КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
05 жовтня 2026 року справа № 320/16814/25
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Вісьтак М. Я., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 (адреса : АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до військової частини НОМЕР_2 ( адреса: АДРЕСА_2 , ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) військової частини НОМЕР_4 ( адреса: АДРЕСА_3 , ЄДРПОУ НОМЕР_5 ) про визнання протиправною бездіяльністю та зобов`язання вчинити певні дії,
встановив:
Позивач ОСОБА_1 звернувся у Київський окружний адміністративний суд із адміністративним позовом до Військової частини НОМЕР_2 про визнання протиправною бездіяльністю та зобов`язання вчинити певні дії, у якому просить суд,
- визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_2 щодо не звільнення солдата ОСОБА_1 з військової служби на підставі абзацу 5 пункту 3 частини 12 статті 26 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу";
- зобов`язати Відповідача в особі командира розглянути рапорт відповідно до вимог законодавства та прийняти рішення щодо звільнення А4010 з військової служби шляхом видання наказу про звільнення з військової служби Збройних Сил України за сімейними обставинами.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями для розгляду зазначеної справи визначено головуючого суддю Вісьтак М. Я.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 09.04.2025 року прийнято до розгляду позовну заяву та відкрито провадження у справі.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 28.07.2025 року ухвалено позовну заяву залишити без руху.
У подальшому, 13.08.2025 на адресу Київського окружного адміністративного суду від позивача надійшло письмове клопотання про усунення недоліків, у якій ОСОБА_1 просив суд визнати прийняти клопотання про поновлення строку, визначити причини пропущення строку звернення до суду поважними та поновити строк.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 29 серпня 2025 року продовжено розгляд справи.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 19 травня 2026 року ухвалено витребувати документи в учасників справи.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 17 червня 2026 року залучено у якості співвідповідача військову частину НОМЕР_4 .
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , добровільно прийнятий для проходження військової служби у військовій частині НОМЕР_2 на посаду водія з 30.01.2023 року. 11.07.2024 під час виконання бойового завдання отримав поранення та був направлений на подальше лікування. Позивач зазначає, що у зв`язку погіршення здоров`я 22.07.2024 подав рапорт до в/ч НОМЕР_2 про звільнення з військової служби у зв`язку з перебуванням на утриманні позивача трьох дітей віком до 18 років, відповідно до пп.5 п.3 ч. 12 ст.26 ЗУ «Про військовий обов`язок і військову службу». ОСОБА_1 зазначає, що відповіді не отримував, тому повторно 12.09.2024 направив рапорт до Міністерства оборони України, який зареєстровано у військовій частині НОМЕР_2 16.10.2024 та рапорт від 15.11.2024, який зареєстровано у військовій частині НОМЕР_2 03.12.2024. Позивач вказує, що військовою частиною НОМЕР_2 повідомлено, що рішення про звільнення ОСОБА_1 буде прийняте після повернення позивача після проходження ВЛК. Позивачем повторно 19.02.2025 подано рапорт відповідачу. Позивач вказує, що у зв?язку з відсутністю реагування військової частини НОМЕР_2 ним 19.02.2025 подано скаргу на бездіяльність в/ч НОМЕР_2 до Міністерства оборони України щодо звільнення позивача з військової служби, а також тривалості строків розгляду рапортів. Міністерство оборони України надіслало скаргу для розгляду до військової частини НОМЕР_2 , яка в свою чергу листом від 10.03.2025 № 1776/2/9 повідомила ОСОБА_1 , що не заперечують наявності у нього підстав для звільнення з військової служби, проте лише після повернення позивача до місця дислокації підрозділу військової частини НОМЕР_2 . Наказом від 26.12.2024 № 365 позивача визнано таким, по своєчасно не повернувся із військово-лікарської комісії з метою визначення ступеня придатності до військової служби у Збройних Силах України в розташування підрозділу та відсутній на військовій службі, а також знято з усіх видів забезпечення. ОСОБА_1 вказує, що ним було подано рапорти на звільнення його з військової служби 22.07.2024 - під час перебування у відпустці після поранення, 15.11.2024- під час проходження військово-лікарської комісії для визначення придатності та 19.02.2025 -під час перебування у статусі як такий, що вчасно після проходження військово-лікарської комісії не повернувся, а тому, на думку позивача, відмова військової частини НОМЕР_2 в задоволені рапорту з боку є не обґрунтована та безпідставна.
Правова позиція відповідача військової частини НОМЕР_2 .
14 квітня 2025 року від уповноваженого представника військової частини надійшов письмовий відзив, зі змісту якого вбачається, що останній просить суд відмовити у задоволенні позову.
