ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. [телефон приховано], E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
УХВАЛА
м. Київ
07.09.2026 Справа № 910/21682/15 (911/1469/25)
За позовом Головного управління ДПС у Миколаївський області (54001, Миколаївська обл., м. Миколаїв, вул. Лягіна, буд. 6)
до Державного підприємства "Конярство України" (01001, м. Київ, вул. Б. Грінченка, буд. 1)
За участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Фонду державного майна України
про стягнення 4 731 562,29 грн.
В межах справи № 910/21682/15
За заявою Товариства з обмеженою відповідальністю фірма "Астарта-Київ"
до Державного підприємства "Конярство України" (код ЄДРПОУ 37404165)
про банкрутство
Суддя Чеберяк П.П.
Представники сторін:
Від позивача Максименко К.Ю. - представник
Від відповідача Вінніченко В.В. - представник
Від третьої особи Ковтяга О.В. - представник
ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
У провадженні Господарського суду м. Києва перебуває справа №910/21682/15 за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю фірма "Астарта-Київ" про банкрутство Державного підприємства "Конярство України" на стадії процедури розпорядження майном, введеної ухвалою Господарського суду м. Києва від 15.10.2015.
Головне управління ДПС у Миколаївський області звернулось до Господарського суду Київської області з позовною заявою до Державного підприємства "Конярство України" про стягнення 4 731 562,29 грн.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 20.05.2025 позовну заяву Головного управління ДПС у Миколаївський області до Державного підприємства "Конярство України" про стягнення 4731562,29 грн. передано на розгляд до Господарського суду міста Києва для розгляду в межах справи № 910/21682/15 про банкрутство Державного підприємства "Конярство України".
Згідно протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 04.06.2025 матеріали справи №910/21682/15 (911/1469/25) передано на розгляд судді Чеберяку П.П.
Ухвалою Господарського суду м. Києва 14.07.2025 прийнято позов Головного управління ДПС у Миколаївській області до Державного підприємства "Конярство України" про стягнення 4 731 562,29 грн. до розгляду в межах справи № 910/21682/15 про банкрутство Державного підприємства "Конярство України" та відкрито провадження у справі, залучено до участі у справу третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Фонд державного майна України, підготовче засідання призначено на 29.09.2025.
02.09.2025 до Господарського суду м. Києва надійшов відзив відповідача на позовну заяву.
22.09.2025 до Господарського суду м. Києва надійшла відповідь позивача на відзив відповідача.
25.09.2025 о Господарського суду м. Києва надійшло заперечення відповідача на відповідь позивача на відзив.
Ухвалою Господарського суду м. Києва 29.09.2025 розгляд справи відкладено на 01.12.2025.
У судовому засіданні 01.12.2025 було оголошено перерву до 09.02.2026.
Ухвалою Господарського суду м. Києва від 09.02.2026 розгляд справи відкладено на 15.04.2026.
14.04.2026 до Господарського суду м. Києва надійшло клопотання позивача про відкладення розгляду справи.
14.04.2026 до Господарського суду м. Києва надійшло клопотання відповідача про відкладення розгляду справи.
Ухвалою Господарського суду м. Києва від 15.04.2026 розгляд справи відкладено на 22.06.2026.
Ухвалою Господарського суду м. Києва від 22.06.2026 закрито підготовче провадження та призначити позов Головного управління ДПС у Миколаївський області до Державного підприємства "Конярство України" за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Фонду державного майна України про стягнення 4 731 562,29 грн. в межах справи № 910/21682/15 про банкрутство Державного підприємства "Конярство України" до судового розгляду по суті на 07.09.2026.
24.06.2026 до Господарського суду м. Києва надійшло клопотання позивача про зменшення розміру позовних вимог.
У судовому засіданні 07.09.2026 судом було встановлено, що 24.06.2026 до Господарського суду м. Києва надійшла заява позивача про зменшення розміру позовних вимог.
Згідно ч. 3 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до господарського суду та приймається до розгляду, про що суд постановляє ухвалу в порядку, встановленому статтею 176 цього Кодексу.
Пунктами 1, 2, 4, 5 частини 3 статті 2 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що основними засадами (принципами) господарського судочинства, зокрема, є верховенство права; рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом; змагальність сторін; диспозитивність.
Статтею ст. 177 Господарського процесуального кодексу України визначено завдання та строк підготовчого провадження.
Згідно з ч. 1 ст. 177 Господарського процесуального кодексу України, завданням підготовчого провадження є: 1) остаточне визначення предмета спору та характеру спірних правовідносин, позовних вимог та складу учасників судового процесу; 2) з`ясування заперечень проти позовних вимог; 3) визначення обставин справи, які підлягають встановленню, та зібрання відповідних доказів; 4) вирішення відводів; 5) визначення порядку розгляду справи; 6) вчинення інших дій з метою забезпечення правильного, своєчасного і безперешкодного розгляду справи по суті.
Згідно приписів статті 181 Господарського процесуального кодексу України для виконання завдання підготовчого провадження в кожній судовій справі, яка розглядається за правилами загального позовного провадження, проводиться підготовче засідання. Дата і час підготовчого засідання призначаються суддею з урахуванням обставин справи і необхідності вчинення відповідних процесуальних дій.
За змістом статті 182 Господарського процесуального кодексу України визначено, що підготовче засідання проводиться з повідомленням учасників справи, а також наведено дії, які здійснює суд у підготовчому засіданні з метою забезпечення правильного і своєчасного розгляду справи по суті.
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у постанові від 16.12.2021 у справі № 910/7103/21 вказав, що на підставі частини 4 статті 236 Господарського процесуального кодексу України, суди першої інстанції за наявності певних обставин можуть прийняти рішення про повернення до стадії підготовчого провадження після його закриття для вчинення тих чи інших процесуальних дій, які можуть бути реалізовані лише на стадії підготовчого провадження. Разом з тим такі обставини мають бути вагомими, оскільки можливість повернення до стадії підготовчого провадження з будь-яких підстав нівелює саме значення стадій господарського процесу: як підготовчого провадження, так і стадії розгляду справи по суті.
Зважаючи на викладене, з метою справедливого та неупередженого вирішення даного спору, суд дійшов до висновку щодо доцільності повернення розгляду справи на стадію підготовчого провадження.
Так, у судовому засіданні розглядалась заява позивача про зменшення розміру позовних вимог.
Як вбачається з матеріалів справи, предметом спору у цій справі у первісній редакції позовної заяви були позовні вимоги про:
Стягнення з ДП «Конярство України» заборгованість у розмірі 4 731 562, 29 грн. на користь відповідного бюджету в рахунок погашення податкового боргу з єдиного внеску (71010000).
У подальшому, 24.06.2026 позивач звернувся до суду із заявою про зменшення розміру позовних вимог в якій просить:
Стягнути з ДП «Конярство України» заборгованість у розмірі 4 111 273, 66 грн. грн. на користь відповідного бюджету в рахунок погашення податкового боргу з єдиного внеску (71010000).
Дослідивши подану позивачем заяву про зменшення позовних вимог, суд зазначає таке.
Згідно з ч. 3 ст. 46 Господарського процесуального кодексу України до закінчення підготовчого засідання позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви. У справі, що розглядається за правилами спрощеного позовного провадження, зміна предмета або підстав позову допускається не пізніше ніж за п`ять днів до початку першого судового засідання у справі.
Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення.
Підстава позову - це обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги. Такі обставини складають юридичні факти, що тягнуть за собою певні правові наслідки. Поряд із цим, підставу позову становлять фактична й правова підстава. Фактична підстава позову - це юридичні факти, на яких ґрунтуються позовні вимоги позивача до відповідача (відповідачів). Правова підстава позову - це посилання в позовній заяві на закони та інші нормативно-правові акти, на яких ґрунтується позовна вимога позивача. Правильне встановлення підстави позову визначає межі доказування, є гарантією прав відповідача (відповідачів) на захист проти позову.
Отже зміна предмета позову означає зміну матеріальної вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача, а зміна підстав позову - це зміна обставин, на яких ґрунтується вимога позивача. Одночасна зміна і предмета, і підстав позову не допускається, оскільки у разі одночасної зміни предмета та підстав позову фактично виникає нова матеріально-правова вимога позивача, яка обґрунтовується іншими обставинами, що за своєю суттю є новим позовом.
Аналогічні висновки Верховного Суду щодо застосування частини третьої статті 46 Господарського процесуального кодексу викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.06.2019 у справі № 924/1473/15 та у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 15 жовтня 2020 року у справі № 922/2575/19.
Необхідність у зміні предмету позову може виникати тоді, коли початкові вимоги позивача не будуть забезпечувати чи не в повній мірі забезпечать позивачу захист його порушених прав та інтересів.
Зміна предмету позову можлива, зокрема у такі способи:
1) заміна одних позовних вимог іншими;
2) доповнення позовних вимог новими;
3) вилучення деяких із позовних вимог;
4) пред`явлення цих вимог іншому відповідачу в межах спірних правовідносин.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 15.06.2022 у справі №910/2470/21.
