Справа № 215/9433/25
2/215/3774/26
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
01 жовтня 2026 року Тернівський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області, у складі: головуючого судді Данилевського М.А., за участю секретаря судового засідання Потніченко Ю.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження в порядку ч.2 ст.247 ЦПК України без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу в м. Кривому Розі цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання повнолітньої дитини, яка продовжує навчання,
ВСТАНОВИВ:
10.12.2025 позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з даною позовною заявою про стягнення з ОСОБА_2 аліментів на утримання повнолітньої дитини, яка продовжує навчання.
Заочним рішенням Тернівського районного суду міста Кривого Рогу від 06.04.2026 позовні вимоги задоволено повністю. Ухвалено рішення про стягнення щомісячно з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 на утримання повнолітньої доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка продовжує навчання, аліменти в розмірі 1/4 частини всіх видів його доходу (заробітку), щомісячно на час навчання ОСОБА_3 , але не більш ніж до досягнення віку 23 років, за умови продовження навчання, починаючи з дня пред`явлення позову - 10.12.2025. Допущено негайне виконання рішення в межах платежу аліментів за один місяць. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір в сумі 1211,20 грн.
Ухвалою суду від 23.06.2026 заяву відповідача про скасування заочного рішення та поновлення строку задоволено, заочне рішення Тернівського районного суду міста Кривого Рогу від 06.04.2026 скасовано, призначено справу до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з повідомлення учасників справи.
Розглянувши матеріали справи судом встановлено наступне.
В обґрунтування своїх позовних вимог вказує, що 22.09.2006 між нею і ОСОБА_2 , було укладено шлюб, зареєстрований Тернівським відділом реєстрації актів цивільного стану Криворізького міського управління юстиції Дніпропетровської області, про що 22.09.2006 складено відповідний актовий запис №496. Зазначене підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_1 .
Шлюб між сторонами було розірвано на підставі рішення Тернівського районного суду міста Кривого Рогу від 17.07.2012 по справі №441/5129/2012.
Від шлюбу у сторін народилась дитина: ОСОБА_4 (прізвище замінено на ОСОБА_5 , що підтверджується витягом з ДАРЦС громадян про внесення до актового запису змін, доповнень від 07.05.2015 №0[телефон приховано]) ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , про що 11.12.2007 Тернівським відділом актів цивільного стану Криворізького міського управління юстиції Дніпропетровської області, складено відповідний актовий запис №802..
Дитина фактично зареєстрована та проживає з Позивачем, що підтверджується довідкою №18 від 17.11.2025 виданою Криворізькою об`єднаною міською-довідково-інформаційною службою.
На теперішній час ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 навчається в Загальноосвітньому ліцеї імені Яна Павла в м. Тушин, зарахована до школи 01.09.2022 року, навчальний рік триває до 31.08.2026. Вищевикладене підтверджується довідкою про навчання №ЛО.4317.24.2025-/- від 06.10.2025..
Добровільно матеріальної допомоги на утримання доньки відповідач не надає, тому позивач була змушена звернутися до суду, щодо стягнення аліментів з відповідача в примусовому порядку. На підставі вище викладеного, позивач просить стягнути аліменти з ОСОБА_2 у розмірі 1/4 частини з усіх видів його заробітку (доходів) на користь позивача ОСОБА_1 на утримання повнолітньої доньки ОСОБА_3 на час навчання доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , починаючи з 10.12.2025 та до закінчення навчання, але не більше ніж до досягнення нею 23 років.
Позивач ОСОБА_1 та її представник ОСОБА_7 в судове засідання не з`явилися, надали письмову заяву про розгляд справи за їх відсутності, позов підтримали в повному обсязі.
Відповідач ОСОБА_2 та його представник адвокат Солод Р.Г. в судове засідання не з`явилися, про час, дату та місце розгляду справи повідомлені у встановленому законом порядку, надали до суду відзив, суть якого зводиться до наступного.
Відповідач не погоджується з заявленими позовними вимогами, оскільки позивачем не доведено конкретних витрат, які несе дитина при продовженні навчання, посилається на те, що позивачка як мати дитини також повинна нести витрати на утримання повнолітньої доньки. Крім того, відповідач маючи на утриманні неповнолітню, вважає стягнення аліментів в розмірі 1/4 всіх видів заробітку відповідача поставить відповідача, його родину та його неповнолітню дитину у скрутне матеріальне становище.
Дослідивши письмові докази, суд проходить до наступних висновків.
Судом встановлено, що від шлюбу між позивачем та ОСОБА_2 народилася дитина - донька ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка вже повнолітня, однак навчається в Загальноосвітньому ліцеї імені Яна Павла в м. Тушин, зарахована до школи 01.09.2022, навчальний рік триває до 31.08.2026.
Доказів надання матеріальної допомоги на утримання доньки, яка продовжує навчання, відповідачем не надано.
