ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
__________________________________________________________________
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
01 жовтня 2026 року
м. Харків
справа № 646/7343/25
провадження № 22-ц/818/4309/26
Харківський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого - Пилипчук Н.П.,
суддів - Маміної О.В., Яцини В.Б.,
за участю секретаря - Муренченко С.А.,
учасники справи:
позивачка - ОСОБА_1 ,
відповідач - Відділ освіти Куп`янської міської ради Харківської області,
третя особа - Куп`янський ліцей № 5 Куп`янської міської ради Харківської області,
розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу представника Відділу освіти Куп`янської міської ради Харківської області на рішення Основ`янського районного суду м. Харкова від 20 квітня 2026 року в складі судді Білінської О.В.
в с т а н о в и в:
У липні 2025 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Відділу освіти Куп`янської міської ради Харківської області, третя особа: Куп`янський ліцей № 5 Куп`янської міської ради Харківської області, про нарахування та виплату заробітної плати, стягнення всіх сум, що належать працівникові при звільненні та середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку.
Позовна заява мотивована тим, що 01.09.1997 вона прийнята на роботу на посаду вчителя української мови та літератури, історії до загальноосвітньої школи І-ІІІ ст. №4 м. Куп`янськ відповідно до наказу № 144-к від 29.08.1997.
Відповідно до рішення сесії Куп`янської міської ради Харківської області від 31.10.2003 загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів № 4 з 31.10.2003 перейменована в середню загальноосвітню школу І-ІІІ ступенів № 4 комунальної власності м. Куп`янськ Харківської області.
Відповідно до рішення сесії Куп`янської міської ради від 30.07.2004 середня загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів № 4 комунальної власності м. Куп`янськ Харківської області перейменована з 30.07.2004 в загальноосвітню школу І-ІІІ ступенів № 4 Куп`янської міської ради Харківської області.
Відповідно до наказу № 244-к від 01.09.2009 вона з 01.09.2009 переведена з посади вчителя української мови та літератури на посаду практичного психолога.
Згідно наказу відділу освіти № 103кл.1 від 01.09.2010 переведена з посади практичного психолога на посаду вчителя української мови та літератури.
Відповідно до рішення сесії Куп`янської міської ради від 03.09.2010 поновлено ім`я ОСОБА_2 Хімушина Куп`янській загальноосвітній школі І-ІІІ ступенів № 4 Куп`янської міської ради Харківської області.
Згідно рішення Куп`янської міської ради Харківської області від 23.07.2021 № 285-VIII Куп`янську загальноосвітню школу І-ІІІ ст. № 4 імені Героя Радянського Союзу М. Ф. Хімушина Куп`янської міської ради Харківської області з 30.07.2021 перейменовано на Куп`янську гімназію №4 Харківської області.
Рішенням сесії Куп`янської міської ради Харківської області від 26.08.2021 №304-VIII Куп`янську гімназію №4 Куп`янської міської ради Харківської області з 26.08.2021 перейменовано на Куп`янський ліцей №5 Куп`янської міської ради Харківської області.
Згідно з наказом від 08.02.2023 №01-к, її 08.02.2023 звільнено з роботи з посади вчителя української мови та літератури за ст. 38 КЗпП України, за власним бажанням. Однак, при звільненні їй не було повідомлено про нараховані та виплачені суми при звільненні та не проведено розрахунки у повному обсязі. Відповідно до банківської виписки 31.05.2023 їй виплачено 2065,83 грн та 11132,67 грн, 30.06.2023 виплачено 14772,07 грн.
Відповідно до Форми ОК-5 Пенсійного фонду України підтверджується, що вона знаходилась у трудових відносинах з відповідачем, однак, у період з червня 2022 року по лютий 2023 року заробітна плата виплачена не була.
У квітні 2025 року вона звернулась до відповідача із заявою про надання письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені працівникові при звільненні, відповідь отримано 02.05.2025. Згідно вказаної відповіді заробітна плата за квітень 2022 року нарахована в розмірі 11000,53 грн та виплачена в розмірі 8745,41 грн, за травень 2022 року нарахована в розмірі 5600,8 грн та виплачена в розмірі 4452,64 грн, компенсація за невикористану відпустку під час звільнення нарахована в лютому 2023 року в розмірі 18581,22 грн та виплачена в розмірі 14772,07 грн.
Зазначила, що після окупації м. Куп`янськ російськими військами навчання у ліцеї тривало, у тому числі у дистанційній формі. У квітні, травні та червні 2022 року навчання проводилося у повному обсязі, повідомлень про простій та відповідних наказів вона не отримувала. У квітні 2022 року 21 робочий день з розрахунку 884,82 грн середньої заробітної плати за день, то середньомісячна заробітна плата за квітень 2022 року становить 18581,22 грн. Однак, їй нараховано загалом 11000,53 грн, у зв`язку із чим відповідач має здійснити доплату позивачу у розмірі 7580,69 грн.
Відповідно до довідки про доходи відповідачем нараховано їй заробітну плату за травень 2022 року як за простій у розмірі 5600,80 грн. Однак, нею було здійснено виконання своїх трудових обов`язків, у зв`язку із чим відповідачем мало бути здійснено середньомісячну заробітну плату за травень 2022 року. У травні 2022 року 22 робочих дні з розрахунку 884,82 грн середньої заробітної плати за день, то середньомісячна заробітна плата за травень 2022 року становить 19466,04 грн. Однак, їй нараховано 5600,8 грн, у зв`язку із чим відповідач має здійснити доплату позивачу у розмірі 13865,24 грн. У червні місяці вона продовжувала виконання трудових обов`язків, однак, відповідачем оплата здійснена не була. У червні 2022 року 22 робочих дні з розрахунку 884,82 грн середньої заробітної плати за день, то середньомісячна заробітна плата за червень 2022 року становить 19466,04 грн, у зв`язку із чим відповідач має здійснити виплату позивачу у розмірі 19466,04 грн.
Вказала, що лише у 2025 році після звернення до відповідача вона отримала копію наказу про встановлення простою для окремих педагогічних працівників. У тексті цього наказу зазначено про встановлення простою у роботі окремих педагогічних працівників до моменту появи можливості їм працювати з використанням технологій дистанційного навчання, а також про проведення розрахунку заробітної плати на період простою не з вини працівників у розмірі 2/3 посадового окладу. У додатку до цього наказу міститься інформація про неї. Однак, вона не отримувала повідомлень про простій та відповідних наказів, іншим чином з введенням простою ознайомлена не була. Таким чином, вона не будучи ознайомлена з наказом, продовжувала працювати у квітні, травні та червні 2022 року, тому повинна була отримати заробітну плату у повному обсязі.
