ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
У Х В А Л А
про застосування заходів процесуального примусу
05 жовтня 2026 року м. Ужгород № 260/3721/26
14:37 год
Закарпатський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Скраль Т.В.
при секретарі Колушкіна Ю.В.,
за участю:
позивач: ОСОБА_1 ,
відповідач: Державна установа «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров`я України» - представник не з`явився,
третя особа: Головне управління ПФУ в Закарпатській області - представник не з`явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Державної установи «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров`я України» (49005, м. Дніпро, пров. Феодосія Макаревського, 1-А, код ЄДРПОУ 03191673), третя особа без самостійних вимог на стороні відповідача Головне управління ПФУ в Закарпатській області про визнання протиправним та скасування рішення,-
ВСТАНОВИВ:
28 травня 2026 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою до Державної установи «Український Державний науково - дослідний інститут медико - соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров`я України», якою просить визнати протиправним та скасувати рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи Центру оцінювання функціонального стану особи за результатами перевірки обґрунтованості рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи або рішення медико-соціальної експертної комісії Державної установи «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності МОЗ України» від 10.03.2025 №6514, яким з 23.09.2024 року ОСОБА_1 не встановлено ІІІ групу інвалідності.
29 червня 2026 року ухвалою суду відкрито провадження в даній адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.
14 серпня 2026 року ухвалою суду залучено в якості третьої особи без самостійних вимог - Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області. Витребувано від Державної установи «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров`я України» докази надіслання листа від 18 лютого 2025 року № 678/03-19 та Рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи Центру оцінювання функціонального стану особи № ЦО 6514 від 10 березня 2025 року рекомендованим листом з повідомлення про вручення на адресу ОСОБА_1 .
Станом на 01 вересня 2026 року витребуваних доказів суду не надано.
01 вересня 2026 року судом витребувано від Державного бюро розслідувань належним чином завірені документи, а саме: саме письмові докази - копію повідомлення із інформацією про місце, дату та час коли особа мала прибути до ЦОФСО з доказами надіслання рекомендованим листом з повідомлення про вручення на адресу ОСОБА_1 , що були вилучені в рамках кримінального провадження №№6202400[телефон приховано] від 21.10.2024 року, порядковий номер №357. Витребувані судом необхідно було подати до 11 вересня 2026 року. Розгляд справи відкладено на 14 вересня 2026 року.
10 вересня 2026 року на електронну пошту від Державного бюро розслідувань надійшов лист № 32163-26/10-2-02-01-15831/26, на виконання ухвали повідомляють, що з 30.09.2025 року під час проведення обшуку в приміщенні Державної установи "Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності МОЗ України", в рамках розслідування кримінального провадження № 6202400[телефон приховано] від 21.10.2024 року, поруч з іншими документами виявлено та вилучено медико-експертну справу ОСОБА_1 , 1982 року народження. Відповідно до постанови прокурора матеріли вказаної медико-експертної справи разом з іншими документами виділені в окреме провадження №6202600[телефон приховано] від 18.03.2026 року за ознаками кримінальних правопорушень передбачених ч.5 ст. 190, ч.2 ст. 364 КК України, підслідність у якому визначена за Територіальним управлінням Державного бюро розслідувань, розташованим у місті Львові, то для отримання запитуваних документів пропонують звернутися до Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Львові.
14 вересня 2026 року судом витребувано від Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Львові належним чином завірені документи, а саме: письмові докази - копію повідомлення із інформацією про місце, дату та час коли особа мала прибути до ЦОФСО з доказами надіслання рекомендованим листом з повідомлення про вручення на адресу ОСОБА_1 , що були вилучені в рамках кримінального провадження № 6202400[телефон приховано] від 21.10.2024 року, порядковий номер № 357. Витребувані докази слід було подати суду до 22 вересня 2026 року. Судовий розгляд відкладено на 14:00 год 28 вересня 2026 року.
Ухвалу про витребування доказів доставлено судом до зареєстрованого Електронного кабінету Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Львові 14 вересня 2026 року о 14:51, (а.с.162).
Станом на 28 вересня 2026 року суду не надано витребувані докази.
28 вересня 2026 року судом повторно витребувано від Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Львові належним чином завірені письмові докази. Витребувані докази слід було подати суду до 01 жовтня 2026 року. Розгляд справи відкладено на 05 жовтня 2026 року на 14:00 год.
Ухвалу про витребування доказів доставлено судом до зареєстрованого Електронного кабінету користувача ЄСІТС - Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Львові 29 вересня 2026 року о 09:41, (а.с.257).
Станом на 05 жовтня 2026 року витребувані докази суду не надано та не повідомлено суд про причини неподання.
