Справа № 308/13536/20
П О С Т А Н О В А
Іменем України
21 вересня 2026 року м. Ужгород
Закарпатський апеляційний суд у складі колегії суддів:
головуючого-судді: Мацунича М.В.
суддів: Джуги С.Д., Собослоя Г.Г.
з участю секретаря судового засідання: Тайстри І.Т.
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Бачинська Анастасія Володимирівна, на ухвалу Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 29 січня 2026 року про відмову в прийнятті додаткового рішення, постановлену головуючою суддею Логойда І.В., в справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про усунення перешкод в користуванні будинком шляхом визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням, примусове виселення
встановив:
Рішенням Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 15 січня 2026 року в задоволенні позовної заяви ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про усунення перешкод в користуванні будинком шляхом визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням, примусове виселення - відмовлено. Судові втрати покладено на позивача.
21.01.2026 ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Бачинська А.В., звернулася до суду із заявою про прийняття додаткового рішення, згідно з якою просила стягнути з позивача на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 15 132,25 грн.
Ухвалою Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 29 січня 2026 року відмовлено в прийнятті додаткового рішення.
Не погоджуючись із вказаною ухвалою суду ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Бачинська А.В., оскаржила таку в апеляційному порядку. В апеляційній скарзі просить ухвалу суду скасувати та направити справу до суду першої інстанції для ухвалення додаткового рішення.
Вказує, що суд безпідставно дійшов висновку про те, що відповідачка втратила право на подання доказів щодо судових витрат протягом п`яти днів після ухвалення рішення, в порядку ч. 8 ст. 141 ЦПК України, оскільки до закінчення розгляду справи не зробила відповідної заяви. Вважає, що суд першої інстанції вдався до надмірного формалізму, відмовивши у присудженні судових витрат.
У відзиві на апеляційну скаргу ОСОБА_2 , в інтересах якого діє адвокат Мигальчич Л.А., просить відмовити в задоволенні апеляційної скарги та залишити без змін ухвалу суду першої інстанції.
Зазначає, що відповідачка під час розгляду справи, не заявляла вимоги щодо стягнення з позивача судових витрат та не подавала суду доказів в процесуальний спосіб про орієнтований розрахунок витрат на правничу допомогу.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши підстави апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що така не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ч.1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Судом встановлено, що в судовому засіданні, в якому 15.01.2026 ухвалено рішення у справі, представник відповідача Бачинська А.В., просила відмовити в позові. Відповідач та його представник не порушували питання про понесення відповідачем ОСОБА_1 витрат на професійну правничу допомогу у зв`язку з розглядом справи у суді в усній чи письмовій формі, не надали доказів розміру витрат, які вона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи до закінчення розгляду справи, та представник відповідача не зазначала про надання нею відповідних доказів протягом 5 днів після ухвалення рішення суду.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 19.02.2020. у справі № 755/9215/15-ц висловилась, що вимога частини восьмої статті 141 ЦПК України щодо строку та порядку подання доказів про розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, має застосовуватися і до справ, що розглядаються в спрощеному провадженні, де судові дебати відсутні.
Строк на подання заяви про намір подати докази після ухвалення рішення в порядку ч. 8 ст. 141 ЦПК України не може бути поновлений, так як його закінчення обумовлене настанням подією у часі - закінчення судових дебатів, або закінчення розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження.
Відтак, вимога щодо розподілу судових витрат на правову допомогу не була заявлена у встановленому законом порядку до закінчення розгляду справи, а отже у задоволенні відповідної заяви Бачинської А.В. , поданої після розгляду справи в суді, слід відмовити.
Апеляційний суд погоджується з таким висновком суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги не спростовують таких висновків.
Згідно ст. 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
На підставі викладеного, колегія суддів дійшла висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення, а ухвали суду першої інстанції без змін.
Враховуючи наведене та керуючись статтями 367, 368, 374, 375, 381-384, апеляційний суд
ухвалив:
апеляційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Бачинська Анастасія Володимирівна, залишити без задоволення.
Ухвалу Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 29 січня 2026 року про відмову в прийнятті додаткового рішення, залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту її ухвалення та може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст постанови складено 01 жовтня 2026 року
Суддя-доповідач:
Судді: