Справа № 174/1327/26
п/с № 2-а/174/5/2026
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
01 жовтня 2026 року м. Вільногірськ
Вільногірський міський суд Дніпропетровської області в складі:
головуючого судді - Ілюшик І.А.,
за участю: секретаря - Троцько О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Вільногірську Дніпропетровської області, справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області про скасування рішення суб`єкта владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності, третя особа інспектор ВП № 4 Кам`янського РУП ГУНП України в Дніпропетровській області лейтенант поліції Глотова Галина Віталіївна
В С Т А Н О В И В:
Позивач ОСОБА_1 звернувся до Вільногірського міського суду Дніпропетровської області із зазначеним адміністративним позовом, у якому просить суд скасувати постанову від 08.09.2026 cepiї ЕНА № 7850466 про накладення адмiнiстративного стягнення по справi про адмiнiстративне правопорушення у сферi забезпечення безпеки дорожнього руху, зафiксоване не в автоматичному режимi, передбаченого ч. 4 ст. 126 КУпАП, про накладення на нього адмiнiстративного стягнення у виглядi штрафу розмiром 20 400,00 грн, винесену iнспектором відділення полiцiї № 4 Кам`янського РУП ГУНП в Днiпропетровськiй областi, лейтенантом полiцiї ОСОБА_2 , та закрити провадження у справi про зазначене адмiнiстративне правопорушення.
В обґрунтування позову зазначає, що начебто 08.09.2026 о 16:10:13 м. Вiльногiрськ, вул. Центральна, 47, було зупинено автомобiль CHEVROLET LACETTI д.н.з. НОМЕР_1 , під його керуванням, пiсля позбавлення його права керування транспортними засобами Вiльногiрським мiським судом, чим він порушив правила дорожнього руху. І чим порушив п.2.1.а. ПДР - керування ТЗ особою, позбавленою права керування ТЗ. Ст. 126 ч. 4 КУпАП.
ОСОБА_1 категорично не погоджується з такою постановою, вважає, що адміністративне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 126 КУпАП не вчиняв, оскільки автомобіль ніхто не зупиняв, до цього ним керувала його дружина ОСОБА_3 та зупинила коло аптеки, а сам він знаходився на пасажирському сидінні автомобіля. Окрім цього, у поліцейських були відсутні будь-які докази вчинення ним відповідного правопорушення, а отже, відповідна постанова є незаконною та необґрунтованою.
Ухвалою судді Вільногірського міського суду Дніпропетровської області від 21.09.2026 відкрито провадження у справі та призначено розгляд справи у спрощеному позовному провадженню без виклику сторін.
28.09.2026 від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому вона просила у задоволенні позову відмовити з тих підстав, що постанова серії ЕНА № 7850466 від 08.09.2026 у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 126 КУпАП є законною та складеною з урахуванням норм діючого законодавства, у діях позивача вбачається склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 126 КУпАП, постанова відповідає вимогам ст. 283 КУпАП та складена з дотриманням вимог Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом МВС України від 07.11.2015 № 1395.
На виконання увагу ухвали суду від 21.09.2026 ГУНП в Дніпропетровській області надано постанову серії ЕНА № 7850466 від 08.09.2026 та три відеофайли. Просили суд звернути увагу, що на відео-1 (в період часу з 0:06:36 по 0:07:14 год. та з 0:09:45 по 0:10:20 год) Позивач фактично визнає порушення ним ПДР України, а саме, керування транспортним засобом під час позбавлення права керування. Звертають увагу суду, що крім вищезазначеного, на файлі «відео факту порушення», наданий відповідачем відеозапис чітко, безперервно та послідовно фіксує факт того, що безпосередньо після зупинки транспортного засобу CHEVROLET Документ сформований в системі «Електронний суд» 26.09.2026 5 LACETTI, д.н.з. НОМЕР_1 , позивач, будучи особою, позбавленою права керування за рішенням суду, залишає водійське сидіння та пересідає на пасажирське сидіння з метою приховування факту правопорушення та введення в оману працівників поліції. Вважають, що цей запис, здійснений на особистий телефон поліцейського, може бути доказом з огляду на таке:- метою фіксації було виключно припинення правопорушення та фіксація дій особи, яка намагалася уникнути відповідальності. Працівник поліції діяв в умовах невідкладності, оскільки затримка у часі (наприклад, для налаштування інших технічних засобів чи виходу зі службового авто з увімкненням бодікамери) призвела б до повної втрати фіксації моменту керування автомобілем;- чинне законодавство України, зокрема ст. 40 Закону України «Про Національну поліцію», визначає право поліції застосовувати технічні прилади для фото-, кіно- та відеозйомки, проте не містить імперативної заборони щодо використання інших технічних засобів у випадках, коли йдеться про раптові дії правопорушника, спрямовані на приховування протиправної діяльності;- вважаємо, що даний відеозапис відповідає критеріям автентичності, не містить ознак монтажу чи редагування, повністю відображає реальні події, а тому є належним та допустимим доказом у розумінні статей 73, 74 КАСУ. Відповідна правова позиція щодо допустимості відеозаписів мобільних телефонів працівників поліції висловлена Верховним Судом (зокрема, у постанові Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 23.09.2025 у справі № 134/1667/23). Враховуючи викладене, вважаємо, що фіксація факту правопорушення є правомірною, а відеозапис повністю доводить факт керування транспортним засобом особою, яка не мала на це права.
