ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
УХВАЛА
про повернення заяви
02 жовтня 2026 року м. Полтава Справа № 440/2844/25
Полтавський окружний адміністративний суд у складі судді Бевзи В.І., розглянувши матеріали заяви позивача про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання рішення суду у справі № 440/2844/25 за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,
В С Т А Н О В И В:
Рішенням суду від 07 травня 2025 року зобов`язано військову частину НОМЕР_1 Національної гвардії України здійснити перерахунок грошового забезпечення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, грошової допомоги на оздоровлення ОСОБА_1 за період з 29.01.2020 по 31.12.2020 - з урахуванням розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2021 - 2102,00 грн, з 01.01.2021 по 31.12.2021 - з урахуванням розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2021 - 2270,00 грн, з 01.01.2022 по 12.07.2022 - з урахуванням розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2022 - 2481,00 грн, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з пунктом 4 постанови №704 та здійснити виплату ОСОБА_1 різниці з урахуванням фактично сплачених сум та із утриманням належних податків та зборів.
16 жовтня 2025 року через підсистему "Електронний суд" до суду надійшла заява представника позивача про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень-відповідачем на виконання рішення суду у даній справі разом з доказами направлення її відповідачу, у якій позивач просила:
- визнати протиправними дії Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України при виконанні рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 07 травня 2025 року у справі № 440/2844/25, яким зобов`язано здійснити перерахунок грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 29.01.2020 по 12.07.2022 відповідно до пункту 4 Постанови Кабінету Міністрів України № 704. 2. Зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 провести повний та належний перерахунок грошового забезпечення, виходячи з визначених судом посадових окладів та з урахуванням усіх відсоткових складових, а саме: надбавки за вислугу років - 35 % від суми посадового окладу та окладу за військове звання; надбавки за особливості проходження служби - 50 % від суми (посадовий оклад + оклад за військове звання + надбавка за вислугу років); премії - у розмірі 95 % за 2020- 2021 роки, 130 % з 01.01.2022 по 31.01.2022, 205 % з 01.02.2022 по 12.07.2022 від посадового окладу;
- визнати протиправними дії посадових осіб Військової частини НОМЕР_1 , які при виконанні рішення суду не здійснили перерахунок усіх відсоткових складових грошового забезпечення, неправильно визначили розмір премії, не забезпечили повного виконання рішення суду в частині способу нарахування та постановити ухвалу про стягнення в дохід Державного бюджету України з відповідної особи штрафу;
- постановити окрему ухвалу на підставі частини 1 статті 249 КАС України щодо виявлених судом порушень закону під час виконання рішення у справі № 440/2844/25, з направленням її Головному управлінню Національної гвардії України для вжиття заходів реагування і усунення причин, що призвели до неналежного виконання рішення суду посадовими особами Військової частини НОМЕР_1 ;
- у встановленому судом порядку зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 надати до суду письмовий звіт про виконання рішення суду у строк, визначений ухвалою суду та надати новий розрахунок із зазначенням складових грошового забезпечення та застосованих процентів.
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 27.11.2025 заяву позивача про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання рішення суду у справі № 440/2844/25 залишено без задоволення.
Не погодившись з ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 27.11.2025, позивачка подала апеляційну скаргу.
Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 10.09.2026 ухвалено ухвалу Полтавського окружного адміністративного суду від 27.11.2025 у справі № 440/2844/25 скасувати, справу за №440/2844/25 направити до Полтавського окружного адміністративного суду для продовження розгляду заяви від 15.10.2025, з урахуванням висновків суду апеляційної інстанції, викладених у цій постанові.
Так, Другий апеляційний адміністративний суд у своїй постанові у даній справі від 10.09.2026 зробив висновки:
"Колегія суддів зазначає, що аналіз наведених вище норм дає підстави для висновку про виокремлення у окремі статті таких видів судового контролю за виконанням судового рішення як зобов`язання суб`єкта владних повноважень подати звіт про виконання судового рішення (ст. 382 КАС України) та визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання рішення суду (ст. 383 КАС України).
Законодавець, розмежовуючи види судового контролю за виконанням судового рішення, тим самим розділив і види заяв, з якими звертається позивач до суду та, відповідно, - наявність чи відсутність вимог до оформлення кожної з них.
Наведений вище висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною в постанові від 16.10.2018 у справі № 556/2081/17.
Окрім того, приписами ст. 382 та ст. 383 КАС України передбачено і різні порядки розгляду заяв, поданих відповідно до цих норм.
