УХВАЛА
02 жовтня 2026 року
м. Київ
Справа № 487/1503/25
Провадження № 61-5975ск26
Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Червинської М. Є. розглянув заяву ОСОБА_1 про відвід судді Другої судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду Гудими Д. А. від участі у розгляді справи за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення коштів,
ВСТАНОВИВ:
У березні 2025 року ОСОБА_1 звернувся до суду із вказаним позовом, в якому просив стягнути з ОСОБА_2 грошові кошти в розмірі 1 110 000,00 грн боргу, комісію за перерахування коштів у сумі 500,00 грн, інфляційні втрати в сумі 746 169,88 грн, три проценти річних в сумі 138 188,79 грн і моральну шкоду в розмірі 555 000,00 грн.
Рішенням Заводського районного суду міста Миколаєва від 16 вересня
2025 року позов задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 : кошти в сумі 1 110 000 грн, інфляційні втрати в сумі
745 833 грн 92 коп., три проценти річних в сумі 138 188 грн 79 коп., компенсацію моральної шкоди в сумі 100 000 грн та 15 137 грн 05 коп. судового збору.
Постановою Миколаївського апеляційного суду від 30 березня 2026 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 та апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково. Рішення Заводського районного суду міста Миколаєва від 16 вересня 2025 року в частині відмови у стягненні збитків скасовано та ухвалено в цій частині нове судове рішення про задоволення цієї вимоги. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 суму збитків в розмірі
500 грн. Рішення Заводського районного суду міста Миколаєва від 16 вересня 2025 року в частині відшкодування моральної шкоди змінено, зменшено стягнутий з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 розмір компенсації моральної шкоди з 100 000 грн до 5 000 грн. Рішення Заводського районного суду міста Миколаєва від 16 вересня 2025 року в частині розподілу судових витрат скасовано. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в розмірі 3 267 грн 21 коп. за розгляд справи в суді першої інстанції. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір в розмірі 11 872 грн 79 коп. за розгляд справи в суді першої інстанції. В іншій частині судове рішення залишено без змін. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в розмірі 5 470 грн 04 коп. за розгляд справи в суді апеляційної інстанції. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 судовий збір в розмірі
1 024 грн 22 коп. за розгляд справи в суді апеляційної інстанції.
04 травня 2026 року через підсистему «Електронний суд» ОСОБА_1 подав касаційну скаргу на рішення Заводського районного суду міста Миколаєва від 16 вересня 2025 року та постанову Миколаївського апеляційного суду від 30 березня 2026 року.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 04 травня 2026 року, для розгляду вказаної касаційної скарги визначено склад суду: суддя-доповідач: Гудима Д. А., судді, які входять до складу колегії: Краснощоков Є. В., Пархоменко П. І.
Ухвалою Верховного Суду від 18 травня 2026 року касаційну скаргу залишено без руху та надано строк для усунення недоліків, а саме запропоновано заявнику надати докази надсилання копії касаційної скарги відповідачу та сплатити 24 224,00 грн судового збору.
30 травня 2026 року через підсистему «Електронний суд» ОСОБА_1 подав заяву про усунення недоліків, разом з доказами надсилання копії касаційної скарги відповідачу, та клопотання про звільнення його від сплати судового збору.
Ухвалою Верховного Суду від 29 червня 2026 року відмовлено у задоволенні клопотання про звільнення від сплати судового збору та продовжено заявнику строк на усунення недоліків касаційної скарги - для сплати 24 224,00 грн судового збору.
12 липня 2026 року через підсистему «Електронний суд» ОСОБА_1 подав клопотання про відстрочення сплати судового збору, посилаючись на те, що він є військовослужбовцем, про що свідчать документи, надані з його попереднім клопотанням про звільнення його від сплати судового збору. Крім того, зазначив, що звільнений від сплати судового збору на підставі частини третьої статті 22 Закону України «Про захист прав споживачів», оскільки звернувся за захистом своїх прав як споживач.
Ухвалою Верховного Суду від 15 вересня 2026 року відмовлено у задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору та продовжено строк на усунення недоліків касаційної скарги.
25 вересня 2026 року через підсистему «Електронний суд» ОСОБА_1 подав заяву про відкликання касаційної скарги та про усунення недоліків касаційної скарги. У заяві про відкликання касаційної скарги зазначив, що відкликає свою касаційну скаргу в частині вимоги про зміну мотивів задоволення вимоги про стягнення боргу.
Ухвалою Верховного Суду від 28 вересня 2026 року касаційну скаргу в частині вимоги змінити мотиви рішення суду першої інстанції та постанови апеляційного суду щодо задоволення вимоги про стягнення боргу із відповідача повернуто заявнику та продовжено строк на усунення недоліків касаційної скарги для доплати 3 577,11 грн судового збору.