Посилалася на те, що вона перебувала у трудових відносинах з відповідачем до 08 лютого 2023 року, однак відповідачем не здійснено виплату простою з 01.07.2022 по 08.02.2023. У зв`язку із чим вона має право на виплату заробітної плати у розмірі 2/3 від посадового окладу у період з липня 2022 року по 08 лютого 2023 року. Згідно з відповіддю відповідача від 02.06.2025, розмір заробітної плати позивача під час простою становить 5600,80 грн. У період з липня 2022 року по 08.02.2023, загалом за 7 місяців та 8 днів, виплата мала становити 5600,80 за кожен повний місяць (загалом 7 повних місяців) 39205,6 грн та оплата простою за 8 днів лютого становить 1680,24 грн, загалом 40885,84 грн.
Зазначила, що згідно з відповіддю відповідача від 02.06.2025 року, їй нараховано та виплачено грошову компенсацію за невикористані 33 календарні дні щорічної основної відпустки за період з 01.09.2021 по 24.02.2022 в розмірі 18581,22 грн. У відповіді відповідача також зазначено про те, що у відділі освіти Куп`янської міської ради відсутня інформація щодо призначення щорічних відпусток за період з січня 2021 року по лютий 2023 року.
Вказала, що у неї щорічна основна відпустка тривалістю до 56 календарних днів, однак відповідачем здійснено компенсацію лише за 33 календарні дні щорічної основної, тому вона має право на доплату за невикористані 23 дні відпустки за період з 01.09.2021 по 31.08.2022. З розрахунку 884,82 грн середньої заробітної плати за день, тому компенсація за 23 дні відпустки має становити 20350,86 грн.
Стверджувала, що у період з 01.09.22 по 08.02.2023 їй не було нараховано компенсацію за невикористану відпустку. Із розрахунку встановленого їй базового окладу за 14 розрядом у розмірі 7732,00 грн шляхом ділення на 30:44 визначається 254,06 грн як грошовий розмір за один день відпустки. З розрахунку 56 днів відпустки за 12 місяців дорівнює 4,67 днів відпустки за один місяць, за 5 повних місяців у період з 01.09.2022 по 31.01.2023 становить 23,35 днів відпустки. З урахуванням розрахунку 254,06 грн за один день відпустки на 23,35 днів розмір компенсації має становити 5932,30 грн. У зв`язку із невиплатою компенсації за вказаний період, вона має право на отримання такої компенсації.
Посилалася на те, що оскільки відповідачем не було здійснено виплату належних сум у передбачені законом строки, вона має право на виплату середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку, але не більш як за шість місяців. Вона звільнена 08.02.2023, у день звільнення не було здійснено виплати усіх належних сум, таким чином середній заробіток за 6 місяців у період з 09.02.2023 (наступний день після звільнення) по 09.02.2023 (загалом 182 дні, з них 130 робочих днів) становить 115026,60 грн, з розрахунку 884,82 грн середньої заробітної плати за один день.
Просила зобов`язати відділ освіти Куп`янської міської ради Харківської області нарахувати їй середню заробітну плату за квітень 2022 року без урахування простою в розмірі 18581,22 грн та стягнути на її користь різницю між нарахованою та виплаченою заробітною платою за квітень 2022 року в розмірі 7580,69 грн, з наступним утриманням з цієї суми обов`язкових податків і зборів;
зобов`язати відділ освіти Куп`янської міської ради Харківської області нарахувати їй середню заробітну плату за травень 2022 року без урахування простою в розмірі 19466,04 грн та стягнути на її користь різницю між нарахованою та виплаченою заробітною платою за травень 2022 року в розмірі 13865,24 грн, з наступним утриманням з цієї суми обов`язкових податків і зборів;
зобов`язати відділ освіти Куп`янської міської ради Харківської області нарахувати їй середню заробітну плату за червень 2022 року без урахування простою та стягнути на її користь в розмірі 19466,04 грн, з наступним утриманням з цієї суми обов`язкових податків і зборів;
зобов`язати відділ освіти Куп`янської міської ради Харківської області нарахувати на її користь заробітну плату за час простою в розмірі двох третин тарифної ставки встановленого розряду (окладу) за періоди з 01 липня 2022 року по 08 лютого 2023 року у розмірі 40885,84 грн, з наступним утриманням з цієї суми обов`язкових податків і зборів та стягнути вказану суму на її користь;
зобов`язати відділ освіти Куп`янської міської ради Харківської області нарахувати їй компенсацію за 23 дні невикористаної щорічної основної відпустки за період з 01.09.2021 по 31.08.2022 у розмірі 20350,86 грн, з наступним утриманням з цієї суми обов`язкових податків і зборів та стягнути вказану суму на її користь;
зобов`язати відділ освіти Куп`янської міської ради Харківської області нарахувати їй компенсацію невикористаної щорічної основної відпустки за період з 01.09.2022 по 08.02.2023 у розмірі 5932,30 грн, з наступним утриманням з цієї суми обов`язкових податків і зборів та стягнути вказану суму на її користь;
стягнути середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку за 6 місяців у період з 09.02.2023 по 09.08.2023 у розмірі 115026,6 грн.
Рішенням Основ`янського районного суду м. Харкова від 20 квітня 2026 року позов ОСОБА_1 - задоволено частково, зобов`язано Відділ освіти Куп`янської міської ради Харківської області нарахувати ОСОБА_1 середню заробітну плату за квітень 2022 року без урахування простою в розмірі 18581,22 грн та стягнути на користь ОСОБА_1 різницю між нарахованою та виплаченою заробітною платою за квітень 2022 року в розмірі 7580,69 грн, з наступним утриманням з цієї суми обов`язкових податків і зборів;
зобов`язано Відділ освіти Куп`янської міської ради Харківської області нарахувати ОСОБА_1 середню заробітну плату за травень 2022 року без урахування простою в розмірі 19466,04 грн та стягнути на користь ОСОБА_1 різницю між нарахованою та виплаченою заробітною платою за травень 2022 року в розмірі 13865,24 грн, з наступним утриманням з цієї суми обов`язкових податків і зборів;
зобов`язано Відділ освіти Куп`янської міської ради Харківської області нарахувати ОСОБА_1 середню заробітну плату за червень 2022 року без урахування простою та стягнути її на користь ОСОБА_1 в розмірі 19466,04 грн, з наступним утриманням з цієї суми обов`язкових податків і зборів;
зобов`язано Відділ освіти Куп`янської міської ради Харківської області нарахувати на користь ОСОБА_1 заробітну плату за час простою в розмірі двох третин тарифної ставки встановленого розряду (окладу) за періоди з 01 липня 2022 року по 08 лютого 2023 року у розмірі 34071,51 грн, з наступним утриманням з цієї суми обов`язкових податків і зборів та стягнути вказану суму на користь ОСОБА_1 ;
зобов`язано Відділ освіти Куп`янської міської ради Харківської області нарахувати ОСОБА_1 компенсацію за 23 дні невикористаної щорічної основної відпустки за період з 01.09.2021 по 31.08.2022 у розмірі 20350,86 грн, з наступним утриманням з цієї суми обов`язкових податків і зборів та стягнути вказану суму на користь ОСОБА_1 ;
зобов`язано Відділ освіти Куп`янської міської ради Харківської області нарахувати ОСОБА_1 компенсацію невикористаної щорічної основної відпустки за період з 01.09.2022 по 08.02.2023 у розмірі 5932,30 грн, з наступним утриманням з цієї суми обов`язкових податків і зборів та стягнути вказану суму на користь ОСОБА_1 ;
стягнуто з Відділу освіти Куп`янської міської ради Харківської області середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку за 6 місяців у період з 09 лютого 2023 року по 09 серпня 2023 року у розмірі 50633,32 грн;
в задоволенні позову в іншій частині - відмовлено, рішення в частині стягнення заробітної плати у межах суми платежу за один місяць підлягає негайному виконанню; стягнуто із Відділу освіти Куп`янської міської ради Харківської області на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 532,93 грн.
