УХВАЛА
01 жовтня 2026 року
м. Київ
справа №320/15422/25
адміністративне провадження №К/990/43245/26
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Шишова О. О.,
суддів: Васильєвої І. А., Яковенка М. М.,
перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 18 травня 2026 року у справі № 320/15422/25 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ПРОТЕЇН-ЕНЕРДЖІ» до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,
установив:
Товариство з обмеженою відповідальністю «ПРОТЕЇН-ЕНЕРДЖІ» звернулось до суду з позовом до Головного управління ДПС у м. Києві, в якому просило:
- визнати протиправним та скасувати рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у м. Києві від 18 грудня 2024 року № 189926 про відповідність Товариства з обмеженою відповідальністю «ПРОТЕЇН-ЕНЕРДЖІ» критеріям ризиковості платника податку;
- зобов`язати Головне управління ДПС у м. Києві виключити Товариство з обмеженою відповідальністю «ПРОТЕЇН-ЕНЕРДЖІ» з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.
Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 20 лютого 2026 року адміністративний позов задоволено повністю.
Не погоджуючись із прийнятим рішенням, Головне управління ДПС у м. Києві подало апеляційну скаргу.
Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 27 березня 2026 року апеляційну скаргу залишено без руху з підстав порушення вимог, установлених статті 296 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), в частині сплати судового збору.
На адресу Шостого апеляційного адміністративного суду від Головного управління ДПС у м. Києві надійшло клопотання про продовження строку для усунення недоліків апеляційної скарги.
Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 14 квітня 2026 року відмовлено у задоволенні клопотання Головного управління ДПС у м. Києві про продовження строку на усунення недоліків, апеляційну скаргу повернуто скаржнику.
22 квітня 2026 року Головне управління ДПС у м. Києві вдруге подало апеляційну скаргу.
Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 28 квітня 2026 року апеляційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві залишено без руху з підстав її невідповідності вимогам статті 295 КАС України.
06 травня 2026 року на адресу Шостого апеляційного адміністративного суду надійшло клопотання, в якому Головне управління ДПС у м. Києві просило поновити строк на апеляційне оскарження.
Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 18 травня 2026 року визнано неповажними наведені скаржником підстави пропуску строку на апеляційне оскарження рішення Київського окружного адміністративного суду від 20 лютого 2026 року у справі №320/15422/25 та, на підставі пункту 4 частини першої статті 299 КАС України, відмовлено у відкритті апеляційного провадження.
Не погодившись з ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 18 травня 2026 року, відповідач звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою.
Під час перевірки касаційної скарги встановлено, що вона не відповідає вимогам статті 329 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), а тому підлягає залишенню без руху з огляду на таке.
Статтею 329 КАС України передбачено, що касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.
Передбачений зазначеною статтею строк касаційного оскарження пропущено, оскільки оскаржувану ухвалу суду апеляційної інстанції постановлено 18 травня 2026 року, а з касаційною скаргою скаржник звернувся до Верховного Суду 21 вересня 2026 року.
Водночас у касаційній скарзі скаржник заявив клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження.
Обґрунтовуючи поважність причин пропуску строку на касаційне оскарження, заявник зазначає, що первинну касаційну скаргу було подано в межах установленого законом строку. Також посилається на те, що повернення касаційної скарги не позбавляє його права на повторне звернення до суду касаційної інстанції в порядку, встановленому законом. Крім того, заявник посилається на запровадження на території України воєнного стану. На думку заявника вказані обставини є поважними підставами для поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження.
Інших поважних причин неможливості звернення до суду касаційної інстанції у строк, встановлений статтею 329 КАС України, скаржником не зазначено.
Верховний Суд звертає увагу скаржника на те, що пропущений строк касаційного оскарження може бути поновлений судом, якщо за результатами оцінки та перевірки наведених заявником у відповідній заяві підстав пропуску такого строку, суд дійде висновку про їх поважність.
Для здійснення судом належної оцінки та перевірки доводів, наведених заявником в обґрунтування поважності підстав пропуску строку касаційного оскарження, такі доводи повинні бути підтверджені відповідними письмовими документами або іншими доказами, з яких достовірно убачається існування обставин, зазначених у заяві про поновлення строку.
Як убачається з матеріалів касаційної скарги, а також із відомостей Єдиного державного реєстру судових рішень і комп`ютерної програми «Діловодство спеціалізованого суду», скаржник уже реалізовував право на касаційне оскарження та звертався до суду касаційної інстанції у межах процесуального строку, встановленого законом.
Разом із тим ухвалами Верховного Суду подані касаційні скарги були залишені без руху з наданням скаржнику десятиденного строку з дня отримання копій відповідних ухвал для усунення виявлених судом недоліків, зокрема шляхом подання документа про сплату судового збору.
Проте скаржник у встановлений судом строк вимог ухвал про залишення касаційних скарг без руху не виконав, доказів сплати судового збору не подав, а відтак недоліків касаційних скарг не усунув. У зв`язку з цим ухвалами Верховного Суду від 27 липня 2026 року та 14 вересня 2026 року подані касаційні скарги було повернуто.
При цьому, повторно звертаючись до суду касаційної інстанції, скаржник знову не дотримався вимог процесуального закону та не усунув недоліків касаційної скарги, на які суд уже неодноразово звертав його увагу.
Отже, наведені скаржником причини пропуску строку не підтверджують існування обставин об`єктивного характеру, які б унеможливлювали своєчасне та належне виконання процесуальних обов`язків.
Крім того, для приведення касаційної скарги у відповідність із вимогами КАС України у скаржника було достатньо часу, а строк, що сплинув на момент подання касаційної скарги після постановлення ухвали суду апеляційної інстанції і виготовлення її повного тексту, не можна вважати розумним та оптимальним для реалізації права на касаційне оскарження судового рішення.
За змістом процесуального закону поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, що підтверджені належними доказами.
Отже, зазначені скаржником причини пропуску строку на касаційне оскарження не свідчать про існування об`єктивних непереборних перешкод для своєчасної реалізації процесуальних прав.
Також суд зазначає, що посилання на введення воєнного стану на території України не може бути поважною причиною для поновлення строку на касаційне оскарження для органу державної влади без зазначення конкретних обставин, які вплинули на своєчасність звернення до суду та без надання відповідних доказів того, як саме введення військового стану вплинуло на роботу цього державного органу, що в свою чергу обумовило пропуск строку на подання касаційної скарги.
Згідно з частиною третьою статті 332 КАС України касаційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 329 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строків або вказати інші підстави для поновлення строку.
Оскільки касаційну скаргу подано без додержання вимог, встановлених КАС України, таку касаційну скаргу слід залишити без руху та надати скаржнику десятиденний строк з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху для усунення зазначених вище недоліків.
Керуючись статтями 169, 330, 332 КАС України, Верховний Суд
постановив:
Касаційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 18 травня 2026 року у справі № 320/15422/25 - залишити без руху.
Надати скаржнику десятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків касаційної скарги.
Роз`яснити, що у разі невиконання вимог цієї ухвали, а також у разі, якщо наведені скаржником підстави для поновлення строку касаційного оскарження будуть визнані судом неповажними, у відкритті касаційного провадження буде відмовлено.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями й оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач О. О. Шишов
Судді І. А. Васильєва
М. М. Яковенко