Вивчивши та дослідивши письмові докази у справі, оглянувши надані представником відповідача відеозаписи, суд дійшов наступного висновку.
Судом встановлено, що 08.09.2026 інспектором ВП № 4 Кам`янського РУП ГУНП в Дніпропетровській області лейтенантом поліції Глотовою Г.В. була винесена постанова ЕНА № 7850466 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 4 ст. 126 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 20400,00 грн. Постанова мотивована тим, що 08.09.2026 о 16:10:13 в м. Вільногірськ, вул. Центральна, 47, було зупинено автомобіль Chevrole Lacetti д.н.з. НОМЕР_2 під керуванням гр. ОСОБА_1 який позбавлений права керування транспортними засобами Вільногірським міським судом, чим порушив п.2.1.а. ПДР - керування ТЗ особою, позбавленою права керування ТЗ. Стаття 126 ч. 4 КУпАП (а.с. 6).
Три файли надіслані до суду через підсистему «Електронний суд» та оглянуті судом. На файлі «відео факту порушення» зафіксовано рух автомобіля CHEVROLET, який зупинився та 0:00:25 з водійського сидіння вийшов ОСОБА_1 , обійшов транспортний засіб та сів на пасажирське місце 0:00:41, а в цей час на місце водія знаходиться жінка. Інші фали фіксують спілкування зі співробітниками поліції, зокрема ОСОБА_1 пояснив, що їздили дитину в садочок забрати та він знає про те, що позбавлений права керування транспортними засобами.
Статтею 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно із ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Статтею 7 КУпАП передбачено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
Порядок дорожнього руху на території України відповідно до Закону України «Про дорожній рух» встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10.10.2001 (із змінами та доповненнями).
Пунктом 2.1.а. ПДР України, передбачено, що водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії.
За ч. 4 ст. 126 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за керування транспортним засобом особою, позбавленою права керування транспортними засобами.
Суб'єктом адміністративних правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 126 КУпАП, може бути лише особа, яка керує транспортним засобом.
Об'єктивна сторона правопорушення за ч. 4 ст. 126 КУпАП полягає, зокрема, у керуванні транспортним засобом особою, яка позбавлена права керування транспортними засобами.
Тобто, для встановлення наявності складу адміністративного правопорушення необхідно встановити, що позивач керував транспортним засобом, будучи особою позбавленою права керування транспортними засобами.
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, відомостями та інформацією з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, а також іншими документами.
Відповідно до ч. 1 ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Нормами ч. 1-3 ст. 73 КАС України встановлено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.
Згідно ст. 74 КАС України суд не бере до уваги докази, які одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Згідно з п. 4 розділу І Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, яка затверджена наказом МВС України від 07.11.2015 №1395, у разі виявлення правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, розгляд якого віднесено до компетенції Національної поліції України, поліцейський виносить постанову у справі про адміністративне правопорушення, в т.ч. передбачене ч. 4 ст. 126 КУпАП, без складання відповідного протоколу.
Враховуючи наведені норми та здійснивши аналіз матеріалів справи та відеозаписів, враховуючи підстави позову, доводи відповідача у відзиві, суд зазначає, що матеріали даної справи містять докази керування позивачем транспортним засобом, твердження позивача про те, що він лише перебував на пасажирському місці в транспортному засобі, який стояв, а не керував ним, відповідачем спростовано належними, достатніми та допустимими доказами в розумінні ст. 73, 74 КАС України.
Отже, в ході розгляду справи, відповідач надав беззаперечні докази, які підтвердили наявність в діях позивача складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 126 КУпАП.
Відповідно до ч. 3 ст. 286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право:
1) залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення;
2) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи);
3) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення;
4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
Тому, враховуючи вищевикладене, суд вважає за доцільне у задоволенні позову відмовити.
Керуючись ст. 77, 268, 286, 295 КАС України, суд
У Х В А Л И В:
У задоволенні позову ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області про скасування рішення суб`єкта владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності, третя особа інспектор ВП № 4 Кам`янського РУП ГУНП України в Дніпропетровській області лейтенант поліції Глотова Галина Віталіївна - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Третього апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.
Суддя І.А.Ілюшик