Справа №: 345/738/26
Провадження №: 2/343/517/26
Р І Ш Е Н Н Я
I М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
05 жовтня 2026 року м.Долина
Долинський районний суд Івано-Франківської області в складі:
головуючого - судді Лицура І.М.,
секретаря судового засідання - Семків В.М.,
з участю адвокатів - Заводовської М.Л. та Моленя Р.Б.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Долина Калуського району Івано-Франківської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,
В С Т А Н О В И В:
ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до ОСОБА_2 , в якому просив розірвати укладений між ними шлюб, зареєстрований 20 квітня 2013 року відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Тернопільського міського управління юстиції, актовий запис № 408. Свої вимоги мотивував тим, що одруження з відповідачкою виявилося невдалим, оскільки у них різні погляди на сімейне життя та сімейні відносини. Спочатку їхнє сімейне життя складалося добре, в них народилося двоє дітей: дочка ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та син ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Однак, в останні роки подружні відносини між ними погіршилися, сім`я остаточно розпалася і подальше спільне проживання з відповідачкою є неможливим, в зв`язку з чим звернувся в суд з даним позовом.
Ухвалою Долинського районного суду Івано-Франківської області від 16.04.2026 року сторонам було надано строк для примирення тривалістю 6 місяців, а провадження у справі зупинено.
22 вересня 2026 року за клопотанням позивача відновлено провадження в справі та скорочено наданий сторонам строк для примирення.
В судовому засіданні позивач та його представник згідно ордеру на надання правничої допомоги серії ВО № 1130713 від 01.02.2026 року (а.с. 16) адвокат Заводська М.Л. позов підтримали та просили його задоволити. Позивач додатково пояснив, що їхня з відповідачкою сім`я остаточно розпалася, наданий судом строк для примирення результату не приніс, оскільки розлади в їхній сім`ї носять стійкий та тривалий характер і збереження сім`ї є неможливим. Основною причиною розірвання шлюбу є те, що відповідачка зловживає спиртними напоями, тижнями не ночує вдома, тобто поводиться аморально і своєї поведінки не змінює. Хоч вони і проживають за однією адресою, однак, вже тривалий час шлюбних відносин не підтримують, спільного господарства не ведуть, він зберегти сім`ю не бажає та категорично наполягає на розірванні шлюбу.
Представник відповідачки згідно ордера на надання правничої допомоги серії ВО № 1135385 від 24.03.2026 року (а.с. 32) адвокат Молень Р.Б. в судовому засіданні вказав, що відповідачка позов не визнає, на розірвання шлюбу не згідна та бажає зберегти сім`ю, оскільки у них з позивачем на вихованні 2 неповнолітніх дітей. Доказів того, що відповідачка зловживає спиртними напоями суду не надано. Вони визнають, що відповідачка дійсно часто тривалий час не ночує вдома, однак, ці дії вона вчиняє, щоб не травмувати неповнолітніх дітей, в присутності яких позивач влаштовує вияснення відносин. Вважає, що причиною подання даного позову є бажання позивача переписати на себе спільне майно, оскільки ще до подання позову він почав вчиняти дії щодо його відчуження. Просив в позові відмовити.
Дослідивши та оцінивши здобуті й перевірені в судовому засіданні докази, суд вважає, що заявлений позов належить до задоволення з таких підстав.
Згідно зі ст. 24 Сімейного кодексу України, шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається. Таке положення національного законодавства України відповідає ст. 16 Загальної декларації прав людини, прийнятої Генеральною Асамблеєю ООН 10 грудня 1948 року, згідно з якою чоловіки і жінки, які досягли повноліття, мають право без будь-яких обмежень за ознакою раси, національності або релігії одружуватися і засновувати сім`ю. Вони користуються однаковими правами щодо одруження під час шлюбу та під час його розірвання.
Відповідно до ст.ст. 110, 112 вищевказаного Кодексу, позов про розірвання шлюбу може бути пред`явлений одним із подружжя. Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
Як передбачено частинами третьою та четвертою статті 56 Сімейного кодексу України, кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини. Примушування до припинення шлюбних відносин, примушування до їх збереження, у тому числі примушування до статевого зв`язку за допомогою фізичного або психічного насильства, є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканість і може мати наслідки, встановлені законом.
Як вбачається зі свідоцтва про шлюб (повторне) серії НОМЕР_1 від 29.01.2026 року (а.с. 4), сторони по справі 20 квітня 2013 року зареєстрували шлюб у відділі державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Тернопільського міського управління юстиції, про що складено відповідний актовий запис № 408.
Про те, що у цьому шлюбі в них народилося двоє дітей: дочка ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та син ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , свідчать свідоцтва про їх народження серії НОМЕР_2 від 06.07.2017 року (повторне) та серії НОМЕР_3 від 09.01.2019 року (а.с. 6-7).
В судовому засіданні встановлено, що в сторін по справі виявилися різні погляди на сімейне життя та сімейні відносини, що стало причиною розпаду їх сім`ї.
Як ствердив позивач, їхній шлюб носить формальний характер, оскільки відповідачка зловживає спиртними напоями, тижнями не ночує вдома, тобто поводиться аморально і своєї поведінки не змінює, між ними відсутнє взаєморозуміння та повага, вже тривалий час вони спільного господарств не ведуть та сімейних відносин не підтримують, надалі перебувати в такому шлюбі він не бажає й категорично наполягає на розлученні, вказуючи, що наданий судом строк для примирення жодних результатів не приніс.
Наведені твердження позивача стороною відповідачки не спростовано, зокрема, не заперечується факт періодичного непроживання останньої вдома, відсутності ведення спільного з позивачем господарства та наявності між ними тривалих напружених та конфліктних відносин.
Верховний Суд неодноразово наголошував на добровільності шлюбних відносин та недопустимості примушування до їх збереження, зокрема, в справі № 444/4951/24, провадження № 61-15767св25 (постанова від 25 березня 2026 року).
За викладених обставин, враховуючи вжиті судом заходи з метою забережня сім`ї, які результату не принесли, позицію позивача, який категорично наполягає на розірванні шлюбу, а також те, що дослідженим в судовому засіданні доказами підтверджено те, що укладений між сторонами по справі шлюб існує формально, фактично їхня сім`я розпалася і подальше збереження шлюбу є неможливим та буде суперечити інтересам позивача, суд вважає, що заявлений позов слід задоволити, укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 шлюб розірвати.
На підставі викладеного, ст.ст. 24,56,105,110,112-114 Сімейного кодексу України, керуючись ст.ст. 259,263-265 Цивільного процесуального кодексу України, суд
У Х В А Л И В:
Позов задоволити.
Шлюб між ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , зареєстрований 20 квітня 2013 року відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Тернопільського міського управління юстиції, актовий запис № 408, - розірвати.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Івано-Франківського апеляційного суду в 30-денний строк з дня його проголошення.
Позивач: ОСОБА_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_4 , паспорт серії НОМЕР_5 , виданий Тернопільським МВ УМВС України в Тернопільській області 24.03.2000 року.
Відповідачка: ОСОБА_2 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_2 , РНОКПП: НОМЕР_6 , паспорт серії НОМЕР_7 , виданий Долинським РВ УМВС в Івано-Франківській області 16.05.2007 року.
Суддя: