ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23 вересня 2026 року
м. Київ
cправа № 927/590/25
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: Краснова Є. В. -головуючого, Мачульського Г. М., Рогач Л. І.,
секретаря судового засідання - Кондратюк Л. М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Фермерського господарства "Флеш" на постанову Північного апеляційного господарського суду від 14.05.2026 (колегія суддів: Сибіга О. М., Тищенко О. В., Гончаров С. А.) у справі
за позовом Чернігівської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Міністерства освіти і науки України, Головного управління Держгеокадастру у Чернігівській області до Фермерського господарства "Флеш", за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивачів - Державного навчального закладу "Ніжинський професійний аграрний ліцей Чернігівської області" про стягнення 10 914 890,00 грн,
за участю:
прокурора - Красножон О. М.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
1. Чернігівська обласна прокуратура (далі - прокуратура) в інтересах держави в особі Міністерства освіти і науки України (далі - МОН України), Головного управління Держгеокадастру у Чернігівській області (далі - Держгеокадастр) звернувся з позовом до Фермерського господарства "Флеш" (далі - ФГ "Флеш") про стягнення 10 914 890,00 грн.
2. Позовні вимоги обґрунтовано тим, що вартість врожаю кукурудзи 2023 року є отриманим доходом або доходом, який міг отримати відповідач від безпідставно набутого майна земельних ділянок ліцею загальною площею 175 га за недійсним Договором підряду на виконання механізованих сільськогосподарських робіт від 21.04.2022 № 2 з урахуванням додаткової угоди від 03.04.2023 № 1, які відповідач зберіг у себе без достатньої правової підстави, а тому зазначена вартість врожаю підлягає стягненню в дохід держави на підставі статті 1212, 1214 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України).
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
3. 18.11.2025 Господарський суд Чернігівської області ухвалив рішення про відмову у задоволенні позову.
4. Рішення суду першої інстанції в частині представництва прокурором інтересів держави в особі позивачів мотивовано тим, що оскільки засновником ліцею є МОН України, саме до компетенції вказаного міністерства віднесено повноваження щодо захисту порушених інтересів держави у разі незаконного вибуття з державної форми власності земельних ділянок закладів освіти. Тому МОН України є органом, уповноваженим у спірних правовідносинах на захист інтересів держави.
5. Також судом першої інстанції зазначено, що Держгеокадастр у Чернігівській області є територіальним органом Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру та відповідно до покладених на нього завдань розпоряджається землями державної власності сільськогосподарського призначення в межах, визначених Земельним кодексом України (далі - ЗК України), на території Чернігівської області. Отже, повноваження щодо розпорядження спірними земельними ділянками належать до компетенції Головного управління Держгеокадастру у Чернігівській області, і зазначене управління є компетентним органом у спірних правовідносинах, який має право вимагати стягнення спірних коштів.
6. Як наслідок суд першої інстанції дійшов висновку про наявність підстав для звернення прокурора з цим позовом до суду в особі позивачів.
7. Висновки суду першої інстанції щодо прийнятого рішення по суті (відмови у позові) мотивовано тим, що: 1) надані прокурором докази на підтвердження розрахунку вартості отриманого врожаю кукурудзи 2023 року, вирощеного на земельних ділянках закладу освіти, не підтверджують розрахунок суми збитків; 2) прокурором не наведено, якою нормою права визначений обраний ним спосіб захисту щодо стягнення з ФГ "Флеш" грошових коштів саме в дохід держави, оскільки приписи статті 1212, 1214 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) не передбачають такого правового наслідку; 3) виходячи з приписів пункту 7.1 статуту Державного навчального закладу "Ніжинський професійний аграрний ліцей Чернігівської області" щодо заборони розподілу прибутків між його засновниками та працівниками, прокурором належно не обґрунтовано, чому ним заявлено до стягнення суму вартості отриманого врожаю кукурудзи 2023 року саме в дохід держави, а не ліцею.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
8. 14.05.2026 Північний апеляційний господарський суд ухвалив постанову, якою скасував рішення Господарського суду Чернігівської області від 18.11.2025 та прийняв нове рішення, яким задовольнив позов.
