Справа № 490/4613/25
н/п2-ві/490/10/26
Центральний районний суд м. Миколаєва
__________________________________________________________________________
УХВАЛА
05 жовтня 2025 року м. Миколаїв
Центральний районний суд м. Миколаєва у складі головуючого судді Гуденко О.А., розглянувши заяву представника відповідачки ОСОБА_1 - адвоката Курчина С.А. про відвід судді Центрального районного суду міста Миколаєва Саламатіна О.В. від розгляду цивільної справи №490/4613/25 за позовною заявою ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про поділ спільного майна та зустрічним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя, -
ВСТАНОВИВ:
В провадженні судді Центрального районного суду м. Миколаєва Саламатіна О.В. перебуває вказан цивільна справа №490/4613/25 .
Підготовче судове засідання по справі було призначено на 05.10.2026 року , проте в зв`язку з перебуванням судді Саламатіна О.В. з 02.10.2026 року по 09.10.2026 року на лікарняному - судове засідання не відбулося.
02.10.2026 року до суду через систему Електронний Суд надійшла заява представника відповідачки ОСОБА_1 - адвоката Курчин С.А. про відвід головуючому судді Саламатіну О.В.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 05.10.2026 року визначено головуючого суддю з розгляду заяви - суддю Гуденко О.А. та справу разом з заявою було передано судді.
Відповідно ч. 2 ст.40 ЦПК України, якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 33 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.
Відповідно положень ч. 7-8 ст.40 ЦПК України, питання про відвід вирішується невідкладно. Вирішення питання про відвід суддею, який не входить до складу суду, здійснюється протягом двох робочих днів, але не пізніше призначеного засідання по справі. У разі розгляду заяви про відвід суддею іншого суду - не пізніше десяти днів з дня надходження заяви про відвід. Відвід, який надійшов поза межами судового засідання, розглядається судом у порядку письмового провадження.
Суд вирішує питання про відвід судді без повідомлення учасників справи. За ініціативою суду питання про відвід судді може вирішуватися у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неявка учасників справи у судове засідання, в якому вирішується питання про відвід судді, не перешкоджає розгляду судом питання про відвід судді.
В обгрунтування заяви про відвід зазначив, що заявлений відвід обумовлений сукупністю процесуальних дій та рішень, які у своїй взаємозв`язаності створюють для відповідача обґрунтований сумнів щодо дотримання принципів рівності учасників справи, змагальності та забезпечення сторонам рівних процесуальних можливостей. Ухвалою Центрального районного суду м. Миколаєва від 24.06.2025 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , про поділ спільного майна. При цьому судовий збір було сплачено лише через три дні після постановлення ухвали про прийняття позовної заяви до розгляду,а саме 27.06.2025 року, тобто фактично після того, як суд вже здійснив процесуальну дію щодо відкриття провадження. Зазначена обставина має істотне значення для оцінки дотримання процесуальної рівності сторін.
В подальшому, 14.09.2025 року було подано заяву про забезпечення позову - однак у задоволенні відповідної заяви фактично було відмовлено з мотивів несплати судового збору. Таким чином, виникла ситуація, за якої до процесуальних документів сторін застосовано різний підхід: позовна заява була прийнята судом до розгляду за відсутності на момент її прийняття документа про сплату судового збору, причому відповідний платіж було здійснено лише через три дні після постановлення ухвали; водночас заява про забезпечення позову була поставлена судом у залежність від сплати судового збору, а її процесуальний розгляд фактично унеможливлено саме з огляду на питання сплати збору.
Саме така відмінність у процесуальному підході до реалізації сторонами своїх процесуальних прав є обставиною, яка об`єктивно може породжувати у відповідача сумнів щодо забезпечення рівності процесуальних можливостей сторін. Зазначені дії самі по собі свідчать про особисту зацікавленість судді у результаті справи.
Окремо звертають увагу на обставини розгляду заяви позивача про збільшення позовних вимог. У судовому засіданні 29.09.2026 року стороні відповідача не було фактично надано належної можливості поставити питання та висловити свої заперечення щодо поданої позивачем заяви про збільшення позовних вимог, з`ясувати її зміст, обсяг та правові наслідки для відповідача. Адже реалізація позивачем диспозитивного права на зміну або збільшення позовних вимог не може нівелювати процесуальні права іншої сторони, зокрема право знати про зміст змінених вимог, надати свої пояснення, заперечення та докази. Отже, прийняття заяви про збільшення позовних вимог без забезпечення відповідачу реальної можливості висловити свою позицію щодо її змісту та правових наслідків фактично створює ситуацію, коли одна сторона отримує можливість розширити межі судового розгляду, тоді як інша сторона позбавляється належної можливості своєчасно та повноцінно реалізувати право на захист.
Як зазначає заявник, в даному випадку йдеться не про одну процесуальну дію, а про сукупність обставин, а саме: 1. прийняття позовної заяви до розгляду за відсутності на момент її прийняття підтвердження сплати судового збору; 2. сплату позивачем судового збору лише через два дні після постановлення ухвали про прийняття позовної заяви; 3. одночасне застосування до заяви відповідача про забезпечення позову іншого процесуального підходу - з посиланням на несплату судового збору; 4. ненадання стороні відповідача належної можливості поставити питання, висловити заперечення та реалізувати право на захист щодо заяви позивача про збільшення позовних вимог; 5. фактичне розширення предмета судового розгляду за відсутності належної можливості відповідача підготувати та висловити свою позицію щодо нових вимог.
