СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ОКРЕМА УХВАЛА
05 жовтня 2026 року Справа № 480/8431/25
Сумський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Шевченко І.Г., розглянувши у приміщенні суду в м.Суми заяву представника позивача про визнання протиправною бездіяльності відповідача на виконання рішення суду, поданої у порядку ст.383 КАС України, у справі №480/8431/25 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії,
В С Т А Н О В И В:
Рішенням судді Сумського окружного адміністративного суду від 02.01.2026 в адміністративній справі №480/8431/25 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії вимоги задоволено, зокрема:
- визнано протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області щодо непроведення індексації пенсії ОСОБА_1 із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2017-2019 роки (7763,17 грн), та який враховується для обчислення пенсії, у розмірі 1,11 відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 22.02.2021 № 127 "Про додаткові заходи соціального захисту пенсіонерів у 2021 році", у розмірі 1,14 відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 16.02.2022 № 118 "Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році", у розмірі 1,197 відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 24.02.2023 № 168 "Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році", у розмірі 1,0796 відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 23.02.2024 № 185 "Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році" та у розмірі 1,115 відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 25.02.2025 № 209 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткові заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2025 році»,
- зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області здійснити індексацію пенсії ОСОБА_1 з 01.05.2025 шляхом послідовного збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2017-2019 роки (7763,17 грн) та який враховується для обчислення пенсії на коефіцієнт збільшення у розмірі 1,11 відповідно до п. 1 постанови Кабінету Міністрів України від 22.02.2021 № 127 "Про додаткові заходи соціального захисту пенсіонерів у 2021 році", на коефіцієнт збільшення у розмірі 1,14 відповідно до п. 1 постанови Кабінету Міністрів України від 16.02.2022 № 118 "Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році", на коефіцієнт збільшення у розмірі 1,197 відповідно до п. 1 постанови Кабінету Міністрів України від 24.02.2023 № 168 "Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році", на коефіцієнт збільшення у розмірі 1,0796 відповідно до п. 1 постанови Кабінету Міністрів України від 23.02.2024 № 185 "Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році" та на коефіцієнт збільшення у розмірі 1,115 відповідно до п. 1 постанови Кабінету Міністрів України від 25.02.2025 № 209 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткові заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2025 році» та у зв`язку з цим провести виплату недоотриманих сум пенсії.
Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 31.03.2026 апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області залишено без задоволення, а рішення Сумського окружного адміністративного суду від 02.01.2026 в справі № 480/8431/25 - без змін.
Відтак, з урахуванням ст.255 КАС України, рішення Сумського окружного адміністративного суду від 02.01.2026 у цій справі набрало законної сили 31.03.2026.
Сумським окружним адміністративним судом 18.05.2026 було видано виконавчий лист про зобов`язання Головного управління ПФУ в Сумській області вчинити дії.
11.09.2026 через підсистему "Електронний суд" представником ОСОБА_1 подана заява, в якій заявник просить:
- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області щодо невиконання в частині виплати коштів рішення Сумського окружного адміністративного суду від 02.01.2026 по справі №480/8431/25,
- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області вжити невідкладних заходів щодо повного фактичного виконання рішення суду від 02.01.2026 по справі №480/8431/25 та здійснити виплату нарахованої заборгованості,
- постановити окрему ухвалу в порядку частини 9 статті 249 КАС України щодо виявлених ознак кримінального правопорушення (передбаченого ст.382 КК України) в діях/бездіяльності керівництва Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області,
- на підставі частини 9 статті 249 КАС України направити зазначену окрему ухвалу до органів досудового розслідування / прокурору для внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань (ЄРДР) та початку досудового розслідування.
Заява мотивована тим, що відповідач провів перерахунок пенсії формально, проте фактичну виплату заборгованості за рішенням суду не здійснив, посилаючись у своїх відповідях на «відсутність бюджетних асигнувань», відсутність прийнятого Кабінетом Міністрів України відповідного порядку та «черговість виплат відповідно до постанов Кабінету Міністрів України».
Як вказує представник позивача у заяві, сам по собі перерахунок пенсії та внесення даних до внутрішніх реєстрів заборгованості не є повним виконанням судового рішення.
