П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
-----------------------
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
29 вересня 2026 р. м. Одеса Справа № 400/5827/24
Головуючий в 1 інстанції: Біоносенко В.В.
Дата і місце ухвалення: 15.10.2024р., м. Миколаїв
П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
Головуючого судді: Бойка А.В.,
суддів : Голуб В.А.,
Тарновецького І.І.,
за участю секретаря - Кніш Д.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Миколаївській області на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 15 жовтня 2024 року по справі за адміністративним позовом приватного акціонерного товариства «Юженергобуд» до Головного управління ДПС у Миколаївській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -
В С Т А Н О В И В :
В червні 2024 року приватне акціонерне товариство «Юженергобуд» звернулося до Миколаївського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у Миколаївській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 07 травня 2024 року:
№1005714290703, яким товариству зменшено від`ємне значення суми податку на додану вартість по декларації за серпень 2024 року в розмірі 1 973 630,00 грн.;
№1005914290703 про застосування до позивача штрафних санкцій в сумі 155 477,78 грн.
Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 15 жовтня 2024 року позов задоволено.
Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Миколаївській області №1005714290703 від 07.05.2024р. та №1005914290703 від 07.05.2024р.
Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Миколаївській області на користь приватного акціонерного товариства «Юженергобуд» судові витрати в розмірі 30 280,00 грн.
Не погоджуючись з вказаним рішенням Головне управління ДПС у Миколаївській області подало апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на не повне з`ясування судом першої інстанції обставин справи та неправильне застосування норм матеріального права, просить скасувати рішення від 15.10.2024р. з ухваленням по справі нового судового рішення - про відмову в задоволенні позову ПрАТ «Юженергобуд».
В своїй скарзі апелянт зазначає, що на підставі проведеного аналізу баз даних ЄРПН та наданих документів, встановлено заниження бази оподаткування ПрАТ «Юженергобуд» по зареєстрованих податкових накладних на реалізацію ТМЦ (прокат плоский з вуглецевої сталі, з кодом УКТЗЕД [номер приховано]) контрагенту покупцю ТОВ «Корпорація Бугські Кар`єри», нижче ціни придбання при продажу таких ТМЦ (прокат плоский з вуглецевої сталі, з кодом УКТЗЕД [номер приховано]).
Також, апелянт посилається на те, що по взаємовідносинах з контрагентом-постачальником ТОВ «Альянс» (код ЄДРПОУ 32741433) позивачем до перевірки надано довідку про вартість виконаних робіт та витрати за ф. КБ-3 за жовтень 2023 року, в якій не зазначено конкретно які саме роботи/послуги були надані ТОВ «Альянс» підприємству ПрАТ «Юженергобуд», відсутня інформація щодо найменування робіт і витрат, одиниця виміру, кількості, витрати праці робітників - будівельників/монтажників на обсяг робіт, люд.-год, витрати праці робітників, що обслуговують машини, на обсяг робіт, людино-годин тощо. Тобто, надана довідка не розкриває суті проведення господарської операції з придбання послуг у ТОВ «Альянс» в жовтні 2023 року. Крім того, по вказаних господарських операціях відсутня інформація та документальне підтвердження щодо використання матеріально-технічних ресурсів ТОВ «Альянс», та/або інформація та документальне підтвердження чи були використані матеріали підрядника (накладні, акти списання матеріалів, накладні на переміщення матеріалів тощо); відсутнє пояснення та документи щодо транспортування ТМЦ від місця зберігання до будівельного майданчику (об`єкту будівництва), враховуючи той факт, що територія є пропускного режиму на об`єктах будівництва ВП Південноукраїнська АЕС, журнали в`їзду/виїзду на територію будівництва, накладні на передачу матеріалів, обладнання, які потрібні для надання будівельно-монтажних робіт, сертифікати якості/ відповідності на ТМЦ тощо; відсутня інформація та документальне підтвердження щодо залучення чи використання власних виробничих механізмів (машин, обладнання) для надання тих чи інших послуг ТОВ «Альянс».
Посилається апелянт і на те, що ПрАТ «Юженергобуд» не надало жодного документу на підтвердження проходження інструктажу по техніці безпеки на об`єктах ПрАТ «Юженергобуд» працівниками ТОВ «Альянс» відповідно до систем стандартів безпеки праці «Охорона праці і промислова безпека на будівництві». Основні положення» державних будівельних норм України. Відсутня інформація та документальне підтвердження щодо перебування працівників ТОВ «Альянс» на території пропускного режиму, вхід на яку здійснюється виключно за перепустками ВП ПАЕС АТ «Енергоатом», що є об`єктом критичної інфраструктури на час бойових дій на території України. Заявки, пропуски, журнали інструктажу працівників ТОВ «Альянс», графік виконання робіт, табелі робочого часу тощо не надавались. Отже, неможливо підтвердити фактичне знаходження працівників ТОВ «Альянс» на об`єктах будівництва ПрАТ «Юженергобуд» та виконання будівельно-монтажних робіт.