Не погоджуючись з рішенням суду Відділ освіти Куп`янської міської ради Харківської області подав апеляційну скаргу, в якій просив рішення скасувати повністю та ухвалити нове судове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.
Апеляційна скарга мотивована тим, що позивачу була нарахована та виплачена заробітна плата: 31.05.2023 за квітень 2022 року в розмірі 11500,50 грн та за травень 2022 року в розмірі 2065,38 грн. Позивачці була виплачена заробітна плата з врахуванням простою за травень 5600,80 грн. З наступним утримання перерахунку за квітень 2022 року з врахуванням простою відрахували 3002,82 грн. Отже, заробітна плата за травень 2022 року нарахована 2597,98 грн та виплачена на руки 2065,38 грн. За червень 2022 року заробітна плата з врахуванням простою не нараховувалась та не виплачувалась в зв`язку з неподанням належних документів роботодавцем для здійснення нарахування та виплати заробітної плати. Отже оскільки посадовий оклад вчителя української мови та літератури ОСОБА_1 становить 7001,00 грн, то за червень 2022 року заробітна плата становить 2/3 посадового окладу, що дорівнює 4667,33 грн з послідуючим утриманням податків і обов`язкових платежів. Суд першої інстанції зазначив оскільки позивач не була обізнана з наказом про простій по закладу, то вирахував до донарахування заробітної плати за червень 2022 року в середньомісячному розмірі. Але позивач сама просила суд першої інстанції - зобов`язати відділ освіти Куп`янської міської ради Харківської області нарахувати заробітну плату за час простою в розмірі двох третин тарифної ставки встановленого розряду (окладу) за періоди з 01 липня 2022 року по 08 лютого 2023 року у розмірі 40885,84 грн, з наступним утриманням з цієї суми обов`язкових податків і зборів. Отже про простій по закладу останній було відомо.
Зазначив, що відсутні підстави для нарахування позивачці компенсації за 23 дні невикористаної щорічної відпустки за період з 01.09.2021 по 31.08.2022, оскільки роботодавцем при звільненні позивача був виданий наказ про нарахування зазначеної компенсації, ґрунтуючись на даних ведення обліку робочого часу кожного співробітника та цей період вже був врахований роботодавцем. Тому відповідач приймає до уваги наказ про звільнення позивачки, виданий станом на 08.02.2023, за підписом посадової особи - виконуючої обов`язки директора Куп`янського ліцею, яка несе відповідальність за видання наказів по закладу. Отже, відповідач робить висновок, що при складанні наказу про звільнення роботодавцем станом на 08.02.2023 було враховано всі відпустки та вирахувано, які дні відпустки залишились. Роботодавцем була вирахувана кількість днів невикористаної відпустки згідно відпрацьованого часу, а відтак правових підстав для нарахування компенсації за 23 календарних днів відпустки не вбачається.
Посилався на те, що позивача звільнено 08.02.2023. Таким чином, за правилами пункту 2 розділу II Порядку № 100, при визначенні суми середнього заробітку за час затримки розрахунку врахуванню підлягають виплати за останні два календарні місяці роботи, що передують місяцю звільнення, а саме: грудень 2022 - розмір заробітної плати 4 667,33 грн, січень 2023 - розмір заробітної плати 4 667,33 грн. Отже, заробітна плата позивача за останні два повні календарні місяці грудень 2022 року та січень 2023 року складає 9 334,66 грн (4667,33 грн + 4 667,33 грн). Протягом цих двох місяців було 43 робочих дні (з 01.12.2022 по 31.01.2023). Виходячи з цього, середньоденний заробіток становить 9334,66 грн : 43 = 217,08 грн. Таким чином середній заробіток позивача за весь час затримки по день фактичного розрахунку, але не більш як за шість місяців, необхідно рахувати з 09.02.2023 (наступний день після звільнення) по 08.08.2023, що складає: у лютому 2022 року - 14 робочих дні, у березні 2023 року - 23 дні, у квітні 2023 року - 20 днів, у травні 2023 року - 23 дні, у червні 2023 року - 22 дні, у липні 2023 року - 21 день, у серпні 2023 року - 6 днів, що загалом складає 129 днів. Сума середнього заробітку, яка підлягає стягненню з відповідача за весь час затримки розрахунку складає 28 003,32 гривень (217, 08 грн х 129 дні).
Вказав, що позивач перебувала у трудових відносинах із Куп`янським ліцеєм № 5 Куп`янської міської ради Харківської області, відтак, саме на нього покладено обов`язок своєчасної виплати заробітної плати, компенсації за дні невикористаної щорічної основної відпустки та середнього заробітку за час затримки розрахунку. Оскільки позовні вимоги стосуються спільних прав та обов`язків по нарахуванню та виплати заробітної плати, то належним відповідачем є також роботодавець в тому числі. Дана обставина є самостійною підставою для відмови в позові.
14.06.2026 за допомогою системи «електронний суд» ОСОБА_1 через свого представника подала відзив на апеляційну скаргу, в якому вважала рішення суду законним, а апеляційну скаргу необґрунтованою.
Судова колегія, заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги вважає, що апеляційну скаргу ОСОБА_1 необхідно задовольнити частково.
Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що ОСОБА_1 прийнята 01.09.1997 на роботу на посаду вчителя української мови та літератури, історії до загальноосвітньої школи І-ІІІ ст. №4 м. Куп`янськ відповідно до наказу № 144-к від 29.08.1997, що підтверджується записом у трудовій книжці.
Відповідно до рішення сесії Куп`янської міської ради Харківської області від 31.10.2003 загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів № 4 з 31.10.2003 перейменована в середню загальноосвітню школу І-ІІІ ступенів № 4 комунальної власності м. Куп`янськ Харківської області.
