Ухвала № 140307102 у справі № 906/83/26 від 30.09.2026

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33601 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

УХВАЛА

"30" вересня 2026 р. Справа №906/83/26

Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

Головуючий суддя Мельник О.В.

суддя Гудак А.В.

суддя Петухов М.Г.

секретар судового засідання Левчук Н.В.

за апеляційною скаргою Комунального некомерційного підприємства "Амбулаторія загальної практики сімейної медицини" Оліївської сільської ради на рішення Господарського суду Житомирської області від 10.06.2026

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Уютспецбуд"

до Комунального некомерційного підприємства "Амбулаторія загальної практики сімейної медицини" Оліївської сільської ради

за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Оліївської сільської ради Житомирського району Житомирської області

про стягнення 1 305 435,30 грн

за участю представників:

позивача - Гуртовенко Р.М.,

відповідача - не з`явився,

третьої особи - не з`явився,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Житомирської області від 10.06.2026 позов задоволено повністю. Стягнуто з Комунального некомерційного підприємства "Амбулаторія загальної практики сімейної медицини" Оліївської сільської ради на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Уютспецбуд" 1 305 435,30 грн заборгованості; 15 665,25 грн судових витрат зі сплати судового збору.

Не погоджуючись з ухваленим рішенням, відповідач звернувся з апеляційною скаргою до Північно-західного апеляційного господарського суду, в якій просить оскаржуване рішення скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі.

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 17.07.2026 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Комунального некомерційного підприємства "Амбулаторія загальної практики сімейної медицини" Оліївської сільської ради на рішення Господарського суду Житомирської області від 10.06.2026 та призначено її до розгляду.

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 15.09.2026 відкладено розгляд апеляційної скарги на 30.09.2026 о 12:00 год. з метою забезпечення учасникам справи можливості надати свої пояснення щодо наявності підстав для призначення додаткової експертизи та для вирішення питання щодо подальшого руху справи.

28.09.2026 року від Товариства з обмеженою відповідальністю "Уютспецбуд" надійшли додаткові пояснення у справі, відповідно до яких позивач вважає недопустимим призначення у справі додаткової судової будівельно-технічної експертизи, оскільки роботи, зазначені в актах за червень 2025 року, вважаються фактично прийнятими замовником на підставі п.4.4 договору та відповідно до ч.1 ст.853 Цивільного кодексу України.

Відповідач своїм правом подати пояснення щодо наявності чи відсутності підстав для призначення додаткової експертизи не скористався.

Аналізуючи наявність правових підстав для призначення у даній справі додаткової судової будівельно-технічної експертизи, колегія суддів вважає за необхідне вказати наступне.

У відповідності до ч.1, а ст.99 ГПК України, висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені експертові, складений у порядку, визначеному законодавством. Предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань.

За приписами ч.1 ст.101 ГПК України, учасник справи має право подати до суду висновок експерта, складений на його замовлення.

Згідно з ч.1 ст.104 ГПК України висновок експерта для суду не має заздалегідь встановленої сили і оцінюється судом разом із іншими доказами за правилами, встановленими статтею 86 цього Кодексу. Відхилення судом висновку експерта повинно бути мотивоване в судовому рішенні.

Статтею 86 ГПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Як вбачається з матеріалів справи, звертаючись із позовом у даній справі, позивач посилається на виконання ним умов договору №90 від 09.05.2023 року та відповідно виконання підрядних робіт по об`єкту "Нове будівництво захисної споруди цивільного захисту подвійного призначення з розміщенням приміщень амбулаторії за адресою: вул.Пулинська, 2, с.Новопіль, Житомирського району, Житомирської області". На підтвердження виконання зазначених робіт позивач надіслав відповідачу акти приймання виконаних будівельних робіт, а також інші виробничі документи щодо виконання будівельних робіт за червень 2025 року.

Разом з тим, замовник не підписав вказані акти, мотивуючи це необхідністю встановлення факту їх реального виконання, відповідності умовам договору, проектній документації, будівельним нормам та фактичних обсягам виконаних робіт, що і стало підставою для звернення підрядником до суду з позовом про стягнення вартості виконаних робіт.

Отже, з огляду на предмет та підстави заявленого позову, спірні правовідносини сторін пов`язані, зокрема, з наявністю або відсутністю факту виконання підрядних робіт, їх відповідністю проектній документації та вимогам нормативно-технічних документів, а також з обсягом та вартістю таких робіт.

Замовник на підтвердження того, що частина робіт частково не відповідає показникам, зазначеним у виконавчій документації підрядника, долучив до матеріалів справи висновок експерта №Т927/02-2026 від 06.02.2026 року за результатами проведення судової будівельно-технічної експертизи.