Так, сторона відповідача в/ч НОМЕР_2 зазначає, що з метою прийняття законного рішення у передбачені законом строки за результатом розгляду рапорту ОСОБА_1 від 16 жовтня 2024, в/ч НОМЕР_2 направлено запит № 34934 від 30 жовтня 2024 року до Ізмаїльського відділу державної реєстрації актів цивільного стану в Ізмаїльському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса). Вказаний орган державної влади надав відповідь № 1265/24.10-18 від 06 листопада 2024 року, яка зареєстрована у військовій частині за № НОМЕР_6 від 06 листопада 2024 року. Приймаючи до уваги відомості, зазначені у наведеній відповіді, командуванням військової частини НОМЕР_2 рапорт про звільнення ОСОБА_1 з лав Збройних Сил України погоджено . Сторона відповідача вказує, що солдат ОСОБА_1 14 листопада 2024 року самовільно залишив військову частину НОМЕР_2 шляхом неповернення ним після проходження військово-лікарської комісії. За вказаних обставин у військовій частині НОМЕР_2 проведено службове розслідування, результат якого затверджено наказом командира військової частини НОМЕР_2 (з основної діяльності) № 23 від 06 січня 2025 року. Відповідач звертає увагу суду на тому, що станом на день подання позивачем позовної заяви у даній справі, останній самовільно залишив військову частину НОМЕР_2 та відсутній на військовій службі без поважних на те причин, більш того, неодноразово повідомлений про можливість бути звільненим з лав Збройних Сил України на підставі поданого ним рапорту, проте ігнорує покладені на нього обов`язки військової служби, до військової частини НОМЕР_2 не прибуває, що унеможливлює і дії відповідача щодо видачі відповідних наказів про звільнення позивача. Представник військової частини НОМЕР_2 вказує, що вимога позивача щодо визнання протиправною бездіяльність в/ч НОМЕР_2 щодо не звільнення позивача з військової служби є наслідком незаконних дій самого позивача, а вимога зобов`язати в/ч НОМЕР_2 розглянути рапорт позивача - є неспроможною, зважаючи на те, що позивач володіє інформацію про те, що такий рапорт вже був розглянутий та задоволений.
29 квітня 2025 року від позивача ОСОБА_1 надійшла письмова відповідь на відзив, зі змісту якої вбачається, що останній просить суд задовольнити позов у повному обсязі.
Щодо позиції в/ч НОМЕР_2 про задоволення рапорту про звільнення від 16.10.2024 № 20946, який був погоджений командиром, позивач зазначає, що в жодному з листів в/ч НОМЕР_2 не зазначено про погодження рапорту про звільнення, а лише вказано про наявність підстав для звільнення ОСОБА_1 з лав Збройних Сил України та про те, що рішення може бути прийняте після його повернення з військово-лікарської комісії. Тобто, виходячи з зазначених відповідей в/ч НОМЕР_2 , рішення щодо рапорту про звільнення може бути прийняте після повернення ОСОБА_1 з військово-лікарської комісії. На думку позивача, відповідач інформує про надання проміжної відповіді, а рішення по суті не прийнято. ОСОБА_1 вважає, що в/ч НОМЕР_2 здійснює підміну поняття з метою введення в оману, оскільки погодження рапорту є лише однією з стадій прийняття рішення, наступною стадією розгляду рапорту є видача наказу про звільнення.
Щодо позиції в/ч НОМЕР_2 про неможливість видати наказ про звільнення ОСОБА_1 з лав Збройних Сил України у зв?язку з відсутністю на військовій службі позивач вказує, що зазначене суперечить вимогам законодавства, оскільки виходячи зі змісту пункту 242 Положення, спочатку має бути виданий наказ командира військової частини про звільнення, а потім ОСОБА_1 повинен здати посаду, підлягає розрахунку, виключенню зі списків особового складу військової частини та направленню на військовий облік до територіального центру комплектування та соціальної підтримки за місцем проживання. На думку позивача, він жодним чином не створює перешкод у видачі командиром наказу про звільнення ОСОБА_1 з військової служби, а тому просить визнати бездіяльність в/ч НОМЕР_2 щодо не розгляду рапорту протиправною та задовольнити позов у повному обсязі.
02 червня 2026 року на виконання ухвали Київського окружного адміністративного суду від 19.05.2026 від представника військової частини НОМЕР_2 надійшли додаткові пояснення, зі змісту яких вбачається, що згідно наказу командира військової частини НОМЕР_2 (по стройовій частині) від 04 лютого 2026 року №35, військовослужбовець ОСОБА_1 вважається таким, що 30 січня 2026 року прибув із самовільного залишення військової частини та зарахований на тимчасовий облік до військової частини НОМЕР_7 з подальшим вибуттям у відрядження до військової частини НОМЕР_4 з 03 лютого 2026 року - тобто без прибуття до розташування до військової частини НОМЕР_2 . Надалі, згідно наказу командира військової частини НОМЕР_2 (по стройовій частині) від 16 лютого 2026 року №47, солдата ОСОБА_1 , колишнього водія транспортного відділення 2 зенітної ракетної батареї зенітного ракетно-артилерійського дивізіону військової частини НОМЕР_2 , який перебуває у розпорядженні командира військової частини НОМЕР_2 , призначеного наказом начальника Генерального штабу Збройних Сил України (по особовому складу) від "14" лютого 2026 року № 368-PC, солдатом резерву 64 запасної роти військової частини НОМЕР_4 , вважати таким, що справи та посаду здав та вибув до нового місця служби у АДРЕСА_3 . 3 "16" лютого 2026 року Позивач виключений зі списків особового складу військової частини НОМЕР_2 , знятий з усіх видів забезпечення. Представник відповідача вказує, що станом на день подачі письмових пояснень позивач виключений зі списків особового складу, не проходить військову службу у військовій частині НОМЕР_2 .
