УХВАЛА
30 вересня 2026 року
м. Київ
cправа № 917/1813/25
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Мачульського Г. М. - головуючого, Рогач Л. І., Краснова Є. В.,
секретар судового засідання Зайченко О. Г.,
розглядаючи у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Лубенської міської ради Лубенського району Полтавської області
на постанову Східного апеляційного господарського суду від 01.07.2026 (колегія суддів: Тарасова І. В. - головуючий, Крестьянінов О. О., Лакіза В. В.) та рішення Господарського суду Полтавської області від 16.04.2026 (суддя Сірош Д. М.)
за позовом Фермерського господарства ?Вектор Агро?
до Лубенської міської ради Лубенського району Полтавської області
про визнання протиправним та скасування рішення, визнання укладеним договору оренди на новий строк,
за участю: позивача Лобов М. О. (адвокат)
ВСТАНОВИВ:
1. Короткий зміст і підстави позовних вимог
1.1 Фермерське господарство (далі - ФГ) "Вектор Агро" в особі його голови ОСОБА_1 звернулося з позовом до Лубенської міської ради Лубенського району Полтавської області, в якому просило:
- визнати протиправним та скасувати рішення Лубенської міської ради Лубенського району Полтавської області п`ятдесят шостої сесії восьмого скликання від 21.08.2025 "Про відмову у поновленні договору оренди землі зі ОСОБА_1 ";
- визнати укладеним на новий строк (в порядку, передбаченому частиною 1 статті 33 Закону України "Про оренду землі") договір оренди земельної ділянки у редакції проєкту від 29.07.2025.
1.2 Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач як орендар, який належним чином виконував свої обов`язки за договором оренди, в порядку реалізації переважного права на укладення цього договору на новий строк звернувся у встановлений строк до відповідача як орендодавця із заявою з доданим до неї проєктом відповідної додаткової угоди, однак відповідач прийняв рішення про відмову у поновленні договору, з якого не вбачається жодних підстав для такої відмови, що є проявом недобросовісної поведінки орендодавця, зловживанням ним своїми правами, внаслідок якого порушуються законні права позивача як добросовісного орендаря.
2. Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій
2.1 Рішенням Господарського суду Полтавської області від 16.04.2026 позов задоволено.
2.2 Суд мотивував рішення тим, що позивач дотримався вимог статті 33 Закону України "Про оренду землі", в редакції, яка діяла на час звернення із заявою про продовження договору на новий строк, які регламентують алгоритм його дій з реалізації переважного права орендаря. Натомість відповідач, відмовивши у поновленні договору без наведення будь-яких підстав, знехтував своїм обов`язком добросовісно провести переговори, не пропонуючи жодних умов орендарю.
2.3 Постановою Східного апеляційного господарського суду від 01.07.2026 рішення суду в частині визнання протиправним та скасування рішення ради скасовано та у позові в цій частині відмовлено. В решті - залишено без змін.
2.4 Колегія суддів зазначила про те, що суд першої інстанції, задовольняючи позов повністю, не врахував того, що визнання укладеним договору оренди землі на запропонованих позивачем умовах не потребує вжиття додаткових способів захисту. При цьому також вказала, що помилкове визначення дати укладення додаткової угоди від 18.09.2018 (котра має визначатися з моменту її укладення, а не реєстрації права оренди) й, відповідно, закінчення строку її дії не призвело до ухвалення неправильного по суті рішення про визнання укладеним договору оренди на новий строк.
3. Короткий зміст касаційної скарги та позиція інших учасників справи
3.1 У касаційній скарзі відповідач просить наведені судові рішення у відповідних частинах, що стосуються задоволення позовних вимог, скасувати та ухвалити нове рішення про відмову у позові повністю.
3.2 На обґрунтування підстави подання касаційної скарги за виключним випадком, передбаченим пунктом 1 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу (далі - ГПК) України, скаржник посилається на те, що суди не врахували висновки, викладені у постанові Верховного Суду від 23.11.2023 у справі № 906/1314/21 щодо застосування відповідної редакції Закону до спірних правовідносин. Як приклад також наводить постанови суду апеляційної інстанції у справах №№ 917/395/24, 917/1052/24.