Відповідно до рішення сесії Куп`янської міської ради від 30.07.2004 середня загальноосвітня 3 школа І-ІІІ ступенів № 4 комунальної власності м. Куп`янськ Харківської області перейменована з 30.07.2004 в загальноосвітню школу І-ІІІ ступенів № 4 Куп`янської міської ради Харківської області.
Відповідно до наказу № 244-к від 01.09.2009 ОСОБА_1 з 01.09.2009 переведена з посади вчителя української мови та літератури на посаду практичного психолога.
Згідно наказу відділу освіти № 103кл.1 від 01.09.2010, ОСОБА_1 переведена з посади практичного психолога на посаду вчителя української мови та літератури.
Відповідно до рішення сесії Куп`янської міської ради від 03.09.2010, було поновлено ім`я Героя Радянського Союзу М. Ф. Хімушина Куп`янській загальноосвітній школі І-ІІІ ступенів № 4 Куп`янської міської ради Харківської області.
Згідно рішення Куп`янської міської ради Харківської області від 23.07.2021 № 285-VIII Куп`янську загальноосвітню школу І-ІІІ ст. № 4 імені Героя Радянського Союзу М. Ф. Хімушина Куп`янської міської ради Харківської області з 30.07.2021 перейменовано на Куп`янську гімназію №4 Харківської області.
Рішенням сесії Куп`янської міської ради Харківської області від 26.08.2021 №304-VIII Куп`янську гімназію №4 Куп`янської міської ради Харківської області з 26.08.2021 перейменовано на Куп`янський ліцей №5 Куп`янської міської ради Харківської області (а.с.37-40).
Відповідно до наказу Куп`янського ліцею № 5 Куп`янської міської ради Харківської області № 26-к від 08.04.2022 «Про встановлення простою для окремих педагогічних працівників» у зв`язку з тим, що частина педагогічних працівників закладу в умовах воєнного стану, оголошеного в установленому порядку (особливий період), змінили місце проживання та виїхали за межі міста або області та зважаючи на те, що в місті відсутнє інтернет покриття, що унеможливлює організацію роботи вчителів за дистанційною формою навчання, встановлено простій у роботі окремих педагогічних працівників закладу з 08.04.2022 до моменту появи можливості їм працювати з використанням технологій дистанційного навчання (додаток № 1). Проводити розрахунки заробітної плати на період простою не з їх вини з 08.04.2022 до моменту появи можливості працювати з використанням технологій дистанційного навчання у розмірі 2/3 від посадового окладу. Заступнику директора з навчально-виховної роботи ОСОБА_3 , відповідальній за складання табелю роботи вчителів, врахувати вищезазначене при складанні табелю (а.с.32,108).
До списку працівників, яким встановлено простій у роботі з 08.04.2022, що є додатком № 1, крім інших, включена ОСОБА_1 вчитель української мови та літератури (а.с.32 зворот,109).
Розпорядженням Куп`янської міської військової адміністрації Куп`янського району Харківської області № 4/1 від 19.01.2023 тимчасово, на період дії воєнного стану в Україні та 30 днів після його припинення, призупинено освітній процес в закладах загальної середньої освіти, зокрема, Куп`янському ліцеї № 5 Куп`янської міської ради Харківської області (а.с.33).
Згідно з наказом від 08.02.2023 №01-к, ОСОБА_1 08.02.2023 звільнено з роботи з посади вчителя української мови та літератури за ст. 38 КЗпП України, за власним бажанням. Централізованій бухгалтерії відділу освіти Куп`янської міської ради Харківської області провести нарахування та виплатити грошову компенсацію ОСОБА_1 за фактично відпрацьований період, взявши до уваги, що невикористані дні щорічної основної відпустки за період роботи з 01.09.2021 по 24.02.2022 складає 33 календарні дні (а.с.34).
Відповідно до банківської виписки ОСОБА_1 , Відділом освіти Куп`янської міської ради Харківської області здійснено наступні виплати заробітної плати: 14.01.2022 -10000,00 грн; 28.01.2022 - 10229,11 грн; 15.02.2022 - 10000,00 грн; 09.03.2022 -8734,42 грн; 11.03.2022 -10000,00 грн; 21.03.2022 - 10229,11 грн; 31.05.2022 - 2065,38 грн та 11132,67 грн; 30.06.2023 - 14772,07 грн (а.с.47 зворот).
Відповідно до Форми ОК-5 Пенсійного фонду України та відомостей з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про джерела/суми нарахованого доходу, нарахованого (перерахованого) податку та військового збору станом на 05.05.2025 у період з червня 2022 року по лютий 2023 року заробітна плата ОСОБА_1 не виплачувалась (а.с.18-19,43).
ОСОБА_1 заявами від 17.04.2025 та від 13.05.2025, адресовані відповідачу, в яких просила надати повідомлення про суми, нараховані та виплачені працівникові при звільненні (а.с.16-17, 26-28).
Відповідно до відповіді Відділу освіти Куп`янської міської ради Харківської області № 01-36/248 від 30.04.2025, згідно даних податкового обліку Відділу заборгованість по заробітній платі за період з квітня 2022 року по лютий 2023 року відсутня. Заробітна плата за квітень 2022 року нарахована в розмірі 11000,53 грн та виплачена в розмірі 8745,41 грн, за травень 2022 року нарахована в розмірі 5600,80 грн та виплачена в розмірі 4452,64 грн. компенсація за невикористану відпустку під час звільнення нарахована в лютому 2023 року в розмірі 18581,22 грн та виплачена на руки в розмірі 14772,07 грн (а.с.63).
Згідно з відповіддю Відділу освіти Куп`янської міської ради Харківської області № 01-36/313 від 02.06.2025, Відділом не нараховувалась заробітна плата за період з червня 2022 року по лютий 2023 року у зв`язку з невиконанням ОСОБА_1 трудових обов`язків. У лютому 2023 року виплачена компенсація за невикористану відпустку у розмірі 14772,07 грн. Також повідомлено про встановлений з 08.02.2022 простій та призупинення освітнього процесу. Зазначено, що ОСОБА_1 встановлено базовий оклад за 14 розрядом у розмірі 7732,00 грн. Тому розмір заробітної плати ОСОБА_1 в розмірі 5600,80 грн під час простою в травні 2022 року нарахований згідно чинного законодавства України. Повідомлено про нарахування та виплату грошової компенсації за невикористані 33 календарних дні щорічної основної відпустки за період з 01.09.2021 по 24.02.2022 в розмірі 18581,22 грн. Середня заробітна плата за день за період роботи з січня 2021 року по лютий 2022 року складає 884,82 грн. У відділі відсутня інформація щодо призначення щорічних відпусток за період з січня 2021 року по лютий 2023 року (а.с.31).
Дана відповідь отримана позивачкою 12.06.2026 (а.с.35-36).
З довідки про посадовий оклад вчителя української мови та літератури ОСОБА_1 на 2022 рік вбачається, що останній встановлено тарифний розряд - 14; тарифний коефіцієнт - 2,42; посадовий оклад (тарифна ставка) працівника 14 тарифного розряду з 01.12.2021 - 2893,00 грн. Посадовий оклад - 7001,00 грн (а.с.107).