Апелянт просить суд апеляційної інстанції врахувати, що ПрАТ «Юженергобуд» має власні трудові ресурси для виконання будівельно-монтажних робіт, а надана до перевірки довідка від ТОВ «Альянс» не містить відомостей про специфіку виконаних робіт, які б не могли виконуватись власними силами ПрАТ «Юженергобуд». Враховуючи той факт, що в жовтні 2023 року, крім реєстрації податкової накладної на виконання послуг будівельно-монтажних робіт ПрАТ «Юженергобуд», були зареєстровані податкові накладні щодо надання будівельних робіт на об`єкті філії Дністровська ГЕС, м. Новодністровськ, Сокірянський р-н, Чернівецька обл., не можливо без наявності документів визначити, якими працівниками було здійснено будівельні роботи на об`єкті філії Дністровська ГЕС, а якими на об`єкті будівництва ВП Південноукраїнська АЕС.
Постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 17 липня 2025 року апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Миколаївській області задоволено, рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 15 жовтня 2025 року скасовано, прийнято по справі нову постанову, якою у задоволенні позову ПрАТ «Юженергобуд» відмовлено.
Постановою Верховного Суду від 06 листопада 2015 року скасовано постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 17 липня 2025 року та направлено справу на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
Постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 12 березня 2026 року апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Миколаївській області задоволено, рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 15 жовтня 2025 року скасовано, прийнято по справі нову постанову, якою у задоволенні позову ПрАТ «Юженергобуд» відмовлено.
Постановою Верховного Суду від 09 липня 2026 року скасовано постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 12 березня 2026 року та направлено справу на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах доводів і вимог апеляційної скарги, колегія суддів дійшла наступного:
Судом першої інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджено, що приватне акціонерне товариство «Юженергобуд» зареєстровано юридичною особою 31.08.1993р.
Основним видом діяльності товариства є будівельні та монтажні роботи загального призначення; будівництво житлових і нежитлових будівель (основний); виготовлення виробів із бетону для будівництва та інші.
ПрАТ «Юженергобуд» має безстрокову ліцензію Державної архітектурно-будівельної інспекції України від 29.03.2017р. №13-л «Господарська діяльність з будівництва об`єктів IV і V категорій складності».
Товариство перебуває на податковому обліку у Головному управління ДПС у Миколаївській області та з 24.07.1997р. зареєстроване платником ПДВ.
В 2023 році ПрАТ «Юженергобуд» мало правовідносини з ТОВ «Енергопромбуд», а також ТОВ «Альянс».
Так, як слідує з матеріалів справи, Відокремлений підрозділ «Південноукраїнська атомна електрична станція» ДП «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом»» 24.02.2023р. уклала договір генерального підряду №20-146-01-23-00343 з ТОВ «Енергопромбуд» за об`єктом: «Реконструкція протипожежного водопроводу від АТГ-25 до ПВК-23 автозаправної станції АТГ-350».
Для виконання взятих на себе зобов`язань за договором генерального підряду №20-146-01-23-00343 від 24.02.2023р. ТОВ «Енергопромбуд» уклало 13.04.2024р. з ПрАТ «Юженергобуд» договір субпідряду на виконання робіт «Реконструкція протипожежного водопроводу від АТГ-25 до ПВК-23 автозаправної станції АТГ-350».
В свою чергу, 02.08.2023р. ПрАТ «Юженергобуд» уклало договір субпідряду №14/08/-2023 з ТОВ «Альянс» на виконання робіт «Реконструкція протипожежного водопроводу від АТГ-25 до ПВК-23 автозаправної станції АТГ-350».
За результатами виконання зазначеного договору, сторонами складені акт приймання-виконання будівельних робіт за ф.КБ-2 та довідка про вартість виконаних робіт.
02.10.2023р. ТОВ «Альянс» виписало податкову накладну №1 щодо наданих будівельно-монтажних робіт на загальну суму 9976043,83 грн., з них ПДВ 1662673,99 грн.
Зазначену податкову накладну ТОВ «Альянс» зареєструвало 27.10.2023р. в Єдиному реєстрі податковий накладних.
В подальшому, ПрАТ «Юженергобуд» передало раніше прийняті роботи за об`єктом «Реконструкція протипожежного водопроводу від АТГ-25 до ПВК-23 автозаправної станції АТГ-350» генпідряднику ТОВ «Енергопромбуд», а він, в свою чергу, передав замовнику ВП «Південноукраїнська атомна електрична станція».
Також, судом першої інстанції встановлено, що в 2023 році ПрАТ «Юженергобуд» придбавало у різних постачальників, у тому числі ТОВ «Корпорація Бугські Кар`єри», прокат плоский з вуглецевої сталі.
19.02.2023р. ПрАТ «Юженергобуд» подало податкову декларацію з податку на додану вартість за січень 2024 року, у рядку 21 якої відобразило суму від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду, 33672962 гривень. До вказаної суми увійшли суми ПДВ за господарськими операціями з ТОВ «Альянс» (1662673,97 грн.) та з ТОВ «Корпорація Бугські Кар`єри» (310956 грн.)
На підставі наказу ГУ ДПС у Миколаївській області від 18.03.2024р. №392-п, відповідно до п.п.20.1.4 п.20.1 ст.20, п.п.75.1.2 п.75.1 ст.75, п.п.78.1.8 п.78.1 ст.78, п.82.2 ст.82 глави 8 розділу ІІ, з урахуванням вимог п.п.69.35-1 п.69 підрозділу 10 «Інші перехідні положення» розділу ХХ Податкового кодексу України, у період з 26.03.2024р. по 03.04.2024р. посадовими особами відповідача проведено документальну позапланову виїзну перевірку ПрАТ «Юженергобуд» щодо дотримання податкового законодавства при декларуванні за січень 2024 року від`ємного значення з податку на додану вартість.