9. Суд встановив, що МОН України є органом, уповноваженим у спірних правовідносинах на захист інтересів держави, про що обґрунтовано зазначено судом першої інстанції.
10. Повноваження щодо розпорядження зазначеними земельними ділянками належать до компетенції Держгеокадастру, тому судом першої інстанції вірно зазначено, що Держгеокадастр є компетентним органом у спірних правовідносинах, який має право вимагати стягнення спірних коштів.
11. Матеріалами справи підтверджуються обставини вирощування відповідачем у 2023 році на земельних ділянках (кадастровий номер [номер приховано]:11:001:0102 та кадастровий номер [номер приховано]:11:001:0103) загальною площею 175,00 га, які безпідставно використовувались відповідачем на підставі удаваних правочинів підряду та купівлі-продажу, сільськогосподарської культури, а саме, кукурудзи.
12. Крім того, виходячи із цін, зазначених у висновках експертів, за результатами проведення судових товарознавчих експертиз від 04.12.2024 № 1144\24-24, від 11.03.2025 № 139/25-24 та 06.05.2025 № 344/25-24 Київського науково-дослідного інституту судових експертиз (Чернігівське відділення) ринкова вартість досліджуваного товару, з урахуванням діючих ринкових цін, що сформовані на зернові культури на території України, а саме середня ринкова вартість 1 кг кукурудзи у зерні, урожаю 2023 року, у 2024 році (період січень-грудень 2024 року) по державі становила - 6,47 грн, з урахуванням ПДВ.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
13. На підставі розпорядження Ніжинської районної державної адміністрації від 10.02.2012 № 73 Державному навчальному закладу "Ніжинський професійний аграрний ліцей Чернігівської області" надано у постійне користування:
- 153,000 га земель (кадастровий номер [номер приховано]:11:001:0103) на території Безуглівської сільської ради Ніжинського району Чернігівської області для дослідних і навчальних цілей, що підтверджується Державним актом на право постійного користування землею серії ЯЯ № 377327 від 14.09.2012 та витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права № 412912857;
- 40,2000 га земель (кадастровий номер [номер приховано]:11:001:0102) на території Кунашівської сільської ради Ніжинського району Чернігівської області для дослідних і навчальних цілей, що підтверджується Державним актом на право постійного користування землею серії ЯЯ № 377326 від 14.09.2012 та витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права № 412913079.
14. Згідно з інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна, земельні ділянки сільськогосподарського призначення: площею 40,2000 га (кадастровий номер [номер приховано]:11:001:0102) та 153,000 га (кадастровий номер [номер приховано]:11:001:0103), перебувають у державній власності, цільове призначення земельних ділянок - "для дослідних і навчальних цілей".
15. Відповідно до пункту 1.1 статуту ліцею, затвердженого наказом Міністерства освіти та науки України № 1238 від 13.11.2018 (надалі - статут), професійний ліцей є підпорядкованим МОН України державним закладом другого (базового) рівня професійної (професійно-технічної) освіти, що забезпечує реалізацію права громадян на здобуття робітничих кваліфікацій та профільної середньої освіти.
16. Головним завданням професійного ліцею є забезпечення права громадян України на професійну (професійно-технічну) освіту з метою задоволення потреб економіки країни у кваліфікованих і конкурентоспроможних на ринку праці робітниках (пункт 1.4 статуту).
17. Професійний ліцей несе відповідальність перед МОН України за збереження та використання за призначенням закріпленого за ним майна (пункт 7.11 статуту).
18. 21.04.2022 між ліцеєм, як замовником, та ФГ "Флеш", як підрядником, укладено договір підряду, відповідно до умов якого, з урахуванням додатку № 1 до договору підряду та додатковою угодою від 03.04.2023 № 1 до договору підряду, замовник доручає, а підрядник зобов`язується на свій ризик виконати у 2023 році механізовані сільськогосподарські роботи з вирощування кукурудзи на сільськогосподарських полях/угіддях замовника, а саме, на земельних ділянках з кадастровими номерами [номер приховано]:11:001:0103, [номер приховано]:11:001:0102, загальна площа яких становить 193,2 га.