Як установлено з матеріалів справи, до суду першої інстанції 16.10.2025 надійшла заява позивачки про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання рішення суду, прохальна частина якої містить такі вимоги:
1. Визнати протиправними дії Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України при виконанні рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 07 травня 2025 року у справі № 440/2844/25, яким зобов`язано здійснити перерахунок грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 29.01.2020 по 12.07.2022 відповідно до пункту 4 Постанови Кабінету Міністрів України № 704.
2. Зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 провести повний та належний перерахунок грошового забезпечення, виходячи з визначених судом посадових окладів та з урахуванням усіх відсоткових складових, а саме: надбавки за вислугу років 35 % від суми посадового окладу та окладу за військове звання; надбавки за особливості проходження служби 50 % від суми (посадовий оклад + оклад за військове звання + надбавка за вислугу років); премії у розмірі 95 % за 20202021 роки, 130 % з 01.01.2022 по 31.01.2022, 205 % з 01.02.2022 по 12.07.2022 від посадового окладу.
3. Визнати протиправними дії посадових осіб Військової частини НОМЕР_1 , які при виконанні рішення суду не здійснили перерахунок усіх відсоткових складових грошового забезпечення, неправильно визначили розмір премії, не забезпечили повного виконання рішення суду в частині способу нарахування та постановити ухвалу про стягнення в дохід Державного бюджету України з відповідної особи штрафу.
4. Постановити окрему ухвалу на підставі частини 1 статті 249 КАС України щодо виявлених судом порушень закону під час виконання рішення у справі № 440/2844/25, з направленням її Головному управлінню Національної гвардії України для вжиття заходів реагування і усунення причин, що призвели до неналежного виконання рішення суду посадовими особами Військової частини НОМЕР_1 .
5. У встановленому судом порядку зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 надати до суду письмовий звіт про виконання рішення суду у строк, визначений ухвалою суду, та надати новий розрахунок із зазначенням складових грошового забезпечення та застосованих процентів.
У додаткових поясненнях на вказану заяву відповідач надає оцінку як вимогам позивачки в порядку ст. 383 КАС України про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання рішення суду, так і вимогам в порядку ст. 382 КАС України про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення.
Суд першої інстанції, отримавши заяву позивачки, прийняв до розгляду вказану заяву в порядку статей 382, 383 КАС України, що підтверджується ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 16.10.2025.
Водночас судом не враховано, що положеннями зазначених статей передбачено різні процесуальні порядки прийняття й розгляду відповідних заяв, а також різні правові наслідки за результатами їх вирішення. Розгляд заяви за правилами іншої процесуальної норми є порушенням принципу диспозитивності адміністративного судочинства та призводить до ухвалення незаконного судового рішення.
Разом з цим вимоги позивачки у порядку ст. 382 КАС України про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення взагалі судом першої інстанції не розглянуті.
Отже, з огляду на викладене, оскаржувана ухвала прийнята судом першої інстанції у порушення норм процесуального права.
За таких обставин у суду апеляційної інстанції відсутні підстави для вирішення заяви позивачки по суті".
Матеріали справи надійшли до суду після апеляційного розгляду 28.09.2026.
28.09.2026 передані судді Бевзі В.І. для розгляду.
Справа прийнята судом до провадження, продовжений розгляд заяви позивача в порядку письмового провадження.
Позивач у цій справі подала через ЕС ЄСІТС 13.09.2026 додаткові пояснення до заяви від 15.10.2025.
Під час розгляду цієї заяви суд враховує обов`язкові висновки Другого апеляційного адміністративного суду викладені у постанові від 10.09.2026.
Надаючи оцінку заяві позивача про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень-відповідачем на виконання рішення суду, з урахуванням додаткових пояснень позивача від 13.09.2026, суд виходить з такого.
Щодо фактичного об`єднання позивачем в одній заяві вимог щодо двох різних форм судового контролю за виконанням рішення суду у справі.
Суд встановив, що позивач фактично заявив дві окремі вимоги до різних форм судового контролю за виконанням рішення у цій справі в одній заяві (в порядку ст. 382 КАС України та ст. 383 КАС України), проте процесуальна заява від 15.10.2025 подана саме у порядку визначеному статтею 383 КАС України.
З метою процесуальної економії, зважаючи на об`єднання двох заяв позивачем, як в порядку ст. 382 КАС, так і ст. 383 КАС України, в одній процесуальній заяві вд 15.10.2025, суд дійшов до висновку про можливість розгляду вимог про різні форми судового контролю в одній ухвалі суду, з урахуванням наступного.