За результатами перевірки складено акт перевірки за №6837/14-29-07-03/04630809 від 10.04.2024р., у висновках якого зафіксовано порушення товариством вимог:
- п.185.1 ст.185, п.188.1 ст.188, п.198.1, п.198.3 ст.198, п.200.1, абз. «в» п.200.4 ст.200 ПК України, в результаті чого завищено суму від`ємного значення з податку на додану вартість за січень 2024р. на 1 973 630 грн.;
- п.185.1 ст.185, п.188.1 ст.188, п.201.1, п.201.10 ст.201 ПК України, а саме: не складено та не зареєстровано в ЄРПН за грудень 2023р. та січень 2024р. податкові накладні на обсяг постачання (без ПДВ) 1 554 777,75 грн., крім того, податок на додану вартість - 310 955,55 грн., з них:
за грудень 2023р. на обсяг постачання (без ПДВ) 644 401,7 грн., ПДВ 128 880,34 грн.;
за січень 2024р. на обсяг постачання (без ПДВ) 910 376,05 грн., ПДВ 182 075,21грн.
Зокрема, під час проведення перевірки ревізори дійшли висновку, що господарська операція між ПрАТ «Юженергобуд» та ТОВ «Альянс» не підтверджена первинними документами, підстави для складання (виписки) та реєстрації податкових накладних відсутні. Зазначені висновки зроблені ревізорами на підставі того, що в довідці про вартість виконаних робіт за ф.КБ-3 не зазначено конкретно які саме роботи-послуги були надані ТОВ «Альянс» підприємству ПрАТ «Юженергобуд», відсутня інформація щодо найменування робіт і витрат, одиниця виміру, кількості, витрати труда робітників - будівельників/монтажників на обсяг робіт, люд.-год., витрати труда робітників, що обслуговують машини, на обсяг робіт. Відсутня інформація та документальне підтвердження щодо використання матеріально-технічних ресурсів ТОВ «Альянс», та/або інформацію та документальне підтвердження чи були використані матеріали підрядника, відсутнє пояснення та документи щодо транспортування ТМЦ від місця зберігання до будівельного майданчику, враховуючи той факт, що території Південноукраїнської АЕС є режимним об`єктом, журнали в`їзду/виїзду на територію на територію будівництва, накладні на передачу матеріалів, обладнання, які потрібні для надання будівельно-монтажних робіт, сертифікати якості/відповідності на ТМЦ тощо. Відсутня інформація та документальне підтвердження щодо залучення чи використання власних виробничих механізмів (машин, обладнання) для надання тих чи інших послуг ТОВ «Альянс». ПрАТ «Юженергобуд» не надано жодного документу щодо підтвердження проходження інструктажу по техніці безпеки на об`єктах.
Щодо взаємовідносин з ТОВ «Корпорація Бугські Кар`єри», то контролюючим органом зазначено під час перевірки, на підставі проведеного аналізу баз даних ЄРПН та наданих документів, встановлено заниження бази оподаткування ПрАТ «Юженергобуд» зареєстрованим податковим накладним на реалізацію ТМЦ (прокат плаский з вуглецевої сталі) контрагенту-покупцю ТОВ «Корпорація Бугські Кар`єри» нижче ціни придбання при продажу таких ТМЦ. Відповідно до ст.188 ПК України, база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг не може бути нижче ціни придбання таких товарів.
07.05.2024р., на підставі акту перевірки №6837/14-29-07-03/04630809 від 10.04.2024р., Головним управлінням ДПС у Миколаївській області прийнято податкові повідомлення-рішення:
№1005714290703 про зменшення ПрАТ «Юженергобуд» від`ємного значення суми податку на додану вартість на 1 973 630 грн. по декларації за січень 2024 року (№[номер приховано] від 19.02.2024р.);
№1005914290703 про накладення на ПрАТ «Юженергобуд» штрафу в розмірі 155 477,78 грн. за не складення та не реєстрацію в Єдиному реєстрі податкових накладних податкових накладних на загальну суму ПДВ 310 955,55 грн. (50%). Зазначеним податковим повідомленням-рішенням, також, попереджено платника податків про необхідність скласти та/або зареєструвати податкові накладні / розрахунки коригування у строк, визначений пунктом 120-1.2 статті 120-1 ПК України.
Не погоджуючись з правомірністю вказаних податкових повідомлень-рішень ПрАТ «Юженергобуд» оскаржило їх в судовому порядку.