Згідно інформації з Головного управління пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про стан доходів відповідача ОСОБА_2 , суд приходить до висновку, що відповідач має можливість надавати допомогу на утримання повнолітньої дитини, яка продовжує навчання.
Згідно інформації отриманої з органів Пенсійного фонду України (Форма ОК-5) ОСОБА_2 у 2025 році мав середньомісячний дохід в сумі 42 492,96 грн., за січень - лютий 2026 року (на момент отримання інформації) - 37 219,48 грн.
ОСОБА_1 (позивачка) згідно Форми ОК-5, протягом 2017 - 2025 років офіційного доходу в Україні не мала.
Інформації щодо доходів ОСОБА_3 позивачкою суду не надано.
Відповідач перебуває у шлюбі з ОСОБА_8 , має на утриманні неповнолітню дитину ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Правовідносини щодо утримання батьками повнолітніх дочки, сина регулюються главою 16 Сімейного кодексу, яка зокрема передбачає обов`язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчання і у зв`язку з цим потребують матеріальної допомоги, у спосіб сплати аліментів (ст. ст. 199, 200, 201 Сімейного кодексу України). При визначенні розміру аліментів мають бути враховані вартість навчання, вартість підручників, проїзду до навчального закладу, проживання за місцем його знаходження.
Відповідно до частин 1 і 3 ст. 199 СК України, якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання й у зв`язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов`язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу.
Виходячи з п. 20 постанови Пленуму Верховного Суду України №3 від 15 травня 2006 року "Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів", обов`язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчатися після досягнення повноліття (незалежно від форми навчання), виникає за обов`язкової сукупності таких юридичних фактів: досягнення дочкою, сином віку, який перевищує 18, але є меншим 23 років; продовження ними навчання; потреба у зв`язку з цим у матеріальній допомозі; наявність у батьків можливості надавати таку допомогу.
Право на звернення до суду з позовом про стягнення аліментів має той з батьків, з ким проживає дочка, син, а також самі дочка, син, які продовжують навчання.
Частиною 3 статті 12 ЦПК України та частиною 1 статті 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Відповідно до ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Відповідно до положень статті 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.
При визначенні розміру аліментів мають бути враховані вартість навчання, вартість підручників, проїзду до навчального закладу, проживання за місцем його знаходження тощо.
Згідно зі статтею 200 СК України суд визначає розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) платника аліментів з урахуванням обставин, зазначених у статті 182 цього Кодексу.
При визначенні розміру аліментів з одного з батьків суд бере до уваги можливість надання утримання другим з батьків, своїми дружиною, чоловіком та повнолітніми дочкою, сином.
Відповідно до статті 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров`я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення.
Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.
Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.
Суд не обмежується розміром заробітку (доходу) платника аліментів у разі встановлення наявності у нього витрат, що перевищують його заробіток (дохід), і щодо яких таким платником аліментів не доведено джерело походження коштів для їх оплати.
Аналіз наведених норм права дає підстави для висновку, що обов`язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчатися після досягнення повноліття (незалежно від форми навчання), виникає за обов`язкової сукупності таких юридичних фактів: 1) досягнення дочкою, сином віку, який перевищує 18, але є меншим 23 років; 2) продовження ними навчання; 3) існування потреби у зв`язку з цим у матеріальній допомозі; 4) наявність у батьків можливості надавати таку допомогу (батьки самі мають бути працездатними та мати такий заробіток, який дозволив би їм утримувати себе та свою повнолітню дитину).
Сімейний кодекс України виходить з принципу рівності прав та обов`язків батьків. Відповідно до закону надавати матеріальну допомогу повнолітній сину чи дочці, які продовжують навчання, зобов`язані обоє з батьків, незалежно від того, з ким з них проживає їх дитина.
З урахуванням викладеного, суд вважає, що для виникнення даного аліментного зобов`язання є необхідна сукупність юридичних фактів, а саме: на час розгляду справи в суді донька досягла повноліття; донька продовжує навчання у Загальноосвітньому ліцеї імені Яна Павла в м. Тушин (Республіка Польща), зарахована до школи 01.09.2022, навчальний рік триває до 31.08.2026, у зв`язку з навчанням повнолітня донька потребує матеріальної допомоги.
При встановленні потреби в утриманні повнолітньої доньки суд повинен враховувати всі джерела, що утворюють її дохід, обов`язок обох батьків з надання відповідної матеріальної допомоги та їх спроможність її надавати.
Суд враховує правову позицію Верховного Суду висловлену в постанові від 13 квітня 2021 року у справі №308/4214/18 (провадження №61-16005св20), відповідно до якої стягнення аліментів на утримання дитини, яка продовжує навчання, є одним із способів захисту інтересів дитини, забезпечення, одержання нею коштів, необхідних для її життєдіяльності, оскільки на період навчання вона не має самостійного заробітку та потребує матеріальної допомоги з боку батьків, які зобов`язані утримувати своїх повнолітніх дітей, що продовжують навчатися, до досягнення ними двадцяти трьох років.
