номер провадження справи 6/210/25
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ
УХВАЛА
30.09.2026 Справа № 908/3536/25
м.Запоріжжя Запорізької області
Господарський суд Запорізької області у складі судді Федько О.А.,
за участю секретаря судового засідання Даниленко В.С.,
розглянув у відкритому судовому засіданні скаргу Департаменту освіти і науки Запорізької міської ради на постанову Хортицького відділу державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України від 07.09.2026 у ВП №81474017 щодо примусового виконання рішення Господарського суду Запорізької області від 19.03.2026 у справі № 908/3536/25
за позовом: Заступника керівника Дніпровської окружної прокуратури міста Запоріжжя (69006, м. Запоріжжя, вул. Фанатська, буд. 14) в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах,
позивача: Департамент комунальної власності та приватизації Запорізької міської ради (69105, м. Запоріжжя, пр. Соборний, буд. 206)
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "РССЦ Медздравниця" (69114, м. Запоріжжя, вул. Воронезька, буд. 22)
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: Департамент освіти і науки Запорізької міської ради (69019, м. Запоріжжя, вул. Незалежної України, буд. 39-Б)
про розірвання договору оренди та повернення приміщення,
орган виконання (інша особа): Хортицький відділ державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (69076, місто Запоріжжя, вул. Василя Сергієнка, будинок 48А),
за участю представників:
Прокурор: Сполохова Я.А., службове посвідчення №084947 від 30.03.2026;
від Позивача: не з`явився;
від Відповідача: Серебрянников Д.В., ордер серія АР №1303843 від 18.03.2026;
від Третьої особи (скаржник): Боряков Т.В., довіреність від 02.12.2024 №01.01-24/28;
від Хортицького ВДВС у місті Запоріжжі Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України: Колесник О.П., довіреність №б/н від 18.02.2026,
УСТАНОВИВ:
До Господарського суду Запорізької області 15.09.2026 від Департаменту освіти і науки Запорізької міської ради (третя особа у справі) надійшла скарга (вх. №19819/08-08/26, документ сформований в системі Електронний суд 15.09.2026) на постанову Хортицького відділу державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України від 07.09.2026 у виконавчому провадженні №81474017 щодо примусового виконання рішення Господарського суду Запорізької області від 19.03.2026 у справі № 908/3536/25.
Так, за текстом скарги Департамент освіти і науки Запорізької міської ради просить суд визнати протиправною та скасувати постанову про закінчення виконавчого провадження від 07.09.2026, винесену Хортицьким відділом державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України у ВП №81474017 та зобов`язати Хортицький відділ державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України продовжити примусове виконання Рішення Господарського суду Запорізької області від 19.03.2026 у справі №908/3536/25.
Правові підстави скарги: ст.74 Закону України «Про виконавче провадження, ст. ст. 339-341 ГПК України.
Протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 15.09.2026 скаргу Департаменту освіти і науки Запорізької міської ради на постанову Хортицького відділу державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України від 07.09.2026 у виконавчому провадженні №81474017 щодо примусового виконання рішення суду у справі №908/3536/25 передано на розгляд судді Федько О.А.
Ухвалою суду від 21.09.2026 скаргу прийнято судом до розгляду, судове засідання з розгляду скарги Департаменту освіти і науки Запорізької міської ради призначено на 30.09.2026 о 12 год. 00 хв. Явка в судове засідання визнана необов`язковою.
Особі, яка зареєструвала електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, суд вручає будь-які документи у справах, в яких така особа бере участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення до електронного кабінету такої особи, що не позбавляє її права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою (ч. 7 ст. 6 ГПК України).
Ухвала суду про прийняття скарги Департаменту освіти і науки Запорізької міської ради до розгляду направлена учасникам справи та органу виконання до їх електронних кабінетів, про що свідчать довідки про доставку електронного листа.
В обґрунтування скарги заявник зазначає, що 07.09.2026 державним виконавцем Хортицького відділу державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Колесник О.П. винесена Постанова про закінчення виконавчого провадження ВП №81474017. Скаржник уважає, що державним виконавцем не вжито всіх можливих та передбачених законом виконавчих дій з метою виконання судового рішення у даній справі.
З посиланням на висновки, викладені у постанові Верховного Суду від 13 грудня 2021 року у справі № 520/6495/2020, скаржник уважає постанову державного виконавця про закінчення виконавчого провадження передчасною, винесеною за відсутності доказів, які б підтверджували факт реального виконання судового рішення чи вжиття вичерпних заходів з його виконання.
У відзиві (вх. №20734/08-08/26, документ сформований в системі Електронний суд 28.09.2026) Хортицький ВДВС у місті Запоріжжі Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України заперечив проти доводів скаржника. Обґрунтовуючи свою позицію вказав, що підписання акту за рішенням суду - це примусовий або альтернативний порядок оформлення документів, коли одна зі сторін відмовляється добровільно його підписати. Тобто, підписання акту прийому-передачі нежитлових приміщень не може бути виконано без участі боржника Товариства з обмеженою відповідальністю «PCСЦ Медздравниця» та здійснюється без залучення представників поліції. Зазначив про вчинення державним виконавцем всіх необхідних виконавчих дій, як установлено приписами Закону України «Про виконавче провадження. Вважає відсутніми підстави для задоволення скарги.
У запереченнях на скаргу (вх. №20878/08-08/26, документ сформований в системі Електронний суд 30.09.2026) Боржник (відповідач у справі) посилався на відсутність у заявника процесуального права на оскарження дій виконавця. Вважає, що постанова державного виконавця від 07.09.2026 відповідає Закону України «Про виконавче провадження». Вказує на правомірність застосування державним виконавцем положень статті 63 Закону України «Про виконавче провадження» та, відповідно, закриття виконавчого провадження. Зауважує, що наказ суду не містить вимоги про примусове «виселення», тому виконавець не має права самовільно розширювати або змінювати резолютивну частину судового рішення. Просив повністю відмовити у задоволенні скарги.
30.09.2026 до суду від Хортицького ВДВС у місті Запоріжжі Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України надійшла заява від 28.09.2026 вих. №96660/29.25-41 із викладенням заперечень щодо доводів скаржника, які тотожні запереченням, зазначеним у відзиві на скаргу від 28.09.2026. До заяви, на виконання вимог суду, що викладені в ухвалі від 21.09.2026, додані належним чином засвідчені копії матеріалів виконавчого провадження № 81474017.
У судове засідання 30.09.2026 з`явилися прокурор, представники відповідача, третьої особи та державний виконавець Хортицького ВДВС у місті Запоріжжі Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України.
Представник позивача, який належним чином повідомлений про дату та час судового засідання з розгляду скарги, в судове засідання не з`явився, про причини неявки суд не повідомив.
Відповідно до ч. 2 ст. 342 ГПК України неявка стягувача, боржника, державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, які належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду скарги, не перешкоджають її розгляду.
З огляду на викладене, суд дійшов до висновку про розгляд скарги за відсутності представника позивача.
У судовому засіданні 30.09.2026 заявник (скаржник) наполягав на задоволенні скарги з підстав, що в ній викладені.
Прокурор доводи скарги підтримала у повному обсязі. Зазначила, що державний виконавець Хортицького ВДВС у місті Запоріжжі Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України не вчинила всіх необхідних дій, передбачених Законом України «Про виконавче провадження», задля виконання остаточного судового рішення у справі №908/3536/25, зокрема, не встановила та не опитала посадових осіб відповідача, не ініціювала притягнення останніх до адміністративної відповідальності. Внаслідок лише формального дотримання державним виконавцем приписів закону, рішення суду залишилось невиконаним, що суперечить основним завданням виконавчого провадження.
