Справа № 674/410/26
Номер провадження 2/676/3134/26
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
02 жовтня 2026 року м. Кам`янець-Подільський
Кам`янець-Подільський міськрайонний суд Хмельницької області
в складі головуючого судді Гладій Л.М.,
за участі секретаря судового засідання Сенчишеної Р.М.,
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у судовому засіданні в залі суду справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «СВЕА ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за Кредитним договором, -
В С Т А Н О В И В:
Товариство з обмеженою відповідальністю «СВЕА ФІНАНС» звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за Кредитним договором № 1996145 від 02.01.2025 року в розмірі 21 689,98 грн., судових витрат в розмірі 2 662,40 грн.
В обґрунтування позову зазначає, що 02.01.2025 року між ТОВ «СЕЛФІ КРЕДИТ» (первісний кредитор) та ОСОБА_1 (надалі - позичальник, відповідач, споживач) укладено Договір про надання споживчого кредиту № 1996145 (Кредитний договір, Договір) шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст.12 Закону України «Про електронну комерцію». Після того, як відповідачем здійснено реєстрацію в Інформаційно-телекомунікаційній системі Первісного кредитора (далі - ІТС) і заповнено електронну заявку на отримання споживчого кредиту на сайті Первісного кредитора в мережі Інтернет, що перебуває за адресою https://selfiecredit.ua/, ТОВ «СЕЛФІ КРЕДИТ» 02.01.2025 року направило ОСОБА_1 , пропозицію (оферту) укласти Договір про надання споживчого кредиту № 1996145 у вигляді розміщення в особистому кабінеті позичальника на сайті повного тексту кредитного договору (за обраними позичальником в процесі оформлення параметрами терміну і суми кредиту). В процесі заповнення заявки і реєстрації особистого кабінету позичальником первісний кредитор здійснив ідентифікацію (встановлення особи шляхом отримання її ідентифікаційних даних) і верифікацію (перевірку і підтвердження належності відповідній особі ідентифікаційних даних) особи в порядку, передбаченому п.2 розд.31 «Порядку ідентифікації, верифікації клієнта (представника клієнта)» (Додатку 2 до «Положення про здійснення установами фінансового моніторингу», затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 28.07.2020 року № 107). Тобто отримання ідентифікаційних даних і їх верифікація із використанням системи BankID НБУ. Інформація про реєстрацію ТОВ «СЕЛФІ КРЕДИТ» в системі BankID НБУ (із статусом абонент-надавач послуг) починаючи з 20.08.2021 наявна на офіційній сторінці Національного Банку за посиланням https://bank.gov.ua/ua/bank-id-nbu/abonents (пошук за найменуванням або ЄДРПОУ). Таким чином особу, що вчиняла дії в Інформаційно-телекомунікаційній системі первісного кредитора (особистому кабінеті на сайті https://selfiecredit.ua/), було однозначно встановлено, як ОСОБА_1 02.01.2025 року позичальник, після ознайомлення з пропозицією укласти електронний договір (офертою) у формі Договору про надання коштів на умовах споживчого кредиту, який містить усі істотні умови, і маючи технічну можливість відмовитися від підписання договору, виразив однозначну згоду із умовами договору шляхом натискання відповідної кнопки в ІТС Первісного кредитора. Зі своєї сторони, ТОВ «СЕЛФІ КРЕДИТ» направило 02.01.2025 року о 10:09:11 год. ОСОБА_1 через телекомунікаційну систему на номер телефону НОМЕР_1 (який був зазначений позичальником у Анкеті в особистому кабінеті) одноразовий ідентифікатор Р622, котрий в свою чергу 02.01.2025 року 14:07:49 ввів/відправив Первісному кредитору у відповідному розділі ІТС, чим він прийняв (акцептував) пропозицію (оферту) щодо укладання Договору про надання споживчого кредиту № 1996145, на умовах визначених офертою.
Таким чином, 02.01.2025 між ТОВ «СЕЛФІ КРЕДИТ» та ОСОБА_1 укладено Договір про надання споживчого кредиту № 1996145, шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст.12 Закону України «Про електронну комерцію». 30.09.2025 року між ТОВ «СЕЛФІ КРЕДИТ» та ТОВ «СВЕА ФІНАНС» (надалі - позивач, новий кредитор) укладено ДОГОВІР ФАКТОРИНГУ № 01.02-39/25, відповідно до умов якого клієнт відступає (передає) Фактору Права вимоги, а Фактор набуває Права вимоги від клієнта та сплачує клієнту за відступлення Прав вимог Фінансування у сумі, що дорівнює ціні Договору у порядку та у строки встановлені цим Договором. Відповідно до Додатку 1 (Реєстру боржників) до ДОГОВІР ФАКТОРИНГУ № 01.02-39/25 від 30.09.2025 року, заборгованість ОСОБА_1 за Кредитним договором № 1996145 від 02.01.2025 року складає 21 689,98 грн., з яких: заборгованість по тілу - 4 199,98 грн.; заборгованість по відсотках - 9 090,00 грн.; пеня - 8 400,00 грн. Всупереч умовам Кредитного договору, незважаючи на повідомлення, відповідач так і не виконав свого зобов`язання щодо погашення заборгованості та після відступлення позивачу права грошової вимоги відповідач також не здійснив платежу для її погашення. На підставі викладеного, представник просить суд стягнути з відповідача на користь ТОВ «СВЕА ФІНАНС» заборгованість за Кредитним договором № 1996145 від 02.01.2025 року в загальному розмірі 21 689,98 грн., судові витрати в розмірі 2 662,40 грн.
Представник позивача ОСОБА_1 адвокат Наталюк Н.М. направив Відзив на позов, в якому зазначив, що позивач не надав суду усіх належних та допустимих доказів про укладення ТОВ «СВЕА ФІНАНС» із ОСОБА_1 . Кредитного договору та Додаткової угоди. Обґрунтовуючи право вимоги, позивач посилається на виконання усіх дій, передбачених ст.12 Закону України «Про електронну комерцію» щодо укладення Кредитного договору від 02.01.2025 року та Додаткової угоди від 04.01.2025 року, однак в матеріалах справи відсутні електронні повідомлення відповідача про згоду на укладення договору, докази направлення ОСОБА_1 смс - повідомлення на номер телефону з одноразовим ідентифікатором в електронному вигляді, докази прийняття (акцепт) пропозиції (оферти) щодо укладання Кредитного договору в електронному вигляді з цифровим підписом кредитора та одноразовим ідентифікатором у ТОВ «СЕЛФІ КРЕДИТ» у редакції від 02.01.2025 року на офіційному веб-сайті кредитора станом на 02.01.2025 в електронному або паперовому вигляді; докази передачі інформації обраних клієнтом ОСОБА_1 умов кредиту в електронному вигляді. Також матеріали справи не містять доказів належності номеру телефону НОМЕР_1 відповідачу, отримання останнім ідентифікатора та підписання ним Кредитного договору. На підтвердження виконання обов`язку кредитора щодо переказу кредитних коштів відповідачу, позивачем надано лише довідку ТОВ «ПЕЙТЕК» про перерахування 3 000,00 грн та 1 200,00 грн. Надані позивачем Довідка про перерахування сум кредиту № 1996145 від 02.01.2025 року, 04.01.2025 року та розрахунок заборгованості за Кредитним договором складені позивачем, а тому не можуть бути належними та допустимими доказами. За таких обставин позивачем не доведено належними та допустимими доказами виконання обов`язку щодо переказу кредитних коштів саме на рахунок відповідача. Також вважає, що вимоги про стягнення з відповідача пені в розмірі 8 400,00 грн. є безпідставною та незаконною, оскільки Кредитний договір № 1996145 підписаний сторонами в період дії воєнного стану в Україні, а саме 02.01.2025 року. Враховуючи наведене, просить суд у заявлених вимогах до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за Кредитним договором № 1996145 від 02.01.2025 року в розмірі 21 689,98 грн. відмовити.
Ухвалою Кам`янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 06.04.2026 року справу прийнято до свого провадження та призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.
Представник позивача ТОВ «СВЕА ФІНАНС» Паладич А.О. в судове засідання не з`явилась, про місце і час розгляду справи судом повідомлена належним чином, направила письмову заяву про розгляд справи у її відсутності, позов підтримує, просить задовольнити.
Відповідач ОСОБА_1 та його представник адвокат Наталюк Н.М., в судове засідання не з`явились, про місце і час розгляду справи судом повідомлені належним чином, у Відзиві на позов просили відмовити у стягненні заборгованості за Кредитним договором № 1996145 від 02.01.2025 року в розмірі 21 689,98 грн.
Відповідно до вимог ст.274 ЦПК України в порядку спрощеного позовного провадження розглядаються малозначні справи, справи, що виникають з трудових відносин, а також може бути розглянута будь-яка інша справа, віднесена до юрисдикції суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.
За змістом ст.279 ЦПК України розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі. Суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. При розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.
За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути справу в порядку спрощеного позовного провадження без участі сторін за наявними у справі матеріалами.
Таким чином суд, дослідивши позовну заяву, матеріали справи, вважає поданий позов таким, що підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступних міркувань.
Матеріалами справи встановлено, що 02.01.2025 року між ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «СЕЛФІ КРЕДИТ та ОСОБА_1 укладено Договір про надання споживчого кредиту № 1996145, шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст.12 Закону України «Про електронну комерцію».
02.01.2025 року, позичальник, після ознайомлення з пропозицією укласти електронний договір (офертою) у формі Договору про надання коштів на умовах споживчого кредиту, який містить усі істотні умови, і маючи технічну можливість відмовитися від підписання договору, виразив однозначну згоду із умовами договору шляхом натискання відповідної кнопки в ІТС Первісного кредитора.
Зі своєї сторони, ТОВ «СЕЛФІ КРЕДИТ» направило 02.01.2025 року о 10:10:13 год. ОСОБА_1 через телекомунікаційну систему на номер телефону НОМЕР_1 (який зазначений позичальником у Анкеті в особистому кабінеті) одноразовий ідентифікатор Р622, котрий в свою чергу ОСОБА_1 02.01.2025 року 10:09:23 год. введено/відправлено Первісному кредитору у відповідному розділі ІТС, чим він прийняв (акцептував) пропозицію (оферту) щодо укладання Договору про надання споживчого кредиту № 1996145, на умовах визначених офертою.
Таким чином, 02.01.2025 року між ТОВ «СЕЛФІ КРЕДИТ» та ОСОБА_1 укладено Договір про надання споживчого кредиту № 1996145, шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст.12 Закону України «Про електронну комерцію».
Згідно умов вищевказаного Договору: сума кредиту - 3 000,00 грн., тип кредиту - кредит, строк кредиту - 360 днів, періодичність платежів - кожні 30 днів, стандартна процентна ставка - 1% в день, знижена процентна ставка - 0,8% в день, орієнтовна реальна річна процентна ставка на дату укладання Договору за стандартною ставкою на весь строк користування кредитом - 2 333,95%.
Окрім того, 04.01.2025 року між ТОВ «СЕЛФІ КРЕДИТ» та ОСОБА_1 укладено Додаткову угоду до Договору про надання споживчого кредиту № 1996145 від 02.01.2025 року, за якою сторони домовились збільшити суму кредиту на 1 200,00 грн., тому сума кредиту (загальний розмір) склав 4 200,00 грн., що передбачено в п.1.2 угоди.
Відповідно до угоди п.1.2 Договору викладено в новій редакції, в якій змінено суму кредиту та умови кредитування.
ТОВ «СЕЛФІ КРЕДИТ», свої зобов`язання за Кредитним договором виконало, та надало позичальнику грошові кошти шляхом їх перерахування на картку позичальника № НОМЕР_2 , яку позичальник вказав при оформленні кредиту, що вбачається з листа надавача платіжних послуг ТОВ «ПЕЙТЕК», яке включено до реєстру платіжної інфраструктури Національного Банку України за вих. № 20250930-7285 від 30.09.2025 року.
30.09.2025 року між ТОВ «СЕЛФІ КРЕДИТ» та ТОВ «СВЕА ФІНАНС» (надалі - позивач, новий кредитор) укладено ДОГОВІР ФАКТОРИНГУ № 01.02-39/25, відповідно до умов якого Клієнт відступає (передає) Фактору Права вимоги, а Фактор набуває Права вимоги від Клієнта та сплачує Клієнту за відступлення Прав вимог Фінансування у сумі, що дорівнює ціні Договору у порядку та у строки встановлені цим Договором.
Відповідно до Додатку 1 (Реєстру боржників) до ДОГОВІР ФАКТОРИНГУ № 01.02-39/25 від 30.09.2025 року, заборгованість ОСОБА_1 за Кредитним договором № 1996145 від 02.01.2025 року складає: 21 689,98 грн., що підтверджується копією з Додатку 1 до ДОГОВОРУ ФАКТОРИНГУ.
Згідно із Розрахунком, що міститься в матеріалах справи, заборгованість ОСОБА_1 за Кредитним договором № 1996145 від 02.01.2025 року, складає 21 689,98 грн., з яких: заборгованість по тілу - 4 199,98 грн.; заборгованість по відсотках - 9 090,00 грн.; пеня - 8 400,00 грн.
За змістом ст.ст.525, 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст.629 ЦК України).
Згідно ч.1 ст.530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до ч.1 ст.625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.
Згідно п.1 ч.1 ст.512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок: передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Частиною 1 ст.513 ЦК України передбачено, що правочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов`язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.
Згідно з положеннями ст.514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ч.1 ст.516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ч.1 ст.1046 ЦК України, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Згідно ч.1 ст.1047 ЦК України, договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми.
Згідно ч.1 ст.1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Відповідно до ч.1 ст.1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.
Частиною 1 ст.1077 ЦК України передбачено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Згідно вимог ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.
Про те, що заборгованість за Кредитним договором відсутня, відповідачем не надано жодного доказу, який би свідчив про виконання ним взятих на себе зобов`язань, натомість позивачем надано Розрахунок заборгованості, по якому відповідач так і не довів протилежне.
Його заперечення на позов ТОВ «СВЕА ФІНАНС», що викладені у Відзиві спростовані матеріалами справи, в т.ч. витребуваною у АТ КБ «ПриватБанк» інформацією стосовно банківських рахунків ОСОБА_1 , випискою по них за вх. № 34318/26 від 21.09.2026 року.
Разом із цим, оцінюючи зібрані по справі докази в їх сукупності та співставленні, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог ТОВ «СВЕА ФІНАНС» в частині стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за Кредитним договором № 1996145 від 02.01.2025 року лише в розмірі 13 289,98 грн., з яких: заборгованість по тілу - 4 199,98 грн.; заборгованість по відсотках - 9 090,00 грн.
Щодо вимоги позивача про стягнення заборгованості за пенею в сумі 8 400,00 грн., суд зазначає, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: зміна умов зобов`язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди (ст. 611 ЦК України).
За ст.549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.
За допомогою неустойки (штрафу, пені) допускається забезпечувати виконання значної кількості зобов`язань. Зокрема, неустойка може забезпечувати виконання: договірних зобов`язань, що традиційно для цивільного обороту, оскільки в більшості випадків, саме в договорі його сторони встановлюють неустойку (штраф або пеню). Причому, це може відбуватися як під час укладення договору для забезпечення виконання зобов`язання, так і після, але до виконання тих зобов`язань, які виникли на його підставі.
Звертаючись до суду із позовом, ТОВ «СВЕА ФІНАНС» просило стягнути із відповідача за Кредитним договором, зокрема і суму заборгованості за пенею у розмірі 8 400,00 грн.
Разом з тим, відповідно до п.18 Прикінцевих та Перехідних положень ЦК України, у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної ст.625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24.02.2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
У постанові Верховного Суду від 06.09.2023 року у справі № 910/8349/22 суд зазначив щодо застосування п.18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України до зобов`язань, які виникли на підставі окремих договорів.
Тлумачення п.18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України свідчить, що законодавець передбачив особливості у регулюванні наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання) певних грошових зобов`язань. Така особливість проявляється: 1) в періоді існування особливих правових наслідків. Таким є період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування; 2) в договорах, на які поширюються специфічні правові наслідки. Такими є договір позики, кредитний договір, і в тому числі договір про споживчий кредит; 3) у встановленні спеціальних правових наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання). Такі наслідки полягають в тому, що позичальник звільняється від відповідальності, визначеної ч.2 ст.625 ЦК України, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. У разі якщо неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24.02.2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
Аналогічна правова позиція висловлена у постанові Верховного Суду від 31.01.2024 року у справі № 183/7850/22.
Указом Президента України № 64/2022від 24.02.2022 року на території України з 24.02.2022 року строком на 90 днів введено воєнний стан, який неодноразово продовжувався та діє на теперішній час, тому позовні вимоги ТОВ «СВЕА ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення суми заборгованості за пенею в розмірі 8 400,00 грн. задоволенню не підлягають.
Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Враховуючи те, що задоволено 61,27% позовних вимог, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача суму судовий збір пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, що становить 1 631,25 грн.
Керуючись ст.ст.7, 10, 12, 13, 76, 81, 141, 263-265, 354 ЦПК України, ст.ст.525, 526, 527, 530, 610, 1048, 1049, 1077 ЦК України, п.18 Прикінцевих та Перехідних положень ЦК України, суд -
У Х В А Л И В:
Позов задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «СВЕА ФІНАНС» заборгованість за Кредитним договором № 1996145 від 02.01.2025 року в розмірі 13 289,98 грн., з яких: заборгованість по тілу - 4 199,98 грн.; заборгованість по відсотках - 9 090,00 грн.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «СВЕА ФІНАНС» витрати з оплати судового збору в сумі 1 631,25 грн.
В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «СВЕА ФІНАНС», ЄДРПОУ: 37616221, юридична адреса: бульвар Вацлава Гавела, буд.6 м. Київ поштовий індекс 04070.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Хмельницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення складено 02 жовтня 2026 року.
Суддя Л.М. Гладій