19. За актами приймання-передачі площі для виконання механізованих сільськогосподарських робіт від 21.04.2022 № 1, № 2 замовник передав, а підрядник прийняв для виконання механізованих сільськогосподарських робіт земельні ділянки з кадастровими номерами [номер приховано]:11:001:0103, [номер приховано]:11:001:0102.
20. 02.03.2023 між ліцеєм, як продавцем, та Фермерським господарством "Флеш", як покупцем, укладено договір купівлі-продажу, за умовами якого продавець зобов`язався передати, а покупець - прийняти і оплатити незавершене сільськогосподарське виробництво рослинництва - посіви кукурудзи на зерно, яке знаходиться на земельних ділянках з кадастровими номерами [номер приховано]:11:001:0103, [номер приховано]:11:001:0102.
21. Рішенням Господарського суду Чернігівської області від 07.11.2023 у справі № 927/865/23, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 23.09.2024, визнано недійсним договір № 2 підряду на виконання механізованих сільськогосподарських робіт від 21.04.2022; визнано недійсним договір купівлі-продажу об`єкта незавершеного виробництва від 02.03.2023 № 1; ФГ "Флеш" зобов`язано звільнити земельні ділянки площею 40,2 га (кадастровий номер [номер приховано]:11:001:0102) на території Кунашівської сільської ради Ніжинського району Чернігівської області та площею 153 га (кадастровий номер [номер приховано]:11:001:0103) на території Безуглівської сільської ради Ніжинського району Чернігівської області.
Короткий зміст касаційної скарги
22. ФГ "Флеш" звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржену постанову суду апеляційної інстанції та залишивши в силі рішення суду першої інстанції.
23. Підставою касаційного оскарження скаржник визначив пункт 1 частини другої статті 287 ГПК України.
24. Скаржник зазначає, що суд апеляційної інстанції неправильно застосував норми матеріального права та дійшов помилкового висновку про наявність підстав для застосування положень статей 1212, 1214 ЦК України до спірних правовідносин, неправильно визначивши момент виникнення кондикційного зобов`язання, не врахував правові висновки, викладені у постановах Верховного Суду, а саме: від 20.11.2018 у справі № 922/3412/17, від 13.02.2019 у справі № 320/5877/17, від 11.05.2026 у справі № 173/2500/23, від 29.04.2026 у справі № 607/12733/24, від 08.05.2026 у справі № 537/3914/23, від 06.05.2025 у справі № 904/5280/23, від 25.09.2024 у справі № 201/9127/21, від 20.09.2023 у справі № 141/124/21, від 06.08.2025 у справі № 906/43/22, від 07.02.2024 у справі № 910/3831/22 про те, що у разі виникнення спору стосовно набуття майна або його збереження без достатніх правових підстав, договірний характер спірних правовідносин виключає можливість застосування до них судом приписів глави 83 ЦК України.
25. Скаржник також вважає, що судом апеляційної інстанції невірно застосовано норми процесуального права, зокрема статті 7, 13, 14, 74, 75, 86, 236 ГПК України, без урахування правових висновків, викладених у постановах Верховного Суду, а саме:
- від 18.03.2020 у справі № 129/1033/13-ц ,від 02.10.2018 у справі № 910/18036/17, від 23.10.2019 у справі № 917/1307/18, від 18.11.2019 у справі № 902/761/18, від 04.12.2019 у справі № 917/2101/17, від 03.08.2022 у справі № 910/11027/18 щодо застосування принципу змагальності;
- від 18.06.2021 у справі № 910/16898/19 щодо визначення преюдиційних обставин;
- від 10.08.2021 у справі № 910/17723/19, від 01.11.2023 у справі № 910/13229/21, від 02.11.2021 у справ № 910/13206/20 щодо дотримання принципу змагальності, рівності сторін, допустимості доказів;
- від 27.11.2025 у справі № 906/581/24, від 13.01.2026 у справі № 914/2542/21, від 01.07.2026 у справі № 916/1843/25, від 20.06.2019 у справі № 922/2982/18, від 09.06.2026 у справі № 916/3520/23, від 11.05.2026 у справ № 916/4397/23, від 28.04.2026 у справі № 922/2828/25 щодо меж розгляду позовних вимог та застосування принципу диспозитивності;
- від 22.08.2018 у справі № 925/1265/16, від 29.09.2020 у справі № 378/596/16-ц, від 15.09.2022 у справі № 910/12525/20, від 19.01.2021 у справі № 916/1415/19 (пункт 6.21), від 22.06.2021 у справі № 200/606/18 (пункт 76), від 23.11.2021 у справі № 359/3373/16-ц (пункт 155) щодо наслідків обрання неправильного способу захисту.
26. Узагальнені доводи касаційної скарги:
- прокурор обрав неефективний спосіб захисту порушеного права та не врахував, що набуття майна на підставі чинного правочину виключає можливість застосування положень глави 83 ЦК України до моменту поки така правова підстава відпала;
- висновки суду апеляційної інстанції ґрунтуються на припущеннях, а не належних та допустимих доказах щодо кількісних та вартісних характеристик врожаю; суд критично оцінив розрахунок витрат відповідача наведений у відзиві на позовну заяву та не врахував розмір реальних доходів від урожаю кукурудзи 2023 року, водночас прокурор не надав жодного належного та допустимого доказу щодо фактичного обсягу врожаю кукурудзи 2023 року на земельних ділянках ліцею, не довів його вартість;
- суд апеляційної інстанції не обґрунтував чому заявлена до стягнення сума вартості врожаю підлягає стягнення саме в дохід держави, а не ліцею.
Короткий зміст відзиву на касаційну скаргу
27. МОН України та прокуратура подали відзиви на касаційну скаргу, в яких просять касаційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржувану постанову суду апеляційної інстанції - без змін.
28. Узагальнена позиція, наведена у відзивах на касаційну скаргу:
- стягнення вартості врожаю в дохід держави в особі МОН є належним способом захисту, оскільки спірні землі є державною власністю, а ліцей підпорядкований міністерству;
- відповідач діяв недобросовісно за удаваним договором, тому зобов`язаний повернути доходи у порядку статті 1214 ЦК України з моменту фактичного захоплення ділянок, а не після рішення суду.
-сума доходу обґрунтована належними доказами - офіційною статистикою середньої врожайності в районі та судовими експертизами ринкових цін.
Інші заяви та клопотання
29. 23.09.2026 ФГ "Флеш" подало клопотання про відкладення розгляду касаційної скарги на іншу дату у зв`язку з тим, що уповноваженого у цій справі представника Чирського Ю. В. судовою повісткою викликано 23.09.2026 о 09:00 до Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області для участі у судовому засіданні у справі № 740/7129/25, яка розглядається по суті (копія судової повістки додається). З огляду на необхідність особистої участі у судовому засіданні в м. Ніжині, тривалість якого заздалегідь визначити неможливо, а також час, необхідний для переїзду з м. Ніжина до м. Києва, адвокат Чирський Ю.В. об`єктивно не може гарантувати своєчасне прибуття до Касаційного господарського суду для участі у судовому засіданні, призначеному на 15:10.
30. 23.09.2026 відповідач також подав клопотання, в якому просив розглянути касаційну скаргу 23.09.2026 без участі представника скаржника, з огляду на те, що явка в судове засідання є не обов`язковою.
Позиція Верховного Суду
31. Відповідно до частини першої статті 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
32. Дослідивши в межах вимог касаційної скарги наведені в ній доводи, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій чинних правових норм, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга частково підлягає задоволенню, з огляду на таке.
33. Предметом розгляду у цій справі є позовні вимоги прокурора в інтересах держави в особі МОН України та Держгеокадастру до відповідача про стягнення в дохід держави вартості врожаю як дохід, який міг отримати відповідач від безпідставно набутого майна, на підставі 1212, 1214 ЦК України.
34. Відповідно до статті 1212 ЦК України безпідставно набутим є майно, набуте особою або збережене нею в себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави.