Представник відповідача проти скарги заперечив, вважає її необґрунтованою, а дії виконавця - законними.
Державний виконавець зазначила про дотримання нею в повному обсязі вимог Закону України «Про виконавче провадження» та вчинення всіх необхідних дій під час виконання наказу від 11.06.2026, виданого Господарським судом Запорізької області. Підстави для скасування винесеної постанови про закінчення виконавчого провадження вважає відсутніми.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази, проаналізувавши норми чинного законодавства України, суд уважає, що скарга Департаменту освіти і науки Запорізької міської ради на постанову Хортицького відділу державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України від 07.09.2026 у ВП №81474017 щодо примусового виконання рішення Господарського суду Запорізької області від 19.03.2026 у справі № 908/3536/25 з підстав, зазначених в ній, підлягає задоволенню з огляду на таке.
Рішенням господарського суду Запорізької області від 19.03.2026 позов задоволено повністю. Розірвано договір оренди нерухомого майна по вул. Воронезькій, 22, що належить до комунальної власності та передається в оренду за результатами проведення аукціону № 03/21 від 28.01.2021, укладений між Департаментом комунальної власності та приватизації Запорізької міської ради (Орендодавець), Департаментом освіти і науки Запорізької міської ради (Балансоутримувач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «РССЦ Медздравниця» щодо оренди нежитлових приміщень №183-186, 188-198, 200, 201, 204-242 третього поверху будівлі (літ. А-3) загальною площею 2015,9 кв.м., розташованих у м. Запоріжжя по вул. Воронезька, 22.
Зобов`язано Товариство з обмеженою відповідальністю «РССЦ Медздравниця» повернути Департаменту комунальної власності та приватизації Запорізької міської, Департаменту освіти і науки Запорізької міської ради за актом прийому-передачі нежитлові приміщення №183-186, 188-198, 200, 201, 204-242 третього поверху будівлі (літ. А-3) загальною площею 2015,9 кв.м., розташовані у м. Запоріжжя по вул. Воронезька, 22.
Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «РССЦ Медздравниця» на користь Запорізької обласної прокуратури в особі Дніпровської окружної прокуратури міста Запоріжжя кошти, витрачені у 2025 році на сплату судового збору при здійсненні представництва інтересів держави у розмірі 4844,80 грн.
Постановою Центрального апеляційного господарського суду від 27.05.2026 рішення Господарського суду Запорізької області від 19.03.2026 у справі №908/3536/25 залишено без змін.
Відповідно до ст. 129-1 Конституції України, судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд. Аналогічне положення міститься у п. 7 ч. 3 ст. 2 ГПК України.
Згідно з статтею 326 ГПК України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.
Частиною першою статті 327 ГПК України передбачено, що виконання судового рішення здійснюється на підставі наказу, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.
11.06.2026 на виконання рішення Господарським судом Запорізької області видано накази.
Відповідно до ст. 339-1 ГПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду зі скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права.
Боржник (відповідач) у запереченнях за скаргу посилався на відсутність у заявника (Департаменту освіти і науки Запорізької міської ради) процесуального права на оскарження рішень виконавця.
Суд не вважає слушними заперечення відповідача в цій частині з огляду на таке.
Частиною 1 ст. 14 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що учасниками виконавчого провадження є виконавець, сторони, представники сторін, прокурор, експерт, спеціаліст, перекладач, суб`єкт оціночної діяльності - суб`єкт господарювання, особи, права інтелектуальної власності яких порушені, - за виконавчими документами про конфіскацію та знищення майна на підставі статей 176, 177 і 229 Кримінального кодексу України, статті 51-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Сторонами виконавчого провадження є стягувач і боржник. Стягувачем є фізична або юридична особа чи держава, на користь чи в інтересах яких видано виконавчий документ (ч. 1, 2 ст. 15 Закону України «Про виконавче провадження»).
