УХВАЛА
01 жовтня 2026 року
м. Київ
справа №640/27112/20
адміністративне провадження № К/990/2045/26
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Кашпур О.В.,
суддів - Жука А.В., Соколова В.М.,
розглянувши в порядку письмового провадження заяву ОСОБА_1 про ухвалення додаткового судового рішення у справі №640/27112/20 за позовом ОСОБА_1 до Українського науково-дослідного інституту спеціальної техніки та судових експертиз Служби безпеки України, заступника директора Українського науково-дослідного інституту спеціальної техніки та судових експертиз Служби безпеки України Івана Козака про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,
УСТАНОВИВ:
У жовтні 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому, з урахуванням уточнених позовних вимог, просив:
- визнати протиправним та незаконним індивідуальний акт Українського науково-дослідного інституту спеціальної техніки та судових експертиз Служби безпеки України наказ від 08.09.2020 №168-ос/дск про виключення позивача зі списків особового складу з 08.09.2020;
- стягнути з Українського науково-дослідного інституту спеціальної техніки та судових експертиз Служби безпеки України кошти у сумі 3600000,00 грн на відшкодування майнової шкоди позивачеві (упущеної вигоди), заподіяної протиправним виданням наказу Українського науково-дослідного інституту спеціальної техніки та судових експертиз Служби безпеки України від 08.09.2020 №168-ос/дск про виключення позивача зі списків особового складу з 08.09.2020;
- визнати протиправними дії заступника директора Українського науково-дослідного інституту спеціальної техніки та судових експертиз Служби безпеки України Івана Козака зі складання та видачі рапорту від 08.09.2020, що став підставою для видання наказу Українського науково-дослідного інституту спеціальної техніки та судових експертиз Служби безпеки України від 08.09.2020 №168-ос/дск.
Рішенням Тернопільського окружного адміністративного суду від 05 травня 2025 року адміністративний позов задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано наказ Українського наукового - дослідного інституту спеціальної техніки та судових експертиз Служби безпеки України від 08 вересня 2020 року №168-ОС/дск про виключення зі списків особового складу ОСОБА_1 . Поновлено ОСОБА_1 у списках особового складу і грошовому забезпеченні Українського наукового - дослідного інституту спеціальної техніки та судових експертиз Служби безпеки України. Стягнуто з Українського наукового - дослідного інституту спеціальної техніки та судових експертиз Служби безпеки України на користь ОСОБА_1 середнє грошове забезпечення за час вимушеного прогулу з 09 вересня 2020 року. В іншій частині позовних вимог відмовлено.
Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 15 грудня 2025 року скасовано рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 05 травня 2025 року в частині стягнення з Українського науково - дослідного інституту спеціальної техніки та судових експертиз Служби безпеки України на користь ОСОБА_1 середнього грошового забезпечення за час вимушеного прогулу з 09 вересня 2020 року, прийнято нове рішення в цій частині. Стягнуто з Українського наукового - дослідного інституту спеціальної техніки та судових експертиз Служби безпеки України на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 09 вересня 2020 року до 05 травня 2025 року у розмірі 1 054 068 грн (один мільйон п`ятдесят чотири тисячі шістдесят вісім гривень) 00 коп.
Не погоджуючись із рішенням Тернопільського окружного адміністративного суду від 05 травня 2025 року та постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 15 грудня 2025 року, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, Український науково-дослідний інститут спеціальної техніки та судових експертиз Служби безпеки України подав касаційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржувані судові рішення та прийняти нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.
Постановою Верховного Суду від 01 червня 2026 року касаційну скаргу Українського науково-дослідного інституту спеціальної техніки та судових експертиз Служби безпеки України задоволено частково. Рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 05 травня 2025 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 15 грудня 2025 року у справі №640/27112/20 у частині задоволених позовних вимог скасовано. Ухвалено у справі №640/27112/20 в частині задоволених позовних вимог нове судове рішення, яким позов ОСОБА_1 до Українського науково-дослідного інституту спеціальної техніки та судових експертиз Служби безпеки України, заступника директора Українського науково-дослідного інституту спеціальної техніки та судових експертиз Служби безпеки України Івана Козака про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії задоволено частково. Змінено дату виключення із списків особового складу ОСОБА_1 з 08 вересня 2020 року на 29 вересня 2020 року. У решті судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій залишено без змін.
ОСОБА_1 звернувся до Верховного Суду із заявою про ухвалення додаткового судового рішення у справі №640/27112/20. На обґрунтування заяви зазначає про те, що у зв`язку з тим, що постановою Верховного Суду від 01 червня 2026 року було змінено дату виключення позивача із списків особового складу, відповідачем здійснено доплату грошового забезпечення у розмірі 10 859 грн 62 коп, розмір (порядок нарахування) якої судом визначено не було. Зазначена доплата виплачена відповідачем за власної ініціативи та без урахування індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 , а також без урахування компенсаційних виплат у зв`язку з інфляційною складовою, зміною мінімального прожиткового рівня, індексу споживчих цін, тощо. Також у постанові суду та наказі Українського науково-дослідного інституту спеціальної техніки та судових експертиз Служби безпеки України не зазначено з якого саме списку особового складу виключено ОСОБА_1 , який з 1994 по 2020 рік перебував в списках особового складу Служби безпеки України, а не Українського науково-дослідного інституту спеціальної техніки та судових експертиз Служби безпеки України. Також позивач зазначає про те, що дата виключення ОСОБА_1 зі списків особового складу також впливає на зміст грошового атестату, розмір та дату призначення пенсії за вислугою років, чого судом враховано не було. Тож, на думку позивача, щодо всіх позовних вимог та клопотань, з приводу яких досліджувалися докази судом не ухвалено рішення, суд, вирішивши питання про право, не визначив способу виконання судового рішення.
У заяві про ухвалення додаткового судового рішення позивач просить на підставі статті 252 КАС України розглянути та задовольнити дану заяву, ухвалити додаткову постанову у справі №640/27112/20, якою визначити спосіб виконання судового рішення, зокрема розмір доплати грошового забезпечення ОСОБА_1 з врахуванням всіх об`єктивних обставин справи, а також ухвалити рішення щодо всіх позовних вимог та клопотань, з приводу яких досліджувалися докази.
Розглянувши заяву про ухвалення додаткового судового рішення, Суд дійшов висновку про відсутність передбачених законом підстав для її задоволення, з огляду на таке.
Відповідно до частини першої статті 252 КАС України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) щодо однієї із позовних вимог, з приводу якої досліджувалися докази, чи одного з клопотань не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не визначив способу виконання судового рішення; 3) судом не вирішено питання про судові витрати.
За змістом частини першої статті 252 КАС України додаткове судове рішення є невід`ємною складовою основного судового рішення та спрямоване на усунення його неповноти, тобто на вирішення тих заявлених перед судом вимог або процесуальних питань, які залишилися невирішеними при ухваленні основного судового рішення. При цьому шляхом ухвалення додаткового судового рішення суд не вправі змінювати зміст чи суть свого рішення, переглядати його висновки або вирішувати питання, які не були предметом судового розгляду. Такий підхід відповідає усталеній практиці Верховного Суду.
Отже, інститут додаткового судового рішення спрямований на усунення неповноти вже ухваленого судового рішення, а не на зміну його змісту, способу захисту порушеного права чи вирішення нових вимог, які не були предметом розгляду суду.
Як убачається зі змісту постанови Верховного Суду від 01 червня 2026 року спір у цій справі виник у зв`язку із прийняттям Українським науково-дослідним інститутом спеціальної техніки та судових експертиз Служби безпеки України наказу від 08.09.2020 №168-ос/дск, яким полковника ОСОБА_1 , звільненого з військової служби наказом Голови Служби безпеки України від 13.08.2020 №1054-ОС/дск у запас Служби безпеки України за підпунктом "а" пункту 61 та підпунктом "г" (у зв`язку із скороченням штатів або проведення організаційних заходів) пункту 2 частини п`ятої статті 26 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу", який перебував у розпорядженні директора Українського науково-дослідного інституту спеціальної техніки та судових експертиз Служби безпеки України за посадою провідного наукового співробітника, виключено зі списків особового складу з 08.09.2020.
Верховний Суд погодився із висновками судів попередніх інстанцій про те, що відповідачем протиправно прийнято оскаржуваний наказ про виключення позивача із списків особового складу у період його лікування.
При цьому Верховний Суд установив, що порушене право позивача підлягає усуненню шляхом зміни дати виключення зі списків особового складу з 08 вересня 2020 року на 29 вересня 2020 року. Саме такий спосіб захисту Суд визнав належним у цій справі.
Верховний Суд в мотивувальній частині постанови зазначив, що наказ про звільнення з військової служби та наказ про виключення зі списків особового складу є різними за своєю правовою природою та наслідками актами, а спір у цій справі стосувався саме правомірності дати виключення позивача зі списків особового складу.
Також суд касаційної інстанції дійшов висновків про те, що суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, дійшов помилкового висновку про необхідність поновлення ОСОБА_1 у списках особового складу Українського наукового - дослідного інституту спеціальної техніки та судових експертиз Служби безпеки України, оскільки, з огляду на зазначене, відсутні підстави для продовження проходження позивачем військової служби. З огляду на неправомірність поновлення позивача у списках особового складу відповідача, відсутність заявлених позивачем позовних вимог про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та обраний Верховний Судом спосіб захисту порушеного права позивача, висновки судів попередніх інстанцій про стягнення заробітку за час вимушеного прогулу не відповідають вимогам закону, у зв`язку з чим рішення судів попередніх інстанцій в цій частині підлягають скасуванню.
Верховний Суд звертає увагу на те, що постановою Верховного Суду від 01 червня 2026 року не було визначено обов`язку відповідача здійснити доплату грошового забезпечення у певному розмірі, провести її індексацію чи здійснити компенсаційні виплати. Судове рішення містить чіткий спосіб захисту порушеного права - зміну дати виключення позивача зі списків особового складу з 08 вересня 2020 року на 29 вересня 2020 року. Такий спосіб захисту безпосередньо визначений у мотивувальній та резолютивній частинах постанови.
Крім того вимоги про зобов`язання відповідача здійснити відповідні виплати, їх індексацію чи нарахування компенсації позивачем під час розгляду справи не заявлялися.
За таких обставин посилання заявника на те, що судом не визначено розмір і порядок нарахування доплати грошового забезпечення, не враховано індексацію та компенсаційні виплати, не визначено наслідки зміни дати виключення для грошового атестата та пенсійного забезпечення, а також не зазначено, зі списків якого саме органу має бути виключений позивач, не свідчать про наявність підстав, передбачених статтею 252 КАС України.
Питання щодо фактичного виконання судового рішення, проведення відповідних розрахунків та нарахування належних сум грошового забезпечення, якщо такі виплати передбачені законом у зв`язку зі зміною дати виключення зі списків особового складу, не є питанням неповноти судового рішення у розумінні статті 252 КАС України.
Не свідчать про неповноту постанови Верховного Суду від 01 червня 2026 року й доводи заявника про те, що в ній не зазначено, з якого саме списку особового складу має бути виключений позивач. Як убачається зі змісту постанови, Верховний Суд, визначаючи належний спосіб захисту, виходив із установлених судами обставин щодо виключення позивача зі списків особового складу та дійшов висновку саме про зміну дати такого виключення. При цьому Суд не вирішував питання щодо поновлення позивача на військовій службі чи його подальшого перебування у списках особового складу. Навпаки, Верховний Суд прямо зазначив про відсутність підстав для продовження проходження позивачем військової служби.
Отже, резолютивна частина постанови Верховного Суду від 01 червня 2026 року є достатньо визначеною для її виконання та не містить невирішених позовних вимог. Вимоги заявника фактично спрямовані на доповнення постанови положеннями, які не були предметом розгляду суду касаційної інстанції, а тому виходять за межі правового регулювання статті 252 КАС України.
З огляду на наведене Верховний Суд дійшов висновку про відсутність передбачених статтею 252 КАС України підстав для ухвалення додаткового судового рішення, у зв`язку з чим заява задоволенню не підлягає.
Керуючись статтями 252, 345, 359 КАС України, Верховний Суд
УХВАЛИВ:
У задоволенні заяви ОСОБА_1 про ухвалення додаткового судового рішення у справі №640/27112/20 - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Головуючий: О. В. Кашпур
Судді: А.В. Жук
В.М. Соколов