Правова позиція відповідача військової частини НОМЕР_4 .
03 липня 2026 року від уповноваженого представника військової частини НОМЕР_4 надійшов письмовий відзив на позовну заяву, зі змісту якого вбачається, що останній просить суд відмовити у задоволенні позову.
Так, сторона відповідача вказує, що на підставі наказу командира військової частини НОМЕР_4 (по стройовій частині) № 181 від 26.06.2026 року, солдат ОСОБА_1 , [номер приховано], за контрактом, водій взводу протитанкових ракетних комплексів військової частини НОМЕР_4 , наказом командира військової частини НОМЕР_4 (по особовому складу) від 19.06.2026 року №141-РС, звільнений у запас за підпунктом "г" пункту 3 частини 5 статті 26 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" через такі сімейні обставини або інші поважні причини (якщо військовослужбовці не висловили бажання продовжувати військову службу): перебування на утриманні військовослужбовця трьох і більше дітей віком до 18 років, вважати, що справи та посаду здав і направити для зарахування на військовий облік до ІНФОРМАЦІЯ_2 . З 24 червня 2026 року виключений із списків особового складу військової частини НОМЕР_4 та всіх видів забезпечення. Тому, сторона відповідача в/ч НОМЕР_4 просить повністю відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 , оскільки такий станом на день подання відзиву звільнений з лав Збройних Сил України.
Процесуальні засади розгляду справи у письмовому провадженні.
Клопотань від сторін про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін не надходило.
Оскільки розгляд справи відбувався в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи, судове засідання в справі не проводилось та особи, які беруть участь у справі не викликались.
На підставі викладеного, судовий розгляд справи здійснювався за правилами спрощеного позовного провадження на підставі наявних у суду матеріалів, без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу (ч. 4 ст. 229 Кодексу адміністративного судочинства України).
Встановлені судом обставини.
ОСОБА_1 є громадянином України, що підтверджено паспортом № НОМЕР_8 від 09.05.2024.
Свідоцтвом про народження серії НОМЕР_9 від 14.08.2009 (актовий запис № 627) підтверджено, що у ОСОБА_2 та ОСОБА_3 народився син - ОСОБА_4 .
Свідоцтвом про народження серії НОМЕР_10 від 19.10.2010 (актовий запис № 798) підтверджено, що у ОСОБА_2 та ОСОБА_3 народився син - ОСОБА_5 .
Свідоцтвом про народження серії НОМЕР_11 від 02.11.2012 (актовий запис № 1324) підтверджено, що у ОСОБА_2 та ОСОБА_3 народився син - ОСОБА_6 .
Свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_12 від 17.05.2024 підтверджено, що ОСОБА_1 та ОСОБА_3 перебувають у шлюбі з 17.05.2024. Прізвище після державної реєстрації шлюбу чоловіка - ОСОБА_7 , дружини - ОСОБА_8 .
Свідоцтвом про народження (повторно) серії НОМЕР_13 від 23.09.2024 (актовий запис № 797) підтверджено, що у ОСОБА_1 та ОСОБА_9 ІНФОРМАЦІЯ_3 народився син - ОСОБА_10 .
Свідоцтвом про народження (повторно) серії НОМЕР_14 від 23.09.2024 (актовий запис № 1324) підтверджено, що у ОСОБА_1 та ОСОБА_9 ІНФОРМАЦІЯ_4 народився син - ОСОБА_11 .
Свідоцтвом про народження (повторно) серії НОМЕР_15 від 23.09.2024 (актовий запис № 627) підтверджено, що у ОСОБА_1 та ОСОБА_9 ІНФОРМАЦІЯ_5 народився син - ОСОБА_12 .
22.07.2024 ОСОБА_1 засобами поштового зв`язку звернувся до Міністерства оборони України для скерування командиру військової частини НОМЕР_2 із рапортом про звільнення з військової служби, що підтверджується описом вкладення у цінний лист АТ «Укрпошта».
15.09.2024 листом № 220/63/ВихЗВГ/1667 Міністерство оборони України повідомило, що неуповноважене розглядати рапорт Осіпова І.Л.
06.11.2024 листом № 1265/24.10-18 Ізмаїльського відділу державної реєстрації актів цивільного стану Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) у відповідь на запит в/ч НОМЕР_2 підтвердило повторну видачу 23.09.2024 свідоцтв про народження відносно ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 .