Відповідно до абзацу 3 резолютивної частини рішення Господарського суду Запорізької області від 19.03.2026 у справі №908/3536/25, яке набрало законної сили, суд зобов`язав Товариство з обмеженою відповідальністю «РССЦ Медздравниця» повернути Департаменту комунальної власності та приватизації Запорізької міської ради та Департаменту освіти і науки Запорізької міської ради за актом прийому-передачі нежитлові приміщення №183-186, 188-198, 200, 201, 204-242 третього поверху будівлі (літ. А-3) загальною площею 2015,9 кв.м., розташовані у м. Запоріжжя по вул. Воронезька, 22.
Тобто, Департамент освіти і науки Запорізької міської ради набув статусу стягувача за виконавчим документом (наказом), який видано для примусового виконання рішення суду, оскільки боржник повинен вчинити певні дії в тому числі на його користь.
Не зазначення державним виконавцем у постанові про відкриття виконавчого провадження від 10.07.2026 та постанові про зміну (доповнення) реєстраційних даних від 15.07.2026 як стягувача Департамент освіти і науки Запорізької міської ради у виконавчому провадженні №81474017, не змінює рішення суду щодо зобов`язання боржника вчинити певні дії на користь вказаною юридичної особи.
Згідно зі статтею 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Відповідно до пунктів 5, 8 частини першої статті 2 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження здійснюється з дотриманням справедливості, неупередженості та об`єктивності; співмірності заходів примусового виконання рішень та обсягу вимог за рішеннями.
Завданням органів державної виконавчої служби та приватних виконавців є своєчасне, повне і неупереджене виконання рішень, примусове виконання яких передбачено законом (ст. 3 Закону України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів»).
Згідно з пунктами 1, 2, 9 частини першої статті 4 Закону України «Про органи та осіб, що здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів» діяльність органів державної виконавчої служби та приватних виконавців здійснюється з дотриманням принципів верховенства права, законності, співмірності заходів примусового виконання рішень та обсягу вимог за рішеннями.
Пунктом 1 частини першої статті 26 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону за заявою стягувача про примусове виконання рішення.
Виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження. За рішенням немайнового характеру виконавець у постанові про відкриття виконавчого провадження зазначає про необхідність виконання боржником рішення протягом 10 робочих днів (частини п`ята та шоста статті 26 Закону України «Про виконавче провадження»).
Дніпровська окружна прокуратура міста Запоріжжя Запорізької області зі заявою від 29.06.2026 №53-95-5217вих-26 звернулася до Хортицького відділу державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про відкриття виконавчого провадження з примусового виконання наказу №908/3536/26, виданого 11.06.2026 Господарським судом Запорізької області про зобов`язання Товариство з обмеженою відповідальністю «РССЦ Медздравниця» повернути Департаменту комунальної власності та приватизації Запорізької міської, Департаменту освіти і науки Запорізької міської ради за актом прийому-передачі нежитлові приміщення №183-186, 188-198, 200, 201, 204-242 третього поверху будівлі (літ. А-3) загальною площею 2015,9 кв.м., розташовані у м. Запоріжжя по вул. Воронезька, 22.
Державним виконавцем Хортицького відділу державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Колесник Оленою Павлівною 10.07.2026 винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №81474017 з виконання наказу Господарського суду Запорізької області від 11.06.2026 у справі №908/3536/25 про зобов`язання Товариство з обмеженою відповідальністю «РССЦ Медздравниця» повернути Департаменту комунальної власності та приватизації Запорізької міської, Департаменту освіти і науки Запорізької міської ради за актом прийому-передачі нежитлові приміщення №183-186, 188-198, 200, 201, 204-242 третього поверху будівлі (літ. А-3) загальною площею 2015,9 кв.м., розташовані у м. Запоріжжя по вул. Воронезька, 22.
У пункті 2 постанови вказано, що Боржнику необхідно виконати рішення суду протягом 10 робочих днів.
