ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ
65618, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua
веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua
_______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
"02" жовтня 2026 р. м. Одеса Справа № 916/2503/26
Господарський суд Одеської області у складі судді Мостепаненко Ю.І.,
при секретарі судового засідання Чубі В.В.,
за участю представників сторін
від прокурора - Шунькіна Н.О. (посвідчення № 082315 від 04.09.2025);
від УЖКГ Ізмаїльської міської ради - не з`явився;
від Південного офісу Держаудитслужби - не з`явився;
від відповідача - Воронков В.О. ( ордер серії ВН №1762202);
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу № 916/2503/26
за позовом Заступника керівника Ізмаїльської окружної прокуратури Одеської області (Одеська обл., м. Ізмаїл, вул. Дмитрівська, 63, код ЄДРПОУ 03528552) в інтересах держави в особі Управління житлово-комунального господарства Ізмаїльської міської ради Ізмаїльського району Одеської області (68600, Одеська обл., м. Ізмаїл, вул. Соборна, 31, код ЄДРПОУ 03363772), Південного офісу Держаудитслужби (65012, м. Одеса, вул. Канатна, 83, код ЄДРПОУ 40477150);
до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «СМУ-56» (68600, Одеська обл., м. Ізмаїл, вул. Вербицького Михайла, 11, код ЄДРПОУ 42241692);
про визнання недійсною додаткової угоди та стягнення пені у розмірі 191 804,11 грн.,
ВСТАНОВИВ:
17.06.2026 Заступник керівника Ізмаїльської окружної прокуратури Одеської області в інтересах держави в особі Управління житлово-комунального господарства Ізмаїльської міської ради Ізмаїльського району Одеської області, Південного офісу Держаудитслужби звернувся до Господарського суду Одеської області з позовною заявою (вх. № 2564/26) до Товариства з обмеженою відповідальністю «СМУ-56», в якій просить суд:
1) визнати недійсною додаткову угоду №1 від 12.07.2024 до договору №386 від 17.05.2024, укладену між Управлінням житлово-комунального господарства Ізмаїльської міської ради Ізмаїльського району Одеської області та Товариством з обмеженою відповідальністю «СМУ-56»;
2) стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «СМУ-56» на користь Управління житлово-комунального господарства Ізмаїльської міської ради Ізмаїльського району Одеської області пеню у розмірі 191 804,11 грн.
В обґрунтування позовних вимог прокурор зазначає, що сторони, уклавши додаткову угоду №1 від 12.07.2024 до договору №386 від 17.05.2024, якою продовжили термін надання послуг вказаним договором, порушили вимоги п. 4 ч. 5 ст.41 Закону України «Про публічні закупівлі» та пп. 4 п. 19 Постанови Кабінету Міністрів України №1178 від 12.10.2022 «Про затвердження особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України «Про публічні закупівлі», на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування», що є підставою для визнання такої додаткової угоди недійсною в судовому порядку, та, відповідно стягнення з відповідача пені за несвоєчасне виконання ним своїх зобов`язань за договором.
Як зазначено прокурором, ані в умовах угоди, ані у документах долучених до відкритих даних системи Prozorro жодних документів (або посилання на такі), які підтверджують настання подій передбачених умовами договору та ч. 5 п. 4 ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі», пп. 4 п. 19 Постанови Кабінету Міністрів України №1178 від 12.10.2022 «Про затвердження особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України «Про публічні закупівлі», на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування» не долучено.
Крім того, прокурором наголошено, що будь-яких листів Торгово-промислової палати України або іншого документа, яким підтверджено настання форс-мажорних обставин відповідно до умов договору сторонами також не надано, а обставина непереборної сили, на яку посилається відповідач, як на підставу для продовження строку дії договору, а саме військова агресія рф проти України, мала місце ще до моменту укладення договору, а отже мала бути врахована підрядником - ТОВ «СМУ-56». Тому, на думку прокурора, укладання додаткової угоди №1 від 12.07.2024 до договору є неправомірним, оскільки, самим договором у п. 8.1. передбачено, що війна є саме обставиною непереборної сили, а також відсутнє документальне підтвердження факту виникнення саме об`єктивних обставин, а лист контрагента підрядника - ТОВ «Енко Ентерпрайз» таким не є.
Разом з тим, прокурор посилається на судову практику, викладену у постанові Верховного Суду від 10.10.2024 по справі №910/332/24, якою встановлено, що недодержання контрагентом позивача своїх обов`язків за договором поставки не є тим випадком, наявність якого може бути підставою для внесення змін у договір про публічні закупівлі в частині продовження строків виконання робіт та дії договору або свідчити про можливість звільнення позивача від відповідальності за порушення строків виконання робіт.
Таким чином, прокурор зазначає, що додаткова угода №1 від 17.05.2024 укладена сторонами з порушенням законодавства, що є підставою для визнання її недійсною в судовому порядку, в силу ч.1 ст. 203 та ст.215 ЦК України.
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 22.06.2026 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 916/2503/26 за правилами загального позовного провадження із призначенням підготовчого засідання на 15.07.2026.
30.06.2026 до суду від Управління житлово-комунального господарства Ізмаїльської міської ради Ізмаїльського району Одеської області надійшла заява (вх. №22776/26), відповідно до якої останній просив суд залишити без розгляду позов Заступника керівника Ізмаїльської окружної прокуратури Одеської області, в обґрунтування якої позивач-1 посилається на безпідставність заявлених прокурором позовних вимог та вказує, що спірна додаткова угода укладена у відповідності до норм законодавства при документальному підтверджені об`єктивних обставин, що зумовили її укладання. Також, УЖКГ Ізмаїльської міської ради зазначено, що укладання додаткової угоди №1 від 12.07.2024 до договору №386 від 17.05.2024 не призвело до негативних наслідків для УЖКГ Ізмаїльської міської ради.
13.07.2026 до суду від Південного офісу Держаудитслужби надійшли додаткові пояснення по справі (вх.№24572/26), відповідно до яких останнім зазначено, що Південний офіс Держаудитслужби не здійснював заходів державного фінансового контролю, які передбачені Законом №2939-ХІІ, щодо перевірки дотримання вимог законодавства при укладанні додаткової угоди №1 від 12.07.2024 до договору №396 від 17.05.2024, у зв`язку з чим позбавлений можливості надати пояснення щодо суті позовних вимог.
13.07.2026 до суду від Південного офісу Держаудитслужби надійшло клопотання (вх.№24575/26) про здійснення розгляду справи №916/2503/26 за відсутності представника Південного офісу Держаудитслужби.
14.07.2026 до суду від прокуратури надійшли заперечення на заяву про залишення позову без розгляду (вх.№24656/26), відповідно до яких прокуратура вважає, що доводи, зазначені у заяві є необґрунтованими та, зокрема, зазначає, що незгода УЖКГ з позовом, який заявлено прокурором в його особі, не свідчить про наявність підстав для залишення позовної заяви без розгляду, а навпаки свідчить про доведеність прокуратурою наявності підстав для представництва інтересів держави у суді та неналежне здійснення відповідного захисту порушених державних інтересів самим УЖКГ.
Судове засідання, призначене на 15.07.2026 року, не відбулося у зв`язку з оголошенням системою цивільної оборони повітряної тривоги в м. Одеса та Одеській області, - про що судом складено відповідну довідку.
