку внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру (частина перша статті 315 ЦПК України).
Визначений у частині першій статті 315 ЦПК України перелік фактів, які можуть встановлюватися судом, не є вичерпним, оскільки згідно з частиною другою зазначеної статті у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.
3.2. Згідно з ч. 1, п. 1 ч. 2 ст. 16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» одноразова грошова допомога у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (далі - одноразова грошова допомога), - гарантована державою виплата, що здійснюється особам, які згідно з цим Законом мають право на її отримання.
Одноразова грошова допомога призначається і виплачується у разі, зокрема, загибелі (смерті) військовослужбовця під час виконання ним обов`язків військової служби або внаслідок захворювання, пов`язаного з виконанням ним обов`язків військової служби, або смерті особи, звільненої з військової служби, протягом року після звільнення її з військової служби, якщо смерть настала внаслідок поранення, контузії, каліцтва, захворювання, пов`язаних з виконанням обов`язків військової служби.
Відповідно до статті 16-1 вищевказаного Закону у випадках, зазначених у підпунктах 1-3 пункту 2 статті 16 цього Закону, право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги мають особи, зазначені у пункті 4 цієї статті.
До членів сімей загиблих (померлих) осіб, зазначених у підпунктах 1-3 пункту 2 статті 16 цього Закону, належать:
діти, у тому числі усиновлені, зачаті за життя загиблої (померлої) особи та народжені після її смерті, а також діти, стосовно яких загиблу (померлу) особу за її життя було позбавлено батьківських прав;
вдова (вдівець);
батьки (усиновлювачі) загиблої (померлої) особи, якщо вони не були позбавлені стосовно неї батьківських прав або їхні батьківські права були поновлені на час її загибелі (смерті);
внуки загиблої (померлої) особи, якщо на момент її загибелі (смерті) їх батьки загинули (померли);
жінка (чоловік), з якою (з яким) загибла (померла) особа проживали однією сім`єю, але не перебували у шлюбі між собою або в будь-якому іншому шлюбі, за умови що цей факт встановлено рішенням суду, яке набрало законної сили;
утриманці загиблої (померлої) особи, визначені відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".
3.3. У постанові Великої Палати Верховного Суду від 18 січня 2024 року по cправі № 560/17953/21 вказано, що чинне цивільне процесуальне законодавство відносить до юрисдикції цивільного суду справи про встановлення фактів, від яких залежить виникнення, зміна або припинення суб`єктивних прав громадян. Чинне законодавство не передбачає іншого судового порядку підтвердження факту, що має юридичне значення, окрім як розгляд справ про встановлення факту, що має юридичне значення, в порядку цивільного судочинства.
Справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, належать до юрисдикції суду за таких умов:
- факти, що підлягають встановленню, повинні мати юридичне значення, тобто від них мають залежати виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян. Для визначення юридичного характеру факту потрібно з`ясувати мету встановлення;
- встановлення факту не пов`язується з подальшим вирішенням спору про право. Якщо під час розгляду справи про встановлення факту заінтересованими особами буде заявлений спір про право або суд сам дійде висновку, що у цій справі встановлення факту пов`язане з необхідністю вирішення в судовому порядку спору про право, суд залишає заяву без розгляду і роз`яснює цим особам, що вони вправі подати позов на загальних підставах;
- заявник не має іншої можливості одержати чи відновити документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення. Для цього заявник разом із заявою про встановлення факту подає докази на підтвердження того, що до її пред`явлення він звертався до відповідних організацій за одержанням документа, який посвідчував би такий факт, але йому в цьому було відмовлено із зазначенням причин відмови (відсутність архіву, відсутність запису в актах цивільного стану тощо);
- чинним законодавством не передбачено іншого позасудового порядку встановлення юридичних фактів.
4. Оцінка необхідності залишення заяви без розгляду та аргументів учасників справи
4.1. Суд враховує, що метою звернення заявниці до суду із заявою про встановлення факту проживання однією сім`єю з ОСОБА_3 є реалізація права на отримання одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) військовослужбовця.
Відповідно до статті 16-1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» одноразова грошова допомога у разі загибелі (смерті) військовослужбовця під час виконання ним обов`язків військової служби виплачується, в тому числі, дітям та батькам загиблої (померлої) особи, а також жінці (чоловіку), з якою (з яким) загибла (померла) особа проживали однією сім`єю, але не перебували у шлюбі між собою або в будь-якому іншому шлюбі.
В даному випадку матір`ю ОСОБА_3 є заінтересована особа ОСОБА_2 .
При цьому у письмових поясненнях представник заінтересованої особи ОСОБА_2 - ОСОБА_12 , однозначно заперечує проти задоволення заяви ОСОБА_1 про встановлення факту її проживання однією сім`єю з ОСОБА_3 та вважає цей факт недоведеним.
З наведених вище обставин видно наявність спору між заінтересованою особою ОСОБА_2 та заявницею ОСОБА_1 про наявність у ОСОБА_1 права на отримання одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) військовослужбовця ОСОБА_3 . Такий спір не може бути вирішений у порядку окремого провадження.
Враховуючи вищенаведені обставини та висновки, суд вважає за необхідне на підставі ч. 6 ст. 294 ЦПК України залишити без розгляду заяву ОСОБА_1 про встановлення факту проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу.
При цьому суд звертає окрему увагу на те, що у постанові Великої Палати Верховного Суду від 18 січня 2024 року по cправі № 560/17953/21 здійснено відступ від висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах стосовно юрисдикції спору, які викладено у постанові Великої Палати від 30.01.2020 у справі № 287/167/18-ц (провадження № 14-505цс19), у постанові Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 22.03.2023 у справі № 290/289/22-ц (провадження № 61-13369св22), а тому правильним буде саме залишити цю заяву без розгляду, а не закрити провадження у справі.
Підстав для розподілу судових витрат у цій справі суд не вбачає. Проте, заявниця має право окремо заявити клопотання про повернення судового збору в порядку статті 7 Закону України «Про судовий збір».
Стосовно раніше постановленої ухвали від 27.08.2026 про призначення у цій справі молекулярно-генетичної експертизи суд вважає за необхідне роз`яснити експерту, що матеріали стосовно цієї ухвали слід повернути до суду без виконання, оскільки експертиза не може бути проведена у справі, розгляд якої завершено.
Керуючись ст.ст. 255, 258, 260, 261, 279, 353-355 ЦПК України, суд
ПОСТАНОВИВ:
Залишити без розгляду заяву ОСОБА_1 про встановлення факту проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу, за участю в якості заінтересованих осіб Міністерства оборони України, військової частини НОМЕР_1 , ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Роз`яснити заявниці, що вона має право звернутися за вирішенням спору на загальних підставах в порядку позовного провадження до суду за встановленою підсудністю.
Роз`яснити експерту Харківського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України, що матеріали стосовно виконання ухвали суду від 27.08.2026 про призначення молекулярно-генетичної експертизи у справі за заявою ОСОБА_1 про встановлення факту проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу слід повернути до суду без виконання.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Харківського апеляційного суду. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено ЦПК України. Ухвали, що постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею.
Повний текст ухвали складено та підписано 01.10.2026.
Суддя Денис БАРОНІН