Також представник позивача у заяві зазначив, що згідно наданої відповідачем довідки від 25.08.2026 про нарахований та фактично виплачений розмір пенсії на виконання рішення Сумського окружного адміністративного суду від 02.01.2026 у справі №480/8431/25, встановлено, що:
Загальний розмір пенсії позивача за період з 05.2025 по вересень 2026 становить-125611, 13 грн.;
Загальний розмір фактично виплаченої пенсії становить - 83987,61 грн.;
Загальний розмір нарахованої заборгованості становить - 41623, 52 грн.;
Загальний розмір виплаченої заборгованості становить - 7120, 13 грн.
Така бездіяльність відповідача є протиправною та умисним ухиленням від виконання судового акту.
Невиконання рішення суду також підтверджується листом Управління забезпечення примусового виконання рішень у Сумській області Сумського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України №14524/15813-26-26/11.3 від 07.09.2026, згідно якого державним виконавцем зазначено, що боржником рішення суду не виконано.
Також представник позивача у поданій ним заяві вказав, що тривале невиконання рішення суду посадовими особами Головного управління Пенсійного фонду України містить ознаки складу кримінального правопорушення, передбаченого ст.382 Кримінального кодексу України (Умисне невиконання вироку, рішення, ухвали, постанови суду), а відповідно до ч.9 ст.249 КАС України окрема ухвала стосовно порушення законодавства, яке містить ознаки кримінального правопорушення, надсилається прокурору або органу досудового розслідування, які повинні надати суду відповідь про вжиті ними заходи у визначений в окремій ухвалі строк. Оскільки умисна бездіяльність посадових осіб ПФУ прямо порушує закон, існують законні підстави для винесення такої ухвали.
На підставі розпорядження в.о. керівника апарату Сумського окружного адміністративного суду від 11.09.2026 №3568 призначено повторний автоматизований розподіл вказаної заяви представника позивача та комп`ютерною програмою "Діловодство спеціалізованого суду" вказану заяву було розподілено судді Шевченко І.Г. та передано їй на розгляд 14.09.2026.
Відтак, розгляд заяви представника представила позивача про визнання протиправною бездіяльності відповідача на виконання рішення суду, поданої у порядку ст.383 КАС України у справі №480/8431/25, здійснюється суддею Шевченко І.Г.
Ухвалою суду від 15.09.2026 розгляд вказаної заяви призначено до розгляду в письмовому провадженні на 24.09.2026, а у відповідача витребувано докази для розгляду заяви представника позивача (а.с.182-183).
У зв`язку із ненаданням відповідачем витребуваних доказів, розгляд заяви представника позивача про визнання протиправною бездіяльності відповідача на виконання рішення суду, поданої у порядку ст.383 КАС України, у справі №480/8431/25 ухвалою суду від 24.09.2026 було відкладено у порядку письмового провадження на 05.10.2026 та повторно зобов`язано відповідача надати суду належним чином завірені копії доказів на підтвердження виконання рішення суду у цій справі, у т.ч. протоколу про перерахунок пенсії з розрахунком на доплату до такого протоколу, а також доказів виплати позивачу заборгованості на виконання рішення суду у цій справі.
Представник ГУ ПФУ в Сумській області на виконання вимог ухвали подав витребувані докази та пояснення, в яких зазначив, що на виконання вищевказаного рішення суду проведено позивачу проведено перерахунок (індексацію) пенсії з 01.05.2025 року із застосуванням коефіцієнтів збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, відповідно до покладених зобов`язань. Сума нарахованої доплати за минулий період з 01.05.2025 по 30.04.2026 складає 31000,57грн, з якої виплачено 9078,73 грн. Межі зазначеного розрахунку охоплюють дату проведеного перерахунку, відповідно до покладених зобов`язань (01.05.2025 року) і обмежуються останнім числом місяця, в якому такий перерахунок було проведено (квітень 2026 року).
Разом з тим, виплата залишку нарахованої доплати за вказаний вище період здійснюється з урахуванням особливостей, встановлених Постановою Кабінету Міністрів України від 19.08.2026 року № 1046 «Деякі питання використання коштів бюджету Пенсійного фонду України на виплату пенсій (щомісячного довічного грошового утримання)».
