Справа № 522/1121/16-ц
Провадження № 6/522/1391/26
У Х В А Л А
05 жовтня 2026 року м. Одеса
Приморський районний суд м. Одеси
в складі: судді Бондар В.Я.,
за участі секретаря судового засідання Костинюк В.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Одесі цивільну справу за заявою акціонерного товариства «Укрсиббанк» про заміну сторони виконавчого провадження у справі за позовом Акціонерного товариства «Укрсиббанк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості,
ВСТАНОВИВ:
АТ «Укрсиббанк» в особі представника Горика В.М. звернулось 07.09.2026 до суду із заявою про заміну боржника у виконавчому провадженні, а саме ОСОБА_1 на її правонаступника територіальну громаду міста Одеси в особі представника Одеської міської ради в межах ринкової вартості майна, яке є відумерлою спадщиною, що становить 17 662,56 доларів США.
Заява мотивована тим, що боржник ОСОБА_1 померла у серпні 2021 року, на момент її смерті рішення Приморського районного суду м.Одеси від 12.09.2017 залишається не виконаним. За життя ОСОБА_1 приватним виконавцем Парфьоновим Г.В. з боржника стягнуто 5 946,58 грн. Суворовським районним судом м.Одеси 09.07.2024 прийнято рішення по справі №523/10352/23 визнано відумерлою спадщину ОСОБА_1 та передано у власність територіальної громади міста Одеси квартиру АДРЕСА_1 . Тому, територіальна громада міста Одеси є правонаступником померлої ОСОБА_1 . Відповідно до висновку суб`єкта оціночної діяльності ТОВ «Компанія «Парус» від 23.07.2026 ринкова вартість квартири (відумерла спадщина) становить 788 944 гривень, тобто 17 662,56 доларів США, в такому розмірі має відповідати Одеська міська рада, адже заборгованість ОСОБА_1 за рішенням суду в загальному становила 30 818,53 долари США.
З урахуванням перебування головуючого у відпустці у період з 14.09.2026 по 25.09.2026, заява призначена до розгляду у судовому засіданні 28.09.2026.
До суду 28.09.2026 надійшли заперечення представника Одеської міської ради - Срібної А.І. на заяву про заміну сторони виконавчого провадження, які мотивовані тим, що неможливо замінити боржника у виконавчому провадженні щодо часткового стягнення заборгованості за сумою іншою, ніж визначена у виконавчому листі. Рішення про стягнення коштів з місцевих бюджетів виконуються органами, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів, тоді як виконавче провадження здійснює приватний виконавець. Тому заміна боржника є неможливою. Визнання спадщини відумерлою слід вважати особливою, відмінною від спадкування підставою набуття права власності територіальною громадою, а тому Одеська міська рада не є правонаступником боржника.
У судовому засіданні 28.09.2026 представник заявника ОСОБА_3 просив задовольнити заяву. Представник Одеської міської ради - Срібна А.І. просила відмовити у задоволенні заяви, зазначивши, що наведена заявником практика є не релевантною цим правовідносинам. Суд, оголосив перерву для постановлення ухвали до 05.10.2026 об 11:45 год.
Згідно ч.4 ст.259 ЦПК України для постановлення ухвал, що оформлюються окремим документом, суд оголошує перерву.
Інші учасники справи у судове засідання не з`явилися, про день, час та місце розгляду справи повідомлені у встановленому законом порядку.
Відповідно до ч. 2 ст. 378 ЦПК України суд у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з повідомленням сторін та заінтересованих осіб. Неявка сторін та інших осіб не є перешкодою для вирішення питання про заміну сторони виконавчого провадження.
Суд, дослідивши матеріали справи, заяву, вважає її такою, що підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 442 ЦПК України, у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником. Заяву про заміну сторони її правонаступником може подати сторона (заінтересована особа), державний або приватний виконавець.
Крім того, відповідно до ч.5 ст.442 ЦПК України, положення цієї статті застосовуються також у випадку необхідності заміни боржника або стягувача у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження.
Судом встановлено, що рішенням Приморського районного суду м.Одеси від 12 вересня 2017 року стягнуто з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» заборгованість за договором про надання споживчого кредиту №11101418000 від 21.12.2006 у розмірі 30 818,53 долари США та 22 881,75 грн, а також у відшкодування судового збору 10 336,54 грн. В іншій частині позову відмовлено (т.1 а.с.201-203).
Постановою Апеляційного суду Одеської області від 06.03.2018 вищевказане рішення залишено без змін (т.2 а.с.49-53).
Постановою Верховного Суду від 11.04.2019 залишено без змін рішення Приморського районного суду м.Одеси від 12.09.2017 та постанову апеляційного суду Одеської області від 06.03.2018 в частині позовних вимог ПАТ «Укрсиббанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором (т.2 а.с.205-208).
