Ухвала № 140309033 у справі № 751/448/24 від 16.09.2026

УХВАЛА

16 вересня 2026 року

м. Київ

справа № 751/448/24

провадження № 61-11716св25

Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:

судді-доповідача - Пророка В. В.

суддів: Грушицького А. І., Калараша А. А., Литвиненко І. В., Петрова Є. В.,

розглянув заяву судді Пророка Віктора Васильовича про самовідвід від участі у розгляді справи за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна, що є спільною сумісною власністю подружжя, та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про поділ майна, що є спільною сумісною власністю подружжя, за касаційною скаргою ОСОБА_2 , в інтересах якого діє адвокат Коренькова Тетяна Юріївна, на рішення Новозаводського районного суду міста Чернігова від 19 лютого 2025 року та постанову Чернігівського апеляційного суду від 07 липня 2025 року,

ВСТАНОВИВ:

У лютому 2024 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом ОСОБА_2 про поділ майна, що є спільною сумісною власністю подружжя, у якому просила:

- визнати квартиру АДРЕСА_1 , та автомобіль «Mitsubishi Pajero Sport 2.5 TD», 2011 року випуску, об`єктами спільної сумісної власності подружжя;

- у порядку поділу спільного майна подружжя визнати за ОСОБА_1 право власності на 1/2 частину квартири АДРЕСА_2 , а ОСОБА_2 виділити в особисту приватну власність автомобіль «Mitsubishi Pajero Sport 2.5 TD», 2011 року випуску;

- стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 280 495,00 грн компенсації вартості 1/2 частки у праві власності на зазначений автомобіль, а також понесені нею судові витрати.

У квітні 2024 року ОСОБА_2 звернувся до суду із зустрічним позовом до ОСОБА_1 про поділ майна подружжя, у якому просив:

- визнати квартиру АДРЕСА_2 , об`єктом спільної сумісної власності подружжя;

- у порядку поділу цього майна визнати за ним право власності на 4/5 частини зазначеної квартири, а за ОСОБА_1 - право власності на 1/5 частину квартири.

Новозаводський районний суд міста Чернігова рішенням від 19 лютого 2025 року позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна, що є спільною сумісною власністю подружжя, задовольнив.

Визнав за ОСОБА_1 право власності на 1/2 частину квартири АДРЕСА_1 .

У порядку поділу спільного сумісного майна подружжя виділив ОСОБА_2 в особисту приватну власність автомобіль «Mitsubishi Pajero Sport 2.5 TD», 2011 року випуску, ідентифікаційний номер (VIN) НОМЕР_1 .

Стягнув із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 280 495,00 грн компенсації вартості 1/2 частки у праві власності на зазначений автомобіль.

У задоволенні зустрічного позову ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про поділ майна, що є спільною сумісною власністю подружжя, відмовив.

Вирішив питання про розподіл судових витрат.

Чернігівський апеляційний суд постановою від 20 серпня 2025 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнив частково.

Рішення Новозаводського районного суду міста Чернігова від 19 лютого 2025 року в частині вирішення позовних вимог ОСОБА_1 про виділення ОСОБА_2 у порядку поділу спільного сумісного майна подружжя в особисту приватну власність автомобіля «Mitsubishi Pajero Sport 2.5 TD», 2011 року випуску, ідентифікаційний номер (VIN) НОМЕР_1 , скасував та ухвалив у цій частині нове судове рішення про відмову в задоволенні зазначених позовних вимог.

Доповнив резолютивну частину рішення суду першої інстанції положенням про визнання за ОСОБА_2 права власності на 1/2 частину квартири АДРЕСА_1 .

В іншій частині рішення Новозаводського районного суду міста Чернігова від 19 лютого 2025 року залишив без змін.

У вересні 2025 року ОСОБА_2 , в інтересах якого діє адвокат Коренькова Т. Ю., подав до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Новозаводського районного суду міста Чернігова від 19 лютого 2025 року та постанову Чернігівського апеляційного суду від 20 серпня 2025 року.

Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду Пророка В. В. (суддя-доповідач), Калараша А. А., Петрова Є. В. ухвалою від 07 листопада 2025 року відкрив касаційне провадження у цій справі та витребував її матеріали із Новозаводського районного суду міста Чернігова.

Вказана ухвала, на підставі частини третьої статті 415 ЦПК України, була оформлена суддею Петровим Є. В., оскільки Пророк В. В. , як суддя-доповідач у цій справі, не згоден з відкриттям касаційного провадження - на його переконання касаційне провадження у цій справі було відкрите помилково, про що описано в його окремій думці від 07 листопада 2025 року.

01 грудня 2025 року матеріали справи № 751/448/24 надійшли до Верховного Суду.

09 вересня 2026 року суддя Пророк В. В. заявив про самовідвід у справі, оскільки є обставини, які можуть викликати сумніви в його об`єктивності та неупередженості.

Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду ухвалою від 09 вересня 2026 року у задоволенні заяви судді Пророка В. В. про самовідвід відмовив.

Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду Пророка В. В. (суддя-доповідач), Калараша А. А., Петрова Є. В. ухвалою від 10 вересня 2026 року призначив справу до судового розгляду колегією у складі п`яти суддів у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Вказана ухвала, на підставі частини третьої статті 415 ЦПК України, була оформлена суддею Петровим Є. В., оскільки Пророк В. В. , як суддя-доповідач у цій справі, не згоден з відкриттям касаційного провадження - на його переконання касаційне провадження у цій справі було відкрите помилково та підлягало закриттю, а справа могла бути розглянута колегією суддів у складі трьох суддів, про що описано в його окремій думці від 10 вересня 2026 року.

16 вересня 2026 року суддя Пророк В. В. заявив про самовідвід у справі, оскільки є обставини, які можуть викликати сумніви в його об`єктивності та неупередженості.

Суддя Пророк В. В. зазначив, що, будучи суддею-доповідачем у цій справі, він не погоджувався з відкриттям касаційного провадження, оскільки вважав, що касаційну скаргу подано на судове рішення у справі з ціною позову, яка не перевищує двохсот п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб та, відповідно, не підлягає касаційному оскарженню. На його переконання, касаційне провадження у цій справі було відкрите помилково та підлягало закриттю.

Крім того, суддя Пророк В. В. звернув увагу на те, що раніше Верховний Суд уже задовольняв заявлені ним самовідводи у зв`язку з висловленням в окремих думках правової позиції щодо результатів касаційного перегляду, зокрема у справі № 757/7499/17 (провадження № 61-9313св20) (ухвала Верховного Суду від 20 березня 2024 року), справі № 456/253/22 (провадження № 61-6231ск24) (ухвала Верховного Суду від 12 липня 2024 року), справі № 461/6975/23 (провадження № 61-8129св24) (ухвала Верховного Суду від 06 листопада 2024 року) та справі № 2-750/11 (провадження № 61-7603св24) (ухвала Верховного Суду від 18 грудня 2024 року).

Оскільки в окремих думках від 07 листопада 2025 року та від 10 вересня 2026 року суддя Пророк В. В. фактично висловив свою правову позицію щодо результату розгляду Верховним Судом справи № 751/448/24, з метою недопущення виникнення обставин, які могли б викликати в учасників справи чи стороннього спостерігача обґрунтовані сумніви в його неупередженості, а також задля забезпечення довіри учасників справи до суду та ухвалених ним судових рішень, на підставі пункту 5 частини першої статті 36 ЦПК України він заявив самовідвід від участі у розгляді справи № 751/448/24 (провадження № 61-11716св25).

Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду, вивчивши матеріали цивільної справи та перевіривши доводи заяви судді Верховного Суду Пророка В. В., дійшов висновку, що заява не підлягає задоволенню з таких підстав.

Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до частин першої-третьої статті 36 ЦПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо: 1) він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі; 3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; 4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи; 5) є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності судді. Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 37 цього Кодексу. До складу суду не можуть входити особи, які є членами сім`ї, родичами між собою чи родичами подружжя.

Європейський суд з прав людини неодноразово зазначав, що наявність безсторонності відповідно до пункту першого статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод повинна визначатися за суб`єктивним та об`єктивним критеріями. Відповідно до суб`єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у цій справі. Відповідно до об`єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності. Стосовно суб`єктивного критерію, особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного. Стосовно об`єктивного критерію, це означає, що при вирішенні того, чи є у цій справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезсторонній, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним же є те, чи можна вважати такі побоювання об`єктивно обґрунтованими (рішення у справі «Білуха проти України», № 33949/02, від 09 листопада 2006 року).

Згідно з частиною дев`ятою статті 40 ЦПК України питання про самовідвід судді вирішується ухвалою суду, що розглядає справу, яка оформлюється окремим документом.

Зазначені суддею, який входить до складу колегії, - Пророком В. В. у заяві про самовідвід доводи не свідчать про існування обставин, які можуть викликати сумнів у його неупередженості та об`єктивності під час вирішення цієї справи.

В окремих думках, викладених суддею Верховного Суду Пророком В. В. у цій справі, він висловив свою позицію щодо процесуального питання (щодо помилкового відкриття касаційного провадження), проте не робив жодних висновків щодо вирішення спору по суті.

Інших, визначених статтями 36, 37 ЦПК України підстав для самовідводу, також не встановлено.

За таких обставин колегія суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду відмовляє судді Верховного Суду Пророку В. В., який входить до складу зазначеної колегії суддів, у задоволенні заяви про самовідвід у зв`язку з відсутністю визначених цивільним процесуальним законодавством України обставин, які виключають його участь у розгляді цієї справи.

Керуючись статтями 36, 40, 260 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви судді Пророка Віктора Васильовича про самовідвід відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Ухвала відповідно до частини третьої статті 415 ЦПК України оформлена суддею Петровим Є. В.

Суддя-доповідач В. В. Пророк

Судді: А. І. Грушицький

А. А. Калараш

І. В. Литвиненко

Є. В. Петров