УХВАЛА
01 жовтня 2026 року
м. Київ
справа №160/17474/25
адміністративне провадження №К/990/43821/26
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Васильєвої І.А.,
суддів: Шишова О.О., Яковенка М.М.,
перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19.12.2025 та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 26.08.2026 у справі № 160/17474/25 за первісним позовом Головного управління ДПС у Дніпропетровській області до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості та за зустрічним позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,
УСТАНОВИВ:
До Верховного Суду 24.09.2026 надійшла касаційна скарга Головного управління ДПС у Дніпропетровській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19.12.2025 та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 26.08.2026 у справі № 160/17474/25.
Вирішуючи питання про можливість відкриття касаційного провадження за поданою скаргою, Верховний Суд виходить з такого.
Як встановлено з Єдиного державного реєстру судових рішень, до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Головного управління ДПС у Дніпропетровській області до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу у розмірі 332792,95 грн.
Від ОСОБА_1 надійшла зустрічна позовна заява до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень Головного управління ДПС у Дніпропетровській області №[номер приховано] від 17.05.2024, №[номер приховано] від 17.05.2024, №[номер приховано] від 20.02.2024, №[номер приховано] від 17.05.2024, №[номер приховано] від 26.02.2024.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19.12.2025 У задоволенні первісного позову Головного управління ДПС у Дніпропетровській області до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості відмовлено.
Зустрічний позов ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень задоволено.
Визнано протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, а саме: №[номер приховано] від 17.05.2024, №[номер приховано] від 17.05.2024, №[номер приховано] від 20.02.2024, №[номер приховано] від 17.05.2024, №[номер приховано] від 26.02.2024.
Справа розглядалася в порядку загального позовного провадження.
Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 26.08.2026 апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області залишено без задоволення. Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19.12.2025 в адміністративній справі №160/17474/25 залишено без змін.
При вирішенні питання про відповідність касаційної скарги вимогам Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) судом встановлено наступне.
Відповідно до частини 1 статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.
Згідно з пунктами 3, 5 частини 2 статті 330 КАС України у касаційній скарзі зазначаються судове рішення, що оскаржується, а також вимоги особи, що подає касаційну скаргу, до суду касаційної інстанції.
У мотивувальній частині касаційної скарги (аркуш 2 скарги) та в пунктах 1 та 2 прохальної частини касаційної скарги (аркуш 7 скарги) скаржник висловлює незгоду, просить відкрити касаційне провадження та скасувати «рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19.12.2025 року по справі № 160/17474/25 та постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19.12.2025 року по справі № 160/17474/25». Водночас вимоги щодо скасування постанови Третього апеляційного адміністративного суду від 26.08.2026 прохальна частина касаційної скарги не містить.
Оскільки суд касаційної інстанції позбавлений процесуальних повноважень самостійно змінювати чи коригувати предмет касаційного оскарження та вимоги касаційної скарги, скаржнику необхідно привести зміст та прохальну частину касаційної скарги у відповідність до вимог пунктів 3, 5 частини 2 статті 330 КАС України шляхом подання уточненої редакції касаційної скарги із зазначенням дійсних реквізитів оскаржуваних судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій.
Відповідно до пункту 4 частини 2 статті 330 КАС України у касаційній скарзі зазначається підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав).
Відповідно до частини 1 статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.
Відповідно до пункту 4 частини 2 статті 330 КАС України у касаційній скарзі зазначається підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав).
Верховний Суд зазначає, що відповідно до частини 4 статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:
1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;
3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;
4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами 2 і 3 статті 353 цього Кодексу.
