УХВАЛА
27 серпня 2026 року
м. Київ
справа № 608/2765/25
провадження № 61-7506ск26
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: Ігнатенка В. М. (суддя-доповідач), Ситнік О. М.,
Фаловської І. М.,
розглянувши касаційну скаргу Гусятинської селищної ради Чортківського району Тернопільської області на рішення Чортківського районного суду Тернопільської області від 23 січня 2026 року та постанову Тернопільського апеляційного суду від 14 травня 2026 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Гусятинської селищної ради Чортківського району Тернопільської області про визнання права постійного користування спадковим майном,
ВСТАНОВИВ:
В листопаді 2025 року ОСОБА_1 звернулась до суду із позовом до до Гусятинської селищної ради Чортківського району Тернопільської області про визнання права постійного користування спадковим майном.
Рішенням Чортківського районного суду Тернопільської області
від 23 січня 2026 року, яке залишено без змін постановою Тернопільського апеляційного суду від 14 травня 2026 року, позов задоволено.
Визнано за ОСОБА_1 право постійного користування земельною ділянкою площею 1,5000 га, кадастровий номер [номер приховано]:02:001:2572, цільове призначення: для ведення фермерського господарства, що розташована на території Коцюбинчицької сільської ради Чортківського району Тернопільської області в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .
03 червня 2026 року представник Гусятинської селищної ради Чортківського району Тернопільської області - Карпо С. О. через підсистему «Електронний Суд» направив до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Чортківського районного суду Тернопільської області від 23 січня 2026 року та постанову Тернопільського апеляційного суду від 14 травня 2026 року.
Ухвалою Верховного від 18 червня 2026 року касаційну скаргу залишено без руху та запропоновано представнику заявника зазначити норму права, єдину практику застосування якої необхідно сформувати, обставини справи, до яких ця норма повинна застосовуватись, який висновок виклав апеляційний суд з цього питання та обґрунтувати, в чому полягає незгода з ним.
02 липня 2026 року представник Гусятинської селищної ради Чортківського району Тернопільської області - Карпо С. О. через підсистему «Електронний Суд» направив до Верховного Суду заяву про виконання ухвали суду, у якій зазначив підстави касаційного оскарження, передбачені пунктом 1 частини другої статті 389 ЦПК України, зазначивши, що суди попередніх інстанцій неправильно застосували статті 1218, 1219 ЦК України, врахувавши висновок Верховного Суду, викладений у постанові від 23 червня 2020 року у справі №179/1043/16-ц до правовідносин, які істотно відрізняються від тих, що були предметом розгляду Великої Палати Верховного Суду, та пунктом 3 частини другої статті 389 ЦПК України, зазначивши, що відсутній висновок Верховного Суду щодо застосування статті 92 Земельного кодексу України у взаємозв`язку зі статтями 1216, 1218 та 1219 Цивільного кодексу України у правовідносинах щодо повторного спадкування права постійного користування земельною ділянкою.
Ухвалою Верховного Суду від 04 серпня 2026 року представнику заявника було продовжено строк для усунення недоліків, а саме для уточнення обраної підстави касаційного оскарження та приведення доводів касаційної скарги у відповідність до вимог статті 389 ЦПК України
14 серпня 2026 року представник Гусятинської селищної ради Чортківського району Тернопільської області - Карпо С. О. через підсистему «Електронний Суд» направив до Верховного Суду заяву про виконання ухвали суду, у якій зазначив підставу касаційного оскарження, передбачену пунктом 3 частини другої статті 389 ЦПК України.
У касаційній скарзі заявник просить суд касаційної інстанції скасувати оскаржувані судові рішення та ухвалити нове, яким позов задовольнити.
У частині першій статті 394 ЦПК України передбачено, що одержавши касаційну скаргу, оформлену відповідно до вимог статті 392 цього Кодексу, колегія суддів у складі трьох суддів вирішує питання про відкриття касаційного провадження (про відмову у відкритті касаційного провадження).
Відповідно до пункту 5 частини другої статті 392 ЦПК України у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга, з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 389 цього Кодексу підстави (підстав).
Згідно із частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
В ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження та строк для подання учасниками справи відзиву на касаційну скаргу (частина восьма
статті 394 ЦПК України).
Підставою касаційного оскарження судових рішень представник заявника зазначає пункт 3 частини другої статті 389 ЦПК України та вважає, що відсутній висновок Верховного Суду, чи допускають положення статті 92 Земельного кодексу України у взаємозв`язку зі статтями 1216, 1218 та 1219 Цивільного кодексу України повторне набуття фізичною особою права постійного користування земельною ділянкою у порядку спадкування після того, як це право вже один раз перейшло у порядку спадкування до іншої фізичної особи після набрання чинності Земельним кодексом України 2001 року, якщо чинне земельне законодавство не передбачає можливості набуття фізичними особами права постійного користування земельними ділянками. Вирішення цього питання має значення для однакового застосування норм земельного та спадкового законодавства у подібних правовідносинах.
Касаційна скарга подана у визначений законом строк та оформлена відповідно до вимог статті 392 ЦПК України, зокрема містить підставу касаційного оскарження, передбачену пунктом 3 частини другої
статті 389 ЦПК України.
З огляду на викладене, касаційний суд дійшов висновку про відкриття касаційного провадження та витребування матеріалів справи.
Керуючись статтями 260, 389, 392, 394, ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду,
ПОСТАНОВИВ:
Відкрити касаційне провадження за касаційною скаргою Гусятинської селищної ради Чортківського району Тернопільської області на рішення Чортківського районного суду Тернопільської області від 23 січня 2026 року та постанову Тернопільського апеляційного суду від 14 травня 2026 року.
Витребувати із Чортківського районного суду Тернопільської області цивільну справу № 608/2765/25 за позовом ОСОБА_1 до Гусятинської селищної ради Чортківського району Тернопільської області про визнання права постійного користування спадковим майном.
Роз`яснити учасникам справи право подати відзив на касаційну скаргу, який за формою і змістом має відповідати вимогам статті 395 ЦПК України, у строк, що не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді: В. М. Ігнатенко
О. М. Ситнік
І. М. Фаловська