09.12.2024 листом № 41322 військової частини НОМЕР_2 повідомлено, що за результатом розгляду рапорту ОСОБА_1 від 15.11.2024 попередній рапорт, направлений ним до Міністерства оборони України (реєстраційний номер № 0-114517 від 12 вересня 2024 року) отримано за підпорядкуванням та зареєстровано у військовій частині НОМЕР_2 за № 20946 від 16 жовтня 2024 року, розглянуто та з метою додаткової перевірки обставин до Ізмаїльського відділу державної реєстрації актів цивільного стану Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), було направлено запит, який зареєстрований у військовій частині НОМЕР_2 за № 34934 від 30 жовтня 2024 року та на який зазначеним державним органом надано відповідь № 1265/24.10-18 від 06 листопада 2024 року. Ураховуючи перевірену та встановлену наявність підстав для звільнення ОСОБА_1 з лав Збройних Сил України, відповідне рішення може бути прийнято після повернення ОСОБА_1 з проходження військово-лікарської комісії, яку він проходив станом на день формування даної відповіді.
26.12.2024 витягом із Наказу № 365 командира військової частини НОМЕР_2 ОСОБА_1 визнано таким, що своєчасно не повернувся із військово-лікарської комісії з метою визначення ступеня придатності до військової служби у Збройних Силах України в розташування підрозділу та відсутній на військовій службі, а також знято з усіх видів забезпечення.
04.01.2025 Актом службового розслідування командира військової частини НОМЕР_2 встановлено, що ОСОБА_1 з 14 листопада 2024 року відсутній на військовій службі без поважних на те причин.
19.02.2025 ОСОБА_1 засобами поштового зв`язку звернувся до Міністерства оборони України із скаргою на бездіяльність командира військової частини НОМЕР_2 щодо не розгляду рапорту про звільнення з військової служби, що підтверджується описом вкладення у цінний лист АТ «Укрпошта».
19.02.2025 ОСОБА_1 засобами поштового зв`язку звернувся до командира військової частини НОМЕР_2 із рапортом про звільнення з військової служби, що підтверджується описом вкладення у цінний лист АТ «Укрпошта».
10.03.2025 листом № 1776/2/9 військова частина НОМЕР_2 повідомила повторно про отримання та реєстрацію рапорту позивача, додаткову перевірку обставин до Ізмаїльського відділу державної реєстрації актів цивільного стану Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) та повідомила, що ОСОБА_1 з 14.11.2024 вважається таким, що самовільно залишив в/ч НОМЕР_2 , що унеможливлює прийняття рішення (видачу наказу)про звільнення позивача з військової служби та запропоновано прибути до в/ч НОМЕР_2 для врегулювання вказаного питання.
04.02.2026 витягом із Наказу № 35 командира військової частини НОМЕР_2 військовослужбовець ОСОБА_1 вважається таким, що 30 січня 2026 року прибув із самовільного залишення військової частини та зарахований на тимчасовий облік до військової частини НОМЕР_7 з подальшим вибуттям у відрядження до військової частини НОМЕР_4 з 03 лютого 2026 року - тобто без прибуття до розташування до військової частини НОМЕР_2 .
16.02.2026 витягом із Наказу № 47 командира військової частини НОМЕР_2 зазначено, що солдата ОСОБА_1 , колишнього водія транспортного відділення 2 зенітної ракетної батареї зенітного ракетно-артилерійського дивізіону військової частини НОМЕР_2 , який перебуває у розпорядженні командира військової частини НОМЕР_2 , призначеного наказом начальника Генерального штабу Збройних Сил України (по особовому складу) від "14" лютого 2026 року № 368-PC, солдатом резерву 64 запасної роти військової частини НОМЕР_4 , вважати таким, що справи та посаду здав та вибув до нового місця служби у АДРЕСА_3 . 3 "16" лютого 2026 року позивач виключений зі списків особового складу військової частини НОМЕР_2 , знятий з усіх видів забезпечення.
28.02.2026 витягом із Наказу № 59 командира військової частини НОМЕР_4 зазначено, що солдат ОСОБА_1 , НОМЕР_1 , призначений наказом командира військової частини НОМЕР_4 (по особовому складу) від « 28» лютого 2026 року №48-РС, на посаду номер обслуги взводу протитанкових ракетних комплексів військової частини НОМЕР_4 , ВОС-111533А, вважати таким, що з « 28» лютого 2026 року справи та посаду прийняв та зарахований до списків особового складу військової частини НОМЕР_4 .
18.06.2026 листом № 2069/5/13-3830 військової частини НОМЕР_4 повідомлено про погодження рапорта ОСОБА_1 про звільнення з військової служби.
