УХВАЛА
01 жовтня 2026 року
м. Київ
справа №160/27814/25
адміністративне провадження № К/990/39471/26
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Васильєвої І.А.,
суддів: Блажівської Н.Є., Шишова О.О.,
перевіривши матеріали касаційної скарги Головного управління ДПС у Дніпропетровській області на постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 08.07.2026 у справі №160/27814/25 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,
УСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 звернулась до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС в Дніпропетровській області, в якій позивачка просила визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення 17.04.2025 №[номер приховано] форма «ПС» на суму 680,00 грн, податкове повідомлення-рішення від 17.04.2025 №[номер приховано] форма «ПС» на суму 6500 грн, податкове повідомлення-рішення від 17.04.2025 №[номер приховано] форма «Р» на суму 544087,25 грн, податкове повідомлення-рішення від 17.04.2025 №[номер приховано] форма «Р» на суму 45340,62 грн.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19.02.2026 в задоволенні позову відмовлено. Справа розглядалася в порядку загального позовного провадження.
Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 08.07.2026 апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено повністю. Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19.02.2026 у справі №160/27814/25 скасовано. Ухвалено у справі №160/27814/25 нове рішення, яким позовну заяву ОСОБА_1 задоволено в повному обсязі. Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Дніпропетровській області від 17.04.2025 №[номер приховано] (форма «Р») про нарахування податку на доходи фізичних осіб у сумі 544 087,25 грн, № [номер приховано] (форма «Р») про нарахування військового збору у сумі 45 340,62 грн, № [номер приховано] (форма «ПС») про застосування штрафних санкцій у сумі 6 500,00 грн, № [номер приховано] (форма «ПС») про застосування штрафних санкцій у сумі 680,00 грн. Стягнуто на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 5 966,08 грн (п`ять тисяч дев`ятсот шістдесят шість гривень 08 копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Дніпропетровській області.
До Верховного Суду 21.08.2026 надійшла касаційна скарга Головного управління ДПС у Дніпропетровській області на постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 08.07.2026 у справі №160/27814/25, у зв`язку з відпусткою, судді-доповідачу передано 14.09.2026.
Ухвалою Верховного Суду від 21.09.2026 касаційну скаргу залишено без руху, установлено скаржнику десятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків касаційної скарги шляхом подання обґрунтованого клопотання про поновлення пропущеного строку касаційного оскарження, належного викладення підстав касаційного оскарження.
На виконання вимог вказаної ухвали податковим органом надіслано клопотання про поновлення строку касаційного оскарження, уточнено підстави касаційного оскарження.
Скаржником вказано, що касаційну скаргу повторно подано 21.08.2026 (п`ятниця), тобто на 5-й робочий день, рахуючи від дня наступного за днем отримання ухвали про повернення попередньої скарги. Враховуючи, зокрема, значне навантаження та загальні несприятливі обставини (зумовлені російсько-українською війною), скаржник, в найкоротший термін, без зайвих зволікань звернувся з повторною касаційною скаргою, аби належним чином реалізувати своє право на касаційне оскарження
Скаржником вказано підставою касаційного оскарження пункт 3 частини 4 статті 328 КАС України, зазначено, що наразі відсутні правові висновки Верховного Суду щодо подібних правовідносин. Даний факт вже може слугувати самостійною підставою для відкриття касаційного провадження, адже це призведе до формування правозастосовної практики. Станом на винесення оскаржуваної постанови були наявні лише постанови Верховного Суду, якими тотожні адміністративні справи було направлено на новий розгляд до судів першої інстанції, але ж направлення справи на новий розгляд не є кінцевим результатом розгляду справи та постанова, якою справу було направлено на новий розгляд - не може вважатися правовим висновком.
