Справа № 496/3224/13-ц
Провадження № 4-с/496/15/26
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18 вересня 2026 року м. Біляївка
Біляївський районний суд Одеської області у складі:
головуючого - судді Горяєва І.М.,
за участю секретаря - Сосненко А.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Біляївка Одеської області в режимі відеоконференції цивільну справу за скаргою ОСОБА_1 про визнання дій виконавця неправомірними та стягнення матеріального відшкодування,-
В С Т А Н О В И В :
Скаржник звернувся до суду зі скаргою, відповідно до якої просить визнати дії приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Бондарєва Р.В. щодо відкриття виконавчих проваджень №76419833 від 27.08.2024 року та №76745891 від 10.12.2024 року, накладення арешту на зарплатну картку, стягнення заробітної плати з них в повному обсязі, ненадання доступу до зазначених виконавчих проваджень - незаконними, стягнути судові витрати.
Скарга мотивована тим, що у провадженні приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Бондарєва Р.В. перебувають виконавчі провадження №76419833 від 27.08.2024 року та №76745891 від 10.12.2024 року, відкриті згідно виконавчого листа № 496/3224/13 ц, виданого 06.02.2014 року на підставі заочного рішення Біляївського районного суду Одеської області від 19.11.2013 року по цивільній справі за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційного банку «Надра» в особі Одеського регіонального управління ПАТ «КБ «Надра» до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про стягнення заборгованості, за яким судом було вирішено стягнути ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь ПАТ КБ «Надра» заборгованість за договором «Автопакет» № 05/09/20 07/840-К/766 від 18.09.2007 року в сумі - 24722,13 доларів США, що в еквіваленті по курсу НБУ складає - 198 591,99 грн. Копії постанов про відкриття провадження, про накладення арешту на грошові кошти по зазначеним виконавчим провадженням приватний виконавець боржнику ОСОБА_1 не направляв. На виконання виконавчих проваджень №76419833 та №76745891 приватним виконавцем Бондарєвим Р.В. був накладений арешт на заробітну картку ОСОБА_1 , після чого ним проводиться знімання щомісячно всіх грошових коштів, які нараховуються на неї як заробітна плата. 05.05.2026 року представником ОСОБА_1 до приватного виконавця виконавчого округу було направлено адвокатський запит. Також разом з адвокатським запитом приватному виконавцю ОСОБА_3 було направлено довідку АТ «Ощадбанк» 11340/0599-17-142 від 01.05.2026 року, на підтвердження того, що у ОСОБА_1 картка зарплатна, із зазначенням необхідності проводити відрахування коштів із заробітної картки відповідно законодавства України. До теперішнього часу приватний виконавець Бондарєв Р.В. відповідь на запит не надав, продовжує стягувати грошові кошти із зарплатної картки ОСОБА_1 у повному обсязі. У зв`язку із чим, заявник звернувся із вказаною скаргою.
Представник заявника до судового засідання не з`явився, проте надав заяву відповідно до якої просить витребувати від приватного виконавця додаткові матеріали, які є у зведеному виконавчому провадженні, проте не направленні до суду.
Приватний виконавець Бондарєв Р.В. до судового засідання не з`явився, про причини не явки суд не повідомив.
Щодо клопотання представник заявника про витребування від приватного виконавця додаткових матеріалів, а саме: адвокатський запит, довідку банку, що картковий рахунок зарплатний, виписку з карткового рахунку, розподіл стягнутих з Усенко І.І. грошових коштів між стягувачем та приватним виконавцем, ідентифікатор доступу до зведеного виконавчого провадження №76419833, то з вказаного приводу суд зазначає, що в матеріалах справи за скаргою Усенко І.І. міститься - адвокатський запит, довідка АТ «Ощадбанк», тобто матеріали скарги містять всі необхідні матеріали виконавчого провадження, які раніше були витребувані судом за клопотанням представника.
Відповідно до ч. 2 ст. 450 ЦПК України неявка стягувача, боржника, державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, які належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду скарги, не перешкоджають її розгляду.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.