35. Загальна умова частини першої статті 1212 ЦК України звужує застосування інституту безпідставного збагачення у зобов`язальних (договірних) відносинах, бо отримане однією зі сторін у зобов`язанні підлягає поверненню іншій стороні на підставі цієї статті тільки за наявності ознаки безпідставності такого виконання.
36. Під відсутністю правової підстави розуміється такий перехід майна від однієї особи до іншої, який або не ґрунтується на прямій вказівці закону, або суперечить меті правовідношення і його юридичному змісту. Тобто відсутність правової підстави означає, що набувач збагатився за рахунок потерпілого поза підставою, передбаченою законом, іншими правовими актами чи правочином.
37. У випадку, коли поведінка набувача, потерпілого, інших осіб або подія утворюють правову підставу для набуття (збереження) майна, стаття 1212 ЦК України може бути застосована тільки після того, як така правова підстава у встановленому порядку скасована, визнана недійсною, змінена, припинена або була відсутня взагалі.
38. В свою чергу, відповідно до частини першої статті 1214 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе без достатньої правової підстави, зобов`язана відшкодувати всі доходи, які вона одержала або могла одержати від цього майна з часу, коли ця особа дізналася або могла дізнатися про володіння цим майном без достатньої правової підстави. З цього часу вона відповідає також за допущене нею погіршення майна. Особа, яка набула майно або зберегла його у себе без достатньої правової підстави, має право вимагати відшкодування зроблених нею необхідних витрат на майно від часу, з якого вона зобов`язана повернути доходи.
39. Отже зобов`язання з повернення безпідставно набутого (збереженого) майна випливає із загальної для права заборони безпідставного збагачення: той, хто збагатився за рахунок іншого, без належної на те правової підстави зобов`язаний повернути предмет власного збагачення.
40. Приписи глави 83 ЦК України застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача такого майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події (частина друга статті 1212 ЦК України).
41. Сутність зобов`язання з набуття, збереження майна без достатньої правової підстави полягає у вилученні в особи - набувача частини її майна, що набута поза межами правової підстави, у випадку якщо правова підстава переходу відпала згодом, або взагалі без неї - якщо майновий перехід не ґрунтувався на правовій підставі від самого початку правовідносин, та передання майна тій потерпілій особі, яка має належний правовий титул на нього (постанова Верховного Суду від 06.03.2019 у справі № 910/1531/18).
42. Отже набувач зобов`язаний повернути майно або компенсувати одержані доходи саме потерпілій особі - тобто суб`єкту, з майнової сфери якого безпідставно вибули відповідні блага чи за рахунок якого відбулося збагачення.
43. Як встановлено судами, відповідно до пункту 1.1 статуту, професійний ліцей є підпорядкованим Міністерству освіти і науки України державним закладом другого (базового) рівня професійної (професійно-технічної) освіти, що забезпечує реалізацію права громадян на здобуття робітничих кваліфікацій та профільної середньої освіти.
44. Головним завданням професійного ліцею є забезпечення права громадян України на професійну (професійно-технічну) освіту з метою задоволення потреб економіки країни у кваліфікованих і конкурентоспроможних на ринку праці робітниках (пункт 1.4 статуту).
45. Відповідно до пункту 1.6 статуту професійний ліцей має землю у постійному користуванні, здійснює господарську діяльність з виробництва продукції, що пов`язана з біологічними процесами її вирощування, призначеної для споживання в сирому і переробленому вигляді (сільськогосподарське виробництво) та її реалізацією.
46. Згідно з пунктом 7.9 статуту, майно професійного ліцею, у тому числі навчально-виробничі, побутові, культурно-освітні, оздоровчі, спортивні будівлі та споруди, гуртожиток, комунікації, обладнання, засоби навчання, транспортні засоби та інші об`єкти є об`єктами державної власності, що закріплюються за професійним ліцеєм на праві оперативного управління. Функції управління майном, яке закріплюється за професійним ліцеєм, здійснює Міністерство освіти і науки України. Майно та земельні ділянки, що закріплюються за професійним ліцеєм, не можуть бути предметом застави, а також не підлягають перепрофілюванню, використанню не за цільовим призначенням, вилученню або передачі у власність, оренду юридичним і фізичним особам без згоди Міністерства освіти і науки України, крім передбачених законодавством випадків.