На думку відповідача, судом апеляційної інстанції було порушено баланс, передбачений ст. 9 КАС України та повністю перекладено тягар доказування на відповідача, тоді як саме існування ч. 2 ст. 77 КАС України не зумовлює скасування приписів ч. 1 цієї ж статті. Ці дві норми є взаємопов`язаними мають в собі один з основних принципів адміністративного судочинства - змагальність сторін. Так, контролюючий орган зобов`язаний довести правильність та законність своїх рішень, однак це аж ніяк не скасовує обов`язку позивача аргументувати те, яким саме чином оскаржуване рішення порушує його права. З огляду на норми процесуального законодавства, не достатньо просто заявити, що рішення суб`єкта владних повноважень є незаконним. Цю тезу необхідно обґрунтувати, надати до суду всі можливі докази на підтвердження власної позиції, адже інакше такі вимоги будуть безпідставними. Втім, ні під час судового розгляду справи, ані під час здійснення контрольно перевірочних заходів не було надано до контролюючого органу жодних пояснень, документів тощо, що могли б допомогти встановити точні дати транзакцій, або ж інших обставин.
Верховний Суд зауважує, що контролюючим органом не обґрунтовано в чому полягає неправильне застосування норми матеріального права, щодо застосування якої відсутній висновок Верховного Суду, та як така норма має застосовуватися, який правовий висновок щодо застосування норми права у даних правовідносинах має бути сформульовано Верховним Судом за результатами розгляду даної справи.
Крім того, на даний час в Єдиному державному реєстрі судових рішень наявні постанови суду касаційної інстанції у подібних правовідносинах (зокрема, але не виключно, від 06.08.2026 у справі №600/2950/25-а).
Доводи касаційної скарги зводяться до викладення фактичних обставин справи, цитування норм податкового законодавства України, висловлення незгоди з наданою судом апеляційної інстанції правовою оцінкою наявних у матеріалах цієї справи доказів у сукупності зі встановленими у справі обставинами, переоцінки доказів, що не є належним викладенням підстав касаційного оскарження.
Верховний Суд зазначає, що невстановлення судами обставин справи від яких, як вважає скаржник, залежить правильність вирішення спору, знаходиться у площині дослідження та оцінки судом доказів у справі, що може бути підставою касаційного оскарження, передбаченою пунктом 4 частини 4 статті 328 та відповідним пунктом частини 2 статті 353 КАС України, однак скаржником не вказано та не обґрунтовано дану підставу касаційного оскарження.
Враховуючи межі перегляду судом касаційної інстанції, визначені статтею 341 КАС України, суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
Верховний Суд зазначає, що у касаційній скарзі скаржник повинен навести мотиви незгоди з судовим рішенням з урахуванням передбачених КАС України підстав для його скасування або зміни (статті 351-354 Кодексу) з вказівкою на конкретні висновки суду, рішення якого оскаржується, із одночасним зазначенням норм права (пункт, частина, стаття), які неправильно застосовані цим судом при прийнятті відповідного висновку. Касаційна скарга повинна містити посилання на конкретні порушення відповідної норми (норм) права чи неправильність її (їх) застосування. Скаржник повинен зазначити конкретні порушення, що є підставами для скасування або зміни судового рішення (рішень), які, на його думку, допущені судом при його (їх) ухваленні, та навести аргументи в обґрунтування своєї позиції.
Суд касаційної інстанції не може самостійно визначати підстави касаційного оскарження, такий обов`язок покладено на особу, яка оскаржує судові рішення, оскільки, в ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначається підстава (підстави) відкриття касаційного провадження (частина 3 статті 334 КАС України).
Отже, перевіркою змісту поданої у цій справі касаційної скарги встановлено, що у ній не викладені передбачені частиною 4 статті 328 КАС України підстави для оскарження судових рішень в касаційному порядку. Касаційна скарга є подібною до попередньої та не усуває раніше встановлених недоліків.
Таким чином, недоліки касаційної скарги, які стали підставою для залишення її без руху, скаржником не усунуто в повному обсязі.
Відповідно до частини 2 статті 332 КАС України до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 330 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.
Згідно положень пункту 1 частини 4 статті 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
Відповідно до вищенаведеного, керуючись статтями 169, 328, 330, 332, 355, 359 КАС України,
УХВАЛИВ:
Касаційну скаргу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області на постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 08.07.2026 у справі №160/27814/25 повернути особі, яка її подала.
Роз`яснити, що повернення касаційної скарги не позбавляє права повторного звернення до суду касаційної інстанції в порядку, встановленому законом.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та не може бути оскаржена.
Судді І.А. Васильєва
Н.Є. Блажівська О.О. Шишов