Ухвалою Приморського районного суду м.Одеси від 14.11.2019 виправлено описку, допущену у рішенні від 12.09.2017 вказавши правильно дату народження ОСОБА_1 як « ІНФОРМАЦІЯ_1 » (т.2 а.с.223).
З урахуванням ухвали про виправлення описки, 27.01.2020 Приморським районним судом м.Одеси видано виконавчий лист у цій справі (т.2 а.с.225).
18 лютого 2020 року приватним виконавцем виконавчого округу Одеської області Парфьоновим Георгієм Володимировичем відкрите виконавче провадження №61312118 щодо стягнення з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства "УкрСиббанк" заборгованість у розмірі 30 818 доларів США 53 центи та 22 881 грн 75 коп., а також у відшкодування судового збору 10 336 грн 54 коп.
Виконавче провадження залишається відкритим станом на час розгляду справи.
Суворовським районним судом м.Одеси 09 липня 2024 року у справі №523/10352/23 прийнято рішення, яким визнано відумерлою спадщину, яка відкрилася після смерті ОСОБА_1 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 , та включає належні їй за життя на праві приватної власності: квартиру АДРЕСА_1 , загальною площею 41,6 кв.м., житловою площею 28,4 кв.м., реєстраційний номер майна: 6786175, та передано її у комунальну власність територіальної громади м.Одеси в особі Одеської міської ради.
Рішення Суворовського районного суду м.Одеси набрало законної сили 27.08.2024.
Відповідно до ч. 1 ст. 510 ЦК України, сторонами у зобов`язанні є боржник і кредитор.
Процесуальне правонаступництво в розумінні ст. 512 ЦПК України допускається на будь-якій стадії судового провадження, включаючи й стадію виконання судового рішення.
Статтями 1281, 1282 ЦК України визначено спеціальний порядок задоволення вимог кредитора спадкодавця до його спадкоємців, які прийняли спадщину. Указаний порядок передбачає необхідність з`ясування вартості спадкового майна та визначення меж зобов`язань.
Стягувачем надано суду висновок про вартість майна виконаний оцінювачем ТОВ «Компанія «Парус» 29.07.2026, згідно якого ринкова вартість двокiмнатної квартири за адресою: АДРЕСА_2 становить 788 944 грн. Курс НБУ на дату оцiнки 44,6676 грн за 1 y.о.
Згідно ст.ст. 1218, 1219 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті. Не входять до складу спадщини права та обов`язки, що нерозривно пов`язані з особою спадкодавця, зокрема, права на аліменти, пенсію, допомогу або інші виплати, встановлені законом.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 03 листопада 2020 року при розгляді справи №916/617/17 вказала, що звернення кредитора безпосередньо до суду, зокрема із заявами про процесуальне правонаступництво та (або) про заміну сторони виконавчого провадження, слід розглядати як пред`явлення кредитором вимог до спадкоємця боржника в порядку статті 1281 ЦК України.
Згідно ч.3 ст.1277 ЦК України спадщина, визнана судом відумерлою, переходить у власність територіальної громади за місцезнаходженням нерухомого майна, а за відсутності нерухомого майна - місцезнаходженням основної частини рухомого майна.
Територіальна громада, яка стала власником відумерлого майна, зобов`язана задовольнити вимоги кредиторів спадкодавця, що заявлені відповідно до статті 1231 цього Кодексу. Якщо власниками відумерлого майна стали декілька територіальних громад, вимоги кредиторів спадкодавця задовольняються територіальними громадами пропорційно до вартості відумерлого майна, набутого у власність кожною з них (частина четверта статті 1277 ЦК України).
Спадкоємці зобов`язані повідомити кредитора спадкодавця про відкриття спадщини, якщо їм відомо про його борги, та/або якщо вони спадкують майно, обтяжене правами третіх осіб. Кредиторові спадкодавця належить пред`явити свої вимоги до спадкоємця, який прийняв спадщину, не пізніше шести місяців з дня одержання спадкоємцем свідоцтва про право на спадщину на все або частину спадкового майна незалежно від настання строку вимоги. Якщо кредитор спадкодавця не знав і не міг знати про прийняття спадщини або про одержання спадкоємцем свідоцтва про право на спадщину, він має право пред`явити свої вимоги до спадкоємця, який прийняв спадщину, протягом шести місяців з дня, коли він дізнався про прийняття спадщини або про одержання спадкоємцем свідоцтва про право на спадщину. Кредитор спадкодавця, який не пред`явив вимоги до спадкоємців, що прийняли спадщину, у строки, встановлені частинами другою і третьою цієї статті, позбавляється права вимоги (стаття 1281 ЦК України).
Спадкоємці зобов`язані задовольнити вимоги кредитора повністю, але в межах вартості майна, одержаного у спадщину. Кожен із спадкоємців зобов`язаний задовольнити вимоги кредитора особисто, у розмірі, який відповідає його частці у спадщині (частина перша статті 1282 ЦК України).
До спадкоємця переходить обов`язок відшкодувати майнову шкоду (збитки), яка була завдана спадкодавцем. До спадкоємця переходить обов`язок відшкодування моральної шкоди, завданої спадкодавцем, яке було присуджено судом зі спадкодавця за його життя. До спадкоємця переходить обов`язок сплатити неустойку (штраф, пеню), яка була присуджена судом кредиторові із спадкодавця за життя спадкодавця. Майнова та моральна шкода, яка була завдана спадкодавцем, відшкодовується спадкоємцями у межах вартості рухомого чи нерухомого майна, яке було одержане ними у спадщину. За позовом спадкоємця суд може зменшити розмір неустойки (штрафу, пені), розмір відшкодування майнової шкоди (збитків) та моральної шкоди, якщо вони є непомірно великими порівняно з вартістю рухомого чи нерухомого майна, яке було одержане ним у спадщину (стаття 1231 ЦК України).
Верховний Суд в ухвалі від 31.03.2025 при розгляді справи № 539/362/23 зауважив, що законодавець не кваліфікує набуття територіальною громадою права на відумерлу спадщину як спадкування, а територіальну громаду, в цьому випадку, як спадкоємця; спадкоємці мають право на спадкування, натомість територіальній громаді належить публічний обов`язок. Тобто, територіальна громада має виконати публічний обов`язок, а не здійснити цивільне право чи інтерес, які в неї відсутні; публічний обов`язок територіальної громади виникає за наявності сукупності юридичних фактів (у разі відсутності спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття; сплив одного року з часу відкриття спадщини);по своїй суті набуття територіальною громадою права на відумерлу спадщину є специфічним різновидом правонаступництва, адже воно зумовлює не тільки набуття прав («актив»), але й обов`язків («пасив»). При визначенні складу пасиву і виду обов`язків, що включаються до нього основним критерієм має слугувати те, чи не є такі обов`язки особистими і не припинилися внаслідок смерті особи. До майнових обов`язків, що включаються до пасиву, відносяться як ті, які мають договірну сутність (зокрема, сплатити певну грошову суму, виконати роботу, надати послуги, передати річ), так і недоговірну (наприклад, сплата винагороди по публічній обіцянці);при виконанні обов`язків територіальною громадою законодавець встановив межу їх виконання. Такою межею виступає вартість майна набутого територіальною громадою як відумерлої спадщини. Це і не дивно, адже такі обов`язки є боргамиособи, яка померла, і виникли внаслідок його діяльності, завдяки чому мають відшкодовуватися саме з його майна, що набувається територіальною громадою як відумерла спадщина. Порядком виконання обов`язків територіальною громадою встановлений в статтях 1281 та 1282 ЦК;законодавець на рівні книги 6 «Спадкове право» ЦК України не передбачає жодних переваг чи пріоритетів для кредиторів у тому разі, якщо обов`язки спадкодавця виконують його спадкоємці порівняно із кредиторами, якщо права на відумерлу спадщину набула територіальна громада. Висновок про те, що при відумерлості спадщини набувається лише право на майно, без обов`язків з очевидністю суперечить здоровому глузду та ставить в різне становище кредиторів, чого законодавець не мав на меті.
По своїй суті процесуальне правонаступництво - це заміна сторони або третьої особи іншою особою (правонаступником) у зв`язку з вибуттям із процесу відповідного суб`єкта, за якої до правонаступника переходять усі процесуальні права та обов`язки правопопередника і він продовжує в цивільному судочинстві участь останнього. Підставами процесуального правонаступництва можуть бути лише юридичні факти, які виникли під час судового провадження у справі, а не до його початку. Процесуальне правонаступництво тісно пов`язане з матеріальним правонаступництвом, оскільки воно може мати місце в тих випадках, коли права та/або обов`язки одного із суб`єктів спірного матеріального правовідношення внаслідок тих чи інших юридичних фактів переходять до правонаступника. При цьому незалежно від підстав матеріального правонаступництва процесуальне правонаступництво допускається лише після заміни сторони в матеріальних правовідносинах. У частині першій статті 514 ЦК України регулюються відносини між первісним кредитором і новим кредитором, та визначається який саме обсяг прав та на яких умовах переходить до нового кредитора. Тобто частина перша статті 514 ЦК України присвячена саме матеріальному правонаступництву, а не процесуальному (див. постанову Верховного Суду в складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від08 вересня 2021 року в справі № 1522/12471/12 (провадження № 61-6708св21)).