Суд першої інстанції, задовольняючи позов товариства та скасовуючи спірні податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Миколаївській області від 07.05.2024р., виходив із того, що реальність господарських операцій позивача з ТОВ «Альянс» підтверджується ланцюгом постачання та належним документальним оформленням. За висновками суду, контролюючий орган заперечує реальність господарських операцій позивача з ТОВ «Альянс» на штучних підставах. Всі надані та прийняті роботи між позивачем та ТОВ «Альянс» оформлені відповідно до форм КБ-3 та КБ-2. Зазначені форми затверджені наказом Міністерства розвитку громад та територій України №281 від 01.11.2021р., як необхідні складові кошторисної документації під час будівництва. Претензії податкового органу щодо не конкретності інформації в зазначених документах суд не прийняв до уваги, зазначивши, що наведений в актах опис виконаних робіт повністю відповідає вимогам наказу Міністерства розвитку громад та територій України №281, і більшої деталізації не потребує. Також, суд визнав необґрунтованими посилання відповідача на відсутність у позивача журналів інструктажу робітників ТОВ «Альянс», а також документів щодо оформлення на них перепусток. Суд звернув увагу, що роботи за договором виконувалися не безпосередньо на промисловій площадці ПУ АЕС, а за її межами на території автозаправної станції, а цей об`єкт не є режимним та не потребує оформлення спецпропусків. За висновками суду, контролюючий орган не довів безтоварності операцій, при цьому належно зареєстровані податкові накладні в ЄРПН після 1 липня 2017 року є достатньою підставою для формування податкового кредиту.
Також, суд першої інстанції визнав передчасними висновки контролюючого органу про реалізацію товару за ціною, нижчою за базу оподаткування. Суд зазначив, що контролюючим органом під час перевірки середньозважена собівартість прокату плоского вуглецю обрахована виключно на підставі взаємовідносин ПрАТ «Юженергобуд» з ТОВ «Корпорація Бугські Кар`єри», без врахування у середньозважену собівартість ціни придбання цієї позиції запасів у інших постачальників. А відтак, суд дійшов висновку, що обрахунок такої середньозваженої собівартості є некоректним, а висновки про продаж позивачем товару за ціною нижчою бази оподаткування - необґрунтованими.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що Головним управлінням ДПС у Миколаївській області, як суб`єктом владних повноважень, на якого ч.2 ст.72 КАС України покладено обов`язок доказування правомірності прийнятих ним рішень в адміністративному суді, не доведено у встановленому порядку та належними доказами порушення ПрАТ «Юженергобуд» п.185.1 ст.185, п.188.1 ст.188, п.198.1, п.198.3 ст.198, п.200.1, абз. «в» п.200.4 ст.200, п.201.1, п.201.10 ст.201 ПК України, при декларуванні господарських операцій з контрагентами ТОВ «Альянс» та ТОВ «Корпорація Бугські Кар`єри».
При здійсненні такого висновку суд апеляційної інстанції виходить з наступного.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, порядок їх адміністрування, платники податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків та зборів, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, регламентовано ПК України.
Відповідно до пункту 44.1 статті 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.
Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.
За визначенням, наведеним у підпункті 14.1.18 пункту 14.1 статті 14 ПК України, бюджетне відшкодування - це відшкодування від`ємного значення податку на додану вартість на підставі підтвердження правомірності сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за результатами перевірки платника.
Відповідно до п.185.1 ст.185 ПК України об`єктом оподаткування є операції платників податку з: а) постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з безоплатної передачі та з передачі права власності на об`єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об`єкта фінансового лізингу у володіння та користування лізингоодержувачу/орендарю; б) постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу; в) ввезення товарів на митну територію України; г) вивезення товарів за межі митної території України; е) постачання послуг з міжнародних перевезень пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом.
Згідно п.188.1 ст.188 ПК України база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім акцизного податку, який нараховується відповідно до підпунктів 213.1.9 і 213.1.14 пункту 213.1 статті 213 цього Кодексу, збору на обов`язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв`язку, податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб`єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів).
При цьому база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг не може бути нижче ціни придбання таких товарів/послуг, база оподаткування операцій з постачання самостійно виготовлених товарів/послуг не може бути нижче звичайних цін, а база оподаткування операцій з постачання необоротних активів не може бути нижче балансової (залишкової) вартості за даними бухгалтерського обліку, що склалася станом на початок звітного (податкового) періоду, протягом якого здійснюються такі операції (у разі відсутності обліку необоротних активів - виходячи із звичайної ціни), за винятком: товарів (послуг), ціни на які підлягають державному регулюванню; газу, який постачається для потреб населення; електричної енергії, ціна на яку склалася на ринку електричної енергії.
До складу договірної (контрактної) вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податків безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу у зв`язку з компенсацією вартості товарів/послуг. До складу договірної (контрактної) вартості не включаються суми неустойки (штрафів та/або пені), три проценти річних від простроченої суми та інфляційні витрати, відшкодування шкоди, у тому числі відшкодування упущеної вигоди за рішеннями міжнародних комерційних та інвестиційних арбітражів або іноземних судів, що отримані платником податку внаслідок невиконання або неналежного виконання договірних зобов`язань.
До бази оподаткування включаються вартість товарів/послуг, які постачаються (за виключенням суми компенсації на покриття різниці між фактичними витратами та регульованими цінами (тарифами) у вигляді виробничої дотації з бюджету та/або суми відшкодування орендодавцю - бюджетній установі витрат на утримання наданого в оренду нерухомого майна, на комунальні послуги та на енергоносії), та вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податків безпосередньо отримувачем товарів/послуг, поставлених таким платником податку.