24.06.2026 на підставі наказу командира військової частини НОМЕР_4 (по стройовій частині) № 181, солдат ОСОБА_1 , [номер приховано], за контрактом, водій взводу протитанкових ракетних комплексів військової частини НОМЕР_4 , наказом командира військової частини НОМЕР_4 (по особовому складу) від 19.06.2026 року №141-РС, звільнений у запас за підпунктом "г" пункту 3 частини 5 статті 26 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" через такі сімейні обставини або інші поважні причини (якщо військовослужбовці не висловили бажання продовжувати військову службу): перебування на утриманні військовослужбовця трьох і більше дітей віком до 18 років, вважати, що справи та посаду здав і направити для зарахування на військовий облік до ІНФОРМАЦІЯ_2 . З 24 червня 2026 року виключений із списків особового складу військової частини НОМЕР_4 та всіх видів забезпечення.
До матеріалів справи долучено: первинну медичну картку № 6951 ОСОБА_1 , довідку про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) № 23518 від 29.07.2024, військовий квиток ОСОБА_1 серії НОМЕР_16 , довідка ВЛК № 3352/в від 12.08.2024, довідка ВЛК № 3949/в від 16.09.2024, витяг з Єдиного реєстру боржників від 22.07.2024 щодо ОСОБА_1 , копію паспорта громадянина України ОСОБА_9 № НОМЕР_17 від 29.05.2024, копія УЗД від 11.12.2024, довідку форми ОК-7 ОСОБА_1 .
Релевантні джерела права, оцінка та висновки суду.
Відповідно до вимог частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
В силу вимог частини першої статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.
Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України (частина друга статті 19 Конституції України).
Закон України "Про військовий обов`язок і військову службу" від 25.03.1992 № 2232-XII ( далі- Закон № 2232) здійснює правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також визначає загальні засади проходження в Україні військової служби( в редакції, чинній на момент виникнення спору).
Відповідно до частини 1 статті 1 Закону № 2232 Захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов`язком громадян України.
За приписами частини 2 статті 1 Закону № 2232 військовий обов`язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення (далі - Збройні Сили України та інші військові формування), посади в яких комплектуються військовослужбовцями.
Згідно з частиною 3 статті 1 Закону № 2232 військовий обов`язок включає:
підготовку громадян до військової служби;
взяття громадян на військовий облік;
прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призов (направлення) на військову службу;
проходження військової служби;
виконання військового обов`язку в запасі;
проходження служби у військовому резерві;
дотримання правил військового обліку.
Відповідно до частини 4 статті 1 Закону № 2232 Громадяни України мають право на заміну виконання військового обов`язку альтернативною (невійськовою) службою згідно з Конституцією України та Законом України "Про альтернативну (невійськову) службу".
За приписами частини 5 статті 1 Закону № 2232 від виконання військового обов`язку громадяни України звільняються на підставах, визначених цим Законом.
Відповідно до частини 1 статті 2 Закону № 2232 військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов`язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.
За приписами абзацу 1 частини 2 статті 2 Закону № 2232 проходження військової служби здійснюється громадянами України - у добровільному порядку (за контрактом), за направленням або за призовом.
Відповідно до абзацу 2 частини 6 статті 2 Закону № 2232 видом військової служби є зокрема військова служба за призовом під час мобілізації, на особливий період.
За приписами частини 13 статті 6 Закону № 2232 військовослужбовці у порядку, встановленому положеннями про проходження військової служби, можуть бути направлені для подальшого проходження військової служби з одного військового формування до іншого з виключенням із списків особового складу формування, з якого вибули, та включенням до списків особового складу формування, до якого прибули.
Статтею 24 Закону № 2232 унормований початок, призупинення і закінчення проходження військової служби.
Відповідно до частини 3 статті 24 Закону № 2232 закінченням проходження військової служби вважається день виключення військовослужбовця зі списків особового складу військової частини (військового навчального закладу, установи тощо) у порядку, встановленому положеннями про проходження військової служби громадянами України.
Підстави та порядок звільнення з військової служби передбачені статтею 26 Закону № 2232.
Відповідно до підпункті г пункту 2 частині 4 статті 26 Закону № 2232 військовослужбовці, які проходять військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період, звільняються з військової служби під час дії воєнного стану через сімейні обставини або з інших поважних причин, перелік яких визначається частиною дванадцятою цієї статті (якщо військовослужбовці не висловили бажання продовжувати військову службу) (Закон № 2232-ІХХ.
За приписами пункту 3 частини 12 статті 26 Закону № 2232 встановлено вичерпний перелік сімейних обставин, зокрема, перебування на утриманні у військовослужбовця трьох і більше дітей віком до 18 років, крім тих, які мають заборгованість із сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму платежів за три місяці.
Згідно з частиною 7 статті 26 Закону № 2232 звільнення військовослужбовців з військової служби здійснюється в порядку, передбаченому положеннями про проходження військової служби громадянами України.
Указом Президента України від 10.12.2008 за № 1153/2008 затверджено Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України (далі - Положення № 1153/2008) ( в редакції, чинній на момент виникнення спору).
Відповідно до пунктів 6, 7 Положення № 1153/2008 початок і закінчення проходження військової служби, строки військової служби, а також граничний вік перебування на ній визначено Законом України "Про військовий обов`язок і військову службу" № 2232.