Судом встановлено, що у провадженні приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Бондарєва Р.В. перебувають виконавчі провадження №76419833 від 27.08.2024 року та №76745891 від 10.12.2024 року, відкриті згідно виконавчого листа № 496/3224/13 ц, виданого 06.02.2014 року на підставі заочного рішення Біляївського районного суду Одеської області від 19.11.2013 року по цивільній справі за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційного банку «Надра» в особі Одеського регіонального управління ПАТ «КБ «Надра» до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про стягнення заборгованості, за яким судом було вирішено стягнути ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь ПАТ КБ «Надра» заборгованість за договором «Автопакет» № 05/09/20 07/840-К/766 від 18.09.2007 року в сумі - 24722,13 доларів США, що в еквіваленті по курсу НБУ складає - 198 591,99 грн.
Ухвалою суду від 06.08.2026 року витребувано від приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Бондарєва Романа Володимировича належним чином завірені копії виконавчих проваджень №76419833 від 27.08.2024 року та №76745891 від 10.12.2024 року, відкритих щодо стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за виконавчим листом № 496/3224/13-ц, виданого 06.02.2014 року на підставі заочного рішення Біляївського районного суду Одеської області від 19.11.2013 року.
08.09.2026 року приватним виконавцем Бондарєвим Р.В. надано копії матеріалів ЗВП 76751468.
Постановою приватного виконавця Бондарєва Р.В. від 29.10.2024 року відкрито виконавче провадження з виконання виконавчого листа № 496/1261/23 виданий 16.10.2024 року Біляївським районним судом Одеської області.
Постановами приватного виконавця Бондарєва Р.В. від 29.10.2024 року звернуто стягнення на майно, що належить боржнику. Накладено арешт на все рухоме та нерухоме майно, що належить боржнику.
Накладено арешт на грошові кошти, що належать боржнику ОСОБА_1 .
Постановою приватного виконавця Бондарєва Р.В. від 10.12.2024 року відкрито виконавче провадження з виконання виконавчого листа № 496/3224/13-ц виданий 29.11.2024 року Біляївським районним судом Одеської області.
Постановами приватного виконавця Бондарєва Р.В. від 10.12.2024 року звернуто стягнення на майно, що належить боржнику. Накладено арешт на все рухоме та нерухоме майно, що належить боржнику. Накладено арешт на грошові кошти, що належать боржнику ОСОБА_1 .
Крім того, постановами приватного виконавця Бондарєва Р.В. від 18.02.2026 року, 03.03.2026 року накладено арешт на грошові кошти боржника ОСОБА_1 .
Відповідно до ст. 447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.
За змістом статей 1, 5 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій визначених органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню. Примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких установлюються Законом України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів».
Щодо накладення арешту на кошти боржника.
Згідно з пунктом 7 частини третьої статті 18 Закону України "Про виконавче провадження" виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право накладати арешт на кошти та інші цінності боржника, зокрема на кошти, які перебувають у касах, на рахунках у банках, інших фінансових установах та органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів (крім коштів на рахунках платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, коштів на рахунках із спеціальним режимом використання, спеціальних та інших рахунках, звернення стягнення на які заборонено законом), на рахунки в цінних паперах, а також опечатувати каси, приміщення і місця зберігання грошей.
Статтею 56 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення. Арешт на майно (кошти) боржника накладається виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна (коштів) боржника або про опис та арешт майна (коштів) боржника. Арешт накладається у розмірі суми стягнення з урахуванням виконавчого збору, витрат виконавчого провадження, штрафів та основної винагороди приватного виконавця на все майно боржника або на окремі речі.
Відповідно до статті 68 Закону України «Про виконавче провадження» стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника звертається у разі відсутності в боржника коштів на рахунках у банках чи інших фінансових установах, відсутності чи недостатності майна боржника для покриття в повному обсязі належних до стягнення сум, а також у разі виконання рішень про стягнення періодичних платежів.
Згідно з пунктом 1 частини четвертої статті 59 Закону України "Про виконавче провадження" підставою для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини є отримання виконавцем документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом.