У випадках, передбачених статтею 189 цього Кодексу, база оподаткування визначається з урахуванням положень статті 189 цього Кодексу.
За приписами пункту 198.1 статті 198 ПК України до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів та послуг.
Згідно із пунктом 198.3 статті 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг.
Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
Пунктом 198.6 статті 198 ПК України передбачено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями (тимчасовими, додатковими та іншими видами митних декларацій, за якими сплачуються суми податку до бюджету при ввезенні товарів на митну територію України), іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.
У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.
Відповідно до частини першої статті 9 Закону України «Про бухгалтерській облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.
Порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків, визначений статтею 200 ПК України.
За правилами пункту 200.1 статті 200 ПК України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.
Згідно з пунктом 200.4 статті 200 ПК України при від`ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума:
а) враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу;
б) або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, на поточний рахунок платника податку та/або у рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету;
в) та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.
Відповідно до п.201.1 ст.201 ПК України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з використанням кваліфікованого електронного підпису або удосконаленого електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, уповноваженої платником особи відповідно до вимог Закону України "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги" та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.
Пунктом 201.10 статті 201 ПК України, серед іншого, передбачено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.
Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.
Таким чином, правові наслідки у вигляді виникнення у покупця права на формування податкового кредиту та бюджетне відшкодування податку на додану вартість виникають за наявності сукупності таких обставин та підстав, зокрема: фактичного (реального) здійснення оподатковуваних операцій; документального підтвердження реального здійснення господарських операцій сукупністю юридично значимих (дійсних) первинних та інших документів, які зазвичай супроводжують операції певного виду; наявності у сторін спеціальної податкової правосуб`єктності; наявності у покупця належним чином складеної податкової накладної; наявності ділової мети, розумних економічних причин для здійснення господарської операції.
Разом з тим, наявність формально оформлених (складених) первинних документів та/або сплати грошових коштів не може слугувати підставою для формування податкового кредиту за відсутності факту придбання відповідного активу.
Аналогічну правову позицію висловлено Верховним Судом у постанові від 06.06.2025р. по справі №320/6203/23.
Як вже зазначалося колегією суддів, 02.08.2023р. між ПрАТ «Юженергобуд» та ТОВ «Альянс» було укладено договір субпідряду №14/08/-2023 на виконання робіт з реконструкції протипожежного водопроводу від АТГ-25 до ПВК-23 автозаправної станції АТГ-350.
Вказаного контрагента позивач залучив з метою виконання взятих на себе зобов`язань перед ТОВ «Енергопромбуд» за укладеним з ним 13.04.2024р. договором субпідряду на виконання робіт «Реконструкція протипожежного водопроводу від АТГ-25 до ПВК-23 автозаправної станції АТГ-350».
Фактичне виконання ТОВ «Альянс» робіт за договором №14/08/-2023 від 02.08.2023р. позивач підтверджував поданими до перевірки та до суду копіями, зокрема, податкової накладної, акту приймання-виконаних будівельних робіт за формою КБ-2в і довідки про вартість виконаних робіт та витрати за формою КБ-3 за жовтень 2023 року.
Обґрунтовуючи свій висновок про нереальність здійснених господарських операцій між ПрАТ «Юженергобуд» та ТОВ «Альянс» Головне управління ДПС у Миколаївській області в акті перевірки №6837/14-29-07-03/04630809 від 10.04.2024р. зазначило, що подана довідка за формою КБ-3 не може свідчити про фактичне виконання господарських операцій, оскільки не містить даних про конкретний перелік і найменування робіт, їх обсяги, одиниці виміру, трудові витрати працівників та інформацію щодо використання матеріально-технічних ресурсів тощо.
В оскаржуваному рішенні суд першої інстанції визнав безпідставними такі посилання контролюючого органу, зазначивши, що довідка про вартість виконаних робіт та витрати за формою КБ-3 оформлена відповідно до вимог, визначених наказом Міністерства розвитку громад та територій України №281 від 1 листопада 2021 року, яким затверджено форми первинних документів у будівництві та встановлено їх обов`язкові реквізити. При цьому дані, відсутність яких податковий орган розцінив як істотний недолік, фактично містилися в акті приймання виконаних будівельних робіт за формою КБ-2в.
Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції.
Фіксація обсягів, видів та якості виконаних робіт у фізичному та вартісному вираженні здійснюється в актах за формою №КБ-2в. Він містить розгорнутий перелік усього, що було зроблено (види робіт, кількість витрачених матеріалів, трудовитрати, робота техніки) із зазначенням конкретних обсягів та цін за одиницю.
Акт форми №КБ-2в виступає техніко-економічним документом первинного обліку для фіксації обсягів і якості робіт, тоді як довідка за формою № КБ-3 є узагальнюючим фінансово-розрахунковим документом для визначення вартості та грошових зобов`язань.
Довідка за формою №КБ-3 не містить деталізації робіт, а показує підсумкові суми вартості виконаних робіт з початку будівництва, з початку року та за звітний місяць. Саме вона є підставою для проведення платежів.
Зазвичай вони складаються та підписуються одночасно: дані з КБ-2в є основою для заповнення КБ-3.