Особа, яка звертається до суду з позовом, самостійно визначає у позовній заяві, яке її право чи охоронюваний законом інтерес порушено особою, до якої пред`явлено позов, та зазначає, які саме дії необхідно вчинити суду для відновлення порушеного права. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
Рішеннями Європейського суду з прав людини визначено, що право на доступ до суду має "застосовуватися на практиці і бути ефективним" (рішення у справі Bellet v. France від 04.12.1995 р.). Для того, щоб право на доступ було ефективним, особа "повинна мати реальну можливість оскаржити дію, що порушує його права" (рішення у справах "Bellet v. France" та "Nunes Dias v. Portugal").
Європейський Суд з прав людини також звертав увагу на те, що "застосовуючи процесуальні норми, національні суди повинні уникати як надмірного формалізму, який може вплинути на справедливість провадження, так і надмірної гнучкості, яка призведе до анулювання вимог процесуального законодавства (див. рішення у справі "Волчлі проти Франції" (Walchli v. France), заява № 35787/03, п. 29, від 26.07.2007 р.)".
Суворе трактування національним законодавством процесуального правила (надмірний формалізм) можуть позбавити заявників права звертатись до суду (рішення у справі "Perez de Rada Cavanilles v. Spain").
Також Європейським судом з прав людини зазначено, що "надмірний формалізм" може суперечити вимозі забезпечення практичного та ефективного права на доступ до суду згідно з пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Це зазвичай відбувається у випадку особливо вузького тлумачення процесуальної норми, що перешкоджає розгляду скарг заявника по суті, із супутнім ризиком порушення його чи її права на ефективний судовий захист (рішення у справах "Zubac v. Croatia", "Beles and Others v. the Czech Republic", № 47273/99, пп. 50-51 та 69, та "Walchli v. France", № 35787/03, п. 29).
При цьому Європейський суд з прав людини провів лінію між формалізмом та надмірним формалізмом. Так, формалізм є явищем позитивним та необхідним, оскільки забезпечує чітке дотримання судами процесу. Надмірний же формалізм заважає практичному та ефективному доступу до суду. Формалізм не є надмірним, якщо сприяє правовій визначеності та належному здійсненню правосуддя.
Як зазначила Велика Палата Верховного Суду у своєму рішенні від 05.12.2018 р. (справа № 11-989заі18), згідно з практикою Європейського суду з прав людини, реалізуючи положення Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, необхідно уникати занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, так як доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним, але і реальним. Надмірний формалізм є порушенням права на справедливий судовий захист.
Судом встановлено, що подана заява по своїй суті є заявою про зміну предмету позову та відповідає вимогам, встановленим ст. 46 ГПК України, відтак суд вважає за доцільне прийняти дану заяву до розгляду.
Отже, подальший розгляд справи здійснюється судом, з урахуванням заяви позивача про зменшення позовних вимог від 24.06.2026.
Керуючись статтями 46, 177, 181, 182, 233-234 Господарського процесуального кодексу України, суд
У Х В А Л И В:
1. Повернутися до розгляду справи № 910/21682/15 (911/1469/25) у підготовчому провадженні.
2. Прийняти до розгляду заяву Головного управління ДПС у Миколаївський області про зменшення розміру позовних вимог від 24.06.2026.
3. Встановити відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву (з урахуванням заяви про зміну предмету позову) - протягом 10 днів з дня отримання даної ухвали суду, а для подання заперечень на відповідь на відзив (у випадку їх подання) - протягом 5 днів з дня отримання відповіді на відзив.
4. Встановити позивачу строк для подання відповідей на відзиви на позовну заяву (з урахуванням заяви про зміну предмету позову) протягом 5 днів з дня отримання відзивів.
5. Підготовче засідання призначити на 30.11.26 о 12:20 год. Засідання відбудеться у приміщенні Господарського суду міста Києва за адресою: м. Київ, вул. Богдана Хмельницького, 44- Б, зал № 1 .
6. Викликати для участі у судовому засіданні учасників провадження у справі.
7. Повідомити сторін про можливість взяти участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів за допомогою програмного забезпечення EasyCon у порядку ст. 197 Господарського процесуального кодексу України.
8. Запропонувати учасникам судового процесу для участі у судовому засіданні в режимі відеоконференції не пізніше ніж за п`ять днів до судового засідання подати до суду заяву (засобами поштового зв`язку, на електронну пошту суду (підписану, за наявності, електронним підписом) або до скриньки для кореспонденції, встановленої у приміщенні канцелярії суду) про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду за допомогою програмного забезпечення EasyCon із зазначенням його облікового запису (логіну).
9. Копію ухвали направити учасникам провадження у справі.
Ухвала набрала законної сили 07.09.2026 та оскарженню не підлягає.
Суддя П.П. Чеберяк