Верховний Суд зауважує, що обов`язковими умовами при оскарженні судових рішень на підставі пунктів 1, 2, 3 частини 4 статті 328 КАС України є зазначення у касаційній скарзі:
- норми матеріального права, яку неправильно застосовано судами; постанови Верховного Суду і який саме висновок щодо застосування цієї ж норми у ній викладено; висновку судів, який суперечить позиції Верховного Суду; обґрунтування в чому полягає подібність правовідносин у справах (у якій викладено висновок Верховного Суду i у якій подається касаційна скарга) (для пункту 1 частини 4 статті 328 КАС України);
- норми матеріального права, яку неправильно застосовано судом апеляційної інстанції; постанови Верховного Суду, у якій викладено висновок щодо правильного застосування норми права, від якого належить відступити; вмотивованого обґрунтування необхідності такого відступу; висновку, який, на думку скаржника, відповідає правильному тлумаченню і застосуванню цієї норми (для пункту 2 частини 4 статті 328 КАС України);
- норми матеріального права, яку неправильно застосовано судом апеляційної інстанції, висновок щодо правильного застосування якої ще не сформульовано Верховним Судом; висновку апеляційного суду, який, на переконання скаржника, є неправильним; обґрунтування у чому полягає помилка суду при застосуванні відповідної норми права та як, на думку скаржника, відповідна норма повинна застосовуватися (для пункту 3 частини 4 статті 328 КАС України).
У разі, якщо скаржник вважає, що судами порушено норми процесуального права щодо не дослідження зібраних у справі доказів, неповного встановлення обставин справи, або встановлення обставин, що мають істотне значення, на підставі недопустимих доказів (пункт 4 частини 4 статті 328 КАС України), у касаційній скарзі має бути конкретно зазначено або обставини, які встановлені на підставі недопустимих доказів та чому на думку скаржника останні є недопустимими, або зібрані у справі докази, які судом не досліджені, що могло б давати підстави для висновку про порушення цим судом норм процесуального права.
Аналіз наведених положень КАС України дає підстави для висновку, що при касаційному оскарженні судових рішень, зазначених у частині 1 статті 328 КАС України, у касаційній скарзі обґрунтування неправильного застосування судом (судами) норм матеріального права чи порушення норм процесуального права має обов`язково наводитись у взаємозв`язку із посиланням на відповідний пункт частини 4 статті 328 КАС України як на підставу для касаційного оскарження судового рішення.
У касаційній скарзі (аркуш 3 скарги) скаржник зазначає, що касаційна скарга подається «на підставі п. 1 ч. 4 ст. 328 КАС України, зокрема через відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах», а саме положень абзацу другого пункту 42.5 статті 42, абзацу другого пункту 58.3 статті 58, пункту 70.7 статті 70 Податкового кодексу України. Водночас у наступному розділі скарги («Щодо неврахування правових висновків») скаржник посилається на неврахування судами попередніх інстанцій висновків Верховного Суду, викладених у постановах від 09 жовтня 2018 року у справі № 820/1864/17, від 24 вересня 2019 року у справі № 825/1109/16, від 12 лютого 2020 року у справі № 826/17798/18, від 23 вересня 2021 року у справі № 640/8096/19 та від 23 травня 2022 року у справі № 810/3116/18.
Разом з тим відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах є самостійною підставою касаційного оскарження, яка передбачена пунктом 3, а не пунктом 1 частини 4 статті 328 КАС України. При цьому, вказуючи на відсутність висновку Верховного Суду щодо застосування положень абзацу другого пункту 42.5 статті 42, абзацу другого пункту 58.3 статті 58, пункту 70.7 статті 70 Податкового кодексу України, скаржник не наводить обґрунтування того, у чому саме полягає неправильне застосування судами попередніх інстанцій кожної із зазначених норм (зокрема пункту 70.7 статті 70 Податкового кодексу України) з урахуванням встановлених судами фактичних обставин цієї справи.
Крім того, оскаржуючи судові рішення також у частині задоволення зустрічного позову про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень (які скасовані судами з підстав недотримання контролюючим органом вимог пункту 79.2 статті 79 Податкового кодексу України під час проведення позапланової невиїзної перевірки), скаржник у розділі ІІ касаційної скарги обмежився викладенням змісту акта перевірки без зазначення та обґрунтування підстав касаційного оскарження судових рішень у цій частині за приписами частини четвертої статті 328 КАС України.
Отже, скаржнику необхідно уточнити підстави касаційного оскарження судових рішень із правильним посиланням на відповідні пункти частини четвертої статті 328 КАС України (пункт 1 та/або пункт 3 частини четвертої статті 328 КАС України) та навести належне обґрунтування кожної з обраних підстав касаційного оскарження як у частині первісного, так і в частині зустрічного позовів відповідно до вимог пункту 4 частини другої статті 330 КАС України.
Відповідно до частини 4 статті 330 КАС України до касаційної скарги додається документ про сплату судового збору, однак податковим органом відповідного документа не надано.
Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України від 08.07.2011 № 3674-VI «Про судовий збір» (далі - Закон № 3674-VI).
Відповідно до пункту 27 частини 1 статті 5 Закону № 3674-VI від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, його територіальні органи - в частині стягнення сум податкового боргу, заборгованості зі сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування.
Разом з тим предметом розгляду в цій справі, окрім первісного позову контролюючого органу про стягнення податкового боргу, є також вимоги за зустрічним позовом ОСОБА_1 про визнання протиправними та скасування п`яти податкових повідомлень-рішень Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, якими останньому визначено грошові зобов`язання на загальну суму 296 727,06 грн (від 17.05.2024 № [номер приховано] на суму 273 614,92 грн, від 17.05.2024 № [номер приховано] на суму 22 801,24 грн (основний платіж з урахуванням часткової сплати у розмірі 3 089,10 становить 15 151,89 грн.; штрафних санкцій на суму 4 560,25 грн), від 20.02.2024 № [номер приховано] на суму 1 020,00 грн, від 26.02.2024 № [номер приховано] на суму 2 040,00 грн та від 17.05.2024 № [номер приховано] на суму 340,00 грн).
Згідно з підпунктом 1 пункту 3 частини другої статті 4 Закону № 3674-VI за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру фізичною особою або фізичною особою - підприємцем ставка судового збору становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до підпункту 3 пункту 3 частини 2 статті 4 Закону № 3674-VI за подання до адміністративного суду касаційної скарги на рішення суду ставка судового збору становить 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, але не більше 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
При поданні до суду процесуальних документів в електронній формі застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору (частина 3 статті 4 Закону № 3674-VI).
Отже, скаржнику слід сплатити 4747,63 грн судового збору (296 727,06 грн * 1% * 200% * 0,8) та надати до суду оригінал платіжного документа.
Реквізити для сплати судового збору: Отримувач коштів: ГУК у м.Києві/Печерс. р-н/22030102. Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783. Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП). Рахунок отримувача: [рахунок приховано]. Код класифікації доходів бюджету: 22030102. Найменування податку, збору, платежу: «Судовий збір (Верховний Суд, 055)». Призначення платежу: *;101;__________(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та має відповідну відмітку у паспорті); Судовий збір, за позовом ___________ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), ВЕРХОВНИЙ СУД (назва відповідного касаційного суду, де розглядається справа, або Велика Палата Верховного Суду), номер справи, у якій сплачується судовий збір.
Згідно з частиною 2 статті 332 КАС України до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 330 цього Кодексу, а також подана особою, яка відповідно до частини 6 статті 18 цього Кодексу зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.
За правилами частини 2 статті 169 КАС України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Відповідно до вищенаведеного, керуючись статтями 328-330, 332, 355, 359 КАС України,
УХВАЛИВ:
Касаційну скаргу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19.12.2025 та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 26.08.2026 у справі № 160/17474/25 у справі № 160/17474/25 залишити без руху.
Встановити скаржнику строк у десять днів з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків касаційної скарги шляхом подання до суду уточненої редакції касаційної скарги із зазначенням у її тексті та прохальній частині дійсних реквізитів оскаржуваних судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій, а також із чітким визначенням та обґрунтуванням підстав касаційного оскарження, передбачених частиною 4 статті 328 КАС України; документа про сплату судового збору.
Роз`яснити скаржнику, що у разі неусунення недоліків касаційної скарги у встановлений судом строк така касаційна скарга буде повернута скаржнику.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання й оскарженню не підлягає.
Судді: І.А. Васильєва
О.О. Шишов
М.М. Яковенко