Дослідивши наявний в матеріалах справи акт №1 приймання виконаних будівельних робіт за жовтень 2023 року, складений за формою №КБ-2в, колегія суддів зазначає, що в ньому міститься інформація про найменування робіт та витрат, одиниці виміру, кількості, поточної ціни виміру, витрати труда робітників-будівельників на обсяг робіт, люд.год., витрати труда робітників, що обслуговують машини, на обсяг робіт люд.год.
Вказаний акт підписаний уповноваженими особами від підрядника ПрАТ «Юженергобуд» та субпідрядника ТОВ «Альянс», скріплений печаткою позивача. Містить посилання на договір, за яким виконувалися роботи (№14/08-2023 від 02 серпня 2023 року) та найменування об`єкта будівництва (ВП Південноукраїнська АЕС).
Колегія суддів звертає увагу, що про необхідність врахування наявного в матеріалах справи акту приймання виконаних будівельних робіт, складеного за формою №КБ-2в, зазначив Верховний Суд у постановах від 06 листопада 2025 року та від 09 липня 2026 року, направляючи дану справу на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
Під час розгляду справи Головне управління ДПС у Миколаївській області не навело пояснень з приводу того, що зі змісту наявного в матеріалах справи акту №1 приймання виконаних будівельних робіт за жовтень 2023 року, складеного за формою №КБ-2в, не являється за можливе встановить суті наданих субпідрядником послуг, їх характер, обсяг тощо.
Враховуючи наведене, колегія суддів вважає необґрунтованими посилання апелянта на відсутність у наданих ПрАТ «Юженергобуд» до перевірки первинних документах даних про конкретний перелік і найменування робіт, їх обсяги, одиниці виміру, трудові витрати працівників та інформацію щодо використання матеріально-технічних ресурсів тощо.
Що ж до посилань апелянта на відсутність у ПрАТ «Юженергобуд» (ненадання до перевірки) журналів інструктажу з безпеки праці працівників ТОВ «Альянс», то як правильно зазначив суд першої інстанції, роботи за договором №14/08/-2023 від 02.08.2023р. виконувалися безпосередньо працівниками судпідрядника, а відтак саме у субпідрядника, а не у позивача, повинні зберігатися документи щодо проведення інструктажів.
До того ж, сам по собі факт проведення/ не проведення інструктажів з охорони праці не впливає на висновок суду про фактичне здійснення господарських операцій.
Також, суд апеляційної інстанції відхиляє доводи апелянта щодо відсутності у ПрАТ «Юженергобуд» перепусток, оформлених на працівників ТОВ «Альянс», які виконували роботи за договором №14/08/-2023 від 02.08.2023р., оскільки роботи за вказаним договором виконувалися не безпосередньо на промисловому майданчику Південноукраїнської АЕС, а за її межами - на території автозаправної станції, яка не є режимним об`єктом і не потребує оформлення спеціальних перепусток.
На зазначене також звернув увагу Верховний Суд у постановах від 06 листопада 2025 року та від 09 липня 2026 року у даній справі.
Посилаючись на фактичне нездійснення господарських операцій контролюючий орган наводить положення пункту 4.1 договору №14/08/-2023 від 02.08.2023р., укладеного між ПрАТ «Юженергобуд» та ТОВ «Альянс», за умовами якого забезпечення матеріально-технічними ресурсами для виконання робіт здійснюється субпідрядником відповідно до проєктної документації та нормативних актів, за винятком матеріалів, що постачаються підрядником.
Головне управління ДПС у Миколаївській області зазначає про відсутність інформації та документального підтвердження щодо залучення чи використання позивачем власних виробничих механізмів (машин, обладнання) для надання тих чи інших послуг ТОВ «Альянс».
Колегія суддів критично ставиться до таких доводів апелянта, оскільки умовами договору №14/08/-2023 від 02.08.2023р. чітко визначено загальне правило - забезпечення матеріально-технічними ресурсами для виконання робіт здійснюється субпідрядником відповідно до проєктної документації та нормативних актів.
Під час проведення перевірки контролюючим органом не досліджувалося, чи мало місце постачання матеріалів субпідряднику саме підрядником та чи мав позивач відповідний обов`язок.
Як стверджує позивач та не спростовано відповідачем, субпідрядник ТОВ «Альянс» самостійно здійснював забезпечення матеріально - технічними ресурсами, необхідними для виконання робіт згідно з проектно - кошторисною документацією, що узгоджуться з умовами пункту 4.1 договору №14/08/-2023 від 02.08.2023р.
Також, колегія суддів звертає увагу, що по цій господарській операції пройшли розрахунки по всьому ланцюгу постачання, а саме: ПрАТ «Юженергобуд» прийняло будівельні роботи від ТОВ «Альянс» та в подальшому передало їх ТОВ «Енергопромбуд», яке, в свою чергу, передало ВП «Південноукраїнська атомна електрична станція».
По всьому ланцюгу постачання були зареєстровані в ЄРПН податкові накладні.
Факт виконання робіт ТОВ «Альянс» на замовлення ПрАТ «Юженергобуд», підтверджується додатково подальшим прийняттям цих робіт за ланцюгом постачання ТОВ «Енергопромбуд» та ВП «Південноукраїнська атомна електрична станція».