З огляду на що, ухвалою Господарського суду Одеської області від 15.07.2026 у справі №916/2503/26 строк підготовчого провадження продовжено на 30 днів та призначено підготовче засідання на 09.09.2026, про що повідомлено учасників справи, в порядку ст. 120 ГПК України.
14.08.2026 до суду від відповідача надійшла заява про ознайомлення з матеріалами справи (вх.№27960/26).
20.08.2026 до суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву (вх.№28508/26), відповідно до якого останній не погоджується із заявленими позовними вимогами та в обґрунтування своїх заперечень вказує, що укладення договору №386 від 17.05.2024 та додаткової угоди №1 від 12.07.2024 до нього, відповідало інтересам сторін, зокрема УЖКГ ІМР Ізмаїльського району. При цьому, вартість відкритих торгів становила 4 890 334,00 грн, у той час, як ТОВ «СМУ-56» запропонувало ціну нижчу майже на 150 000, таким чином, дії відповідача не призвели до неефективного використання бюджетних коштів, а, навпаки, сприяли їх економії, що в умовах воєнного стану відповідає інтересам держави.
Також, відповідач наголошує, що особливостями здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених ЗУ «Про публічні закупівлі», не заборонено продовжувати строк виконання зобов`язань щодо надання послуг, у разі виникнення документально підтверджених об`єктивних обставин, що спричинили таке продовження (відповідний висновок викладено у постановах Верховного Суду від 05.09.2018 у справі № 910/21806/17 та від 06.06.2023 у справі № 910/21100/21). У даному випадку, на думку відповідача, зазначені обставини підтверджує лист ТОВ «СМУ-56» №832/25 від 05.07.2024 та лист ТОВ «ЕНКО ЕНТЕРПРАЙЗ» від 05.07.2024.
Разом з тим, відповідач вказує, що прокурор помилково вважає, що підставою для укладення додаткової угоди №1 та продовження строку виконання зобов`язань була повномасштабна війна. Водночас, із листів ТОВ «СМУ-56» № 832/25 від 05.07.2024 та ТОВ «ЕНКО ЕНТЕРПРАЙЗ» від 05.07.2024 вбачається, що безпосередньою причиною невиконання робіт у встановлений договором термін стала затримка поставки сипучих матеріалів, пов`язана з перевантаженням залізничних колій у напрямку м. Ізмаїла. Таким чином, на момент укладення договору № 386 від 17.05.2024 вищенаведені обставини не існували, а відповідач не міг знати про виникнення таких обставин у майбутньому.
Крім того, відповідач наголошує, що з листа виконавчого комітету Ізмаїльської міської ради Ізмаїльського району Одеської області від 03.06.2026 № 793101-18-02 вбачається, що з 03.06.2024 по 30.07.2024 (початковий строк виконання зобов`язань за договором) у м. Ізмаїлі Одеської області повітряна тривога оголошувалася 170 разів. З огляду на зазначене, роботи по виконанню спірного договору здійснювались з дотриманням вимог з охорони праці, у зв`язку з чим підприємство було вимушено здійснювати простій внаслідок повітряних тривог.
Таким чином, на думку відповідача, у спірних правовідносинах наявні підстави для продовження строку виконання зобов`язань за договором № 386 від 17.05.2024 шляхом укладення додаткової угоди №1 від 12.07.2024, відповідно до п. 4 ч. 5 статті 41 Закону України «Про публічні закупівлі», Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених ЗУ «Про публічні закупівлі» та актуальної практики Верховного Суду.
Разом з тим, посилаючись на висновки Великої Палати Верховного Суду викладені у постанові від 11.06.2024 по справі №925/1133/18, відповідач вважає, що визначення прокурором УЖКГ ІМР Ізмаїльського району як позивача у даній справі суперечить принципу розумності, оскільки УЖКГ ІМР Ізмаїльського району є учасником спірних відносин, які виникають із договору №386 від 17.05.2024, та, на думку прокурора, є порушником інтересів держави, однак, враховуючи активну позицію УЖКГ ІМР Ізмаїльського району щодо захисту правомірності укладення додаткової угоди №1 від 12.07.2024 до договору №386 від 17.05.2024, викладену у листах та у заяві про залишення позову без розгляду, на думку відповідача, останній має виступати у справі як відповідач, а не як позивач, що є також додатковою підставою для відмови у позові.
Також, у відзиві на позов відповідачем викладено клопотання про поновлення строку на його подання.
25.08.2026 до суду від прокуратури надійшла відповідь на відзив (вх. №28883/26), відповідно до якої остання не погоджується із твердженнями відповідача, викладеними у відзиві на позов та зазначає, що з листів ТОВ «СМУ-56» та ТОВ «Енко Ентерпрайз» не вбачається, коли саме виникла затримка поставки, яких саме матеріалів вона стосувалася та яким чином така затримка унеможливила виконання робіт у встановлений договором строк, не зазначено причин незастосування альтернативного шляху поставки за договором, зокрема, вантажним автотранспортом. Також, відповідачем не надано доказів договірних відносин між ТОВ «СМУ-56» та ТОВ «ЕНКО ЕНТЕРПРАЙЗ», заявок на поставку матеріалів, строків їх виконання.
Таким чином, на думку прокурора, складна ситуація з транспортуванням матеріалів не може вважатися об`єктивною обставиною, що спричинила продовження строку виконання зобов`язань за спірним договором, оскільки обставини, які сприяли затримці виконання робіт (обстріли мостів), існували до укладення договору та мали бути враховані підрядником при плануванні своєї господарської діяльності.
Також, на думку прокурора, лист виконкому Ізмаїльської міської ради від 03.06.2026 № 793101-18-02 не може бути підтвердженням виникнення об`єктивних обставин, що не існували на момент укладання спірного договору, оскільки, за фактичної наявності повітряних тривог (за підрахунком прокурора, яка оголошувалась 37 разів у робочий час в період з 03.06.2024 по 30.07.2024) не мала вплив на можливість виконання зобов`язань за договором настільки, що зумовила необхідність продовження строку його виконання на 76 днів - з 15.07.2024 по 30.09.2024.
Крім того, прокурор вказує про безпідставність доводів відповідача про невірно визначений у даній справі процесуальний статус Управління житлово-комунального господарства Ізмаїльської міської ради Ізмаїльського району Одеської області посилаючись на висновки Великої Палати Верховного Суду викладені у постанові від 28.09.2022 у справі №483/448/20 та постанові Верховного Суду від 27.11.2024 у справі №911/826/23.
08.09.2026 до суду від відповідача надійшла заява про відкладення судового засідання (вх. №30397/26).
В судовому засіданні 09.09.2026 судом постановлено протокольні ухвали про:
- відмову у задоволенні заяви Управління житлово-комунального господарства Ізмаїльської міської ради Ізмаїльського району Одеської області про залишення позову без розгляду (вх. №22776/26 від 30.06.2026) , з огляду на те, що положеннями ГПК України не передбачена така підстава залишення позову без розгляду, як незгода із заявленими позовними вимогами;
- задоволення клопотання відповідача (вх. №28508/26) та поновлення йому пропущеного строку на подання відзиву на позовну заяву згідно ст. 119 ГПК України;
- відмову у задоволенні заяви відповідача про відкладення судового засідання (вх.№30397/26), з огляду на її необґрунтованість;
- відкладення підготовчого засідання у справі № 916/2503/26 на 23.09.2026, про що повідомлено УЖКГ Ізмаїльської міської ради, Південний офіс Держаудитслужби та відповідача ухвалою суду від 09.09.2026.