05 жовтня 2026 року Позивач ОСОБА_1 в судовому засіданні щодо повторного витребування доказів поклався на розсуд суду.
Відповідач та представник третьої особи в судове засідання 05 жовтня 2026 року не з`явилися, однак про час і дату судового засідання повідомлені належним чином. Представник третьої особи 25 серпня 2026 подав суду заяву про розгляд справи за його відсутності.
У відповідності до статті 205 частини 1, 3 пункту 1 КАС України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті. Якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі, зокрема, неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.
Відповідно до частини 2 статті 44 КАС України особи які беруть участь у справі зобов`язані добросовісно користуватися належними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки.
За приписами частини 4 статті 45 КАС України суд зобов`язаний вжити заходів для запобігання зловживання процесуальними правами. У випадку зловживання учасником судового процесу його процесуальними правами, суд застосує до нього заходи, визначені цим Кодексом.
Згідно з положеннями частини 7 статті 80 КАС України особи, які не мають можливості подати доказ, який витребовує суд, або не мають можливості подати такий доказ у встановлені строки, зобов`язані повідомити про це суд із зазначенням причин протягом п`яти днів з дня вручення ухвали.
Проте, станом на 05 жовтня 2026 року Територіальним управлінням Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Львові ухвали суду від 14 вересня 2026 року та від 28 вересня 2026 року про витребування доказів не виконано. Про неможливість подання або подання у встановлені судом строки витребуваних документів суд не повідомлено.
Наслідки неподання витребуваних доказів судом роз`яснювалися в ухвалах від 14 вересня 2026 року ( а.с.158) та від 28 вересня 2026 року (а.с.247). Тому, суд констатує, що Територіальним управлінням ДБР у м. Львові від якого витребовувались докази жодного реагування на виконання вимог ухвали не вчинено, що призводить до перешкод у здійсненні судочинства.
Відповідно до частини 8 статті 80 КАС України у випадку неповідомлення суду про неможливість подати докази, витребувані судом, а також за неподання таких доказів без поважних причин, суд застосовує до відповідної особи заходи процесуального примусу, визначені цим Кодексом.
Згідно з положеннями частини 1 статті 144 КАС України заходами процесуального примусу є процесуальні дії, що вчиняються судом у визначених цим Кодексом випадках з метою спонукання відповідних осіб до виконання встановлених в суді правил, добросовісного виконання процесуальних обов`язків, припинення зловживання правами та запобігання створенню протиправних перешкод у здійсненні судочинства.
Заходи процесуального примусу застосовуються судом, як правило, негайно після вчинення порушення.
Одним із заходів процесуального примусу є штраф, відповідно до пункту 5 частини 1 статті 145 КАС України.
За приписами пункту 3 частини 1 статті 149 КАС України суд може постановити ухвалу про стягнення в дохід Державного бюджету України з відповідної особи штрафу у сумі від 0,3 до трьох розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб у випадку неповідомлення суду про неможливість подати докази, витребувні судом, або неподання таких доказів без поважних причин суб`єктом владних повноважень.
Застосовані заходи процесуального примусу мають бути співрозмірними виявленому порушенню.
Відповідно до частини 5 статті 149 КАС України ухвала про стягнення штрафу є виконавчим документом та має відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим законом. Стягувачем за таким виконавчим документом є Державна судова адміністрація України.
Відповідно до частини 6 цієї норми, суд може скасувати постановлену ним ухвалу про стягнення штрафу, якщо особа, щодо якої її постановлено, виправила допущене порушення та (або) надала докази поважності причин невиконання відповідних вимог суду чи своїх процесуальних обов`язків.
Згідно з частиною 1 статті 12 Закону України "Про виконавче провадження" виконавчі документи можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох років, крім посвідчень комісій по трудових спорах та виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний орган, які можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох місяців.
Зважаючи на те, що Територіальне управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Львові ухвали Закарпатського окружного адміністративного суду від 14 вересня 2026 року та від 28 вересня 2026 року у встановлений судом строк не виконало, документів не подало, причин їх неподання не повідомлено, суд приходить до висновку про наявність підстав для застосування до такої особи заходу процесуального примусу у вигляді штрафу.
Відповідно до частини 3 статті 144 КАС України про застосування заходів процесуального примусу суд постановляє ухвалу.
За змістом частини 4 статті 149 КАС України ухвалу про стягнення штрафу може бути оскаржено в апеляційному порядку до суду вищої інстанції. Оскарження такої ухвали не перешкоджає розгляду справи. Постанова суду апеляційної інстанції за результатами перегляду ухвали про накладення штрафу є остаточною і оскарженню не підлягає. Ухвала Верховного Суду про стягнення штрафу оскарженню не підлягає.