Варто зазначити що актом перевірки жодним чином не заперечується, ні факту отримання ТОВ «Енергопромбуд» від ПрАТ «Юженергобуд» послуг будівельного підряду в тому об`ємі, який зафіксований згідно представлених до перевірки актів приймання виконаних будівельних робіт (КБ2), ні факту повного розрахунку ТОВ «Енергопромбуд» за надані послуги з ПрАТ «Юженергобуд», ні факту подальшої реалізації таких послуг за договорами генерального будівельного підряду для кінцевого замовника - НАЕК Енергоатом в особі Південноукраїнської АЕС у порядку передбаченому Законом України «Про публічні закупівлі».
Також, контролюючим органом не заперечувалось, що на час здійснення господарських операцій між позивачем та його контрагентом ТОВ «Альянс», останнє було зареєстроване як юридична особа в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців і платник податку на додану вартість.
На підставі викладеного у сукупності, колегія суддів вважає правильним висновок суду першої інстанції, що матеріалами справи підтверджено реальність господарських операцій позивача та ТОВ «Альянс»; доводи Головного управління ДПС у Миколаївській області щодо протилежного базуються на припущеннях та не підтверджені жодним належним доказом.
Що ж до висновку контролюючого органу про заниження ПрАТ «Юженергобуд» бази оподаткування по зареєстрованих податкових накладних на реалізацію ТМЦ (прокат плоский з вуглецевої сталі, з кодом УКТЗЕД [номер приховано]) контрагенту покупцю ТОВ «Корпорація Бугські Кар`єри», нижче ціни придбання при продажу таких ТМЦ (прокат плоский з вуглецевої сталі, з кодом УКТЗЕД [номер приховано]), колегія суддів виходить з наступного.
Відповідно до п.188.1 ст.188 Податкового кодексу України, база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів.
При цьому база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг не може бути нижче ціни придбання таких товарів/послуг, база оподаткування операцій з постачання самостійно виготовлених товарів/послуг не може бути нижче звичайних цін, а база оподаткування операцій з постачання необоротних активів не може бути нижче балансової (залишкової) вартості за даними бухгалтерського обліку, що склалася станом на початок звітного (податкового) періоду, протягом якого здійснюються такі операції (у разі відсутності обліку необоротних активів виходячи із звичайної ціни).
Відповідно до ст.1 Закону України «Про бухгалтерський обліку та фінансову звітність в Україні» первинний документ документ, який містить відомості господарської операції та підтверджує її здійснення.
Згідно п.3 ст.9 Закону інформація, що містити прийнятих до обліку первинних документах систематизується у регістрах бухгалтерського обліку шляхом подвійного запису.
Пунктом 4 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 9 «Запаси», затвердженого наказом Міністерства фінансів України, зазначено, о запаси активи, які утримуються для подальшого продажу за умови звичайної господарської діяльності.
Вимогами п.7 П(С)БО 9 «Запаси», встановлено, що одиницею бухгалтерського обліку запасів є їх найменування та однорідна група (вид).
Відповідно до п.8. Національне положення (стандарт) бухгалтерського обліку 9 «Запаси», придбані (отримані) або вироблені запаси зараховуються на баланс підприємства за первісною вартістю.
Відповідно до п.15, 16, 18, Стандарту 9 «Запаси», при відпуску запасів у виробництво, з виробництва, продаж та іншому вибутті оцінка їх здійснюється за одним з таких методів: ідентифікованої собівартості відповідної одиниці запасів; середньозваженої собівартості; собівартості перших за часом надходження запасів (ФІФО); нормативних затрат; ціни продажу.
Для всіх одиниць бухгалтерського обліку запасів, що мають однакове призначення та однакові умови використання, застосовується тільки один із наведених методів.
Оцінка за середньозваженою собівартістю проводиться щодо кожної одиниці запасів діленням сумарної вартості залишку таких запасів на початок звітного місяця і вартості одержаних у звітному місяці запасів на сумарну кількість запасів на початок звітного місяця і одержаних у звітному місяці запасів.
Таким чином, відповідно до вимог бухгалтерського обліку позивач мав право обліковувати оприбуткування придбаний прокат вуглецю, за ціною придбання, а обліковувати продаж за середньозваженої собівартості.
При цьому, середньозважена собівартість цього запасу повинна обраховуватися з урахуванням ціни придбання всієї категорії цього запасу від всіх постачальників, а не лише від одного конкретного (у цьому випадку ТОВ «Корпорація Бугські Кар`єри»), кому в подальшому, було зроблено продаж.
Як вбачається з матеріалів справи, контролюючим органом під час перевірки середньозважена собівартість прокату плоского вуглеці обрахована виключно на підставі взаємовідносин ПрАТ «Юженергобуд» з ТОВ «Корпорація Бугські Кар`єри», без врахування у середньозважену собівартість ціни придбання цієї позиції запасів у інших постачальників.
А відтак, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що обрахунок такої середньозваженої собівартості є некоректним, а висновки про продаж позивачем товару за ціною нижчою бази оподаткування, передчасними.
Відповідно до абзацу 2 пункту 188.1 статті 188 ПК України база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг не може бути нижче ціни придбання таких товарів/послуг, база оподаткування операцій з постачання самостійно виготовлених товарів/послуг не може бути нижче звичайних цін, а база оподаткування операцій з постачання необоротних активів не може бути нижче балансової (залишкової) вартості за даними бухгалтерського обліку, що склалася станом на початок звітного (податкового) періоду, протягом якого здійснюються такі операції.