Цього ж дня державним виконавцем Хортицького відділу державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Колесник О.П. винесено постанову про стягнення виконавчого збору з боржника - ТОВ «РССЦ Медздравниця» у розмірі 34588,00 грн.
Супровідними листами від 10.07.2026 №74802 та №74803 копії постанов про відкритті виконавчого провадження №81474017 та стягнення з боржника виконавчого збору направлено ТОВ «РССЦ Медздравниця» та Дніпровській окружній прокуратурі міста Запоріжжя Запорізької області.
15.07.2026 державним виконавцем Хортицького ВДВС у місті Запоріжжі Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Колесник О.П. винесено постанову про зміну (доповнення) реєстраційних даних, відповідно до якої стягувачем визначено Департамент комунальної власності та приватизації Запорізької міської ради замість Дніпровської окружної прокуратури.
Порядок виконання рішень немайнового характеру, за якими боржник зобов`язаний вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення визначений розділом VIII Закону України «Про виконавче провадження» та розділом IX «Інструкції з організації примусового виконання рішень», яка затверджена наказом Міністерства юстиції України за № 512/5 від 02.04.2012, яка зареєстрована в Міністерстві юстиції України 30.09.2016 за №1302/29432.
Правила цих норм до рішень немайнового характеру відносить рішення: про поновлення на роботі; про відібрання дитини; про виселення боржника; про вселення стягувача; інші рішення, за якими боржника зобов`язано особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення.
Відповідно до частин першої та другої статті 63 Закону України «Про виконавче провадження» за рішеннями, за якими боржник зобов`язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження. У разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність.
Згідно з частиною третьою цієї статті Закону виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, передбаченого частиною другою цієї статті, повторно перевіряє виконання рішення боржником.
У разі повторного невиконання без поважних причин боржником рішення, якщо таке рішення може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та вживає заходів примусового виконання рішення, передбачених цим Законом (абзац другий частини третьої статті 63 Закону України «Про виконавче провадження»).
У разі невиконання боржником рішення, яке не може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає до органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та виносить постанову про закінчення виконавчого провадження (абзац третій частини третьої статті 63 Закону України «Про виконавче провадження»).
Отже, відповідно до частини третьої статті 63 Закону України «Про виконавче провадження» повторне невиконання боржником рішення суду, яке може бути виконано без його участі, має наслідком надіслання державним виконавцем органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення, а також вжиття заходів примусового виконання рішення суду. Водночас, у разі невиконання рішення суду, яке не може бути виконане без участі боржника, державний виконавець надсилає органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та виносить постанову про закінчення виконавчого провадження.
Як свідчать матеріали справи, 03.08.2026 державним виконавцем складено Акт про невиконання боржником наказу Господарського суду Запорізької області від 11.06.2026 у справі №908/3536/25 про зобов`язання ТОВ «РССЦ Медздравниця» повернути Департаменту комунальної власності та приватизації Запорізької міської, Департаменту освіти і науки Запорізької міської ради за актом прийому-передачі нежитлові приміщення №183-186, 188-198, 200, 201, 204-242 третього поверху будівлі (літ. А-3) загальною площею 2015,9 кв.м., розташовані у м. Запоріжжя по вул. Воронезька, 22.
Також цього ж дня (03.08.2026) державним виконавцем за невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов`язує боржника виконати певні дії, винесено постанову про накладення на боржника штрафу в розмірі 5100,00 грн. У пункті 2 вказаної постанови зобов`язано боржника виконати рішення протягом десяти робочих днів та попереджено про кримінальну відповідальність за умисне невиконання рішення.
Вказана постанова супровідним листом від 03.08.2026 №78587 направлена на адреси ТОВ «РССЦ Медздравниця» та Департаменту комунальної власності та приватизації Запорізької міської ради. Втім, боржником отримана не була, про що свідчить трекінг з сайту АТ «Укрпошта» (відправлення №R067247672947).
