СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА
пр. № 2-р/759/19/26
ун. № 759/24676/25
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
02 жовтня 2026 року м. Київ
Суддя Святошинського районного суду міста Києва Кравченко Ю.В., розглянувши заяву ОСОБА_1 про роз`яснення рішення Святошинського районного суду міста Києва від 21 квітня 2026 року в справі за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа: Святошинський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Києві Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про встановлення факту батьківства,
ВСТАНОВИВ:
27 серпня 2026 року до суду надійшла заява ОСОБА_1 , подана адвокатом Коновалом П.В., про роз`яснення рішення Святошинського районного суду міста Києва від 21 квітня 2026 року в справі за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа: Святошинський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Києві Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про встановлення факту батьківства.
Протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 22.09.2026 головуючим суддею визначено Кравченка Юрія Вікторовича. Справа передана судді 23.09.2026.
Дослідивши матеріали заяви та додатки до неї, суддя дійшов таких висновків.
Згідно із ч. 1 ст. 182 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) при розгляді справи судом учасники справи викладають свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення, міркування щодо процесуальних питань у заявах та клопотаннях, а також запереченнях проти заяв і клопотань.
Процесуальний порядок роз`яснення судового рішення регулюється положеннями статті 271 ЦПК України.
Згідно з частиною першою статті 271 ЦПК України за заявою учасників справи, державного виконавця, приватного виконавця суд роз`яснює судове рішення, яке набрало законної сили, не змінюючи змісту судового рішення.
Про роз`яснення або відмову у роз`ясненні судового рішення суд постановляє ухвалу, яку може бути оскаржено (частина четверта зазначеної статті).
Частиною другою статті 271 ЦПК України передбачено, що подання заяви про роз`яснення судового рішення допускається, якщо судове рішення ще не виконане або не закінчився строк, протягом якого рішення може бути пред`явлене до примусового виконання.
У заяві ОСОБА_1 просила роз`яснити рішення Святошинського районного суду міста Києва від 21 квітня 2026 року, вказавши які дії слід зробити для зміни актового запису про народження ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Водночас у заяві ОСОБА_1 вказує, що 19 червня 2026 року звернулася із заявою про роз`яснення того самого рішення суду у той же самий спосіб, проте станом на день подання заяви (27 серпня 2026 року) рішення за заявою від 19.06.2026 ще не ухвалене.
04 вересня 2026 року суд постановив ухвалу, якою у задоволенні заяви ОСОБА_1 про роз`яснення рішення Святошинського районного суду міста Києва від 21 квітня 2026 року відмовив. Ухвала набрала законної сили 04.09.2026 і в апеляційному порядку не переглядалася.
Чинний процесуальний закон не врегульовує ситуації, коли особа звертається із заявою про роз`яснення рішення суду за умови попереднього звернення з тотожною заявою, судове рішення по якій вже ухвалене.
Водночас відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 186 ЦПК України, суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо є таке, що набрало законної сили, рішення чи ухвала суду про закриття провадження у справі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, або є судовий наказ, що набрав законної сили, за тими самими вимогами.
Згідно з ч. 9 ст. 10 ЦПК України якщо спірні відносини не врегульовані законом, суд застосовує закон, що регулює подібні за змістом відносини (аналогія закону), а за відсутності такого - суд виходить із загальних засад законодавства (аналогія права).
Необхідність інституту аналогії (аналогії закону та аналогії права) випливає з того, що закон призначений для його застосування в невизначеному майбутньому, але законодавець, встановлюючи регулювання, не може охопити всі життєві ситуації, які можуть виникнути. Крім того, життя перебуває у постійному русі, змінюється і розвивається, внаслідок чого виникають нові життєві ситуації, які законодавець не міг передбачити під час ухвалення закону. Суд застосовує аналогію закону і аналогію права тоді, коли на переконання суду певні відносини мають бути врегульовані, але законодавство такого регулювання не містить, внаслідок чого наявна прогалина в законодавчому регулюванні.
Зазначені висновки стосуються як матеріального, так і процесуального права. Саме застосування аналогії у процесуальному праві в певних випадках дає змогу ухвалити справедливе рішення.
Отже, відсутність у процесуальних кодексах положень про процесуальну аналогію не є перешкодою для застосування такої аналогії.
Зазначений правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду у справі № 2-591/11 від 08.06.2022.
З огляду на те, що процесуальний закон не визначає наслідків подання заяви про роз`яснення рішення суду за умови попереднього звернення з тотожною заявою, судове рішення по якій вже ухвалене, суд за аналогією закону застосовує п. 2 ч. 1 ст. 186 ЦПК України та відмовляє у відкритті провадження у справі.
На підставі викладеного, керуючись ст. 2, 10, 182, 183, 186, 258-261, 353-355 ЦПК України, суддя
УХВАЛИВ:
Відмовити у відкритті провадження у справі за заявою ОСОБА_1 про роз`яснення рішення Святошинського районного суду міста Києва від 21 квітня 2026 року в справі за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа: Святошинський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Києві Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про встановлення факту батьківства.
Копію ухвали направити заявниці.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана до Київського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Суддя Ю.В. Кравченко