З наведених норм права вбачається, що судове рішення є обов`язковим до виконання. У разі невиконання боржником рішення суду добровільно державним або приватним виконавцем здійснюється його примусове виконання. Під час вчинення виконавчих дій виконавець має право накладати арешт на кошти божника, що містяться на його рахунках у банківських установах. При цьому стаття 48 Закону України "Про виконавче провадження" встановлює невичерпний перелік рахунків, на кошти на яких накладати арешт заборонено, зазначаючи, що законом можуть бути визначені й інші кошти на рахунках боржника, звернення стягнення або накладення арешту на які заборонено.
Частиною 4 статті 56 Закону України №1404-VIII "Про виконавче провадження", передбачено, що копії постанов, якими накладено арешт на майно (кошти) боржника, виконавець надсилає банкам чи іншим фінансовим установам, органам, що здійснюють реєстрацію майна, реєстрацію обтяжень рухомого майна, в день їх винесення.
Отже, виконуючи рішення суду, виконавець може накладати арешт на будь-які кошти на рахунках боржника в банківських установах, крім тих, накладення арешту на які заборонено законом. При цьому саме банк, який виконує відповідну постанову виконавця про арешт коштів боржника, повинен визначити статус коштів і рахунка, на якому вони знаходяться, та в разі їх знаходження на рахунку, на кошти на якому заборонено накладення арешту, банк зобов`язаний повідомити виконавця про цільове призначення коштів на рахунку та повернути його постанову без виконання, що є підставою для зняття виконавцем арешту із цих коштів згідно із частиною четвертою статті 59 Закону України "Про виконавче провадження".
Також виконавець може самостійно зняти арешт з усіх або частини коштів на рахунку боржника у банківській установі в разі отримання документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом (частина четверта статті 59 Закону України "Про виконавче провадження").
З урахуванням ст.ст. 1, 18, 56 Закону України «Про виконавче провадження», арешт майна боржника застосовується для забезпечення реального виконання судового рішення.
Приватний виконавець, винісши постанову про арешт коштів боржника у межах виконавчого провадження, діяв виключно у межах наданих йому законом повноважень.
Посилання заявника про те, що копії постанов про відкриття провадження, про накладення арешту на грошові кошти по зазначеним виконавчим провадженням приватний виконавець Бондарєв Р.В. боржнику ОСОБА_1 не направляв спростовується матеріалами виконавчого провадження, згідно супровідних листів направлення ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 , зазначених постанов приватного виконавця.
Ризик неотримання поштової кореспонденції за офіційно зареєстрованим місцем проживання несе сам боржник (аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 30.11.2020 у справі No 337/1529/18 та від 18.05.2022 у справі No 910/16029/20).
Отже, не отримання боржником постанови про відкриття виконавчого провадження не свідчить про порушення державним виконавцем вимог ЗУ «Про виконавче провадження» при винесенні постанови про відкриття виконавчого провадження. Судове рішення не може не виконуватись із формальних підстав. Встановлення факту відсутності боржника за місцем його реєстрації, у зв`язку із чим, не отримання оскаржуваної постанови не є підставою для її скасування.
На підставі ст.ст. 12, 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Відповідно до ч. 3 ст. 451 ЦПК України якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.
За таких обставин, суд дійшов висновку про те, що оскаржувані рішення та дії приватного виконавця були прийняті та вчинені відповідно до закону в межах повноважень приватного виконавця, судом не встановлено неправомірної бездіяльності приватного виконавця, а тому оцінюючи належність, достовірність, а також достатній взаємозв`язок доказів у їх сукупності, суд вважає, що скарга не підлягає задоволенню.
Керуючись Законом України «Про виконавче провадження», ст.ст. 447-1, 450, 451 ЦПК України, суд -
П О С Т А Н О В И В:
Скаргу ОСОБА_1 про визнання дій виконавця неправомірними та стягнення матеріального відшкодування - залишити без задоволення.
Ухвала може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Суддя І.М. Горяєв