14.09.2026 до суду від відповідача надійшли заперечення на відповідь на відзив (вх.№31156/26), відповідно до яких останній зазначає, зокрема, що для виконання договору №386 від 17.05.2024, додаткова угода до якого оскаржується, ТОВ «СМУ-56» замовило сипучі матеріали у постійного контрагента ТОВ «Південбудмонтаж» на підставі договору купівлі-продажу товару №10/05-1 від 10.04.2023. При цьому, ТОВ «Південбудмонтаж», у свою чергу, замовило необхідні матеріали у свого контрагента - ТОВ «ЕНКО ЕНТЕРПРАЙЗ», яке поставляло відповідні матеріали залізничним транспортом, на підтвердження чого відповідачем додано до заперечень: лист від 27.08.2026 №17, договори купівлі - продажу, заявки на поставки товару, видаткові накладні, платіжні інструкції.
Однак, відповідач вказує, що, у зв`язку з непередбачуваними обставинами, а саме складною ситуацією з накопиченням вагонів на залізничній станції Ізмаїл, яка була пов`язана з ремонтом та повітряними тривогами, що призвело до значної затримки замовлених вагонів, вищезазначені матеріали прибули до ТОВ «Південбудмонтаж» із великою затримкою - лише у серпні 2024 року, у зв`язку із зазначеним ТОВ «СМУ-56» отримало матеріали, необхідні для повного виконання договору №386 від 17.05.2024, також лише у серпні 2024 року.
Крім того, відповідач зазначає, що передбачити перевантаження залізничних колій неможливо під час активних бойових дій, оскільки, затримку у розкладі роботи поїздів може спричинити черговий нічний обстріл з боку рф, що є об`єктивною обставиною, тому посилання прокурора на можливість передбачення таких обставин при плануванні господарської діяльності є безпідставним.
Також, 14.09.2026 до суду від відповідача надійшла заява (вх. №31161/26), відповідно до якої останній просив суд зупинити провадження у справі №916/2503/26 до закінчення перегляду в касаційному порядку Об`єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду справи №916/270/25.
17.09.2026 до суду від прокуратури надійшли заперечення (вх. №31708/26), відповідно до яких прокурор заперечує проти задоволення заяви відповідача про зупинення провадження у справі, наводячи обґрунтування, що правовідносини у справах №916/270/25 та №916/2503/26 не є подібними.
Також, 17.09.2026 до суду від прокуратури надійшли додаткові пояснення по справі (вх. №31713/26), відповідно до яких останній зазначає, що додані відповідачем до заперечень на відповідь на відзив документи, а саме: лист від 27.08.2026 №17, договори купівлі - продажу, заявки на поставки товару, видаткові накладні, платіжні інструкції, - не підлягають прийняттю судом до розгляду та долученню до матеріалів справи на підставі ч.8 ст.80 ГПК України, оскільки подані не у встановлений строк та без обґрунтування неможливості їх подання у встановлений ГПК України строк.
Крім того, прокурор стверджує, що з наданих документів не вбачаються дати подання заявок та отримання товару саме ТОВ «СМУ-56», дата з якої почали існувати об`єктивні обставини, на які посилається відповідач, та причини незастосування альтернативного шляху поставки, зокрема, доставки матеріалів вантажним автотранспортом.
22.09.2026 до суду від відповідача надійшло клопотання про долучення доказу до матеріалів справи (вх. №32365/26), згідно якого останній просив суд визнати поважними причини неподання відповідачем доказу - копії листа начальника станції залізничної Ізмаїл АТ «Укрзалізниця» від 15.09.2026р. № 2026/8741 у встановлений законом строк, та долучити вказаний доказ до матеріалів справи №916/2503/26.
23.09.2026 до суду від прокуратури заперечення (вх.№32566/26), відповідно до яких остання просить суд відмовити в задоволенні клопотання ТОВ «СМУ-56» про долучення доказу до матеріалів справи від 22.09.2026.
В судовому засіданні 23.09.2026 судом постановлено протокольні ухвали про:
- відмову у задоволенні заяви ТОВ «СМУ-56» про зупинення провадження у справі (вх. №31161/26 від 14.09.2026), враховуючи, що справи не є подібними.
- закриття підготовчого провадження у справі № 916/2503/26 та призначення її до розгляду по суті на 02.10.2026, про що ухвалою суду від 23.09.2026 повідомлено УЖКГ Ізмаїльської міської ради та Південний офіс Держаудитслужби, в порядку ст.120 ГПК України.
Також, ухвалою Господарського суду Одеської області від 23.09.2026 у задоволенні клопотання ТОВ «СМУ-56» про поновлення строку на подачу доказу, який додано до клопотання (вх. №32365/26 від 22.09.2026) відмовлено та залишено без розгляду клопотання ТОВ «СМУ-56» про долучення доказу до матеріалів справи (вх. №32365/26 від 22.09.2026).
В судовому засіданні 02.10.2026:
- прокурор підтримав позовні вимоги та просив суд їх задовольнити;
- представник відповідача заперечував проти задоволення позову з підстав викладених у заявах по суті справи.
Південним офісом Держаудитслужби подано до суду клопотання про здійснення розгляду справи за його відсутності (вх.№24575/26 від 13.07.2026).
Управління житлово-комунального господарства Ізмаїльської міської ради Ізмаїльського району Одеської області у жодне судове засідання не з`явилось, про поважність причин відсутності не повідомляло, при цьому про час та місце судових засідань повідомлялось належним чином шляхом надсилання ухвал суду до його електронного кабінету.
Згідно п. 1 ч. 3 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи, зокрема, у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.
В судовому засіданні 02.10.2026 було проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Враховуючи ту обставину, що в умовах воєнного стану суди продовжують працювати в штатному режимі, з огляду на необхідність повідомлення учасників справи про наявність судового розгляду з метою забезпечення доступу до правосуддя, гарантованого державою та ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, суд розглянув дану справу в межах розумного строку на підставі ст. 114 ГПК України.
Заслухавши пояснення прокурора та присутнього представника відповідача, розглянувши та дослідивши всі письмові докази, які містяться в матеріалах справи, господарський суд дійшов наступних висновків.
За результатами проведених відкритих торгів із закупівлі робіт по об`єкту «Експлуатаційне утримання вулиць і доріг комунальної власності (ямковий ремонт по вул. Телеграфна від вул. Білгород-Дністровська до вул. Тиха (напрямок руху до портових потужностей та перевалочних пунктів)) у м. Ізмаїлі Ізмаїльського району Одеської області, очікуваною вартістю 4 890 334 грн торгів, між Управлінням житлово-комунального господарства Ізмаїльської міської ради Ізмаїльського району Одеської області (Замовник) та ТОВ «СМУ - 56» (Виконавець) було укладений договір № 386 від 17.05.2024.