3.3 У відзиві відповідач просить залишити касаційну скаргу без задоволення, оскільки вважає, що доводи відповідача про застосування неправильної редакції статті 33 Закону України "Про оренду землі" суперечать практиці Верховного Суду та не можуть бути підставою скасування рішень судів попередніх інстанцій.
3.4 28.09.2026 від відповідача надійшла заява про розгляд справи без участі у судовому засіданні його представника.
4. Мотивувальна частина
4.1 Суди встановили, що 05.11.2012 громадянин ОСОБА_1 та Лубенська районна державна адміністрація уклали договір оренди землі (без номера).
4.2 Відповідно до пункту 1 договору оренди землі від 05.11.2012 орендодавець (Лубенська РДА) надає, а орендар ( ОСОБА_1 ) приймає у строкове платне користування земельну ділянку для ведення фермерського господарства, яка знаходиться на території Мацківської сільської ради.
4.3 Відповідно до пункту 8 договору оренди землі від 05.11.2012 строк дії оренди становить п`ять років. Після закінчення строку договору орендар має переважне право поновлення його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 30 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію.
4.4 07.11.2012 протоколом № 1 зборів засновників ФГ "Вектор Агро" створено зазначене фермерське господарство, головою обрано ОСОБА_1 . Тим же протоколом зборів сформовано статутний фонд з розподілом часток у ньому, а також затверджено статут ФГ "Вектор Агро". 09.11.2012 відповідно до Виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців до цього реєстру внесено запис про реєстрацію ФГ "Вектор Агро".
4.5 18.09.2018 укладено додаткову угоду про поновлення договору оренди землі від 05.11.2012 та внесення змін до нього між Головним управлінням Держгеокадастру у Полтавській області та громадянином ОСОБА_1 (далі - Додаткова угода від 18.09.2018).
4.6 Пунктом 1 Додаткової угоди від 18.09.2018 передбачено, що Орендодавець надає, а Орендар ( ОСОБА_1 ) приймає в строкове платне користування земельну ділянку для ведення фермерського господарства з кадастровим номером [номер приховано]:03:003:0129, яка розташована за межами населених пунктів на території Мацківської сільської ради Лубенського району Полтавської області, яка входить до Засульської сільської об`єднаної територіальної громади.
4.7 Пунктом 8 Додаткової угоди від 18.09.2018 передбачено, що строк дії цієї Додаткової угоди становить 7 років.
4.8 Також пунктом 8 Додаткової угоди від 18.09.2018 передбачено, що після закінчення строку договору орендар має переважне право поновлення його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 30 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію.
4.9 Пунктом 42 Додаткової угоди зазначено про те, що вона набирає чинності з моменту її підписання сторонами.
4.10 27.02.2020 ОСОБА_1 та Засульська сільська рада Лубенського району Полтавської області уклали Додаткову угоду про внесення змін до договору оренди землі від 05.11.2012, що полягали у заміні сторони орендодавця на актуального, на той момент, власника земельної ділянки.
4.11 На підставі Закону України "Про внесення змін до деяких законів України щодо впорядкування окремих питань організації та діяльності органів місцевого самоврядування і районних державних адміністрацій" від 17.11.2020 Засульська сільська рада була реорганізована та увійшла до складу Лубенської міської ради, тому Лубенська міська рада є правонаступником прав і обов`язків Засульської сільської ради.
4.12 29.07.2025 ОСОБА_1 від імені ФГ "Вектор Агро" звернувся до Лубенської міської ради Лубенського району Полтавської області із заявою про продовження договору оренди земельної ділянки терміном на 7 років, до якої додав проєкт додаткової угоди.
4.13 21.08.2025 рішенням 56 сесії Лубенської міської ради Лубенського району Полтавської області 8 скликання "Про відмову у поновленні договору оренди землі зі ОСОБА_1 " позивачу відмовлено у поновленні договору оренди землі на земельну ділянку сільськогосподарського призначення за межами с. Мацківці Лубенського р-ну, площею 51,3000 га, кадастровий номер [номер приховано]:03:003:0129, за цільовим призначенням - для ведення фермерського господарства без наведення будь-яких підстав.