У подальшому 18.08.2026 державним виконавцем складено Акт про його вихід за адресою м. Запоріжжя, вул. Стародніпровська (колишня назва Воронезька), яким встановлено невиконання боржником наказу №908/3536/25 про повернення Департаменту комунальної власності та приватизації Запорізької міської за актом прийому-передачі нежитлові приміщення №183-186, 188-198, 200, 201, 204-242 третього поверху будівлі (літ. А-3) загальною площею 2015,9 кв.м., розташовані у м. Запоріжжя по вул. Воронезька, 22.
Цього ж дня державним виконавцем, внаслідок повторного невиконання боржником без поважних причин у встановлений строк рішення, що зобов`язує боржника виконати певні дії, винесено постанову про накладення штрафу в розмірі 10200,00 грн. Зобов`язано боржника виконати рішення протягом десяти робочих днів та попереджено про кримінальну відповідальність за умисне невиконання рішення (п. 2 постанови).
21.08.2026 державним виконавцем направлено до Відділу поліції №5 ЗРУП ГУНП у Запорізькій області повідомлення про вчинення кримінального правопорушення за ст. 382 КК України.
07.09.2026 державний виконавець, керуючись вимогами п. 11 частини першої статті 39, статтею 40 Закону України «Про виконавче провадження», виніс постанову про закінчення виконавчого провадження з примусового виконання наказу №908/3536/25, виданого Господарським судом Запорізької області 11.06.2026.
Супровідним листом від 07.09.2026 №90144 Хортицький відділ державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України копію постанови про закінчення виконавчого провадження №81474017 направив учасникам виконавчого провадження та органу, який його видав.
11.09.2026 до суду надійшли від Хортицького ВДВС оригінал наказу, а також копія постанови про закінчення виконавчого провадження №81474017.
Здійснивши аналіз наведених вище норм права та наявних у справі документів, складених державним виконавцем дії під час примусового виконання наказу від 11.06.2026 №908/3536/25, суд погоджується з доводами скаржника про невжиття державним виконавцем усіх можливих та належних виконавчих дій щодо виконання наказу від 11.06.2026 №908/3536/25.
За змістом ч. 1 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Частиною 2 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» встановлені зобов`язання виконавця, які в тому числі, включають зобов`язання здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом
Відповідно до частини п`ятої статті 10 Закону України «Про виконавче провадження» заходами примусового виконання рішень, зокрема є інші заходи примусового характеру, передбачені цим Законом.
Згідно з ч.1 ст. 13 Закону України «По виконавче провадження» під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складання актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів, у випадках, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.
Відповідно до ч. 1-2 ст. 22 Закону України «Про виконавче провадження» виконавчі дії можуть проводитися у присутності понятих. Присутність понятих є обов`язковою у випадку, передбаченому частиною третьою статті 53 цього Закону, а також у разі відсутності боржника або його представника під час вчинення виконавчих дій, пов`язаних з примусовим входженням на земельні ділянки, до нежитлових приміщень і сховищ, де зберігається майно боржника, на яке звернено стягнення, або майно стягувача, яке має бути повернуто йому в натурі, до житла, іншого володіння особи для забезпечення примусового виселення з нього та вселення в нього, під час проведення опису, арешту, вилучення і передачі майна.
Отже законодавець покладає на державного виконавця коло обов`язків та надає йому права, які мають бути застосовані державним виконавцем для повного виконання, в даному випадку, рішення господарського суду, тобто державний виконавець повинен вжити всі можливі та необхідні заходи, які встановлені Законом України «Про виконавче провадження», для примусового виконання виконавчого документу.