За умовами п.1.1 укладеного між сторонами договору Виконавець надає послуги з експлуатаційного утримання вулиць і доріг комунальної власності у відповідності до ДБН А.2.2-3:2014 (ДК 021:2015 код 45230000-8 Будівництво трубопроводів, ліній зв`язку та електропередач, шосе, доріг, аеродромів і залізничних доріг; вирівнювання поверхонь) Експлуатаційне утримання вулиць і доріг комунальної власності (ямковий ремонт по вул. Телеграфна від вул. Білгород-Дністровська до вул. Тиха (напрямок руху до портових потужностей та перевалочних пунктів))) у м. Ізмаїлі Ізмаїльського району Одеської області.
Відповідно до п. 2.1 договору, Виконавець виконує послуги з експлуатаційного утримання вулиць і доріг комунальної власності в об`ємі, який передбачений дефектним актом.
Забезпечення виконання послуг обладнанням, матеріальними засобами, матеріалами, інструментами, транспортом та іншими засобами, необхідними для надання послуг покладається на Виконавця (п.2.2 договору).
Згідно п. 2.3 договору, термін надання послуг: з моменту підписання договору і до 15.07.2024.
Здача - приймання наданих послуг за даним договором здійснюється шляхом підписання сторонами відповідного Акту (п.2.6 договору).
Відповідно до п.2.7 договору, акт виконаних послуг готує Виконавець і надає Замовнику не пізніше трьох робочих днів після надання послуг, а Замовник протягом трьох робочих днів перевіряє відповідність Акту наданим послугам і у разі відсутності зауважень підписує його та передає Виконавцю один екземпляр.
Договірна ціна є динамічною та становить 4 707 758,14 грн, у тому числі ПДВ - 784 626,36 грн. Вартість послуг визначається згідно договірної ціни, зведеного кошторисного розрахунку і локального кошторису (п.3.1, п.3.2 договору).
Згідно п.3.3 договору, істотними умовами договору про закупівлю є предмет, ціна та строк дії договору. Інші умови договору про закупівлю істотними не є та можуть змінюватися відповідно до норм Господарського та Цивільного кодексів. Істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі, крім випадків передбачених п.19 Постанови Кабінету Міністрів України №1178 від 12.10.2022 «Про затвердження особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України «Про публічні закупівлі», на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування.
Здійсненні Виконавцем послуги приймаються Замовником з обов`язковим оформленням акту приймання наданих послуг, який підписується уповноваженими представниками обох сторін (п. 4.1 договору).
Оплата наданих послуг здійснюється в термін протягом 15 (п`ятнадцяти) календарних днів з дати отримання Замовником бюджетного фінансування на свій реєстраційний рахунок та у відповідності до ст. 23 Бюджетного кодексу України (п. 4.2 договору).
Відповідно до п.4.3 договору, Замовник здійснює платежі за фактично виконані послуги на підставі наступних документів: - акту прийомки виконаних послуг (форма КБ-2в), підписаного уповноваженими представниками обох сторін; - довідки про вартість виконаних послуг (форма КБ - 3), підписаної уповноваженими представниками обох сторін (п. 4.3. Договору).
Згідно п. 7.2 договору, у разі невиконання або несвоєчасного виконання зобов`язань при закупівлі послуг за бюджетні кошти Виконавець сплачує Замовнику штрафні санкції (неустойка, штраф, пеня) у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день невиконання або неналежного (несвоєчасного) виконання зобов`язань.
Договір набуває чинності з моменту підписання Сторонами і діє до 31.12.2024, а в частині взаєморозрахунків - до повного виконання фінансових зобов`язань (п. 10.1. договору).
Пунктом 11.1 договору передбачено, що сторони за взаємною згодою можуть вносити зміни до договору, шляхом укладання додаткових угод у рамках чинного законодавства України, які є невід`ємною частиною договору.
Згідно додатку №1 до договору «Договірна ціна», ціна є динамічною та становить 4 707 758,14 грн.
Листом від 05.07.2024 за вих.№832/25 ТОВ «СМУ - 56» звернулось до Управління житлово-комунального господарства Ізмаїльської міської ради Ізмаїльського району Одеської області, відповідно до якого відповідач просив управління продовжити термін договору №386 від 17.05.2024 до 30.09.2024, у зв`язку з оголошеним воєнним станом та ведення активних бойових дій на території України, та з огляду на суттєве ускладнення діяльності Товариства, яке зіштовхнулось з проблемою логістичних зв`язків, а саме із затримкою сипучих матеріалів від постачальника ТОВ «Енко Ентерпрайз».
До листа від 05.07.2024 за вих.№832/25, відповідач додав копію листа від ТОВ «Енко Ентерпрайз» від 05.07.2024, відповідно до якого останній повідомив ТОВ «СМУ - 56» про затримку постачання сипучих матеріалів, у зв`язку з воєнним станом та ведення активних бойових дій на території України та з проблемою логістичних зв`язків, а саме із перевантаженням залізничних колій у напрямку до міста Ізмаїла, з огляду на що, вагони з матеріалами будуть доставлені у пункт розвантаження лише 24-25 липня.
Протоколом засідання робочої групи, створеної наказом ЖКГ ІМР Ізмаїльського району №1/1 від 09.01.2024, розглянувши лист ТОВ «СМУ - 56» від 05.07.2024 №832/25, що документально підтверджений листом від постачальника матеріалів ТОВ «Енко Ентерпрайз» від 05.07.2024 та роз`яснення від юридичного управління Ізмаїльської міської ради Ізмаїльського району Одеської області, вирішено, зокрема: продовжити термін надання послуг за договором №386 від 17.05.2024 до 30.09.2024.
12.07.2024 між Управлінням житлово-комунального господарства Ізмаїльської міської ради Ізмаїльського району Одеської області (Замовник) та ТОВ «СМУ - 56» (Виконавець) було укладено додаткову угоду № 1 до договору №386 від 17.05.2024, відповідно до якої сторони вирішили внести зміни до п.2.3 договору та викласти його в наступній редакції: « 2.3 Термін надання послуг: з моменту підписання договору і до 30.09.2024 року».
11.10.2024 між Управлінням житлово-комунального господарства Ізмаїльської міської ради Ізмаїльського району Одеської області (Замовник) та ТОВ «СМУ - 56» (Виконавець) було укладено додаткову угоду № 2 до договору №386 від 17.05.2024, відповідно до п.1 якої сторони зменшили суму договору на 130,61 грн та п.3.1 договору виклали у наступній редакції: «Ціна цього договору становить 4 707 627,53 грн, у т.ч ПДВ 784 604,59 грн.».
На виконання умов договору №386 від 17.05.2024 між Управлінням житлово-комунального господарства Ізмаїльської міської ради Ізмаїльського району Одеської області та ТОВ «СМУ - 56» було складено та підписано довідки про вартість виконаних робіт та витрати за період травень 2024-вересень 2024, а також акти приймання виконаних будівельних робіт на загальну суму 4 707 627,53 грн, а саме: №1 від 24.05.2024 (за травень 2024) на суму 482 879,50 грн; №2 від 29.07.2024 (за липень 2024) на суму 219 559,67 грн.; №3 від 20.08.2024 (за серпень 2024) на суму 489 510,23 грн; №4 від 23.09.2024 (за вересень 2024) на суму 1 860 064,94 грн; №5 від 26.09.2024 (за вересень 2024) на суму 1 039 262,40 грн; №6 від 3.09.2024 (за вересень 2024) на суму 616 350,79 грн.
За виконанні відповідачем роботи за договором №386 від 17.05.2024, Управлінням житлово-комунального господарства Ізмаїльської міської ради Ізмаїльського району Одеської області було сплачено ТОВ «СМУ-56» грошові кошти в розмірі 4 707 627,53 грн, що підтверджується наявними в матеріалах справи платіжними інструкціями: №1068 від 24.05.2024 на суму 482 879, 50 грн; №1551 від 29.07.2024 на суму 219 559,67 грн; №1749 від 20.08.2024 на суму 489 510,23 грн; №2032 від 23.09.2024 на суму 1 860 064,94 грн; №2078 від 26.09.2024 на суму 1 039 262,40 грн; №2127 від 07.10.2024 на суму 616 350,79 грн.
На думку Заступника керівника Ізмаїльської окружної прокуратури Одеської області, додаткова угода № 1 від 12.07.2024 до договору № 386 від 17.05.2024 укладена між Управлінням житлово-комунального господарства Ізмаїльської міської ради Ізмаїльського району Одеської області та Товариством з обмеженою відповідальністю «СМУ-56» з порушенням вимог п. 4 ч. 5 ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі» та пп. 4 п. 19 Постанови Кабінету Міністрів України №1178 від 12.10.2022 «Про затвердження особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України «Про публічні закупівлі», на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування», що є підставою для визнання такої додаткової угоди недійсною в судовому порядку, та, відповідно стягнення з відповідача пені за несвоєчасне виконання ним своїх зобов`язань за договором (за період з 16.07.2024 по 29.09.2024).
Вказані обставини і стали підставою для звернення прокурора до суду із даним позовом в інтересах держави в особі Управління житлово-комунального господарства Ізмаїльської міської ради Ізмаїльського району Одеської області, Південного офісу Держаудитслужби до Товариства з обмеженою відповідальністю «СМУ-56» про визнання недійсною додаткової угоди та стягнення пені у розмірі 191 804,11 грн.
Щодо повноважень прокурора на звернення до суду.
Відповідно до ст. 131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює, зокрема, представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.
Статтею 23 Закону України "Про прокуратуру" визначено, що прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.
Згідно до частин 3-5 ст. 53 Господарського процесуального кодексу України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.
Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 174 цього Кодексу.
У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі прокурор набуває статусу позивача.
Велика Палата Верховного Суду зробила правовий висновок щодо підстав для представництва інтересів держави в суді прокурором, визначивши, що прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження судом підстав для представництва. Якщо прокурору відомі причини такого не звернення, він обов`язково повинен зазначити їх на обґрунтування підстав для представництва, яке міститься в позові. Але якщо з відповіді зазначеного органу на звернення прокурора такі причини з`ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим.
Так, Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 26.05.2020 у справі №912/2385/18 зазначено, що відповідно до частини третьої статті 23 Закону України Про прокуратуру прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у двох випадках: 1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює компетентний орган; 2) у разі відсутності такого органу.
Прокурор, звертаючись до суду з позовом, має обґрунтувати та довести підстави для представництва, однією з яких є бездіяльність компетентного органу. Бездіяльність компетентного органу означає, що він знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.
Звертаючись до відповідного компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджувань порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.
Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню, тощо.
Прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження його бездіяльності. Якщо прокурору відомо причини такого не звернення, він обов`язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові, але якщо з відповіді компетентного органу на звернення прокурора такі причини з`ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим.
Так, при зверненні до суду з відповідним позовом в інтересах держави, прокурором зазначено позивачами - Управління житлово-комунального господарства Ізмаїльської міської ради Ізмаїльського району Одеської області та Південний офіс Держаудитслужби.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 2 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», місцеве самоврядування в Україні - це гарантоване державою право та реальна здатність територіальної громади - жителів села чи добровільного об`єднання у сільську громаду жителів кількох сіл, селища, міста - самостійно або під відповідальність органів та посадових осіб місцевого самоврядування вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України. Місцеве самоврядування здійснюється територіальними громадами сіл, селищ, міст як безпосередньо, так і через сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи, а також через районні та обласні ради, які представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ, міст.
Відповідно до статті 11 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» визначено, що виконавчими органами сільських, селищних, міських, районних у містах (у разі їх створення) рад є їх виконавчі комітети, відділи, управління та інші створювані радами виконавчі органи.
Пунктом 1.1. Положення про Управління житлово-комунального господарства Ізмаїльської міської ради Ізмаїльського району Одеської області (нова редакція), затвердженого рішенням виконавчого комітету Ізмаїльської міської ради від 12.04.2024 № 351 (Положення) установлено, що Управління є виконавчим органом Ізмаїльської міської ради Ізмаїльського району Одеської області.
Відповідно до п. 1.2. Управління є виконавчим органом Ізмаїльської міської ради Ізмаїльського району Одеської області (далі - Засновник) - юридичною особою публічного права (неприбутковою організацією).
Згідно п. 1.3. Положення Управління є підзвітним і підконтрольним Ізмаїльській міській раді, підпорядкованим виконавчому комітету Ізмаїльської міської ради та Ізмаїльському міському голові, з питань виконання повноважень делегованих органами місцевого самоврядування Управління підконтрольне відповідним органам державної влади.
У постанові від 26.06.2019 у справі №587/430/16-ц Велика Палата Верховного Суду вказала, що в судовому процесі держава бере участь у справі як сторона через відповідний її орган, наділений повноваженнями у спірних правовідносинах.
Відповідно до п. 36 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про публічні закупівлі» уповноважений орган - центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері публічних закупівель.
Уповноважений орган здійснює регулювання та реалізує державну політику у сфері закупівель у межах повноважень, визначених цим Законом. Рахункова палата, Антимонопольний комітет України, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю, здійснюють контроль у сфері публічних закупівель у межах своїх повноважень, визначених Конституцією та законами України (ч. 1, 4 ст. 7 Закону України «Про публічні закупівлі»).
За змістом пунктів 1, 7, 8, 10 ч. 1 ст. 10 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні», органу державного фінансового контролю надається право: перевіряти в ході державного фінансового контролю грошові та бухгалтерські документи, звіти, кошториси й інші документи, що підтверджують надходження і витрачання коштів та матеріальних цінностей, документи щодо проведення процедур державних закупівель, звертатися до суду в інтересах держави.
Положенням про Державну аудиторську службу України, яке затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 03.02.2016 № 43, передбачено, що Державна аудиторська служба є центральним органом виконавчої влади, який забезпечує реалізацію державної політики у сфері державного фінансового контролю, відповідно до покладених на неї завдань здійснює державний фінансовий контроль за використанням і збереженням державних фінансових ресурсів, дотриманням законодавства про державні закупівлі.
Держаудитслужба здійснює свої повноваження безпосередньо і через утворені в установленому порядку міжрегіональні територіальні органи (п.7 Положення).
Отже, державний фінансовий контроль за використанням бюджетних коштів здійснює Держаудитслужба та утворені нею міжрегіональні територіальні органи.
Відповідно Положення про Південний офіс Держаудитслужби, затвердженого наказом Держаудитслужби України № 23 від 02.06.2016 Південний офіс Держаудитслужби підпорядковується Держаудитслужбі та є її міжрегіональним територіальним органом. Основним завданням Офісу є реалізація повноважень Держаудитслужби на території Миколаївської, Одеської, Херсонської областей, а також на території інших областей за дорученням Голови Держаудитслужби та його заступників, Автономної Республіки Крим та в місті Севастополі. Повноваження Південного офісу Держаудитслужби, визначені зазначеним наказом, кореспондуються із Положенням про Державну аудиторську службу України.
Враховуючи вищевикладене, Управління житлово-комунального господарства Ізмаїльської міської ради Ізмаїльського району Одеської області (як розпорядник коштів місцевого бюджету) та Південний офіс Держаудитслужби (орган, що здійснює нагляд за використанням коштів держбюджету) у даному випадку є належними органами, уповноваженими державою здійснювати відповідні функції щодо реалізації державної політики у сфері закупівель, у зв`язку з чим прокурором правомірно визначено позивачів у даній справі.
З огляду на вищенаведені обставини, суд відхиляє доводи відповідача викладені у відзиві на позов щодо невірного визначення прокурором процесуального статусу позивача 1 - Управління житлово-комунального господарства Ізмаїльської міської ради Ізмаїльського району Одеської області, оскільки такі доводи спростовуються встановленим судом правовим статусом Управління та обсягом наданих йому повноважень.
В обґрунтування підстав представництва інтересів держави в особі Управління житлово-комунального господарства Ізмаїльської міської ради Ізмаїльського району Одеської області та Південного офісу Держаудитслужби у суді, прокурор зазначає про наявне порушення майнових інтересів держави у бюджетній сфері та необхідністю їх комплексного захисту, оскільки укладання сторонами спірної додаткової угоди спричинило несвоєчасне виконання робіт, визначених сторонами, що є підставою для нарахування неустойки, а органи, уповноважені державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, будучи проінформованими про існування такого порушення, не здійснюють захисту інтересів держави.
Ізмаїльською окружною прокуратурою Одеської області 01.05.2026 за №59-2809вих-26 було направлено запит до Південного офісу Держаудитслужби, в якому прокурор повідомив останнього про існування порушення інтересів держави, у зв`язку з порушенням строків виконання зобов`язань за договором №386 від 17.05.2024, і наявності підстав для нарахування та стягнення неустойки у судовому порядку. Зазначеним листом також витребувано відомості щодо вжитих заходів із захисту порушених інтересів держави.
Південним офісом Держаудитслужби листом від 20.05.2026 за вих.№151506-17/1927-2026 повідомлено Ізмаїльську окружну прокуратуру Одеської області, що викладені у листах факти в межах повноважень будуть враховані офісом під час планування та (або) проведення заходів державного фінансового контролю з урахуванням вимог Порядку планування заходів державного фінансового контролю органами державного фінансового контролю, затвердженого постановою КМУ від 08.08.2001 №955.
Ізмаїльською окружною прокуратурою Одеської області 14.10.2025 за №59-6951вих-25 та 13.05.2026 за вих.№3090 вих-26 було направлено запити до Управління житлово-комунального господарства Ізмаїльської міської ради Ізмаїльського району Одеської області, в якому прокурор повідомив останнього про виявлені порушення під час використання бюджетних коштів, а також витребувано відповідні документи, у тому числі щодо вжиття або намірів вжити заходи з метою стягнення неустойки за неналежне виконання зобов`язань за договором №386 від 17.05.2024.
Управління житлово-комунального господарства Ізмаїльської міської ради Ізмаїльського району Одеської області листами від 23.10.2025 №1328/03-04 та від 19.05.2026 №578/03-04 повідомлено Ізмаїльську окружну прокуратуру Одеської області, зокрема, що додаткову угоду №1 укладено на підставі норм ЦК України, з чітким дотриманням законодавства про публічні закупівлі України, згідно умов та в межах строку дії договору №386 від 17.05.2026.
При цьому, листами від 09.06.2026 року за №59-370вих-26 та за № 59-3704вих-26 Заступник керівника Ізмаїльської окружної прокуратури Одеської області, повідомив позивачів про прийняте ним рішення щодо звернення до суду, в порядку ч. 4 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру", з позовом в інтересах держави про визнання недійсною спірної додаткової угоди та стягнення неустойки в сумі 191 804,11 грн.
Отже, приймаючи до уваги вищевикладене, суд доходить висновку, що прокурором доведено наявність підстав для представництва в суді інтересів держави в особі позивачів за поданим позовом.
Щодо суті позовних вимог господарський суд зазначає наступне.
Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України, підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини.
Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.
За приписами статті 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору.
Статтею 627 Цивільного кодексу України встановлено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору, з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
За своїм змістом та правовою природою укладений між сторонами договір №386 від 17.05.2026 є договором підряду.
Причиною виникнення спору у справі стало питання щодо наявності чи відсутності правових підстав для визнання недійсними додаткової угоди №1 від 12.07.2024 до договору №386 від 17.05.2024, а також стягнення з відповідача пені за неналежне виконання умов укладеного договору про закупівлю.
Звертаючись з даним позовом у цій справі прокурор вказує, що додаткова угода №1 від 12.07.2024 до договору №386 від 17.05.2024 укладено всупереч вимог пункту 4 частини 5 статті 41 Закону України «Про публічні закупівлі» та підпункту 4 пункту 19 Постанови КМУ № 1178, оскільки відсутні підстави, визначені вказаними нормами, для внесення додатковою угодою №1 змін до договору щодо продовження строку виконання зобов'язань з експлуатаційного утримання вулиць і доріг комунальної власності (ямковий ремонт).
За змістом частин першої та другої статті 202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори).
Відповідно до статті 204 Цивільного кодексу України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин) (частина третя статті 215 Цивільного кодексу України).
У статті 203 Цивільного кодексу України встановлено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
Статтею 217 Цивільного кодексу України передбачено, що недійсність окремої частини правочину не має наслідком недійсності інших його частин і правочину в цілому, якщо можна припустити, що правочин був би вчинений і без включення до нього недійсної частини.
За загальним правилом у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися, укладаючи договір, його можна змінити чи розірвати за згодою сторін. Можливість такої зміни або розірвання може бути обмежена, коли інше передбачає договір або випливає із суті зобов`язання (абзац 1 частини першої статті 652 Цивільного кодексу України).
Припис абзацу 2 частини першої статті 652 Цивільного кодексу України встановлює критерій, за яким для зміни чи розірванні договору на підставі цієї статті обставини, якими, укладаючи його, керувалися сторони, мають змінитися настільки, що, якби останні могли це передбачити, то б узагалі не уклали договір чи уклали б його на інших умовах.
За відсутності істотної зміни обставин, зокрема за незначної їх зміни або за виникнення труднощів у виконанні договору, які сторони могли розумно передбачити, на підставі статті 652 Цивільного кодексу України договір не можна змінити ні за згодою сторін, ні за рішенням суду.
Істотна зміна обставин, якими сторони керувалися, укладаючи договір, має бути не наслідком поведінки сторін, а бути зовнішньою щодо юридичного зв`язку між ними.
Можливість внесення змін до договору відповідно до положень статті 652 Цивільного кодексу України пов`язується не лише з наявністю істотної зміни обставин, а з наявністю при цьому усіх чотирьох умов, визначених частиною другою цієї норми.
Водночас зміна обставин вважається істотною тільки тоді, коли вони змінилися настільки, що якби сторони могли це передбачити, вони не укладали б договору або уклали його на інших умовах.
Правові та економічні засади здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг визначені Законом України «Про публічні закупівлі», норми якого є спеціальними та визначають правові підстави внесення змін та доповнень до договорів, укладених за наслідком публічних закупівель, і їх потрібно застосовувати переважно щодо норм Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України, які визначають загальну процедуру внесення змін до договору (така правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 08.11.2023 у справі № 926/3421/22).
Особливості укладання договору про закупівлю та внесення змін до нього врегульовано у статті 41 Закону України «Про публічні закупівлі», яка містить загальне правило, що істотні умови договору не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі, крім випадків, зокрема, продовження строку дії договору про закупівлю та строку виконання зобов`язань щодо передачі товару, виконання робіт, надання послуг у разі виникнення документально підтверджених об`єктивних обставин, що спричинили таке продовження, у тому числі обставин непереборної сили, затримки фінансування витрат замовника, за умови, що такі зміни не призведуть до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю (пункт 4 частини 5 статті 41 Закону України «Про публічні закупівлі»).
Згідно з підпунктом 4 пункту 19 Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом, на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 №1178 (Особливості здійснення публічних закупівель), в редакції чинній на час здійснення закупівлі, істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі, крім виключного переліку випадків, зокрема продовження строку дії договору про закупівлю та/або строку виконання зобов`язань щодо передачі товару у разі виникнення документально підтверджених об`єктивних обставин, що спричинили таке продовження, у тому числі обставин непереборної сили, затримки фінансування витрат замовника, за умови, що такі зміни не призведуть до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю.
Закон України «Про публічні закупівлі» не передбачає випадків обов`язкового продовження строку дії договору на вимогу однієї зі сторін, в тому числі шляхом звернення до суду. Норма пункту 4 частини 5 статті 41 Закону «Про публічні закупівлі» не надає право одній зі сторін вимагати від іншої внесення змін до договору в судовому порядку (див. постанову Верховного Суду від 31.08.2022 у справі №910/15264/21).
Продовження строку дії договору та строку виконання зобов`язань внаслідок форс-мажорних чи інших обставин є можливим лише, якщо сторони це прямо вказали в умовах договору або уклали додаткову угоду про це за взаємною згодою сторін вже після виникнення таких обставин (така правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 31.08.2022 у справі № 910/15264/21, та від 06.06.2023 у справі № 910/21100/21(на які посилається Скаржник).
Так, положення статті 41 Закону України «Про публічні закупівлі», передбачають можливість внесення змін до договору про закупівлю (зміна істотних умов) щодо продовження строку дії договору та строку виконання зобов`язань у разі виникнення документально підтверджених об`єктивних обставин, що спричинили таке продовження, у тому числі обставин непереборної сили (див. постанови Верховного Суду від 05.09.2018 у справі № 910/21806/17, від 06.06.2023 у справі № 910/21100/21).
У постанові від 30.01.2024 у справі № 907/811/21 Верховний Суд виснував, що під час дії договору сторони можуть змінити таку істотну умову, як строк виконання зобов`язань (строк поставки товару), шляхом продовження такого строку, однак виключно лише за наявності виникнення документально підтверджених об`єктивних обставин, що спричинили таке продовження.
Суд погоджується з твердженням прокурора, що про існування військової агресії як загальновідомого факту сторонам було відомо до підписання договору.
Водночас, об`єктивні обставини, що спричинили відповідне продовження договору, мають бути документально підтверджені, при цьому, вони не обов`язково мають бути обставинами непереборної сили, засвідченими у вигляді сертифіката ТПП України.
У зв`язку з чим, суд зазначає про безпідставність звуження прокурором тлумачення, передбачених пунктом 4 частини 5 статті 41 Закону України «Про публічні закупівлі» випадків допустимого продовження строку дії договору виключно до обставин непереборної сили.
Форма документального підтвердження обставин для внесення змін до договору не визначена ані Законом України «Про публічні закупівлі», ані постановою КМУ № 1178, оскільки вона залежить (є похідною) саме від обставин, що спричинили продовження строку виконання зобов'язань, які не можуть бути відомі наперед учасникам правовідносин, що виключає можливість їх внесення в умови, зокрема, договору на етапі його підписання.
Виходячи з аналізу наведених норм, зміна істотних умов договору про закупівлю, зокрема, в частині продовження строку дії договору про закупівлю та строку виконання зобов'язань є правомірною виключно за вказаних вище умов і відбувається у разі виникнення документально підтверджених об'єктивних обставин, що спричинили таке продовження; документально підтверджених обставин непереборної сили; документально підтверджених обставин затримки фінансування витрат замовника (правовий висновок Верховного Суду викладений у постанові від 12.12.2024 у справі № 916/4679/23).
У постанові від 06.06.2023 у справі № 910/21100/21 Верховний Суд звернув увагу на те, що при дослідженні істотності зміни обставин суди мають оцінювати саме ті обставини, якими сторони керувалися під час укладення договору, та момент їх виникнення. За позицією Верховного Суду, якщо буде встановлено, що такі обставини існували вже на час укладення договору, то вони не можуть розглядатися як «істотна зміна обставин», яка надає сторонам право вимагати зміни умов договору.
Як встановлено судом, п. 2.3 договору №386 від 17.05.2024, сторони погодили термін надання послуг: з моменту підписання договору і до 15.07.2024.
Листом від 05.07.2024 за вих. №832/25 ТОВ «СМУ - 56» звернулось до Управління житлово-комунального господарства Ізмаїльської міської ради Ізмаїльського району Одеської області, в якому відповідач просив Управління продовжити термін дії договору №386 від 17.05.2024 до 30.09.2024 у зв`язку з оголошеним воєнним станом та веденням активних бойових дій на території України. Також, відповідачем зазначено, що діяльність Товариства суттєво ускладнена, і на даний час ТОВ «СМУ - 56» зіштовхнулось із проблемою логістичних зв`язків, а саме із затримкою постачання сипучих матеріалів від постачальника ТОВ «Енко Ентерпрайз».
До листа від 05.07.2024 за вих.№832/25, відповідач додав копію листа від ТОВ «Енко Ентерпрайз» від 05.07.2024, відповідно до якого останній повідомив ТОВ «СМУ - 56» про затримку постачання сипучих матеріалів, у зв`язку з воєнним станом та ведення активних бойових дій на території України та з проблемою логістичних зв`язків, а саме із перевантаженням залізничних колій у напрямку до міста Ізмаїла, з огляду на що, ТОВ «Енко Ентерпрайз» зазначив, що вагони з матеріалами будуть доставлені у пункт розвантаження лише 24-25 липня.
Вищевказані обставини свідчать, що дії відповідача щодо звернення до замовника із листом про продовження строку дії договору та строку виконання зобов`язань, були зумовлені об`єктивними обставинами та вплинули на можливість виконання відповідачем своїх зобов`язань у визначений договором строк.
Разом з тим, у заперечення на відповідь на відзив відповідач вказує, що ТОВ «СМУ-56» замовило сипучі матеріали у постійного контрагента ТОВ «Південбудмонтаж» на підставі договору купівлі-продажу товару №10/05-1 від 10.04.2023. При цьому, ТОВ «Південбудмонтаж», у свою чергу, замовило необхідні матеріали у свого контрагента - ТОВ «Енко Ентерпрайз», яке поставляло відповідні матеріали залізничним транспортом, в якості підтвердження вказаних обставин відповідачем додано до заперечень: лист від 27.08.2026 №17, договори купівлі - продажу, заявки на поставки товару, видаткові накладні, платіжні інструкції.