Щодо заяви позивача про зобов`язання відповідача надати до суду письмовий звіт про виконання рішення суду.
Суд враховує висновки апеляційного суду та надає правову оцінку вимогам позивача щодо подання звіту відповідачем про виконання рішення суду у цій справі, які заявлені у формі заяві про визнання протиправними дій, вчинених відповідачем на виконання рішення суду, у порядку статті 383 КАС України.
Згідно із положеннями частини першої статті 382 КАС України суд, який розглянув адміністративну справу як суд першої інстанції і ухвалив судове рішення, за письмовою заявою особи, на користь якої ухвалено судове рішення і яка не є суб`єктом владних повноважень, або за власною ініціативою може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення. В адміністративних справах з приводу обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту та пільг за письмовою заявою заявника суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати звіт про виконання судового рішення.
З аналізу зазначених норм законодавства випливає, що адміністративним процесуальним законодавством регламентовано право суду застосовувати інститут судового контролю шляхом зобов`язання відповідача подати звіт про виконання рішення суду, визнання протиправними рішень, дій. Для застосування наведених процесуальних заходів мають бути наявні відповідні правові умови.
У свою чергу, правовою підставою для зобов`язання відповідача подати звіт про виконання судового рішення є наявність об`єктивних, підтверджених належними і допустимими доказами підстав уважати, що за відсутності такого заходу судового контролю рішення суду залишиться невиконаним або для його виконання доведеться докласти значних зусиль. Водночас суд, установлюючи строк для подання звіту, повинен враховувати особливості покладених обов`язків згідно із судовим рішенням та можливості суб`єкта владних повноважень їх виконати.
Зазначене узгоджується із висновками Верховного Суду, сформованими у постановах від 03 квітня 2019 року у справі № 820/4261/18, від 27 лютого 2020 року у справі № 0640/3719/18.
Відповідно до п. 4, 5 ч. 1 ст. 167 КАС України, будь-яка письмова заява, клопотання, заперечення повинні містити: зміст питання, яке має бути розглянуто судом, та прохання заявника; підстави заяви (клопотання, заперечення).
Суд встановив, що зміст заяви позивача від 15.10.2025 (її підстави) фактично зводиться до незгоди позивача із проведеними на виконання рішення суду у цій справі розрахунками грошового забезпечення, такі розрахунки позивач вважає протиправними. Мотиви та правові підстави даної заяви зазначені саме щодо визнання протиправними дій, вчинених відповідачем на виконання рішення суду щодо проведеного перерахунку грошового забезпечення на виконання рішення суду, тобто фактичний зміст правових підстав заяви відповідає формі судового контролю, визначеного у статті 383 КАС України, а не - у статті 382 КАС України.
Підстави заяви щодо надання до суду відповідачем письмового звіту про виконання рішення суду у змісті заяви та додаткових пояснень відсутні.
Позивач також надала додаткові пояснення від 13.09.2026, в яких просила продовжити розгляд заяви від 15.10.2025 у межах заявлених в ній вимог з урахуванням висновків апеляційного суду у цій справі, а також просила надати оцінку встановленню судового контролю, яка не здійснена під час первинного розгляду заяви судом.
У той же час додаткові пояснення від 13.09.2026 не усувають недоліків заяви позивача від 15.10.2025, а тільки доповнюють підстави невиконання рішення зазначених у заяві від 15.10.2025, поданої в порядку статті 383 КАС України.
Таким чином, суд дійшов висновку, що зміст (правові підстави) процесуальної заяви позивача від 15.10.2025 та додаткові пояснення від 13.09.2026 не корелюються із прохальною частиною заяви від 15.10.2025 щодо подання звіту відповідачем у цій справі, оскільки форма заяви, її підстави та обґрунтування відповідають статті 383 КАС України, а частина заявленої вимоги про подання звіту відповідачем із змістом заяви не узгоджується.
Відповідно до ч. 2 ст. 167 КАС України, якщо заяву (клопотання, заперечення) подано без додержання вимог частини першої цієї статті і ці недоліки не дають можливості її розглянути, або якщо вона є очевидно безпідставною та необґрунтованою, суд повертає таку заяву (клопотання, заперечення) заявнику без розгляду.
З огляду на ненаведення позивачем підстав для зобов`язання відповідача подати звіт про виконання судового рішення у заяві від 15.10.2025 та подання фактично заяви в порядку статті 383 КАС України, суд дійшов до висновку про повернення без розгляду заяви позивача від 15.10.2025 в частині вимог у встановленому судом порядку зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 надати до суду письмовий звіт про виконання рішення суду у строк, визначений ухвалою суду, та надати новий розрахунок із зазначенням складових грошового забезпечення та застосованих процентів.