47. Як встановлено судами попередніх інстанцій, господарськими судами у справі № 927/865/23 визнано недійсними укладені між ліцеєм та відповідачем договори підряду та купівлі-продажу (щодо незавершеного виробництва посівів кукурудзи) на земельних ділянках, які знаходяться у постійному користуванні ліцею.
48. Судами попередніх інстанцій також встановлено, що спірні земельні ділянки загальною площею 175 га надані у постійне користування ліцею для дослідних і навчальних цілей.
49. Відповідно до частини першої статті 92 Земельного кодексу України (далі - ЗК України) право постійного користування земельною ділянкою - це право володіння і користування земельною ділянкою, яка перебуває у державній або комунальній власності, без встановлення строку.
50. Аналізуючи зміст поняття «землекористування» Верховний Суд у постанові від 08.11.2019 у справі № 910/21762/17 зазначив про те, що відповідно до положень частини першої статті 95 ЗК України землекористувачі, якщо інше не передбачено законом або договором, мають право: а) самостійно господарювати на землі; б) власності на посіви і насадження сільськогосподарських та інших культур, на вироблену продукцію; в) використовувати у встановленому порядку для власних потреб наявні на земельній ділянці загальнопоширені корисні копалини, торф, ліси, водні об`єкти, а також інші корисні властивості землі; г) на відшкодування збитків у випадках, передбачених законом; ґ) споруджувати жилі будинки, виробничі та інші будівлі і споруди; д) користуватися іншими правами, передбаченими законом або договором.
51. За своєю правовою природою зобов`язання з безпідставного набуття або збереження майна (кондикційне зобов`язання) виникає безпосередньо між набувачем (боржником) та потерпілим (кредитором), за рахунок якого відбулося таке набуття чи збереження майна.
52. Міністерство освіти і науки України є центральним органом виконавчої влади та засновником закладу освіти, що здійснює функції управління державним майном. Проте МОН України не є безпосереднім землекористувачем спірних земельних ділянок і не є володільцем майнових прав на вирощений врожай. Водночас ліцей діє як самостійна юридична особа з відокремленим майном, закріпленим за ним на праві оперативного управління.
53. Держгеокадастр є органом розпорядження землями державної власності сільськогосподарського призначення, однак після передачі землі у постійне користування ліцею саме останній є суб`єктом, який здійснює господарську діяльність на цій землі та може отримувати відповідні блага від такого користування.
54. Таким чином, у разі встановлення судами факту безпідставного користування відповідачем (ФГ "Флеш") земельними ділянками, які перебувають у постійному користуванні закладу освіти, та отримання доходу від реалізації вирощеної на них сільськогосподарської продукції (кукурудзи), саме Державний навчальний заклад "Ніжинський професійний аграрний ліцей Чернігівської області" є потерпілим у розумінні статей 1212, 1214 ЦК України, оскільки саме ліцей як постійний землекористувач був позбавлений можливості самостійно господарювати на землі та отримувати відповідний дохід від її використання.
55. Водночас суд апеляційної інстанції, наведеного не врахував та залишив поза увагою відмінність між статусом органу управління майном (власника землі) та статусом потерпілого у кондиційному зобов`язанні.
56. Крім того, норми статей 1212, 1214 ЦК України не передбачають такого правового наслідку, як стягнення безпідставно одержаних доходів у дохід держави чи на користь органів державної влади, які не є потерпілими у спірних правовідносинах.
57. З огляду на правову природу кондикційного зобов`язання, колегія суддів дійшла висновку, що МОН України та Держгеокадастр не наділені статусом потерпілої сторони у спірних правовідносинах на підставі статей 1212, 1214 ЦК України, а тому прокурор звернувся з цим позовом в інтересах неналежних позивачів.