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (частина перша статті 81 ЦПК України).
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (частини перша-третя статті 89 ЦПК України).
Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
У постанові Верховного Суду від 31 травня 2023 року, справа № 335/12292/19, провадження № 61-10042св21 наведено наступний правовий висновок. Незважаючи на те, що набуття суб`єктивного права у територіального громади на відумерлу спадщину пов`язується з відповідним висновком суду про відумерлість такої спадщини, для територіальної громади такою самою мірою діятиме принцип, що відумерла спадщина належить територіальній громаді з моменту відкриття спадщини; Верховний Суд визначив, що потрібно враховувати, що територіальна громада не є спадкоємцем за законом чи за заповітом, проте територіальна громада є учасником спадкових відносин щодо визначення юридичної долі відумерлої спадщини, яку складають як права, так і обов`язки, що належали спадкодавцю.
Спадкування - це перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців) (ст.1216 ЦК України), є підставою для універсального правонаступництва у цивільних відносинах. У такому разі відбувається зміна суб`єктного складу у певному правовідношенні, тобто цивільні відносини існують безперервно, не припиняючись, у них відбувається лише заміна одного з учасників.
Згідно зі статтею1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Відповідно до частини другої статті1220 ЦК України часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою.
Касаційний цивільний суд у складі Верховного Суду в ухвалі від 03.04.2024 при розгляді справи № 569/18608/21 зауважив, що у спадкових відносинах територіальна громада завжди має правомірні очікування щодо отримання у комунальну власність відумерлого майна, а тому має речові права на майно, які підлягають захисту подібно до права власності у класичному розумінні. Враховуючи, що до складу відумерлої спадщини входять і обов`язки, що передбачено частиною четвертою статті 1277 ЦК України, територіальна громада має розглядатися так само, як універсальний правонаступник спадкодавця. Визначивши територіальну громаду таким екстраординарним спадкоємцем, потрібно надати їй можливість захисту речових прав та правомірних інтересів тими способами захисту, які мав би і спадкодавець.
Тож, територіальна громада є так званим екстраординарним спадкоємцем тоді, коли ординарних спадкоємців такого майна (за заповітом чи за законом) немає. Оскільки до територіальної громади переходять і права, і обов`язки, її правовий статус є таким самим, як і спадкоємців.
З огляду на що зобов`язання ОСОБА_1 перед АТ «УкрСиббанк» зі сплати заборгованості є зобов`язанням, що входить до складу спадщини, оскільки не є нерозривно пов`язаним з її особою, територіальна громада міста Одеси є правонаступником у правовідносинах, що виникли між АТ «УкрСиббанк» та ОСОБА_1 .
Доводи Одеської міської ради про неможливість заміни боржника у виконавчому провадженні щодо часткового стягнення заборгованості за сумою іншою, ніж визначена у виконавчому листі є безпідставними, адже пропорційність відшкодування відповідно до вартості відумерлого майна зумовлена нормами ЦК України щодо зобов`язань спадкоємців перед кредиторами.
Суд не приймає доводи Одеської міської ради про неможливість заміни боржника з огляду на те, що рішення про стягнення коштів з місцевих бюджетів виконуються органами, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів, тоді як виконавче провадження здійснює приватний виконавець, адже такі твердження не змінюють висновків викладених вище про те, що територіальна громада міста Одеси в особі Одеської міської ради є екстраординарним спадкоємцем, адже отримала спадщину ОСОБА_1 та зобов`язана відповідати в межах її вартості перед кредиторами, зокрема АТ «УкрСиббанк».
У зв`язку з вищезазначеним, суд дійшов висновку, що заява обґрунтована та підлягає задоволенню.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 512-516 ЦК України, ст.ст. 4, 12, 76-81, 141, ч.2 ст.247, 258-259, 260,261, 263, 268, 353-354, 442 ЦПК України, суд
ПОСТАНОВИВ:
Заяву акціонерного товариства «Укрсиббанк» про заміну сторони виконавчого провадження - задовольнити.
Замінити боржника у виконавчому провадженні з примусового виконання рішення Приморського районного суду м.Одеси від 12 вересня 2017 року в справі №522/1121/16-ц ОСОБА_1 на її правонаступника Територіальну громаду міста Одеси в особі Одеської міської ради (код ЄДРПОУ 26597691, м.Одеса, пл. Біржова, буд.1) в межах ринкової вартості майна, яке є відумерлою спадщиною, що становить 17 662,56 дол.США.
Ухвала може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду, шляхом подачі в 15-денний строк з дня її проголошення, апеляційної скарги.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Повний текст ухвали суду складено 05 жовтня 2026 року.
Суддя: В.Я. Бондар