Також суд враховує висновки апеляційного суду, що в одні процесуальній заяві поданій, відповідно до статті 383 КАС України, не підлягають заявленню вимоги про подання звіту відповідачем про виконання рішення суду у цій справі, оскільки така заява подається в порядку та за формою, визначеною статтею 382 КАС України, і такі вимоги не можуть об`єднуватись в одній заяві із процесуальних питань, яка подана за формою та в порядку визначеному статтею 383 КАС України.
З огляду на викладене, така підстава є самостійною для повернення в цій частині вимог заяви позивачу без розгляду.
Суд зазначає, що позивач не позбавлена права в будь-який момент у цій справі подати окрему заяву у порядку статті 382 КАС України, якщо відповідач ухиляється від виконання рішення суду.
Щодо заяви позивача про визнання протиправними дій, вчинених відповідачем на виконання рішення суду.
Статтею 129 Конституції України установлено, що судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов`язковими до виконання. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
За змістом частини першої статті 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи.
За змістом ч. 1 ст. 383 КАС України особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.
Відповідно до п. 6, 7, 8 ч. 2 ст. 383 КАС України у такій заяві про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності відповідача щодо невиконання рішення суду, зазначаються:
- відомості про набрання рішенням законної сили та про наявність відкритого касаційного провадження;
- інформація про день пред`явлення виконавчого листа до виконання;
- інформація про хід виконавчого провадження.
Згідно ч. 3 ст. 383 КАС України на підтвердження обставин, якими обґрунтовуються вимоги, позивач зазначає докази, про які йому відомо і які можуть бути використані судом. До заяви додаються докази її надсилання іншим учасникам справи.
Згідно ч. 4 ст. 383 КАС України заяву, зазначену у частині першій цієї статті, може бути подано протягом десяти днів з дня, коли позивач дізнався або повинен був дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів, але не пізніше дня завершення строку пред`явлення до виконання виконавчого листа, виданого за відповідним рішенням суду.
Відповідно до ч. 5 ст. 383 КАС України у разі відповідності заяви вимогам, зазначеним у цій статті, вона підлягає розгляду та вирішенню в порядку письмового провадження або в судовому засіданні на розсуд суду протягом десяти днів з дня її отримання. Неприбуття в судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені, не перешкоджає розгляду такої заяви.
У разі невідповідності заяви вказаним вище вимогам, а також у разі подання заяви особою, яка відповідно до частини шостої статті 18 цього Кодексу зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, така заява ухвалою суду, прийнятою в порядку письмового провадження, повертається заявнику. Така ухвала суду може бути оскаржена.
Відповідно до даних комп`ютерної програми "Діловодство спеціалізованого суду", позивач 29.08.2025 отримувала виконавчий лист у цій справі.
Відповідно до частини шостої статті 26 Закону України «Про виконавче провадження» (далі - Закон №1404-VIII) при виконанні рішень, за якими боржник зобов`язаний вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, державний виконавець при винесенні постанови про відкриття виконавчого провадження зазначає про необхідність виконання боржником рішення протягом 10 робочих днів (крім рішень, що підлягають негайному виконанню).
Після закінчення наданого строку, державний виконавець перевіряє виконання рішення суду. У разі невиконання рішення суду, державним виконавцем складається акт, після чого виноситься постанова про накладання штрафу, в якій зазначає розмір штрафу, вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів та попередження про кримінальну відповідальність.
У разі повторного невиконання рішення державним виконавцем складається акт, після чого виноситься постанова про накладання штрафу в якій зазначає розмір штрафу та попередження про кримінальну відповідальність, після чого звертається до органу досудового розслідування з повідомленням про вчинення боржником кримінального правопорушення за статтею 382 Кримінального кодексу України.
Положенням статті 18 Закону №1404-VIII вказано, що виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
За усталеною судовою практикою звернення рішення суду до примусового виконання є обов`язковою передумовою для подання заяви в порядку ст. 383 КАС України, оскільки повноваження щодо вчинення дій з примусового виконання рішення суду, зокрема і щодо перевірки його виконання, належать насамперед до повноважень виконавців, а звернення до суду в порядку наведеної статті є винятковим заходом, до якого позивач може вдатися, коли вичерпає всі можливі механізми на стадії примусового виконання рішення суду (постанови Верховного Суду від 21.03.2019 у справі №805/1458/17-а, від 27.06.2019 у справі №807/220/18; аналогічний підхід застосовано в ухвалах Верховного Суду від 05.07.2021 у справі №260/636/19, від 18.12.2020 у справі № 200/5793/20-а).