58. Відповідно до частини п`ятої статті 53 ГПК України та статті 23 Закону України "Про прокуратуру" прокурор здійснює представництво в суді інтересів держави виключно в особі органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.
59. Стягнення майна/коштів у дохід держави передбачено спеціальними нормами, а саме, частиною третьою статті 228 ЦК України у разі вчинення правочину з метою, що завідомо суперечить інтересам держави і суспільства. Однак прокурором вимоги на підставі статті 228 ЦК України не заявлялися і факт вчинення правочину з такою метою судами не встановлювався.
60. Відповідно до усталених правових висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 07.12.2021 у справі № 903/865/20 та від 11.06.2024 у справі № 925/1133/18 прокурор, звертаючись до суду в інтересах держави, повинен визначити позивачем той орган владних повноважень чи суб`єкт, на відновлення порушених прав якого безпосередньо спрямований позов у спірних правовідносинах та на задоволення прав і інтересів якого заявлено позовну вимогу.
61. Визначення позивачем особи, якій не належить суб`єктивне право вимоги (неналежний позивач), є самостійною та достатньою підставою для відмови у задоволенні позову.
62. Отже, звернутися до суду за захистом може лише та особа, якій належить право вимоги (належний позивач). Ключовим аспектом захисту є встановлення наявності у позивача відповідного права чи інтересу, а також факту їх порушення або потреби у визнанні. Звернення до суду особи, якій не належать оспорювані права, свідчить про те, що вона є неналежним позивачем.
63. Оскільки у цій справі прокурор пред`явив позов в інтересах МОН України та ГУ Держгеокадастру (які не є потерпілими у кондиційному зобов`язанні), суд апеляційної інстанції помилково скасував рішення місцевого господарського суду та безпідставно задовольнив позовні вимоги неналежних позивачів, про що обґрунтовано зазначав скаржник у касаційній скарзі.
64. У цій справі суд першої інстанції дійшов правильного по суті висновку про відмову у задоволенні позову. Водночас місцевий господарський суд мотивував свій висновок також недоведеністю розміру збитків та розрахунку доходів від урожаю кукурудзи, залишивши поза увагою той факт, що визначення прокурором неналежного складу позивачів є самостійною процесуальною підставою для відмови в позові без необхідності оцінки інших доказів.
65. За наведених обставин колегія суддів, виходячи з наданих процесуальним законом повноважень, вважає за необхідне постанову апеляційного суду про задоволення позову скасувати, а рішення суду першої інстанції змінити, виклавши його мотивувальну частину в редакції цієї постанови; у решті (щодо відмови в задоволенні позову) рішення залишити в силі.
Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
66. Згідно з частиною першою статті 308 ГПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишити в силі рішення суду першої інстанції у відповідній частині; скасувати судові рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення, не передаючи справи на новий розгляд.
67. Частиною першою статті 311 ГПК України визначено, що підставами для скасування судових рішень повністю або частково і ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частини.
68. Відповідно до статті 312 ГПК України суд касаційної інстанції скасовує постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишає в силі судове рішення суду першої інстанції у відповідній частині, якщо в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах встановить, що судом апеляційної інстанції скасовано судове рішення, яке відповідає закону.
69. Колегія суддів дійшла висновку, що постанова суду апеляційної інстанції підлягає скасуванню, а рішення суду першої інстанції слід змінити, виклавши мотивувальну частину в редакції цієї постанови, а в решті - залишити без змін. З цих підстав касаційна скарга підлягає задоволенню частково.
Керуючись статтями 300, 301, 308, 311, 312, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд
ПОСТАНОВИВ :
1. Касаційну скаргу Фермерського господарства "Флеш" задовольнити частково.
2. Постанову Північного апеляційного господарського суду від 14.05.2026 у справі № 927/590/25 скасувати.
3. Рішення Господарського суду Чернігівської області від 18.11.2025 у справі № 927/590/25 змінити, виклавши його мотивувальну частину в редакції цієї постанови. В решті рішення залишити в силі.
Постанова набирає законної сили з моменту її ухвалення, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Суддя Є. В. Краснов
Суддя Г. М. Мачульський
Суддя Л. І. Рогач