01 жовтня 2026 року через підсистему «Електронний суд» ОСОБА_1 подав заяву про відвід судді Другої судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду Гудими Д. А.
Заява мотивована тим, що вирішуючи питання про звільнення від сплати судового збору на стадії відкриття касаційного провадження, суд мав виявити особливу виваженість, оскільки підстави для такого звільнення безпосередньо пов`язані з підставами позову. Суддя-доповідач передчасно оцінив характер спірних правовідносин і обставини справи, фактично висловивши позицію щодо обґрунтованості позовних вимог та доводів касаційної скарги, безпідставно визначив скаржника інвестором, а не споживачем. Скаржник розраховував на отримання від відповідача фінансових (платіжних) послуг із перерахування коштів для поповнення торгового рахунку в брокерській компанії «Траст Макворі Кепітал», а не інвестиційних послуг чи придбання безпосередньо у відповідача акцій, корпоративних прав або інших фінансових інструментів. Заявник зазначав про відповідні обставини, однак суддя-доповідач їх не врахував.
Внаслідок висновків судді-доповідача про відсутність підстав для звільнення від сплати судового збору скаржник мав сплатити його в максимальному розмірі - 24 224,00 грн. Оскільки ця сума є для нього надмірною, він був змушений подати заяву про відкликання касаційної скарги в частині зміни мотивів задоволення вимоги про стягнення боргу.
Зазначені обставини означають, що у судді-доповідача вже сформувалося внутрішнє переконання щодо характеру спірних правовідносин, яке перешкоджає всебічному, об`єктивному та неупередженому розгляду справи. Підстав стверджувати, що суддя-доповідач прямо чи опосередковано заінтересований в результаті розгляду справи немає, однак його процесуальні дії з позиції стороннього спостерігача можуть сприйматися як прояв упередженості та викликають обґрунтовані сумніви в безсторонності суду.
Ухвалою Верховного Суду від 01 жовтня 2026 року заяву ОСОБА_1 про відвід судді Другої судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду Гудими Д. А. визнано необґрунтованою тапередано для вирішення судді, визначеному у порядку, встановленому частиною першою статті 33 ЦПК України.
На виконання вимог частини третьої статті 40 ЦПК України, 01 жовтня 2026 року заяву ОСОБА_1 про відвід судді Другої судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду Гудими Д. А. в порядку, встановленому частиною першою статті 33 ЦПК України, передано судді Верховного Суду Червинській М. Є.
Підстави для відводу (самовідводу) судді визначені статтею 36 ЦПК України, згідно з якою суддя підлягає відводу (самовідводу), зокрема, за наявності обставин, встановлених статтею 37 цього Кодексу.
Відповідно до частини першої статті 36 ЦПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі; він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; було порушено порядок визначення судді для розгляду справи; є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності судді.
Згідно з частиною четвертою статті 36 ЦПК України незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.
Європейський суд з прав людини вказав, що наявність безсторонності відповідно до пункту першого статті 6 Конвенції повинна визначатися за суб`єктивним та об`єктивним критеріями. Відповідно до суб`єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі. Відповідно до об`єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності. Стосовно суб`єктивного критерію, особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного. Стосовно об`єктивного критерію, то це означає, що при вирішенні того, чи є у цій справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезсторонній, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним же є те, чи можна вважати такі побоювання об`єктивно обґрунтованими (BELUKHA v. UKRAINE, N 33949/02, § 49 - 52, ЄСПЛ, від 09 листопада 2006 року).
Згідно з частинами другою, третьою статті 40 ЦПК України питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість. Якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу, він вирішує питання про зупинення провадження у справі. У такому випадку вирішення питання про відвід судді здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 33 цього Кодексу.
Згідно з частиною одинадцятою статті 40 ЦПК України за результатами вирішення заяви про відвід суд постановляє ухвалу.
Аналіз заяви ОСОБА_1 свідчить, що підставою для відводу є незгода із прийнятими суддею процесуальними рішеннями, викладеними в ухвалах Верховного Суду про залишення касаційної скарги без руху та надання строку для усунення недоліків, про відмову у задоволенні клопотань про відстрочення сплати судового збору та продовження строку на усунення недоліків касаційної скарги,що відповідно до статті 36 ЦПК України не є підставою для відводу судді.
При цьому, судом не встановлено обставин, які передбачені частиною першою статті 36 ЦПК України.
Враховуючи викладене, Верховний Суд дійшов висновку, що у задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід судді Другої судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду Гудими Д. А. слід відмовити.
Керуючись статтями 36, 40, 260 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,
УХВАЛИВ:
Відмовити у задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід судді Другої судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду Гудими Д. А. від участі у розгляді справи за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення коштів.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя М. Є. Червинська