Разом з тим, суд враховує, що Велика Палата Верховного Суду у постанові від 09.12.2021 у справі №9901/235/20 вказала, що стаття 383 КАС України передбачає можливість звернутися до суду із заявою про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду. Ця стаття є останньою в розділі IV КАС України «Процесуальні питання, пов`язані з виконанням судових рішень в адміністративних справах» і містить чіткі вимоги до такої заяви, строк звернення, порядок її розгляду та наслідки невідповідності вимогам заяви. Зі змісту цієї статті випливає, що як крайній захід для захисту прав особи позивача, на користь якої ухвалене рішення суду, закон встановив можливість звернення до суду з відповідною заявою. Перед тим як подати таку заяву, стягувач має використати всі можливі засоби для виконання судового рішення.
Зокрема, наявність рішення суду, яке набрало законної сили, зобов`язує суб`єкта владних повноважень здійснити його виконання. У випадку, коли боржник добровільно не виконує рішення суду, стягувач має вчинити дії для виконання рішення суду в примусовому порядку відповідно до вимог Закону України "Про виконавче провадження", і тільки після того, як стягувач використав усі можливості для примусового виконання рішення суду, а воно залишається не виконаним, тоді в такої особи виникає право звернутися до суду із заявою в порядку статті 383 КАС України.
Також, у постанові від 20.01.2021 (справа №640/1364/19) Верховний Суд дійшов наступних висновків:
«Аналіз зазначених вище норм свідчить, що подання до суду заяви у порядку, передбаченому статтею 383 КАС України, можливе за умови перебування виконавчого документа на примусовому виконанні в органах державної виконавчої служби.
Тобто при здійсненні судового контролю за виконанням рішення суду в порядку статті 383 КАС України обов`язково підлягають з`ясуванню обставини виконання судового рішення в примусовому порядку, а не обставини невиконання відповідачем судового рішення в добровільному порядку.»
Вказаний висновок застосований Верховним Судом у постанові від 18.06.2024 у справі №420/10177/21.
Суд зауважує, що повноваження щодо вчинення дій щодо примусового виконання рішення суду, в тому числі і щодо перевірки його виконання, належать передусім до повноважень виконавців, а звернення до суду в порядку статті 383 КАС України є виключною мірою, якщо позивачем було вичерпано усі можливі механізми на стадії примусового виконання рішення суду.
Суд звертає увагу, що заявником не надано суду інформації про день пред`явлення виконавчого листа до виконання, інформації про хід виконавчого провадження, і що державним виконавцем використано всі передбачені чинним законодавством засоби щодо належного та повного виконання судового рішення, а відтак, звернення позивача із заявою в порядку ст. 383 КАС України до суду є передчасним, оскільки повнота та правомірність виконання рішення суду у порядку Закону України "Про виконавче провадження" першочергово підлягає контролю зі сторони державного виконавця, а також не зазначені відомості, що визначені частинами 2-4 статті 383 КАС України.
Відтак, заявником подана заява, яка не відповідає вимогам статті 383 КАС України.
Суд звертає увагу на те, що частина п`ята статті 383 КАС України є нормою прямої дії, яка передбачає безумовні наслідки у вигляді повернення заяви, у разі невідповідності заяви вимогам зазначеним у цій статті, без попереднього залишення такої заяви без руху.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13 липня 2023 року у справі №9901/988/18.
Позивач не позбавлена можливості у подальшому звернутись до суду із заявою в порядку статті 383 КАС України із дотриманням вимог визначених цією статтею.
Керуючись ст.ст. 167, 248, 256, 383 КАС України, -
П О С Т А Н О В И В:
Повернути без розгляду заяву ОСОБА_1 про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень-відповідачем на виконання рішення суду у цій справі №440/2844/25 в частині вимоги про зобов`язання військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України в установленому законом порядку надати до суду письмовий звіт про виконання рішення суду у строк, визначений ухвалою суду, та надати новий розрахунок із зазначенням складових грошового забезпечення та застосованих процентів.
Заяву ОСОБА_1 про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання рішення суду у цій справі № 440/2844/25 в іншій частині вимог - повернути заявнику.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена до Другого апеляційного адміністративного суду. Апеляційна скарга на ухвалу може бути подана протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Головуючий суддя В.І. Бевза