Відповідно до довідки Відділу освіти Куп`янської міської ради Харківської області про середню заробітну плату (дохід) ОСОБА_1 за період з лютого 2022 року по січень 2023 року, середньоденна заробітна плата - 385,90 грн (а.с.111).
Відповідно до довідки Відділу освіти Куп`янської міської ради Харківської області про доходи від 30.04.2025 ОСОБА_1 у квітні 2022 року нараховано: 1875,71 грн - години, 1444,67 грн - години, 996,11 вислуга, 664,07 грн - пристіжн., 577,86 зошити, 500,03 грн - заміщ., 4267,28 грн - простій, усього за квітень 11000,0053 грн; за травень 2022 року - нараховано 5600,80 грн - простій; у лютому 2023 року - нараховано 18581,22 грн компенс. за відпуст. (а.с.144,154,160).
Доводи Відділу освіти Куп`янської міської ради Харківської області про те, що позивач перебувала у трудових відносинах із Куп`янським ліцеєм № 5 Куп`янської міської ради Харківської області, відтак, саме на нього покладено обов`язок своєчасної виплати заробітної плати, компенсації за дні невикористаної щорічної основної відпустки та середнього заробітку за час затримки розрахунку, колегія суддів відхиляє, з огляду на наступне.
У постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 09 грудня 2024 року у справі 761/13951/22 (провадження № 61-12932 сво 23) зазначено: «належним відповідачем у цій конкретній справі за вимогами директора школи про поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу є Департамент освіти і науки виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), з яким директор безпосередньо перебував у трудових правовідносинах і з яким укладено відповідний трудовий договір. При цьому склад сторін таких трудових спорів буде різним залежно від виду та порядку створення конкретного закладу середньої освіти, структури органів управління і джерела їх фінансування».
У постанові Великої Палати верховного Суду від 23 квітня 2025 року в справі № 125/1514/20 (провадження № 14-163свц24) вказано, що: «Вирішуючи питання про особу роботодавця, з якого підлягає стягненню середній заробіток за час вимушеного прогулу, Велика Палата Верховного Суду врахувала, що нарахування і виплата заробітної плати позивачці здійснювалися Відділом освіти Барської РДА. Водночас відповідно до інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань юридична особа - Відділ освіти Барської РДА припинена 09 липня 2024 року. Правонаступником Відділу освіти Барської РДА є Відділ освіти Барської МР, який також є відповідачем у цій справі. З огляду на наведене середній заробіток за час вимушеного прогулу в розмірі 126 478,44 грн підлягає стягненню на користь ОСОБА_4 з Відділу освіти Барської МР.».
Матеріали справи свідчать про те, що саме Відділ освіти Куп`янської міської ради Харківської області здійснювало нарахування та виплату заробітної плати ОСОБА_1 , тому саме він є належним відповідачем у даній справі.
Аналогічний висновок викладено у постанові Верховного Суду від 04 червня 2025 року у справі № 766/9397/24 (провадження № 61-3786св25).
Згідно зі статтями 15, 16 ЦК України, кожна особа має право на захист свого порушеного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
За частиною першою статті 47 КЗпП України у редакції, чинній на день звільнення позивача, власник або уповноважений ним орган зобов`язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу.
За змістом статті 116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум. У разі спору про розмір сум, належних працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган в усякому випадку повинен у зазначений у цій статті строк виплатити не оспорювану ним суму.
Згідно ст. 10 КЗпП України колективний договір укладається на основі чинного законодавства, прийнятих сторонами зобов`язань з метою регулювання виробничих, трудових і соціально-економічних відносин і узгодження інтересів трудящих, власників та уповноважених ними органів.
Відповідно до статті 13 КЗпП України, статті 7 Закону України «Про колективні договори і угоди» зміст колективного договору визначається сторонами в межах їх компетенції. У колективному договорі встановлюються взаємні зобов`язання сторін щодо регулювання виробничих, трудових, соціально-економічних відносин, зокрема нормування і оплати праці, встановлення форм, системи, розмірів заробітної плати та інших видів трудових виплат (доплат, надбавок, премій та ін.); встановлення гарантій, компенсацій, пільг тощо.
Статтею 18 КЗпП України передбачено, що положення колективного договору поширюються на всіх працівників підприємства, установи, організації, фізичної особи, яка використовує найману працю, незалежно від того, чи є вони членами професійної спілки, і є обов`язковими як для власника або уповноваженого ним органу, фізичної особи, яка використовує найману працю, так і для працівників.
Згідно ч. 2 ст. 97 КЗпП України форми і системи оплати праці, норми праці, розцінки, тарифні сітки, ставки, схеми посадових окладів, умови запровадження та розміри надбавок, доплат, премій, винагород та інших заохочувальних, компенсаційних і гарантійних виплат встановлюються підприємствами, установами, організаціями самостійно у колективному договорі з дотриманням норм і гарантій, передбачених законодавством, генеральною та галузевими (регіональними) угодами.
Основоположні права громадян, пов`язані з реалізацією права на працю, передбачені ст. ст. 43-46 Конституції України.
У той же час, відповідно до ст. 64 Конституції України конституційні права та свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України.
В умовах воєнного або надзвичайного стану можуть встановлюватися окремі обмеження прав і свобод із зазначенням строку дії цих обмежень.
24 лютого 2022 року Указом Президента України від 24 квітня 2022 року №64/2022 у зв`язку із військовою агресією рф на території України введений воєнний стан, який неодноразово продовжений і триває станом на час розгляду цієї справи.
При цьому, зміст правового режиму воєнного стану, порядок його введення та скасування, правові засади діяльності органів державної влади, військового командування, військових адміністрацій, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій в умовах воєнного стану, гарантії прав та свобод людини і громадянина, прав і законних інтересів юридичних осіб визначені положеннями Закону України «Про правовий режим воєнного стану».
Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 6 цього Закону в Указі Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» зазначений вичерпний перелік конституційних прав та свобод людини і громадянина, які тимчасово обмежуються у зв`язку із введенням воєнного стану, зазначений строк дії цих обмежень, а також тимчасові обмеження прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.
Указом Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» установлено, що на період дії правового режиму воєнного стану можуть обмежуватися конституційні права і свободи людини і громадянина, передбачені статтями 30-34, 38, 39, 41-44, 53 Конституції України, а також вводитися тимчасові обмеження прав і законних інтересів юридичних осіб в межах та обсязі, що необхідні для забезпечення можливості запровадження та здійснення заходів правового режиму воєнного стану.
Пунктом другим розділу «Прикінцеві положення» Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» регламентовано, що під час дії воєнного стану, введеного відповідно до Закону України «Про правовий режим воєнного стану», діють обмеження та особливості організації трудових відносин, установлені Законом України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану».