Згідно із зазначеним висновком експертом встановлено часткову невідповідність фактично виконаних обсягів будівельних робіт даним виконавчої документації підрядника, зокрема, щодо робіт вартістю 67177,20 грн, факт виконання яких не обґрунтовано обсягом наданих документів, а також виявлено розбіжності між показниками виконавчої документації та договірною ціною і включення до виконавчої документації робіт вартістю 474004,80 грн, не передбачених наданою договірною документацією.

Позивач заперечує проти врахування зазначеного висновку експерта як доказу у справі, посилаючись, зокрема, на те, що у ньому не зазначено про підготовку висновку для подання до суду, у зв`язку з чим такий висновок не може вважатися допустимим доказом у господарському процесі.

Крім того, позивач зазначає, що, за результатами проведеного експертом дослідження, фактичні обсяги виконаних робіт загалом відповідають обсягам, зазначеним в актах приймання виконаних робіт, за винятком робіт вартістю 67177,20 грн, щодо яких експертом не виявлено градачних решіток. При цьому, позивач вважає, що зазначена обставина не стосується предмета доказування у цій справі, оскільки експертом не встановлено невідповідності між роботами, зазначеними саме в актах за червень 2025 року, та фактично виконаними роботами.

Також позивач посилається на те, що роботи, зазначені в актах за червень 2025 року, вважаються фактично прийнятими замовником на підставі п.4.4 договору та відповідно до ч.1 ст.853 ЦК України, а відтак обставини, встановлені експертом щодо обсягів та вартості виконаних робіт, не можуть бути підставою для заперечення факту їх прийняття замовником.

Оцінюючи вказані доводи, апеляційний суд враховує, що відповідно до ч.1 ст.853 ЦК України, замовник зобов`язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.

Згідно з ч.4 ст.882 ЦК України, передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною. Акт, підписаний однією стороною, може бути визнаний судом недійсним лише у разі, якщо мотиви відмови другої сторони від підписання акта визнані судом обґрунтованими.

Колегія суддів зауважує, що правова позиція щодо застосування судами ст.882 ЦК України є сталою в судовій практиці Верховного Суду. Так, зокрема, стосовно акта виконаних робіт за договором підряду, підписаного однією стороною, Верховний Суд неодноразово вказував, що "передання і прийняття робіт на підставі підписаного в односторонньому порядку акта і виникнення за таким актом прав та обов`язків можливе за наявності реального виконання робіт за договором у разі неотримання обґрунтованої відмови про причини неприйняття робіт у строк, визначений договором" (правова позиція викладена, зокрема, у постановах Верховного Суду 06.12.2019 у справі №910/7446/18, від 17.03.2021 у справі №910/11592/19, від 10.08.2023 у справі 914/11/22).

У п.8.50-8.51 постанови об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 20.03.2026 у справі №914/2625/23 також вказано, що правові наслідки створює реальне надання послуг або виконання робіт, а не саме по собі складання первинних документів: "форма не може превалювати над змістом, відповідно, з`ясовуючи зміст документа, необхідно виходити з його буквального та логічного змісту. Водночас основною первинною ознакою будь-якої господарської операції, як-то надання послуг чи виконання робіт, є її реальність. Правові наслідки створює саме господарська операція (реальне надання послуг/виконання робіт), а не первинні документи".

При цьому, встановлення обставин щодо реального виконання робіт за договором покладено на суд першої та апеляційної інстанції, зважаючи на відповідні положення Господарського процесуального кодексу України (п.111 постанови від 07.09.2023 у справі №910/5352/21).

Таким чином, вирішуючи спір про стягнення вартості робіт за договором підряду, акти приймання виконаних робіт за яким підписані лише підрядником, суд повинен насамперед встановити та надати належну оцінку обґрунтованості відмови замовника від їх підписання, а також дослідити реальність виконання робіт, їх фактичний обсяг, якість і вартість.

Отже, саме по собі посилання позивача на положення п.4.4 договору та ч.1 ст.853 ЦК України не усуває необхідності встановлення обставин щодо реального виконання спірних робіт, їх фактичного обсягу та вартості.

Згідно з ч.2 ст.99 ГПК України, у разі необхідності суд може призначити декілька експертиз, додаткову чи повторну експертизу.

За змістом ч.1 ст.107 ГПК України, якщо висновок експерта є неповним або неясним, за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи суд може призначити додаткову експертизу, яка доручається тому самому або іншому експерту (експертам).

Рішенням ЄСПЛ "Дульський проти України" від 01.06.2006 (заява № 61679/00), зазначено, що експертиза, призначена судом, є одним із засобів встановлення або оцінки фактичних обставин справи і тому складає невід`ємну частину судової процедури.

Висновок експерта є специфічним видом доказу, який нерідко виступає об`єктивним критерієм для встановлення фактичних обставин справи, а його спростування без проведення інших спеціальних досліджень є вкрай складним (постанова Верховного Суду від 12.11.2024 року у справі №910/19983/21).