При цьому, суд зазначає, що вище зазначені документи відповідачем подано відповідно до ч. 3 ст.168 ГПК України на спростування доводів прокуратури, викладених у відповіді на відзив. З огляду на зазначене твердження прокурора, викладені у додаткових поясненнях (вх. №31713/26 від 17.09.2026), щодо недолучення зазначених документів до матеріалів справи на підставі ч. 8 ст.80 ГПК України є необґрунтованими.
Враховуючи викладене та зважаючи на те, що Закон України «Про публічні закупівлі» не містить визначення поняття «документально підтверджених об`єктивних обставин» та переліку документів, що їх підтверджують, суд вважає, що вищевказаний лист від 05.07.2024 за вих.№832/25, є документом, в якому зазначено об`єктивні обставини для продовження строку виконання зобов`язань.
Як встановлено судом, 12.07.2024 між Управлінням житлово-комунального господарства Ізмаїльської міської ради Ізмаїльського району Одеської області (Замовник) та ТОВ «СМУ - 56» (Виконавець) було укладено додаткову угоду № 1 до договору №386 від 17.05.2024, відповідно до якої сторони вирішили внести зміни до п.2.3 договору та викласти його в наступній редакції: « 2.3 Термін надання послуг: з моменту підписання договору і до 30.09.2024 року».
В свою чергу, порядок внесення змін до умов договору є погоджена сторонами умова договору, викладена у п.11.1 договору, а саме: сторони за взаємною згодою можуть вносити зміни до договору, шляхом укладання додаткових угод у рамках чинного законодавства України, які є невід`ємною частиною договору.
З наведеного вбачається, що питання про внесення змін до договору вирішується не лише на підставі загальних положень Цивільного кодексу України та норм Закону «Про публічні закупівлі», а й на підставі положень укладеного між сторонами договору.
Наведене узгоджується з правовою позицією викладеною у Постанові Верховного Суду від 17.02.2026 по справі №916/2550/24.
Матеріалами справи підтверджено, та не заперечується Управлінням житлово-комунального господарства Ізмаїльської міської ради Ізмаїльського району Одеської області (як стороною договору, замовником послуг), внесення спірних змін до договору відбулось за добровільною згодою позивача-1 та відповідача, за умови незмінності ціни договору, у межах строку його дії, а також за наявності обставин, які перебувають поза контролем учасників господарських відносин і останні не можуть впливати на їх виникнення, перебіг та закінчення.
Суд зауважує, що зобов`язання сторін за договором №386 від 17.05.2024 виконані ними в повному обсязі, що підтверджується наявними в матеріалах справи підписаними актами приймання виконаних будівельних робіт (виконання робіт) та платіжними інструкціями (оплата робіт), жодних претензій щодо якості, кількості, вартості послуги замовником не висувалось, а незначне перевищення строку виконання зобов`язань не призвело ні до збільшення обсягу зобов`язань (навпаки сторонами було зменшено початкову суму договору додатковою угодою №2 від 11.10.2024), ні до неналежного виконання зобов`язань, ні до будь-яких інших негативних наслідків.
Також, суд вважає нерелевантними посилання прокурора в позовній заяві на Постанову Верховного Суду від 10.10.2024 по справі №910/332/24 щодо правовідносин, що виникли між сторонами у даній справі, виходячи з наступного.
Так, у справі №910/332/24 позовні вимоги були направленні на внесення змін до договору за рішенням суду, у переглядаємій справі сторони у добровільному порядку погодили внесення змін до договору в частині строку виконання зобов`язань, у зв`язку з настанням об`єктивних обставин неможливості виконання договору у строк.
Саме в контексті спірних правовідносин про внесення змін у договір в судовому порядку, Верховний Суд вказав, що недодержання контрагентом позивача своїх обов`язків за договором поставки, не є тим випадком, наявність якого може бути підставою для внесення змін у договір про публічні закупівлі в частині продовження строків виконання робіт та дії договору або свідчити про можливість звільнення позивача від відповідальності за порушення строків виконання робіт.
Доводи прокурора про необхідність надання виключно вичерпного переліку специфічних доказів (понад загальновідомі факти та повідомлення сторін у даній справі) створюють ситуацію, за якої будь-яка додаткова угода про продовження строків може бути апріорі кваліфікована як порушення, що робить норму ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі» декларативною, оскільки встановлює недосяжний стандарт доказування для суб`єктів господарювання.
Суд зазначає, що правомірна зміна строку (продовження) виконання зобов`язання відповідає інтересам держави більше, ніж формальне розірвання договору чи нарахування штрафних санкцій постачальнику, який об`єктивно не мав змоги виконати умови через встановлені судом причини.
Крім того, суд також звертає увагу, що зміна строку виконання робіт шляхом його збільшення (менше ніж на три місяці) не призвела до будь-яких негативних наслідків для Управління житлово-комунального господарства Ізмаїльської міської ради Ізмаїльського району Одеської області, зокрема до збільшення суми робіт, яка була визначена у договорі, і, прокурором не надано належних доказів того, яким чином продовження строку договору на незначний строк порушило законні інтереси держави та/або позивача.
Дана позиція суду узгоджується із висновками Верховного Суду викладеної у постанові від 28.07.2026 у справі №916/3890/25.
Враховуючи вищевикладене, суд доходить висновку про відмову в задоволенні позову в частині визнання недійсною додаткової угоди № 1 від 12.07.2024 до договору №386 від 17.05.2024.
Щодо заявленої прокурором до стягнення з відповідача пені, за прострочення виконання взятих на себе зобов`язань за договором, суд зазначає таке.
Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.
Згідно з ч. 1 ст. 230 ГК України, в редакції станом на момент спірних правовідносин, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.
Отже, для стягнення пені необхідною умовою є порушення зобов`язання.
З огляду на те, що у задоволенні основної вимоги про визнання додаткової угоди №1 від 12.07.2024 недійсною було відмовлено, задоволенню також не підлягає похідна вимога про стягнення з відповідача 191 804,11 грн пені.
В цей же час, аналізуючи питання обсягу щодо надання оцінки кожному з аргументів доводів учасників справи та їх відображення у судовому рішенні, суд керується висновками, викладеними Європейським судом з прав людини, який у справі Серявін та інші проти України, які зводяться до того, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.
Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального Кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Згідно п. 1 ст. 86 Господарського процесуального Кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
З урахуванням викладеного, суд доходить висновку про недоведеність позовних вимог у повному обсязі, у зв`язку із чим у задоволенні позову слід відмовити.
Приймаючи до уваги відмову у задоволенні позовних вимог, судові витрати на підставі ст.129 ГПК України покладаються на Одеську обласну прокуратуру.
Керуючись ст.ст. 129, 232, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд -
ВИРІШИВ:
1. У задоволенні позову відмовити.
2. Витрати по сплаті судового збору покласти на Одеську обласну прокуратуру.
Рішення суду набирає законної сили в порядку ст.241 ГПК України та підлягає оскарженню до Південно-західного апеляційного господарського суду в порядку ст.256 ГПК України.
Повний текст складено 05 жовтня 2026 р.
Суддя Ю.І. Мостепаненко