Отже положення Закону України «Про правовий режим воєнного стану», які регулюють деякі аспекти трудових відносин інакше, ніж КЗпП України, мають пріоритетне застосування на період дії воєнного стану.
Статтею 116 КЗпП України передбачено, що при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про суми, нараховані та виплачені працівникові при звільненні, із зазначенням окремо кожного виду виплати (основна та додаткова заробітна плата, заохочувальні та компенсаційні виплати, інші виплати, на які працівник має право згідно з умовами трудового договору і відповідно до законодавства, у тому числі при звільненні) роботодавець повинен письмово повідомити працівника в день їх виплати.
У разі спору про розмір сум, нарахованих працівникові при звільненні, роботодавець у будь-якому разі повинен у визначений цією статтею строк виплатити не оспорювану ним суму.
Відповідно до ч. 1 ст. 117 КЗпП України у разі невиплати з вини роботодавця належних звільненому працівникові сум у строки, визначені статтею 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку, але не більш як за шість місяців.
Як вбачається з матеріалів справи наказом від 08.02.2023 №01-к ОСОБА_1 08.02.2023 звільнено з роботи з посади вчителя української мови та літератури за ст. 38 КЗпП України, за власним бажанням. Також централізованій бухгалтерії відділу освіти Куп`янської міської ради Харківської області провести нарахування та виплатити грошову компенсацію ОСОБА_1 за фактично відпрацьований період, взявши до уваги, що невикористані дні щорічної основної відпустки за період роботи з 01.09.2021 по 24.02.2022 складає 33 календарні дні.
Звертаючись до суду ОСОБА_1 , зокрема, посилалася на те, що за квітень, травень та червень 2022 року відповідачем не було виплачено їй заробітну плату у повному обсязі.
Поняття простою визначено у змісті абзацу першого статті 34 КЗпП України.
Відтак, простій - це зупинення роботи, викликане відсутністю організаційних або технічних умов, необхідних для виконання роботи, невідворотною силою або іншими обставинами.
Тлумачення статті 34 КЗпП України свідчить про те, що обов`язковою підставою для введення простою на підприємстві є повна зупинка його роботи або роботи окремих підрозділів.
Згідно зі статтею 113 КЗпП України час простою не з вини працівника, в тому числі на період оголошення карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України, оплачується з розрахунку не нижче від двох третин тарифної ставки встановленого працівникові розряду (окладу).
За час простою, коли виникла виробнича ситуація, небезпечна для життя чи здоров`я працівника або для людей, які його оточують, і навколишнього природного середовища не з його вини, за ним зберігається середній заробіток.
Час простою з вини працівника не оплачується.
Отже, у випадку оголошення роботодавцем простою відповідно до положень статті 113 КЗпП України, з урахуванням норм постанови Кабінету Міністрів України від 7 березня 2022 року № 221 «Деякі питання оплати праці працівників державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, що фінансуються або дотуються з бюджету, в умовах воєнного стану» керівник державного органу, органу місцевого самоврядування, підприємства, установи або організації, що фінансується або дотується з бюджету, до припинення чи скасування воєнного стану в Україні в межах фонду заробітної плати, передбаченого у кошторисі, може самостійно визначати розмір оплати часу простою працівників, але не нижче від двох третин тарифної ставки встановленого працівникові тарифного розряду (посадового окладу).
Аналіз вищевказаних положень закону свідчить про те, що період простою має бути оплачений роботодавцем з розрахунку не нижче від двох третин тарифної ставки відповідної посади працівника.
Подібні за змістом правові висновки викладені у постанові Верховного Суду від 16 квітня 2025 року у справі № 729/685/21 (провадження № 61-13381св24).
Матеріали справи свідчать про те, що з 08.04.2022 у Куп`янському ліцеї № 5 Куп`янської міської ради Харківської області на підставі наказу № 26-к від 08.04.2022, зокрема, з ОСОБА_1 , встановлено простій у роботі та заробітна плата у цей період проводилася у розмірі 2/3 від посадового окладу.
Так, за квітень 2022 року ОСОБА_1 нараховано заробітну плату у розмірі 11000,53 грн та виплачена в розмірі 8745,41 грн, за травень 2022 року нараховано - у розмірі 5600,80 грн та виплачена в розмірі 4452,64 грн.
Таким чином, виплата заробітної плати за вказані місяці були проведені з урахуванням встановленого позивачці простою з 08.04.2022 та виплачені у відповідності до вимог чинного законодавства.
Колегія суддів зазначає, що відповідний наказ про встановлення простою ОСОБА_1 є чинним та не скасований, вимог щодо визнання його незаконним та скасування позивачка не заявляла.
Посилання ОСОБА_1 на те, що не будучи ознайомленою з наказом про встановлення простою, вона продовжувала працювати у квітні, травні та червні 2022 року, тому повинна була отримати заробітну плату у повному обсязі, колегія суддів відхиляє, з огляду на наступне.
Відповідно до частини першої статті 94 КЗпП України, приписи якої кореспондуються із частиною першою статті 1 Закону України «Про оплату праці», заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.
Таким чином, заробітною платою є винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку роботодавець (власник або уповноважений ним орган підприємства, установи, організації) виплачує працівникові за виконану ним роботу (усі виплати, на отримання яких працівник має право згідно з умовами трудового договору і відповідно до державних гарантій).
Відповідно до статті 95 КЗпП України, статті 3 Закону про оплату праці мінімальна заробітна плата - це встановлений законом мінімальний розмір оплати праці за виконану працівником місячну (годинну) норму праці. Мінімальна заробітна плата є державною соціальною гарантією, обов`язковою на всій території України для підприємств, установ, організацій усіх форм власності і господарювання та фізичних осіб, які використовують працю найманих працівників, за будь-якою системою оплати праці.
За загальним правилом заробітна плата працівникам виплачується за умови виконання ними своїх функціональних обов`язків на підставі укладеного трудового договору з дотриманням установленої правилами внутрішнього трудового розпорядку тривалості щоденної (щотижневої) роботи за умови провадження підприємством господарської діяльності.
Верховний Суд уже зауважував, що для вирішення питання щодо заборгованості по заробітній платі саме позивачу необхідно довести розмір заробітної плати, яка встановлена за виконану роботу відповідно до встановлених норм праці (норми часу, виробітку, обслуговування, посадові обов`язки). Зазначений правовий висновок викладений у постановах від 16 серпня 2018 року у справі № 242/5780/16-ц, від 11 квітня 2019 року у справі № 242/314/17, від 31 травня 2021 року у справі № 242/3051/18, від 17 січня 2024 року у справі № 182/5/22.
Між тим, ОСОБА_1 матеріали справи не містять табелю обліку використання робочого часу, з якого б вбачались фактично відпрацьовані години; відсутні розклади уроків, якими визначається час виконання обов`язків; відсутні записи з відеоконференцій вчителя з проведення відповідних уроків; відсутні листування вчителя у відповідних робочих месенджерах з батьками учнів, з яких вбачався б зворотній зв`язок з ними.