4.14 Відповідно до частини 1 статті 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог, викладених у касаційній скарзі, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
4.15 Верховний Суд у складі судової палати для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду у постанові від 23.11.2023 у справі № 906/1314/21 зазначив, що до правовідносин щодо процедури укладення договору оренди землі на новий строк в порядку реалізації переважного права орендаря на укладення договору оренди на новий строк шляхом судового розгляду такої вимоги не є застосовними положення абзацу 4 Розділу Перехідні положення Закону України "Про оренду землі". Натомість за загальним правилом дії законів у часі застосуванню підлягає стаття 33 Закону про оренду в редакції, чинній на момент звернення з такою вимогою, адже вказівки про інше положення законодавства не містять (пункт 6.25).
4.16 Як вбачається зі змісту оскаржених судових рішень, суди застосували до спірних правовідносин статтю 33 Закону України "Про оренду землі" в редакції, чинній на момент звернення з такою вимогою.
4.17 При цьому як зазначав Верховний Суд у цій постанові стаття 33 Закону про оренду землі (як у попередній, так і у чинній редакції) встановлює алгоритм дій орендаря та орендодавця за наявності наміру поновити договір оренди землі та передбачає певні правові запобіжники для захисту орендаря від умисного й безпідставного ухилення орендодавця від продовження орендних правовідносин за відсутності для цього підстав та за наявності добросовісної поведінки орендаря (пункт 6.31). Вказівка на проєкт правочину щодо продовження орендних правовідносин як на додаткову угоду чи на додатковий договір не впливає на суть наявного волевиявлення орендаря на продовження орендних правовідносин (пункт 6.42).
4.18 Так, визнаючи укладеною угоду про поновлення договору оренди на новий строк, суди виходили із того, що формулювання позивачем в заяві від 29.07.2025 прохання як продовження договору оренди землі, а не укладення його на новий строк, з посиланням при цьому на пункт 8 договору, яким передбачено переважне право орендаря поновити його на новий строк, свідчить про спрямованість його волевиявлення саме на реалізацію свого переважного права на продовження орендних правовідносин шляхом укладення договору оренди на новий строк, передбаченого чинною редакцією статті 33 Закону України "Про оренду землі", незважаючи на допущені термінологічні неточності у формулюванні.
4.19 Суди також заначили, що позивач дотримався вимог законодавства, які регламентують його поведінку, необхідну для отримання відповідного рішення уповноваженого органу, тому позивач може вважатись таким, що набув право "правомірного очікування", натомість орендодавець знехтував своїм обов`язком добросовісно провести переговори, не пропонуючи жодних умов орендарю, відмовив в поновленні договору без будь-яких обґрунтувань підстав відмови.
4.20 Отже, відсутні правові підстави вважати, що суди попередніх інстанцій застосували статтю 33 Закону України "Про оренду землі" без урахуванням висновку, викладеного у постанові Верховного Суду від 23.11.2023 у справі № 906/1314/21, що є підставою для закриття касаційного провадження відповідно до пункту 4 частини 1 статті 296 ГПК України.
4.21 Інші посилання скаржника на судові рішення, ухвалені судом апеляційної інстанції, не можуть бути виключним випадком касаційного оскарження відповідно до вимог частини 2 статті 287 ГПК України.
4.22 Суд касаційної інстанції закриває касаційне провадження, якщо після відкриття касаційного провадження виявилося, що Верховний Суд у своїй постанові викладав висновок щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах, порушеного в касаційній скарзі, і суд апеляційної інстанції переглянув судове рішення відповідно до такого висновку (пункти 4 частини 1 статті 296 ГПК України).
4.23 З урахуванням викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що касаційне провадження, відкрите за виключним випадком, передбаченим пунктом 1 частини 2 статті 287 ГПК України, належить закрити на підставі пункту 4 частини 1 статті 296 ГПК України.
4.24 У зв`язку з тим, що Верховний Суд дійшов висновку про закриття касаційного провадження відповідно до приписів статті 296 ГПК України, судові витрати за розгляд касаційної скарги покладаються на скаржника та поверненню відповідно до пункту 5 частини 1 статті 7 Закону України "Про судовий збір" не підлягають.
Керуючись статтями 234, 240, 296 ГПК України,
УХВАЛИВ:
Касаційне провадження у справі № 917/1813/25 закрити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та оскарженню не підлягає.
Головуючий Г. М. Мачульський
Судді Л. І. Рогач
Є. В. Краснов