Втім, з матеріалів виконавчого провадження вбачається, що державним виконавцем Колесник О.П. під час здійснення примусового виконання наказу від 11.06.2026 по справі № 908/3536/25:
- не вжито всіх можливих заходів для виконання рішення суду у справі №908/3536/25: не надано доказів встановлення державним виконавцем керівника боржника, доказів направлення викликів керівника ТОВ «РССЦ Медздравниця» до виконавчої служби, здійснення приводу боржника у разі його нез`явлення на виклик, тощо;
- не встановлено обставин, за яких наказ господарського суду Запорізької області від 11.06.2026 по справі № 908/3536/25 не може бути виконаний без участі Боржника.
Таким чином, висновок державного виконавця Колесник О.П. в оскаржуваній постанові про закінчення виконавчого провадження від 07.09.2026 про те, що рішення суду у визначений строк боржником виконано не було, мало місце повторне невиконання рішення боржником без поважних причин, й як наслідок - виконати рішення без участі боржника неможливо, в зв`язку з чим виконавче провадження підлягає закінченню - є передчасним та необґрунтованим, що призвело до неправомірних дій щодо винесення постанови про закінчення виконавчого провадження від 07.09.2026.
Слід зазначити, що в обох випадках, про які йдеться в абзацах другому та третьому частини третьої статті 63 Закону України «Про виконавче провадження», виконавець має звернутись до органу досудового розслідування з повідомленням про вчинення боржником кримінального правопорушення.
Однак ухвалити постанову про закінчення виконавчого провадження після такого звернення виконавець може лише у разі невиконання боржником рішення суду, яке не може бути виконане без його участі (абзац третій частини третьої статті 63 Закону України «Про виконавче провадження»).
Якщо ж судове рішення може бути виконано без участі боржника, виконавець після відповідного звернення до правоохоронних органів не закінчує виконавче провадження, а продовжує вживати передбачені Законом України «Про виконавче провадження» заходи, спрямовані на примусове виконання такого рішення.
При цьому Суд виснує, що накладення штрафів і направлення подання (повідомлення) правоохоронним органам про притягнення боржника до кримінальної відповідальності самі собою не є достатніми заходами з виконання судового рішення. Звернення з таким повідомленням до правоохоронних органів не означає, що виконавець вжив усіх можливих заходів для виконання рішення суду, а свідчить лише про вжиття ним передбачених законом заходів щодо повідомлення уповноважених органів про невиконання обов`язкового рішення суду.
Схожі висновки викладені, зокрема, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 у справі № 910/7310/20 та постанові Верховного Суду від 22.06.2022 у справі № 607/2547/20 у постанові Верховного Суду від 11.02.2026 у справі №906/392/23.
Встановлена обов`язковість судового рішення, яке набрало законної сили, не дозволяє ставити його виконання в залежність від волі боржника або будь-яких інших осіб, зокрема виконавця, на вчинення чи невчинення дій щодо його виконання, оскільки це б нівелювало значення самого права звернення до суду як засобу захисту та забезпечення реального відновлення порушених прав та інтересів.
Європейський Суд з прав людини у рішенні від 18.06.2020 у справі «Сафонов та Сафонова проти України» підтвердив усталену позицію про те, що виконання рішень, які включають зобов`язання нематеріального характеру , може іноді вимагати більше часу, ніж у випадку виплати грошей, присуджених за рішенням суду.
Належним доказом вжиття усіх передбачених Законом заходів з примусового виконання рішення суду, що свідчить про повноту виконавчих дії, є повне виконання рішення суду. Невиконання рішення суду, що набрало законної сили, свідчить про неповноту виконавчих дії, що є недопустимим з огляду на ст. 129-1 Конституції України (див. постанову Верховного Суду від 08.09.2025 у cправі № 904/3203/20).
За змістом п.11 ч.1 ст. 39 Закону № 1404-VIII виконавче провадження підлягає закінченню у разі надіслання виконавчого документа до суду, який його видав, у випадку, передбаченому ч. 3 ст. 63 цього Закону.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 14.05.2025 у cправі № 2/1522/11652/11 зазначає, що як закінчення виконавчого провадження, так і повернення виконавчого документа стягувачу є формами завершення виконавчого провадження, проте вони мають різні правові підстави та відповідно різні правові наслідки.