Надані позивачкою скріншоти з https://classroom.google.com/ не підтверджують виконану роботу відповідно до встановлених норм праці.
Виходячи з наведеного, колегія суддів дійшла висновку, що ОСОБА_1 у квітні та травні 2022 року не виконувала роботу, оскільки належних та допустимих доказів, які б свідчили про виконання нею роботи не надала, у цей час перебувала у простої, у зв`язку з чим відсутні підстави для зобов`язання відповідача нарахувати їй середню заробітну плату без урахування простою та стягнути на її користь різницю між нарахованою та виплаченою заробітною платою за квітень та травень 2022 року. Таким чином, у задоволенні цих позовних вимог необхідно відмовити.
До тверджень ОСОБА_1 про її необізнаність щодо встановленого простою, колегія суддів відноситься критично, враховуючи у квітні та травні 2022 року заробітну плату не у повному обсязі, а також те, що позивачка у позові стверджувала, що була весь час на зв`язку з адміністрацією Куп`янського ліцею № 5, що неодмінно викликає сумніви у достовірності її тверджень.
Щодо червня 2022 року, колегія суддів виходить з того, що період простою має бути оплачений роботодавцем з розрахунку не нижче від двох третин тарифної ставки відповідної посади працівника.
Однак, за червень 2022 року відповідачем не було здійснено нарахування відповідної заробітної плати, тому стягненню підлягає сума 4667,33 грн, що і становить дві третини тарифної ставки ОСОБА_1 .
У зв`язку з чим задоволена сума в цій частині підлягає зменшенню з 19466,04 грн до 4667,33 грн.
Щодо нарахування компенсації за 23 дні невикористаної щорічної основної відпустки за період з 01.09.2021 по 31.08.2022, колегія суддів виходить з наступного.
Згідно з частинами першою та третьою статті 2 Закону України «Про відпустки» право на відпустки мають громадяни України, які перебувають у трудових відносинах з підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності, виду діяльності та галузевої належності, а також працюють за трудовим договором у фізичної особи. Право на відпустки забезпечується: гарантованим наданням відпустки визначеної тривалості із збереженням на її період місця роботи (посади), заробітної плати (допомоги) у випадках, передбачених цим Законом; забороною заміни відпустки грошовою компенсацією, крім випадків, передбачених статтею 24 цього Закону.
Щорічна основна відпустка надається працівникам тривалістю не менш як 24 календарних дні за відпрацьований робочий рік, який відлічується з дня укладення трудового договору (стаття 6 вказаного Закону).
Відповідно до частини першої статті 24 Закону України «Про відпустки» у разі звільнення працівника йому виплачується грошова компенсація за всі не використані ним дні щорічної відпустки.
Задовольняючи позовні вимоги в цій частині суд першої інстанції, з висновком якого погоджується колегія суддів, обґрунтовано виходив з того, що матеріали справи не містять та відповідачем не надано належних, допустимих та достовірних доказів того, що ОСОБА_1 використала 23 дні щорічної відпуски за період роботи з 01.09.2021 по 31.08.2022.
В свою чергу апеляційна скарга не містять доводів щодо розміру цієї компенсації.
Щодо стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, колегія суддів виходить з наступного.
Стаття 47 КЗпП закріплює обов`язок роботодавця провести розрахунок з працівником, а статтею 116 КЗпП гарантовані строки розрахунку при звільнені.
Таким чином, Закон покладає на роботодавця обов`язок провести зі звільненим працівником повний розрахунок, виплатити всі суми, що йому належать. У разі невиконання такого обов`язку виникають передбачені статтею 117 КЗпП правові підстави для застосування матеріальної відповідальності.
Установивши, що в порушення вимог статті 116 КЗпП відповідач не виплатив усі належні до виплати позивачу суми при звільненні, суд першої інстанції, з дійшов обґрунтованого висновку про те, що не проведення з вини власника або уповноваженого ним органу розрахунку з працівником у зазначені строки є підставою для відповідальності, передбаченої статтею 117 КЗпП, а саме - виплати працівникові його середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку.
Між тим, колегія суддів не погоджується з розміром такого стягнення, оскільки відповідно до пункту 5 Порядку № 100 у всіх інших випадках середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні два календарні місяці роботи, що передують місяцю, в якому відбувається подія, з якою пов`язана відповідна виплата.
Відповідно до пункту 8 Порядку № 100 нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством - на число календарних днів за цей період. Середньомісячне число робочих днів розраховується діленням на 2 сумарного числа робочих днів за останні два календарні місяці згідно з графіком роботи підприємства, установи, організації, встановленим з дотриманням вимог законодавства.
Таким чином, апеляційний суд дійшов висновку, що для розрахунку середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні у період з 09.02.2023 по 09.08.2023 необхідно брати як базовий середньоденний заробіток виходячи із встановленої оплати праці в розмірі 2/3 тарифної ставки позивачки у зв`язку з оголошенням простою.
2/3 окладу ОСОБА_1 у грудні 2022 року (22 робочих днів) та січні 2023 року (22 робочих днів) становить 4667,33 грн
Середньоденна заробітна плата позивачки, для обчислення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, становить 212,15 грн.
Звертаючись до суду з даною вимогою ОСОБА_1 просила стягнути середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за 130 робочих дні за період з 09.02.2023 по 09.08.2023.
Таким чином, розмір середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні за 130 днів становить 27579,50 грн (212,15 грн х 130), що і підлягає стягненню з відповідача.
Апеляційна скарга не містить доводів щодо зобов`язання нарахувати заробітну плату за час простою в розмірі двох третин тарифної ставки встановленого розряду (окладу) за період з 01.07.2022 по 08.02.2023 у розмірі 34071,51 грн, з наступним утриманням з цієї суми обов`язкових податків і зборів та стягнути вказану суму на користь ОСОБА_1 ; щодо зобов`язання нарахувати компенсацію невикористаної щорічної основної відпустки за період з 01.09.2022 по 08.02.2023 у розмірі 5932,30 грн, з наступним утриманням з цієї суми обов`язкових податків і зборів та стягнути вказану суму на користь ОСОБА_1 .
Відповідно до частини першої статті 233 КЗпП України (тут і далі - в редакції, чинній на момент звернення ОСОБА_1 до суду з цим позовом) працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті.
Згідно із частиною другою статті 233 КЗпП України, із заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення працівник має право звернутися до суду в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення, а у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, - у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні (стаття 116). Домашній працівник має право звернутися до суду із заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення в місячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права.