Суд вважає за необхідне роз`яснити Територіальному управлінню Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Львові, що в силу положень частини 3 статті 145 КАС України, застосування до особи заходів процесуального примусу не звільняє її від виконання обов`язків, встановлених КАС України.
Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2026 рік" встановлено у 2026 році прожитковий мінімум для працездатних осіб в розрахунку на місяць у розмірі з 1 січня - 3 328,00 гривень.
З огляду на викладене та встановлені фактичні обставини справи, враховуючи принцип співрозмірності вчиненого порушення, суд вважає за належне стягнути з Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Львові за невиконання вимог ухвал суду від 14 вересня 2026 року та від 28 вересня 2026 року - штраф у розмірі 1 (одного) прожиткового мінімума для працездатних осіб, а саме 3328,00 гривень.
Відповідно до частин 2, 3 статті 14 КАС України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Вирішуючи питання щодо повторного витребування доказів, судом встановлено наступне.
У відповідності до статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами:1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Згідно з статтею 73 частини 2 КАС України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Відповідно до статті 77 частини 3 КАС України докази суду надають учасники справи.
Суд може пропонувати сторонам надати докази та збирати докази з власної ініціативи, крім випадків, визначених цим Кодексом.
Суд також роз`яснює, що згідно вимог статті 94 КАС України письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.
Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не визначено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього ( частина 2 статті 94 КАС України).
Відповідно до статті 80 частини 8 КАС України у випадку неповідомлення суду про неможливість подати докази, витребувані судом, а також за неподання таких доказів без поважних причин, суд застосовує до відповідної особи заходи процесуального примусу, визначені цим Кодексом.
Відповідно до статті 80 частини 9 КАС України у разі неподання суб`єктом владних повноважень витребуваних судом доказів без поважних причин або без повідомлення причин суд, залежно від того, яке ці докази мають значення, може визнати обставину, для з`ясування якої витребовувався доказ, або відмовити у її визнанні, або розглянути справу за наявними в ній доказами, а у разі неподання доказів позивачем - також залишити позовну заяву без розгляду.
З огляду на вищевикладене, з метою повного, всебічного та об`єктивного розгляду справи по суті заявлених позовних вимог, суд вважає за необхідне відкласти судовий розгляд та повторно витребувати від Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Львові належним чином завірені документи, а саме: письмові докази - копію повідомлення із інформацією про місце, дату та час коли особа мала прибути до ЦОФСО з доказами надіслання рекомендованим листом з повідомлення про вручення на адресу ОСОБА_1 , що були вилучені в рамках кримінального провадження № 6202400[телефон приховано] від 21.10.2024 року, порядковий номер №357.
Керуючись статтями 6,9, 80, 145, 149, 243, 248 КАС України, суд-
ПОСТАНОВИВ:
1. Застосувати до Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Львові захід процесуального примусу шляхом стягнення штрафу в порядку частини першої статті 145 та частини другої статті 149 Кодексу адміністративного судочинства України.
2. Стягнути в дохід Державного бюджету України з Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Львові (79008, ЄДРПОУ 42334907, місто Львів, вулиця Максима Кривоноса, буд. 6, press@dbr.gov.ua) штраф у сумі 3328,00 грн (три тисячі триста двадцять вісім гривень, 00 коп) на рахунок Державної судової адміністрації України (01601, м. Київ, вул. Липська, 18/5, код ЄДРПОУ 26255795).
3. Ухвала може бути пред`явлена до виконання відповідно до частини 1 статті 12 Закону України "Про виконавче провадження" протягом трьох місяців з дня набрання законної сили.
4. Стягувач: Державна судова адміністрація України (01601, м. Київ, вул. Липська, 18/5, код ЄДРПОУ 26255795).
Боржник: Територіальне управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Львові (79008, ЄДРПОУ 42334907, місто Львів, вулиця Максима Кривоноса, буд. 6).
5. Ухвала про стягнення штрафу є виконавчим документом і набирає законної сили в порядку передбаченому ч. 4 ст.149 КАС України.
Ухвалу суду про стягнення штрафу може бути оскаржено в апеляційному порядку до суду вищої інстанції. Оскарження такої ухвали не перешкоджає розгляду справи. Постанова суду апеляційної інстанції за результатами перегляду ухвали про накладення штрафу є остаточною і оскарженню не підлягає. Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або у разі розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції..
Повний текст ухвали складено та підписано 05 жовтня 2026 року.
Суддя Т.В.Скраль