Згідно із пунктом 12 Положення № 1153/2008 встановлення, зміна або припинення правових відносин військовослужбовців, які проходять військову службу за контрактом та за призовом осіб офіцерського складу (зокрема, присвоєння та позбавлення військового звання, пониження та поновлення у військовому званні, призначення на посади та звільнення з посад, переміщення по службі, звільнення з військової служби, залишення на військовій службі понад граничний вік перебування на військовій службі, направлення за кордон, укладення та припинення (розірвання) контракту, продовження його строку, призупинення контракту та військової служби тощо) оформлюється письмовими наказами по особовому складу на підставі відповідних документів, перелік та форма яких встановлюються Міністерством оборони України.
Відповідно до абзацу 2 пункту 12 Положення № 1153/2008 право видавати накази по особовому складу надається командирам, командувачам, начальникам, керівникам (далі - командири (начальники) органів військового управління, з`єднань, військових частин, установ, організацій, вищих військових навчальних закладів, військових навчальних підрозділів закладів вищої освіти, які утримуються на окремих штатах (далі - військові частини), за посадами яких штатом передбачено військове звання полковника (капітана 1 рангу) і вище, а також керівникам служб персоналу Міністерства оборони України та Генерального штабу Збройних Сил України.
За приписами абзацу 3 пункту 12 Положення № 1153/2008 продовження дії контрактів із військовослужбовцями, які звільняються, у випадках, визначених законодавством, затвердження військовослужбовців на посади за мобілізаційним планом, присвоєння та позбавлення військового звання, пониження та поновлення у військовому званні, призначення на посади та звільнення з посад, призупинення військової служби або звільнення з військової служби осіб, які проходять строкову військову службу, переведення військовослужбовців строкової військової служби на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, оформлюється письмовими наказами по стройовій частині. Також наказами по стройовій частині в особливий період оформлюється продовження військової служби та дії контракту понад встановлені строки до термінів, визначених частиною дев`ятою статті 23 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" № 2232.
Згідно з абзацом 4 пункту 12 Положення № 1153/2008 порядок підготовки та видання наказів з питань проходження військової служби встановлюється Міністерством оборони України.
Відповідно до пункту 112 Положення № 1153/2008 військовослужбовець може бути переміщений на нове місце військової служби з однієї військової частини до іншої у випадках, визначених пунктом 82 цього Положення, а також якщо з урахуванням вчиненого правопорушення військовослужбовець, якому призначено покарання у виді службового обмеження для військовослужбовців, не може бути залишений на посаді, пов`язаній із керівництвом підлеглими особами.
У пункті 116 Положення № 1153/2008 наведені випадки, за яких допускається зарахування військовослужбовців наказами по особовому складу в розпорядження посадових осіб, які мають право призначення на посади, для вирішення питання щодо дальшого їх службового використання.
Відповідно до підпункту 16 пункту 116 Положення № 1153/2008 військовослужбовці звільняються з посад та зараховуються в розпорядження посадових осіб наказами командирів (начальників), які мають право призначення на ці посади.
Відповідно до підпункту 16 пункту 116 Положення № 1153/2008 військовослужбовці, які зараховані в розпорядження відповідно до підпунктів 1 - 12-1 цього пункту, продовжують проходити військову службу згідно з цим Положенням, виконуючи обов`язки військової служби в межах, визначених посадовою особою, у розпорядженні якої вони перебувають.
Відповідно до підпункту 16 пункту 116 Положення № 1153/2008 військовослужбовець, якого звільнено з посади, вважається таким, що перебуває у розпорядженні відповідного командира (начальника) військової частини, у списках якої він перебуває, з дня, що настає за днем звільнення, та до дня, з якого він приступив до виконання обов`язків за новою військовою посадою, на яку його призначено (до дня зарахування у розпорядження посадової особи, яка має право призначення на посаду).
Згідно із пунктом 117 Положення № 1153/2008 призначення на посади військовослужбовців, які перебувають у розпорядженні відповідних командирів (начальників), проводиться в якомога коротший строк, але не пізніше ніж через два місяці з дня звільнення з попередньої посади, за винятком випадків, передбачених підпунктами 12 - 16 пункту 116 Положення № 1153/2008.
Пунктом 225 Положення № 1153/2008 передбачено, що звільнення військовослужбовців із військової служби здійснюється: під час дії особливого періоду (з моменту оголошення мобілізації - протягом строку її проведення, який визначається рішенням Президента України, та з моменту введення воєнного стану до оголошення демобілізації) - на підставах, передбачених частиною третьою, пунктом 2 частини четвертої, пунктом 3 частини п`ятої та пунктом 3 частини шостої статті 26 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу": у військових званнях до майстер-сержанта (майстер-старшини) включно за всіма підставами командирами бригад (полків, кораблів 1 рангу) і посадовими особами, які відповідно до Дисциплінарного статуту Збройних Сил України прирівняні до них.
