Справа № 752/3883/26
Провадження № 2-з/752/220/26
У Х В А Л А
10 вересня 2026 року суддя Голосіївського районного суду міста Києва Плахотнюк К.Г., розглянувши заяву ОСОБА_1 - представника ОСОБА_2 про забезпечення та витребування доказів у справі №752/3883/26,
ВСТАНОВИВ:
представник заявника ОСОБА_3 - адвокат Кобзар С.М. звернувся до суду з заявою про забезпечення та витребування доказів у межах розгляду справи №752/3883/26, яку просив вирішити у порядку, передбаченому параграфом 8 ЦПК України - Забезпечення доказів.
Як видно зі змісту заяви- адвоката Кобзаря С.М., останній заявив про забезпечення - витребування доказів, необхідних для встановлення дійсних ідентифікаційних даних ОСОБА_4 / ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1 та документального ланцюга використання після 30.06.2021 року паспорта громадянина України серії НОМЕР_1 , визнаного Державною міграційною службою України недійсним і таким, що підлягає вилученню, анулюванню та знищенню.
Звертав увагу, що його заява не спрямована на повторне встановлення того, чи є ОСОБА_4 та ОСОБА_5 однією фізичною особою. Рішенням Голосіївського районного суду міста Києва від 21.11.2023 року у справі №752,16250/23 уже встановлювалися обставини тотожності фізичної особи, яка виступала під двома прізвищами.
Предметом заяви про забезпечення та витребування доказів є необхідність забезпечення встановлення:
- якими саме первинними документами ця одна фізична особа була документована у юридично значимі періоди; - де знаходяться оригінали двох паспортів; - який із них мав чинний юридичний статус: - чому щодо одніє особи використовувалися два різні РНОКПП; - яким паспортом та якими персональними даними ця особа фактично користувалася після 30.06.2021; - на підставі яких конкретних первинних документів державні органи після визнання паспорту НОМЕР_1 недійсним продовжували оформлювати на ім`я « ОСОБА_5 » нові документи, продовжувати раніше видані дозволи та надавати державні послуги.
У зв`язку з викладеним просить заяву задовольнити.
Дослідивши подану заяву та письмові докази надані в її обґрунтування, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються відповідно до норм процесуального права, суд дійшов наступного висновку.
Згідно з ч. 1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до ч. 1 ст. 84 ЦПК України учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом.
Положеннями ст. 95 ЦПК України передбачено, що письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.
Згідно з ч. 1 ст. 116 ЦПК України суд за заявою учасника справи або особи, яка може набути статусу позивача, має забезпечити докази, якщо є підстави припускати, що засіб доказування може бути втрачений або збирання або подання відповідних доказів стане згодом неможливим або утрудненим.
Відповідно до ч. 3, 4 ст. 116 ЦПК України заява про забезпечення доказів може бути подана до суду як до, так і після подання позовної заяви. Забезпечення доказів до подання позовної заяви здійснюється судом першої інстанції за місцезнаходженням засобу доказування або за місцем, де повинна бути вчинена відповідна процесуальна дія.
Згідно зі ст. 118 ЦПК України, за результатами розгляду заяви про забезпечення доказів суд постановляє ухвалу про задоволення чи відмову у задоволенні заяви.
Відповідно до ч. 1 ст. 117 ЦПК України у заяві про забезпечення доказів зазначається, зокрема докази, забезпечення яких є необхідним, а також обставини для доказування яких вони необхідні, обґрунтування необхідності забезпечення доказів, спосіб, у який заявник просить суд забезпечити докази, у разі необхідності - особу, у якої знаходяться докази.
Зі змісту вказаних статей вбачається, що у вказаній заяві, мають бути зазначені: обставини, що можуть бути підтверджені доказами, які необхідно забезпечити. Ці обставини повинні належати до предмета доказування у справі; обставини, які свідчать про те, що подання потрібних доказів може стати неможливим або ускладненим; справа для якої потрібні ці докази, або з якою метою потрібно їх забезпечити.
Крім того, у заяві потрібно обґрунтувати, що особа вчинила всі можливі заходи для отримання необхідних відомостей, однак через обставини, які не залежать від волевиявлення особи чи перебувають поза межами її контролю чи правомірного впливу, отримати запитувані відомості не виявилось можливим та при цьому існує загроза, що в подальшому останні можуть бути втраченими.
Так, зі змісту заяви ОСОБА_1 , поданої від імені та в інтересах ОСОБА_2 , про забезпечення та витребування доказів, котра передана до провадження судді Плахотнюк К.Г. на підставі протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями відповідно до розпорядження №711 від 09.09.2026 року Про призначення повторного автоматизованого розподілу судових справ, не вбачається який предмет судового розгляду заявлено позивачем до вирішення у справі № 752/3883/26 та якими обставинами обґрунтовано підстави для позову.
Відповідно суд, якому передано на розгляд заяву про забезпечення та витребування доказів, позбавлений можливості з`ясувати, які обставини, як підстави для позову підлягають з`ясуванню та перевірці доказами, а відтак доходить висновку, що зазначена заява за формою та змістом не відповідає вимогам статті 117 ЦПК України.
Правилами частини 4 статті 117 ЦПК України встановлено, що суд, встановивши, що заяву про забезпечення доказів подано без додержання вимог цієї статті, повертає її заявнику, про що постановляє ухвалу.
Наразі, приймаючи до уваги, що суд дійшов висновку, про невідповідність заяви ОСОБА_1 , поданої від імені та в інтересах ОСОБА_2 , про забезпечення та витребування доказів вимогам пункту 4 частини 1 статті 117 ЦПК України, а саме не зазначено обставини заявленого предмету спору, для доказування яких вони необхідні, суд дійшов висновку про повернення такої заяви заявнику.
На підставі викладеного, керуючись вимогами ст. 116-118, 260, 261, 354 ЦПК України,-
УХВАЛИВ:
заяву ОСОБА_1 - представника ОСОБА_2 про забезпечення та витребування доказів у справі №752/3883/26, повернути заявнику.
Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення до Київського апеляційного суду.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя: К.Г. Плахотнюк