Закінчення виконавчого провадження є стадією виконавчого провадження і передбачає завершення вчинення виконавчих дій щодо примусового виконання рішення в межах відповідного виконавчого провадження.
Зміст правових підстав для закінчення виконавчого провадження, визначених ч.1 ст. 39 Закону № 1404-VIII, свідчить про об`єктивну неможливість виконати відповідне рішення у примусовому порядку.
Конституційний Суд України у рішенні від 13.05.2024 року № 6-р(II)/2024 (справа про обов`язковість судового рішення) зазначив, що виконання судового рішення є доконечною умовою реалізації конституційного права кожного на судовий захист. В Україні після набрання чинності у 2016 році змінами до Конституції України щодо правосуддя, унесеними Законом № 1401, на конституційному рівні встановлено, що контроль за виконанням судового рішення здійснює суд (частина третя статті 129 -1 Конституції України).
Судовий контроль, метою якого є забезпечення своєчасного захисту та охорони прав і свобод людини і громадянина, на стадії виконавчого провадження, окрім розв`язання судом низки процесуальних питань, охоплює також і контроль, під час якого оцінюють законність дій виконавця та ухвалених ним рішень, тобто він спрямований на недопущення зловживань з боку державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця. Відповідно, належний рівень організації виконавчого провадження та можливість судового оскарження рішення, дії або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця без будь-яких несправедливих обмежень та надмірних перешкод є запорукою реального та своєчасного виконання судового рішення та сприяє підвищенню довіри до судової влади.
З наведеного слідує і формування наслідків закінченого виконавчого провадження, зокрема, виконавче провадження, щодо якого винесено постанову про його закінчення, не може бути розпочато знову, крім випадків передбачених законом (ч.1 ст. 40 Закону № 1404-VIII). Такий випадок передбачений ст.41 цього Закону.
Таким чином, Суд вважає, що постанова від 07.09.2026 про закінчення виконавчого провадження № 81474017, перешкоджає стягувачу реалізувати свої права на примусове виконання рішення суду у цій справі.
Разом із цим Закон № 1404-VIII передбачає можливість відновлення виконавчого провадження. Так, згідно із ч.1 ст. 41 Закону № 1404-VIII у разі якщо постанова виконавця про закінчення виконавчого провадження визнана судом незаконною чи скасована в установленому законом порядку, виконавче провадження підлягає відновленню за постановою виконавця не пізніше наступного робочого дня з дня одержання виконавцем відповідного рішення (постанова ВПВС від 16.02.2021 у справі № 911/3411/14).
Отже відновлення відповідних прав скаржника може бути ефективно здійснене у разі задоволення скарги та скасування постанови виконавця про закінчення виконавчого провадження та зобов`язання державного виконавця усунути порушення.
На підставі викладеного, скарга Департаменту освіти і науки Запорізької міської ради на постанову про закінчення виконавчого провадження від 07.09.2026 у ВП №81474017 є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.
Керуючись ст.ст. 232, 234, 235, 255, 339-1, 342, 343 Господарського процесуального кодексу України, суд -
УХВАЛИВ:
Скаргу Департаменту освіти і науки Запорізької міської ради на постанову про закінчення виконавчого провадження від 07.09.2026 у ВП №81474017 - задовольнити.
Скасувати Постанову про закінчення виконавчого провадження від 07.09.2026, винесену Хортицьким відділом державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України у ВП №81474017.
Зобов`язати Хортицький відділ державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України продовжити примусове виконання Рішення Господарського суду Запорізької області від 19.03.2026 у справі №908/3536/25.
Ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення та може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Центрального апеляційного господарського суду протягом десяти днів з дня підписання повного тексту ухвали.
Повний текст ухвали складено та підписано 05.10.2026.
Суддя О.А. Федько