Відповідно до пункту 233 Положення № 1153/2008 військовослужбовці, які бажають звільнитися з військової служби, подають по команді рапорти та документи, які підтверджують підстави звільнення. У рапортах зазначаються: підстави звільнення з військової служби; думка військовослужбовця щодо його бажання проходити службу у військовому резерві Збройних Сил України за відповідною військово-обліковою спеціальністю; районний (міський) територіальний центр комплектування та соціальної підтримки, до якого повинна бути надіслана особова справа військовослужбовця.
За приписами абзацу 1 пункту 241 Положення № 1153/2008 військовослужбовці за наявності кількох підстав, передбачених пунктами "б", "в", "д" частини третьої, підпунктами "б", "в", "г" пункту 1, підпунктами "а", "б" пункту 2 частини четвертої, підпунктами "а", "б", "в", "ґ", "к" пункту 1, підпунктами "а", "б", "в", "ґ" пункту 2, підпунктами "а", "б" пункту 3 частини п`ятої, підпунктами "а", "б", "в" пункту 1, підпунктами "а", "б", "г" пункту 2, підпунктами "а", "б" пункту 3 частини шостої статті 26 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу", для звільнення можуть обрати за бажанням одну з них. Військовослужбовці за наявності підстав, передбачених підпунктами "й" або "к" пункту 2 частини п`ятої статті 26 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу", звільняються з військової служби не пізніше ніж протягом трьох місяців з дня подання рапорту на звільнення.
Відповідно до абзацу 4 пункту 241 Положення № 1153/2008 Накази про звільнення військовослужбовців з військової служби оголошуються командирами (начальниками) військових частин.
Відповідно до абзацу пункту 242 Положення № 1153/2008 після надходження до військової частини письмового повідомлення про звільнення військовослужбовця з військової служби або після видання наказу командира (начальника) військової частини про звільнення військовослужбовець повинен здати в установлені строки посаду та підлягає розрахунку, виключенню зі списків особового складу військової частини і направленню на військовий облік до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки за вибраним місцем проживання. Особи, звільнені з військової служби, зобов`язані у п`ятиденний строк прибути до районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки для взяття на військовий облік.
Пунктами 12.1, 12.11 розділу XII Інструкції про організацію виконання Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затвердженої Наказом Міністра оборони України № 170 від 10 квітня 2009 року, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 19 травня 2009 року за № 438/16454, передбачено, що звільнення військовослужбовців з військової служби (крім військовослужбовців строкової військової служби) здійснюється посадовими особами, визначеними пунктом 225 Положення № 1153/2008.
Відповідно до пункту 14.10 розділу XIV Інструкції звільнення з військової служби через сімейні обставини або інші поважні причини здійснюється за наявності оригіналів документів, що підтверджують таку підставу звільнення.
Згідно із пунктом 5 Переліку документів, що подаються з поданням до звільнення військовослужбовця з військової служби (додаток 19), при поданні до звільнення з військової служби через сімейні обставини або з інших поважних причин, перелік яких затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 12 червня 2013 року за № 413 "Про затвердження переліку сімейних обставин та інших поважних причин, що можуть бути підставою для звільнення громадян з військової служби та із служби осіб рядового і начальницького складу" та визначено підпунктом "г" пункту 2 частини 4 статті 26 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу", подаються: копія аркуша бесіди; копія рапорту військовослужбовця; документи, що підтверджують наявність сімейних обставин або інших поважних причин; копія розрахунку вислуги років військової служби (при набутті права на пенсійне забезпечення за вислугою років).
Аналіз наведених положень нормативно-правових актів свідчить про те, що військовослужбовці, які проходять військову службу за призовом під час мобілізації, звільняються з військової служби під час воєнного стану на підставах, визначених пунктом 3) частини 12 статті 26 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" через сімейні обставини або з інших поважних причин, за умови, що такі військовослужбовці не висловили бажання продовжувати військову службу.
Ті військовослужбовці, які бажають звільнитися з військової служби, подають по команді рапорти та документи, які підтверджують підстави звільнення.
Як встановлено судом вище, 22.07.2024 ОСОБА_1 засобами поштового зв`язку звернувся до Міністерства оборони України для скерування командиру військової частини НОМЕР_2 із рапортом про звільнення з військової служби, що підтверджується описом вкладення у цінний лист АТ «Укрпошта», до якого було долучено копії Свідоцтв про народження синів - ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_12 ОСОБА_1 та ОСОБА_3 .
15.09.2024 листом № 220/63/ВихЗВГ/1667 Міністерство оборони України повідомило, що неуповноважене розглядати рапорт Осіпова І.Л.
09.12.2024 листом № 41322 військової частини НОМЕР_2 повідомлено, що за результатом розгляду рапорту ОСОБА_1 від 15.11.2024 та попередній рапорт, направлений ним до Міністерства оборони України (реєстраційний номер № 0-114517 від 12 вересня 2024 року) отримано за підпорядкуванням та зареєстровано у військовій частині НОМЕР_2 за № 20946 від 16 жовтня 2024 року, розглянуто та з метою додаткової перевірки обставин до Ізмаїльського відділу державної реєстрації актів цивільного стану Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), було направлено запит, який зареєстрований у військовій частині НОМЕР_2 за № 34934 від 30 жовтня 2024 року та на який зазначеним державним органом надано відповідь № 1265/24.10-18 від 06 листопада 2024 року, якою підтверджено повторну видачу 23.09.2024 свідоцтв про народження відносно ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 .