Суд також враховує правову позицію Верховного Суду висловлену в постанові від 08 травня 2023 року у справі №756/9882/19 (провадження №61-2065св23), де зазначено, що стягнення із батьків аліментів на повнолітніх дочки, сина, які продовжують навчання і у зв`язку з цим потребують матеріальної допомоги, є одним із механізмів забезпечення реалізації особою права на освіту, який узгоджується із соціальною спрямованістю держави та моральними засадами суспільства.
З матеріалів справи вбачається, що відповідач офіційно працює, має середньомісячний дохід в сумі 42 492,96 грн. за 2025 рік, за січень - лютий 2026 року (на момент отримання інформації) - 37 219,48 грн
Таким чином, відповідач хоч і має на утриманні неповнолітню дитину 2013 року народження, з урахуванням його доходів, має можливість надавати допомогу доньці ОСОБА_3 , яка є повнолітньою, але не досягла 23 років, продовжує навчання, потребує матеріальної допомоги.
Водночас суд зауважує, що позивач також є працездатною особою, будь-яких доказів понесених витрат на придбання одягу, взуття, учбової літератури, канцелярського приладдя, оплати за житло за місцем проживання повнолітньої доньки, витрат на проїзд до місця навчання тощо, суду стороною позивача не надано.
Не зважаючи на те, що стороною позивача не надано жодних доказів щодо понесених витрат у зв`язку з навчанням позивачки, сам лише факт навчання потребує певних витрат на організацію життя позивачки у зв`язку продовженням навчання.
Враховуючи те, що відповідач може надавати матеріальну допомогу доньці, яка досягла повноліття та продовжує навчання, і вона такої допомоги потребує, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.
При визначенні розміру аліментів суд враховує наступне.
Відповідно до ч. 2 ст. 182 СК України, мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.
Мінімальний прожитковий мінімум для працездатних осіб, встановлений на 01.01.2026 складає 3328 гривень.
За таких обставин суд дійшов висновку про стягнення аліментів з відповідача на користь позивачки на утримання повнолітньої дочки, яка продовжує навчання, в розмірі 1/8 частини заробітку (доходів) відповідача щомісячно, починаючи 10 грудня 2025 року, і до досягнення ОСОБА_3 двадцяти трьох років за умови продовження нею навчання або до закінчення нею навчання.
Зазначений розмір аліментів буде необхідним і достатнім для забезпечення її потреб.
Середній щомісячний дохід відповідача у 2025 році складає 42 492,96 грн. Отже стягнення аліментів в 1/8 частці від його доходу становитиме 5311,62 грн., що більше прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановлених на 01 січня 2026 року.
У разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених законодавством, розмір аліментів може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів (ст. 192 СК України).
Оскільки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , досягла повноліття, але продовжує навчання в Загальноосвітньому ліцеї імені Яна Павла в м. Тушин, зарахована до школи 01.09.2022, навчальний рік триває до 31.08.2026, та потребує матеріальної допомоги, а також приймаючи до уваги рівність обов`язків батьків щодо утримання дитини, суд вважає за можливе задовольнити позовні вимоги ОСОБА_1 частково та стягнути з відповідача на її користь аліменти на утримання повнолітньої доньки ОСОБА_3 в розмірі 1/8 частини з усіх видів заробітку відповідача, щомісячно і до закінчення навчання (31 серпня 2026 року), але не більше, чим до досягнення ОСОБА_3 двадцяти трьох років, починаючи з 10.12.2025.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат відповідно до ст.142 ЦПК України, суд враховує ухвалення рішення на користь позивача а також звільнення його від сплати судового збору, а тому вважає за необхідне стягнути з відповідача ОСОБА_2 на користь держави 1211,20 грн. судового збору.
Керуючись ст.ст.12, 13, 133, 141, 259, 263-265, 268, 272, 274 ЦПК України, суд
УХВАЛИВ:
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання повнолітньої дитини, яка продовжує навчання - задовольнити частково.
Стягувати щомісячно з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 на утримання повнолітньої доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка продовжує навчання, аліменти в розмірі 1/8 частини всіх видів його доходу (заробітку), щомісячно на час навчання ОСОБА_3 , тобто до ІНФОРМАЦІЯ_3 , але не більш ніж до досягнення віку 23 років, за умови продовження навчання, починаючи з дня пред`явлення позову - 10.12.2025.
Рішення підлягає негайному виконанню в межах платежу аліментів за один місяць.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір в сумі 1211,20 грн.
В іншій частині позову відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Повний текст рішення складено та підписано 01 жовтня 2026 року.
Відомості про учасників справи згідно п. 4 ч. 5 ст. 265 ЦПК України:
Позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_1 .
Відповідач - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_3 , адреса: АДРЕСА_2 .
СУДДЯ: