Дата документу 02.10.2026 Справа № 336/7310/26
ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
Єдиний унікальний №336/7310/26 Головуючий у 1- інстанції Турчинський М.І.
Провадження № 22-ц/807/2128/26 Суддя-доповідач Мінгазов Р.В.
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
02 жовтня 2026 року м. Запоріжжя
Запорізький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого, судді-доповідача Мінгазова Р.В.,
суддів: Бредуна Д.С.,
Подліянової Г.С.,
розглянувши у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження апеляційну скаргу Комунального підприємства «Водоканал» на ухвалу Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 07 серпня 2026 року про відмову у видачі судового наказу у справі №336/7310/26 за заявою Комунального підприємства «Водоканал» про видачу судового наказу про стягнення боргу по сплаті за централізоване водопостачання і водовідведення з ОСОБА_1 ,
ВСТАНОВИВ:
У липні 2026 року Комунальне підприємство «Водоканал» звернулося до Шевченківського районного суду м. Запоріжжя із заявою про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 на користь Комунального підприємства «Водоканал» суми заборгованості по оплаті за централізоване водопостачання і водовідведення за період з 01 серпня 2023 року по 31 травня 2026 року в сумі 46653,33 грн. та 332,80 грн. витрати по сплаті судового збору.
Ухвалою Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 07 серпня 2026 року відмовлено у видачі судового наказу у справі №336/7310/26 за заявою Комунального підприємства «Водоканал» про видачу судового наказу про стягнення боргу по сплаті за централізоване водопостачання і водовідведення з ОСОБА_1 .
Роз`яснено заявнику, що відповідно до ч. 1 ст. 166 ЦПК України, відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених п.п. 1, 2, 8, 9 ч. 1 ст. 165 ЦПК України, не є перешкодою для повторного звернення з такою самою заявою в порядку, встановленому цим розділом, після усунення її недоліків.
Не погоджуючись із вищезазначеною ухвалою суду, Комунальне підприємство «Водоканал» подало апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, невідповідність висновків суду дійсним обставинам справи, просить скасувати ухвалу Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 07серпня 2026 року та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
В обґрунтування своєї апеляційної скарги зазначає, що боржник ОСОБА_1 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , а тому відповідно до положень Закону України «Про житлово-комунальні послуги» та ст. 543 ЦК України несе солідарний обов`язок з іншими особами, зареєстрованими за вказаною адресою, щодо оплати спожитих житлово-комунальних послуг. Вказує, що за наявності солідарного обов`язку кредитор має право вимагати виконання зобов`язання як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо, у зв`язку з чим КП «Водоканал» мало право звернутися із заявою про видачу судового наказу без одночасного зазначення всіх зареєстрованих за адресою осіб.
Відзив на апеляційну скаргу до суду апеляційної інстанції не надходив, що згідно з частиною 3 статті 360 ЦПК України не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.
Згідно з ч. 2 ст. 369 ЦПК України апеляційні скарги на ухвали суду, зазначені в пунктах 1, 5, 6, 9, 10, 14, 19, 37-40 частини першої статті 353 цього Кодексу, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
Оскаржувана ухвала суду першої інстанції у цій справі входить до переліку ухвал, які розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи (п. 1 ч. 1 ст. 353 ЦПК України).
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги в межах вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Згідно зі ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Відповідно до ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються, як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Вказаним вимогам оскаржувана ухвала суду першої інстанції в повній мірі не відповідає.
Відмовляючи у видачі судового наказу, суд першої інстанції керувався приписами пункту 8 частини 1 статті 165 ЦПК України, якими передбачено право судді відмовити у вчинені такої процесуальної дії, якщо з поданих матеріалів не вбачається виникнення або порушення права грошової вимоги.
Проаналізувавши надану заявником довідку-розрахунок за особовим рахунком № НОМЕР_1 щодо заборгованості за централізоване водопостачання та водовідведення за адресою: АДРЕСА_1 (де зареєстровано п`ятеро осіб), суд дійшов висновку, що стягнення боргу без залучення інших зареєстрованих осіб є безпідставним. Враховуючи те, що з поданої заяви про видачу судового наказу не вбачається виникнення або порушення права грошової вимоги щодо стягнення заборгованості за централізоване водопостачання та водовідведення з урахуванням кількох зареєстрованих осіб, у видачі судового наказу належить відмовити.
Проте з таким висновком суду першої інстанції колегія суддів не погоджується, оскільки він ґрунтується на неправильному застосуванні норм процесуального права з огляду на таке.
Статтею 10 ЦПК України визначено, що суд при розгляді справи керується принципом верховенства права.
Відповідно до ст. 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом.
Відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Відповідно до частини першої статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Згідно зі статтею 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспорюваного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.
Частиною першою статті 15 ЦК України передбачено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Відповідно до статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Як вбачається з матеріалів справи, КП «Водоканал» звернулося до Шевченківського районного суду м. Запоріжжя із заявою про видачу судового наказу про стягнення заборгованості за послуги централізованого водопостачання та водовідведення з боржника ОСОБА_2 в сумі 46 653,33 грн. та витрат зі сплати судового збору в розмірі 332,80 грн.
За змістом поданої заяви, КП «Водоканал» виступає виконавцем послуг із централізованого водопостачання та водовідведення.
Згідно з випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, КП «Водоканал» ЗМР (ЄДРПОУ 03327121, місцезнаходження: м. Запоріжжя, вул. Святого Миколая, буд. 61) здійснює відповідні види діяльності, зокрема: код 36.00 - забір, очищення та постачання води (основний); код 35.30 - постачання пари, гарячої води та кондиційованого повітря; код 37.00 - каналізація, відведення й очищення стічних вод.
Відповідно до статутних документів, основним видом діяльності КП «Водоканал» є забезпечення безперебійного постачання питної води та водовідведення населенню, підприємствам і організаціям м. Запоріжжя та області, у зв`язку з чим підприємство в силу закону є виконавцем комунальних послуг із централізованого постачання води та водовідведення.
Крім того, рішення Запорізької міської ради № 546 від 28.10.1999 «Про порядок оплати послуг за водоспоживання та водовідведення» є актом органу місцевого самоврядування, обов`язковим до виконання на території м. Запоріжжя, та слугує правовою підставою для виникнення правовідносин між КП «Водоканал» і споживачами у сфері водопостачання та водовідведення.
Відповідно до статті 160 ЦПК України, судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених статтею 161 цього Кодексу. Із заявою про видачу судового наказу може звернутися особа, якій належить право вимоги, а також органи та особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб. Судовий наказ підлягає виконанню за правилами, встановленими для виконання судових рішень у порядку, визначеному законом.
Так, наказне провадження є самостійним і спрощеним видом судового провадження у цивільному судочинстві при розгляді окремих категорій справ, у якому суддя в установлених законом випадках за заявою особи, якій належить право вимоги, без судового засідання і виклику стягувача та боржника на основі доданих до заяви документів видає судовий наказ, що є особливою формою судового рішення.
Згідно з пунктом 3 частини 1 статті 161 ЦПК України, судовий наказ може бути видано, якщо заявлено вимогу про стягнення заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг, електронних комунікаційних послуг, послуг телебачення та радіомовлення з урахуванням індексу інфляції та 3 відсотків річних, нарахованих заявником на суму заборгованості.
При цьому слід враховувати, що у наказному провадженні можливе задоволення лише документально підтверджених і безспірних вимог, тобто таких, що випливають із повністю визначених і неоспорюваних цивільно-правових відносин. Наказне провадження не передбачає участі боржника при розгляді заяви.
Відповідно до статті 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Виконання зобов`язань, реалізація, зміна та припинення певних прав у договірному зобов`язанні можуть бути зумовлені вчиненням або утриманням від вчинення однією із сторін у зобов`язанні певних дій чи настанням інших обставин, передбачених договором, у тому числі обставин, які повністю залежать від волі однієї із сторін.
Згідно зі статтею 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Статтею 541 ЦК України передбачено, що солідарний обов`язок або солідарна вимога виникають у випадках, встановлених договором або законом, зокрема у разі неподільності предмета зобов`язання.
Відповідно до частини 1 статті 543 ЦК України, у разі солідарного обов`язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов`язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо.
Відповідно до частини 2 статті 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», індивідуальний споживач зобов`язаний інформувати управителя, виконавців комунальних послуг про зміну власника житла (іншого об`єкта нерухомого майна) та про фактичну кількість осіб, які постійно проживають у житлі споживача, у випадках та порядку, передбачених договором.
Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 9 ЗУ «Про житлово-комунальні послуги» споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором. Споживач не звільняється від оплати житлово-комунальних послуг, отриманих ним до укладення відповідного договору.
У поданій заяві про видачу судового наказу КП «Водоканал» вказує ОСОБА_1 як споживача послуг за адресою: АДРЕСА_1 , що узгоджується зі змістом долучених до заяви матеріалів. Відтак, заявником належним чином обґрунтовано виникнення заявлених грошових вимог безпосередньо до боржника за вказаною адресою. Водночас до матеріалів заяви не було додано правовстановлюючих документів, що посвідчували б право власності боржника на відповідний об`єкт нерухомого майна.
Проте, як вбачається з відповіді Департаменту адміністративних послуг на запит суду першої інстанції від 31 липня 2026 року № 06.4-06/02/27560, наданої на виконання вимог частини 5 статті 165 ЦПК України, боржник ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 з 12 березня 1998 року по теперішній час, тобто безперервно перебував на реєстраційному обліку за вказаною адресою і протягом спірного періоду нарахування заборгованості з 01 серпня 2023 року по 31 травня 2026 року.
Відтак, посилання стягувача на положення статті 543 Цивільного кодексу України є обґрунтованим, адже КП «Водоканал» мало законні підстави для звернення до суду першої інстанції із заявою про видачу судового наказу про стягнення заборгованості з ОСОБА_1 як з особи, яка зареєстрована та перебуває на обліку за адресою надання послуг: АДРЕСА_1 .
З огляду на те, що обов`язок щодо оплати спожитих послуг із централізованого водопостачання та водовідведення поширюється на всіх осіб, зареєстрованих або таких, що фактично проживають, і має солідарний характер, кредитор наділений законодавчо визначеним правом вимагати виконання такого обов`язку в повному обсязі як від усіх боржників спільно, так і від будь-кого з них окремо.
Відтак, доводи апеляційної скарги стягувача КП «Водоканал» ґрунтуються на правильному застосуванні норм матеріального та процесуального права й повністю підтверджуються об`єктивними доказами, наявними в матеріалах справи.
Долучені заявником до заяви про видачу судового наказу докази дозволяють суду при розгляді справи наказного провадження встановити, зокрема, факт наявності у заявника права грошової вимоги до боржника та наявність або відсутність порушення боржником права такої грошової вимоги, за якою заявником подано заяву про видачу судового наказу.
Отже, суд першої інстанції належним чином не дослідив зміст вимог та доводи заяви про видачу судового наказу, не надав належної оцінки доданим до заяви доказам, та дійшов помилкового висновку про відмову у видачі судового наказу на підставі п. 8 ч. 1ст. 165 ЦПК України.
За таких обставин апеляційна скарга підлягає задоволенню, а ухвала суду першої інстанції скасуванню з направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Згідно з п. 6 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати ухвалу, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Згідно з положеннями п. 4 ч. 1 ст. 379 ЦПК України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, та направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є порушення норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.
У контексті наведеного та відповідно до вимог ст. 379 ч. 1 п. 4 ЦПК України оскаржена ухвала підлягає скасуванню як незаконна, а справа направленню до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Керуючись п. 6 ч. 1 ст. 374, п. 4 ч. 1 ст. 379, ст.ст. 382, 384 ЦПК України, апеляційний суд
УХВАЛИВ:
Апеляційну скаргу Комунального підприємства «Водоканал» задовольнити.
Ухвалу Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 07серпня 2026 року скасувати, справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає.
Головуючий: Р.В. Мінгазов
Судді Д.С. Бредун
Г.С. Подліянова