У відзиві військовою частиною НОМЕР_2 повторно підтверджено факт отримання та реєстрації вказаного рапорта.
26.12.2024 витягом із Наказу № 365 командира військової частини НОМЕР_2 ОСОБА_1 визнано таким, що своєчасно не повернувся із військово-лікарської комісії з метою визначення ступеня придатності до військової служби у Збройних Силах України в розташування підрозділу та відсутній на військовій службі, а також знято з усіх видів забезпечення.
04.01.2025 Актом службового розслідування командира військової частини НОМЕР_2 встановлено, що ОСОБА_1 з 14 листопада 2024 року відсутній на військовій службі без поважних на те причин.
19.02.2025 ОСОБА_1 засобами поштового зв`язку звернувся до Міністерства оборони України із скаргою на бездіяльність командира військової частини НОМЕР_2 щодо не розгляду рапорту про звільнення з військової служби, що підтверджується описом вкладення у цінний лист АТ «Укрпошта».
19.02.2025 ОСОБА_1 засобами поштового зв`язку повторно звернувся до командира військової частини НОМЕР_2 із рапортом про звільнення з військової служби, що підтверджується описом вкладення у цінний лист АТ «Укрпошта».
10.03.2025 листом № 1776/2/9 військова частина НОМЕР_2 повідомила повторно про отримання та реєстрацію рапорту позивача.
04.02.2026 витягом із Наказу № 35 командира військової частини НОМЕР_2 військовослужбовець ОСОБА_1 вважається таким, що 30 січня 2026 року прибув із самовільного залишення військової частини та зарахований на тимчасовий облік до військової частини НОМЕР_7 з подальшим вибуттям у відрядження до військової частини НОМЕР_4 з 03 лютого 2026 року - тобто без прибуття до розташування до військової частини НОМЕР_2 .
28.02.2026 витягом із Наказу № 59 командира військової частини НОМЕР_4 зазначено, що солдат ОСОБА_1 , НОМЕР_1 , призначений наказом командира військової частини НОМЕР_4 (по особовому складу) від « 28» лютого 2026 року №48-РС, на посаду номер обслуги взводу протитанкових ракетних комплексів військової частини НОМЕР_4 , ВОС-111533А, вважати таким, що з 28 лютого 2026 року справи та посаду прийняв та зарахований до списків особового складу військової частини НОМЕР_4 .
18.06.2026 листом № 2069/5/13-3830 військової частини НОМЕР_4 повідомлено про погодження рапорта ОСОБА_1 про звільнення з військової служби.
24.06.2026 на підставі наказу командира військової частини НОМЕР_4 (по стройовій частині) № 181, солдат ОСОБА_1 , [номер приховано], за контрактом, водій взводу протитанкових ракетних комплексів військової частини НОМЕР_4 , наказом командира військової частини НОМЕР_4 (по особовому складу) від 19.06.2026 року №141-РС, звільнений у запас за підпунктом "г" пункту 3 частини 5 статті 26 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" через такі сімейні обставини або інші поважні причини (якщо військовослужбовці не висловили бажання продовжувати військову службу): перебування на утриманні військовослужбовця трьох і більше дітей віком до 18 років, вважати, що справи та посаду здав і направити для зарахування на військовий облік до ІНФОРМАЦІЯ_2 . З 24 червня 2026 року виключений із списків особового складу військової частини НОМЕР_4 та всіх видів забезпечення.
Оскільки військовою частиною НОМЕР_4 розглянуто рапорт ОСОБА_1 та звільнено у запас за підпунктом "г" пункту 3 частини 5 статті 26 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу", суд не встановив і матеріали справи не підтверджують порушення прав ОСОБА_1 .
Згідно положень ст. 75 КАС України, достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. При цьому в силу положень ст. 76 КАС України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Згідно з ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Дослідивши матеріали позову, положення законодавства України та детально оцінивши надані докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позов не підлягає задоволенню.
Відповідно до вимог ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України підстави для розподілу судових витрат у суду відсутні, оскільки у задоволенні позову відмовлено.
На підставі наведеного та керуючись статтями 243-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд-
в и р і ш и в:
1. У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 (адреса : АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до військової частини НОМЕР_2 ( адреса: АДРЕСА_2 , ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) військової частини НОМЕР_4 ( адреса: АДРЕСА_3 , ЄДРПОУ НОМЕР_5 ) про визнання протиправною бездіяльністю та зобов`язання вчинити певні дії - відмовити.
2. Копію рішення вручити (надіслати) учасникам справи в порядку, передбаченому статтею 251 Кодексу адміністративного судочинства України.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення .
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя Вісьтак М.Я.