Згідно з підпунктом 14.1.71 пункт 14.1 статті 14 ПК України звичайна ціна - ціна товарів (робіт, послуг), визначена сторонами договору, якщо інше не встановлено цим Кодексом. Якщо не доведено зворотне, вважається, що така звичайна ціна відповідає рівню ринкових цін. Це визначення не поширюється на операції, що визнаються контрольованими відповідно до статті 39 цього Кодексу.
Відповідно до підпункту 14.1.219 пункту 14.1 статті 14 ПК України ринкова ціна ціна, за якою товари (роботи, послуги) передаються іншому власнику за умови, що продавець бажає передати такі товари (роботи, послуги), а покупець бажає їх отримати на добровільній основі, обидві сторони є взаємно незалежними юридично та фактично, володіють достатньою інформацією про такі товари (роботи, послуги), а також ціни, які склалися на ринку ідентичних (а за їх відсутності - однорідних) товарів (робіт, послуг) у порівняних економічних (комерційних) умовах
Верховний Суд в постанові від 16.12.2019р. по справі №200/12345/18-а зазначив, що в таких справах особливо важливе значення має факт доведення реалізації самостійно виготовлених товарів/послуг за цінами, які не відповідають ринковим.
Цей факт має доводити особа, яка вважає, що ціна товарів (робіт, послуг), визначена сторонами договору, не відповідає ринковим.
Аналогічна правова позиція міститься в постановах Верховного Суду від 28.09.2022р. у справі №200/14542/19-а, від 17.07.2023р. у справі №640/16890/20, від 03.10.2023р. у справі №300/15635/22.
У постанові від 25 травня 2023 року у справі №200/465/21-а Верховний Суд висловив позицію про те, що відсутність доказів звернення податкового органу до уповноваженого державного органу про отримання необхідної інформації свідчить про порушення відповідачем визначеної процедури з`ясування рівня звичайних цін. Використання іншої інформації до встановлення відсутності офіційних статистичних даних про рівень цін на окремі товари свідчить про передчасність використання результатів досліджень, використаних податковим визначення звичайної ціни у межах спірних відносин.
Верхoвний Суд у постанові від 26 березня 2024 року у справі №200/773/20-а підтримав правову позицію про те, що суб`єкти гoспoдарювання реалізують прoдукцію за цінами, самoстійнo визначеними стoрoнами дoгoвoру. Відповідно до тлумачення нoрм ПК України звичайнoю цінoю для здійснення рoзрахунку бази oпoдаткування ПДВ oперацій з пoстачання самoстійнo вигoтoвлених тoварів/пoслуг є ціна, визначена зацікавленими стoрoнами у цивільнo-правoвoму дoгoвoрі, яка, свoєю чергoю, відпoвідає ринкoвій ціні (ціні, щo склалася на ринку тoварів/пoслуг). Факт дoведення реалізації самoстійнo вигoтoвлених тoварів/пoслуг за цінами, які не відпoвідають ринкoвим, пoкладається на oсoбу, яка вважає, щo ціна тoварів (рoбіт, пoслуг), визначена стoрoнами дoгoвoру, не відпoвідає ринкoвим. Тoбтo, oбoв`язoк дoведення невідпoвіднoсті ціни дoгoвoру рівню звичайних цін пoкладається на кoнтрoлюючий oрган.
Акт перевірки не містить доказів, що ціна залишків товару «прокат проский з вуглецевої сталі », за якою він був придбаний та реалізований з серпня 2023 року по січень 2024 року , не відповідала рівню ринкових цін, так само як і не містить інформації щодо цін на ринку ідентичних (однорідних) товарів у схожих економічних умовах.
За наведених обставин, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про необґрунтованість висновків Головного управління ДПС у Миколаївській області про заниження ПрАТ «Юженергобуд» ціни бази оподаткування по взаємовідносинах з ТОВ «Корпорація Бугські Кар`єри».
На підставі викладеного, колегія суддів доходить висновку про незаконність податкових повідомлень-рішень Головного управління ДПС у Миколаївській області від 07 травня 2024 року №1005714290703 і №1005914290703 та їх скасування.
Доводи апеляційної скарги Головного управління ДПС у Миколаївській області не спростовують правильність висновків суду першої інстанції, а тому підстав для задоволення апеляційної скарги відповідача та скасування рішення суду першої інстанції колегія суддів не вбачає.
Оскільки судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи та постановлено судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому, відповідно до ст.316 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.
З огляду на залишення рішення суду першої інстанції без змін, відповідно до приписів статті 139 КАС України, підстави для розподілу судових витрат відсутні.
Керуючись ст.ст. 308, 310, п.1 ч.1 ст.315, ст.ст. 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд
П О С Т А Н О В И В :
Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Миколаївській області залишити без задоволення, а рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 15 жовтня 2024 року - без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом 30 днів з дня складання повного тексту судового рішення.
Повний текст судового рішення виготовлено та підписано 02.10.2026р.
Суддя-доповідач А.В. Бойко
Судді В.А. Голуб І.І. Тарновецький