Справа № 209/10557/25
Провадження № 2-др/209/25/26
У Х В А Л А
05 жовтня 2026 року м. Кам`янське
Дніпровський районний суд м. Кам`янського у складі:
головуючого судді Багбая Є.Д.
за участі секретаря Полухіної Г.О.
розглянувши у судовому засіданні заяву заяву представника відповідача ОСОБА_1 про винесення додаткового рішення,-
ВСТАНОВИВ :
18 вересня 2026 року Дніпровським районним судом м. Кам`янського було винесено рішення згідно якого в задоволенні цивільного позову Товариства з обмеженою відповідальності «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором було відмовлено повністю.
24 вересня 2026 року представник відповідача звернувся до суду із заявою про винесення додаткового рішення та просить стягнути з позивача по справі судові витрати в розмірі 5000,00 гривень. В обгрунтування заяви вказує, що 06 серпня 2026 року між адвокатом Ляшенко М.Г. та ОСОБА_1 було укладено Договір про надання правової допомоги та відповідно до Акту прийому передачі виконаних робіт згідно договору від 06.08.2026 року від 16.07.2026 адвокатським бюро витрачено 6,5 год. по справі.
Представник ТОВ Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» заперечували проти ухвалення додаткового рішення та просять залишити заяву без задоволення, посилаючись на те, що представником відповідача не надані документально підтвердженні витрати на правову допомогу та не вказаний розрахунок витрат.
Суд, розглянувши матеріали справи, заяву позивача, прийшов до висновку, що заяву слід залишити без задоволення з наступних підстав.
Згідно зі ст. 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників, які беруть участь у справі, чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
Як вбачається з матеріалів справи представником відповідача заявлені вимоги про стягнення витрат понесених нею при зверненні за правовою допомогою в розмірі 5000,00 гривень, проте окрім Договору про надання правової допомоги та Акту прийому передачі виконаних робіт згідно договору від 06.08.2026 року від 16.07.2026 відповідно якого адвокатським бюро витрачено 6,5 год. по справі не долучено інших доказів, що можуть свідчити про оплату послуг адвоката та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера тощо). Тобто, суд погоджується із доводами представника позивача, оскільки заявлена представником відповідача сума не є належним чином обґрунтована.
Постановою ВС від 24.01.2019 року у справі №910/15944/17, від 19.02.2019 року у справі №917/1071/18, визначено, що якщо суд під час розгляду клопотання про зменшення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу (заперечень щодо розміру стягнення витрат на професійну правничу допомогу) визначить, що заявлені витрати є неспівмірними зі складністю справи, наданим адвокатом обсягом послуг, витраченим ним часом на надання таких послуг, не відповідають критерію реальності таких витрат, розумності їх розміру та їх стягнення становить надмірний тягар для іншої сторони, що суперечить принципу розподілу таких витрат, суд має дійти висновку про зменшення заявлених до стягнення з іншої сторони судових витрат на професійну правничу допомогу.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 р. у справі № 826/1216/16 (№11-562ас18) суд наголосив, що склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані: договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені.
Враховуючи вищевикладене та враховуючи, що витрати на правову допомогу в розмірі 5000,00 гривень документально не підтвердженні, суд вважає за необхідне відмовити в задоволенні заяви про винесення додаткового рішення.
На підставі викладеного та керуючись ст. 258, 260,270 ЦПК України, суд,-
ПОСТАНОВИВ:
В задоволенні заяви представника відповідача Соколової Антоніни Іванівни про винесення додаткового рішення - відмовити.
На ухвалу суду може бути подано апеляційну скаргу до Дніпровського апеляційного суду через суд першої інстанції протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Учасник справи, якому ухвалу суду не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів дня вручення йому ухвали суду.
Суддя: Є.Д. Багбая