Як вбачається зі змісту висновку експертизи, наданого замовником, експертом встановлено окремі розбіжності між фактично виконаними обсягами робіт та даними виконавчої документації, зокрема, щодо робіт вартістю 67 177,20 грн, а також встановлено включення до виконавчої документації робіт вартістю 474 004,80 грн, не передбачених договірною документацією. Водночас зазначений висновок не дає можливості однозначно встановити, чи стосуються виявлені розбіжності саме робіт, зазначених в актах приймання виконаних будівельних робіт за червень 2025 року, а також їх фактичного обсягу та вартості, які є предметом спору у цій справі.

Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку про необхідність проведення додаткового експертного дослідження та наявність правових підстав для призначення у справі додаткової судової будівельно-технічної експертизи відповідно до ст.107 ГПК України з власної ініціативи.

Також апеляційний суд вважає за необхідне зазначити, що призначення додаткової експертизи є необхідним для забезпечення справедливого судового процесу та ухвалення законного й обґрунтованого судового рішення, що відповідає вимогам ст.236 ГПК України. З огляду на це доводи позивача щодо безпідставного затягування розгляду справи призначенням експертизи є необґрунтованими.

Відповідно до ч.3 ст.99 ГПК України, при призначенні експертизи судом експерт або експертна установа обирається сторонами за взаємною згодою, а якщо такої згоди не досягнуто у встановлений судом строк, експерта чи експертну установу визначає суд. З урахуванням обставин справи суд має право визначити експерта чи експертну установу самостійно.

З огляду на наведене, задля забезпечення об`єктивності та неупередженості при проведенні додаткової судової будівельно-технічної експертизи, колегія суддів вважає за можливе доручити проведення судової експертизи Житомирському відділенню Київського науково-дослідного інституту судових експертиз.

Відповідно до п.2 ч.1 ст.228 ГПК України суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадку призначення судом експертизи.

Згідно з п.6 ч.1 ст.229 ГПК України провадження у справі зупиняється на час проведення експертизи.

За таких обставин, враховуючи призначення додаткової судової будівельно-технічної експертизи у даній справі, та як наслідок направлення матеріалів справи до судово-експертної установи, що унеможливить в цей період проведення процесуальних дій у даній справі, колегія суддів вважає за необхідне зупинити провадження у справі №906/83/26 до отримання висновку судової експертизи.

Керуючись ст. 99, 100, 229, 234 Господарського процесуального кодексу України, Північно-західний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Призначити у справі №906/83/26 додаткову судову будівельно-технічну експертизу, проведення якої доручити Житомирському відділенню Київського науково-дослідного інституту судових експертиз (10014, м.Житомир, вул.Театральна, 17/20, офіс 512).

2. На вирішення експерту поставити наступні питання:

- Чи відповідають види, обсяги та вартість виконаних будівельних робіт по об`єкту "Нове будівництво захисної споруди цивільного захисту подвійного призначення з розміщенням приміщень амбулаторії за адресою: вул.Пулинська, 2, с.Новопіль, Житомирського району, Житомирської області", зазначені у виконавчій документації підрядника за червень 2025 року, видам, обсягам та вартості робіт, визначених проектно-кошторисною документацією на вказаний об`єкт? Якщо не відповідають, то в чому полягають невідповідності?

- Чи фактично виконані роботи на об`єкті "Нове будівництво захисної споруди цивільного захисту подвійного призначення з розміщенням приміщень амбулаторії за адресою: вул.Пулинська, 2, с.Новопіль, Житомирського району, Житомирської області", зазначені у виконавчій документації підрядника за червень 2025 року?

- Яка вартість фактично виконаних робіт по об`єкту "Нове будівництво захисної споруди цивільного захисту подвійного призначення з розміщенням приміщень амбулаторії за адресою: вул.Пулинська, 2, с.Новопіль, Житомирського району, Житомирської області"?

3. Оплату по проведенню судової експертизи покласти на Комунальне некомерційне підприємство "Амбулаторія загальної практики сімейної медицини" Оліївської сільської ради.

4. Попередити експерта про кримінальну відповідальність за дачу завідомо неправдивого висновку та за відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов`язків відповідно до ст.384, 385 Кримінального кодексу України.

5. Провадження у справі №906/83/26 зупинити до отримання висновку судової експертизи.

6. Зобов`язати експерта після проведення судової експертизи направити висновок з матеріалами справи Північно-західному апеляційному господарському суду.

7. Ухвалу надіслати учасникам справи та Житомирському відділенню Київського науково-дослідного інституту судових експертиз.

8. Матеріали справи №906/83/26 надіслати до Житомирського відділення Київського науково-дослідного інституту судових експертиз.

9. Ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений ст. 286-291 Господарського процесуального кодексу України.

Повна ухвала складена 05.10.2026 року.

Головуючий суддя Мельник О.В.

Суддя Гудак А.В.

Суддя Петухов М.Г.