Перевірка дотримання вимог закону щодо строків звернення до суду за вирішенням трудового спору здійснюється судом за принципом «ex officio», незалежно від того, чи заявляє відповідач про пропуск позивачем строку звернення до суду, на відміну від застосування позовної давності при вирішені судом цивільного спору, коли застосування позовної давності судом здійснюється тільки за заявою сторони у спорі.
Подібний правовий висновок викладений у постановах Верховного Суду від 02 грудня 2020 року у справі № 751/1198/18 (провадження № 61-5845св19), від 03 жовтня 2022 року у справі № 204/1724/20 (провадження № 61-18714св20).
Згідно з вимогами статті 234 КЗпП України уразі пропуску з поважних причин строків, установлених статтею 233 цього Кодексу, суд може поновити ці строки, якщо з дня отримання копії наказу (розпорядження) про звільнення або письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені працівникові при звільненні (стаття 116), минуло не більше одного року.
У статті 234 КЗпП України не наведено переліку поважних причин для поновлення строку звернення з заявою про вирішення спору, оскільки їх поважність має визначається в кожному випадку, залежно від конкретних обставин. Поважними причинами пропуску строку, встановленого в частині другій статті 233 КЗпП України, мають кваліфікуватися ті, які об`єктивно перешкоджали чи створювали труднощі для своєчасного звернення до суду та підтверджені належними доказами.
За загальним правилом строк для звернення до суду за вирішенням трудового спору обчислюється з дня, коли працівник дізнався або повинен був дізнатися про порушення його права. Однак норма статті 233 КЗпП України деталізує це правило стосовно випадків виплат всіх сум, що належать працівникові при звільненні. У такому разі строк обчислюється з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні.
Отже, для встановлення початку перебігу строку у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні визначальними є такі юридично значимі обставини, як вручення працівнику письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні.
Тобто для такої категорії трудових спорів встановлено спеціальне правило обрахунку початку строку виникнення права на звернення до суду, відмінне від загального правила, за яким виникнення цього права пов`язується з моментом, коли працівник дізнався або за всіма обставинами повинен був дізнатися про порушення свого права.
Аналогічні висновки містяться в постанові Верховного Суду від 22 січня 2025 року у справі № 757/5467/21 (провадження № 61-15004св24).
Матеріали справи не містять доказів щодо вручення ОСОБА_1 письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені їй при звільненні, відповідь щодо нарахованих та виплачених сум вона отримала 02.05.2025, а з даним позовом звернулася 24.07.2025, тобто у межах встановлених статтею 233 КЗпП України.
Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Серявін та інші проти України», заява № 4909/04, від 10 лютого 2010 року).
Відповідно до статті 141 ЦПК України, а також згідно із пунктом 35 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» № 10 від 17 жовтня 2014 року із змінами зазначено, що вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд має враховувати положення статті 141 ЦПК України та керуватися тим, що судовий збір та інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Частиною 13 статті 141 ЦПК України передбачено, що якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.
Оскільки вимоги ОСОБА_1 щодо стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні задоволено частково на 23,98%, тому судовий збір за подачу позову становить 290,45 грн, які підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.
Апеляційну скаргу Відділу освіти Куп`янської міської ради Харківської області щодо середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні фактично задоволено, тому судовий збір за подачу апеляційної скарги в розмірі 799,39 грн підлягає стягненню з позивача на користь відповідача.
Шляхом взаємозаліку зазначених сум з позивача на користь відповідача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 508,94 грн (799,39 грн - 290,45 грн).
Керуючись ст.ст.367, 368, п.2 ч.1 ст.374, ст.376, ст.ст.381-384, 389 ЦПК України
п о с т а н о в и в:
Апеляційну скаргу Відділу освіти Куп`янської міської ради Харківської області - задоволено частково.
Рішення Основ`янського районного суду м. Харкова від 20 квітня 2026 року в частині задоволення позовних вимог про зобов`язання Відділу освіти Куп`янської міської ради Харківської області нарахувати середню заробітну плату за квітень 2022 року без урахування простою в розмірі 18581,22 грн та стягнути на користь ОСОБА_1 різницю між нарахованою та виплаченою заробітною платою за квітень 2022 року в розмірі 7580,69 грн, з наступним утриманням з цієї суми обов`язкових податків і зборів; зобов`язання Відділу освіти Куп`янської міської ради Харківської області нарахувати ОСОБА_1 середню заробітну плату за травень 2022 року без урахування простою в розмірі 19466,04 грн та стягнути на користь ОСОБА_1 різницю між нарахованою та виплаченою заробітною платою за травень 2022 року в розмірі 13865,24 грн, з наступним утриманням з цієї суми обов`язкових податків і зборів - скасувати та ухвалити нове судове рішення про відмову у задоволенні цих вимог.
Рішення Основ`янського районного суду м. Харкова від 20 квітня 2026 року в частині зобов`язання Відділу освіти Куп`янської міської ради Харківської області нарахувати середню заробітну плату за червень 2022 року без урахування простою та стягнути її на користь ОСОБА_1 в розмірі 19466,04 грн, з наступним утриманням з цієї суми обов`язкових податків і зборів - змінити, зменшивши суму до 4667,33 грн.
Рішення Основ`янського районного суду м. Харкова від 20 квітня 2026 року в частині стягнення з Відділу освіти Куп`янської міської ради Харківської області середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку за 6 місяців у період з 09 лютого 2023 року по 09 серпня 2023 року у розмірі 50633,32 грн - змінити, зменшивши суму до 27579,50 грн.
Рішення Основ`янського районного суду м. Харкова від 20 квітня 2026 року в частині задоволення позовних вимог про зобов`язання нарахувати заробітну плату за час простою в розмірі двох третин тарифної ставки встановленого розряду (окладу) за періоди з 01.07.2022 по 08.02.2023 у розмірі 34071,51 грн, з наступним утриманням з цієї суми обов`язкових податків і зборів та стягнути вказану суму на користь ОСОБА_1 ; зобов`язання Відділу освіти Куп`янської міської ради Харківської області нарахувати ОСОБА_1 компенсацію за 23 дні невикористаної щорічної основної відпустки за період з 01.09.2021 по 31.08.2022 у розмірі 20350,86 грн, з наступним утриманням з цієї суми обов`язкових податків і зборів та стягнути вказану суму на користь ОСОБА_1 ; зобов`язання Відділу освіти Куп`янської міської ради Харківської області нарахувати ОСОБА_1 компенсацію невикористаної щорічної основної відпустки за період з 01.09.2022 по 08.02.2023 у розмірі 5932,30 грн, з наступним утриманням з цієї суми обов`язкових податків і зборів та стягнути вказану суму на користь ОСОБА_1 - залишити без змін.
Здійснити перерозподіл судового збору.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Відділу освіти Куп`янської міської ради Харківської області судовий збір в розмірі 508,94 грн.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її ухвалення, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту судового рішення.
Головуючий Н.П. Пилипчук
Судді О.В. Маміна
В.Б. Яцина