Зазначені обставини формують у сторони відповідача об`єктивно обґрунтований сумнів у неупередженості та об`єктивності суду при забезпеченні рівних процесуальних можливостей сторін. Право на справедливий суд передбачає не лише фактичну неупередженість судді, але й необхідність того, щоб судовий процес був організований таким чином, аби у сторін та стороннього спостерігача не виникало обґрунтованих сумнівів у дотриманні принципу рівності сторін. Європейський суд з прав людини при оцінці безсторонності суду застосовує як суб`єктивний, так і об`єктивний критерії, причому за об`єктивним критерієм має з`ясовуватися, чи існують факти, які можуть породити обґрунтовані сумніви щодо безсторонності суду.
На думку представника відповідача за зустрічним позовом наведена сукупність обставин є достатньою для виникнення саме об`єктивного сумніву у неупередженості, який відповідно до пункту 5 частини першої статті 36 ЦПК України є самостійною підставою для відводу.
Вирішуючи заявлений відвід суд зазначає таке.
Частиною першою статті 36 ЦПК України визначено, що суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо: 1) він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі; 3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; 4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи; 5) є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності судді.
Відповідно до частини другої статті 36 ЦПК України суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 37 цього Кодексу.
Визначаючись щодо наявності підстав для відводу, судом враховується, що згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини наявність безсторонності має визначатись, для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції, за допомогою суб`єктивного та об`єктивного критеріїв.
Відповідно до суб`єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто те, чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у конкретній справі.
Згідно з об`єктивним критерієм визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад умови, за яких були б неможливі будь-які сумніви в його безсторонності. У кожній окремій справі слід вирішувати чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, які свідчать про відсутність безсторонності суду.
Відповідно ч. 4 ст. 36 ЦПК України, незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.
В даному випадку судом не встановлено сукупності суб`єктивних та об`єктивних критеріїв, які б свідчили про упередженість та відсутність безсторонності судді Центрального районного суду м. Миколаєва Саламатіна О.В. при розгляді справи №490/4613/25 за позовною заявою ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про поділ спільного майна та за зустрічним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя- адже доводи заяви зводяться виключно до незгоди сторони з процесуальними рішеннями судді Саламатіна О.В.
Крім того, суд окремо звертає увагу, що заявлений 02.10.2026 року відвід судді стосується його процесуальних дій за період червня -вересня 2025 року
Разом з тим, відповідно ч. 3 ст. 39 ЦПК України, відвід повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження. Самовідвід може бути заявлений не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.
Після спливу вказаного строку заявляти відвід (самовідвід) дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів із дня, коли заявник дізнався про таку підставу.
Про жодні такі "виняткові обставини" заявник адвокат Курчин С.ПА, не заявляє та взагалі не орбгрунтовує подання такої заяви майже через рік після наведених ним обставин.
Європейським судом з прав людини в рішенні у справі «Хаушильд проти Данії» зазначається, що ЄСПЛ потрібні докази фактичної наявності упередженості судді для відсторонення його від справи. Причому суддя вважається безстороннім, якщо тільки не з`являються докази протилежного. Таким чином, існує презумпція неупередженості судді, а якщо з`являються сумніви щодо цього, то для його відводу в ході об`єктивної перевірки має бути встановлена наявність певної особистої заінтересованості судді, певних його прихильностей, уподобань стосовно однієї зі сторін у справі. При цьому враховується думка сторін, однак вирішальними є результати об`єктивної перевірки (рішення у справах «Фей проти Австрії» (Fey v. Austria), рішення від 24.02.1993, серія A, № 255, с. 12, п. 27, 28 і 30, та «Веттштайн проти Швейцарії» (Wettstein v. Switzerland), заява № 33958/96, п. 42, ЄСПЛ 2000-XII). У кожній окремій справі потрібно визначити, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчать про те, що суд не є безстороннім (рішення у справі «Пуллар проти Сполученого Королівства» (Pullar v. Theunited kingdom), рішення від 10.06.1996, Reports 1996-III, с. 794, п. 38).
Судом не встановлено підстав та умов, що унеможливлюють участь судді Центрального районного суду м. Миколаєва Саламатіна О.В. у розгляді справи №490/4613/25.
Враховуючи икладене, суд дійшов висновку про необґрунтованість заяви представника відповідачки ОСОБА_1 - адвоката Курчина С.А. про відвід судді Центрального районного суду міста Миколаєва Саламатіна О.В. від розгляду цивільної справи №490/4613/25 - та про необхідність відмови у її задоволенні за безпідставністю.
Відповідно до частини одинадцятої статті 40 ЦПК України за результатами вирішення заяви про відвід суд постановляє ухвалу.
Керуючись статтями 33, 36, 37, 40, 260, 261 ЦПК України, суд,
ПОСТАНОВИВ:
Заяву представника відповідачки ОСОБА_1 - адвоката Курчина С.А. про відвід судді Центрального районного суду міста Миколаєва Саламатіна О.В. від розгляду цивільної справи №490/4613/25 за позовною заявою ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про поділ спільного майна подружжя та за зустрічною позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя - залишити без задоволення.
Ухвала набирає законної сили з моменту її складення та окремо від рішення суду оскарженню не підлягає. Заперечення на ухвалу може бути включене до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя О.А. Гуденко