Ситуація зумовлена дефіцитом бюджетних призначень на фінансування таких виплат у загальнодержавному масштабі та не перебуває у межах одноособових повноважень керівника територіального органу.
На цей час затверджено бюджет Пенсійного фонду України на 2026 рік постановою Кабінету Міністрів України № 127 від 05.02.2026 «Деякі питання бюджету Пенсійного фонду України на 2026 рік», в якому передбачено кошти на фінансування видатків, пов`язаних з погашенням заборгованості з виплати пенсій (щомісячного довічного грошового утримання) на виконання ретроспективних судових рішень на 2026 рік затвердженні в розмірі 500 000 грн.
Таким чином, сума нарахованої доплати на виконання рішення Сумського окружного адміністративного суду буде виплачена за наявності бюджетних призначень Пенсійному фонду України на цю мету.
Враховуючи викладене вище, представник відповідача вважає, що судове рішення Головним управлінням Пенсійного фонду України в Сумській області виконано в межах покладених зобов`язань та наявного фінансового ресурсу. За таких обставин відсутні будь-які підстави для застосування судом наслідків, передбачених статтею 383 КАС України.
Перевіривши матеріали справи, оцінивши доводи поданої представником позивача заяви, пояснення відповідача з наданими доказами, суд вказує наступне.
Статтею 129-1 Конституції України визначено, що судове рішення ухвалюється судом іменем України та є обов`язковим до виконання. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Відповідно до статей 14, 370 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України.
Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
На підставі частини першої статті 383 КАС України особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.
Гарантії держави щодо виконання судових рішень та виконавчих документів, визначених Законом України "Про виконавче провадження", та особливості їх виконання встановлює Закон України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень".
Відповідно до частини першої статті 2 вказаного Закону держава гарантує виконання рішення суду про стягнення коштів та зобов`язання вчинити певні дії щодо майна, боржником за яким є, зокрема, державний орган.
Тобто саме Законом України "Про виконавче провадження" та Законом України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень" врегульовано порядок виконання судових рішень, зокрема тих, боржником за якими є державний орган, що, у свою чергу, відповідає статті 129-1 Конституції України.
Так, судом з пояснення відповідача, протоколу про перерахунок пенсії позивача з розрахунком заборгованості на виконання рішення суду у справі №480/8431/25, а також листа Управління забезпечення примусового виконання рішень у Сумській області Сумського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України №14524/15813-26-26/11.3 від 07.09.2026 встановлено, що на виконання рішення суду у цій справі ГУ ПФУ в Сумській області здійснено перерахунок пенсії позивача за період з 01.05.2025 до 30.04.2026 та нараховано суму до виплати у розмірі 31000,57грн., з якої позивачу виплачено суму лише у розмірі 9078,73грн.
У поясненні представник ГУ ПФУ в Сумській області в обґрунтування причин невиплати позивачу всієї суми нарахованих коштів на виконання рішення суду вказує, що виплата коштів здійснюється з урахуванням положень Постанови Кабінету Міністрів України від 19.08.2026 № 1046 «Деякі питання використання коштів бюджету Пенсійного фонду України на виплату пенсій (щомісячного довічного грошового утримання)» та зумовлена дефіцитом бюджетних призначень на фінансування таких виплат у загальнодержавному масштабі та не перебуває у межах одноособових повноважень керівника територіального органу.
Суд не бере до уваги посилання відповідача на вказану постанову Кабінету Міністрів України, оскільки вона, не може змінювати в бік звуження права громадян, які встановлені нормативно-правовими актами вищої юридичної сили, та не може ставити у залежність виплату в повному обсязі перерахованої пенсії після набрання відповідним рішенням суду законної сили. Крім того, доводи з посиланням на Постанову Кабінету Міністрів України №1046 не обґрунтовують своєчасну невиплату заборгованості за цим рішенням, оскільки ця Постанова була прийнята 19.08.2026, у той час як рішення суду у цій справі набрало законної сили 31.03.2026.
Також суд звертає увагу на те, що ст.1 Першого протоколу до Конвенції встановлено, що кожна фізична чи юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права. ст.1 Першого протоколу до Конвенції встановлено, що кожна фізична чи юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
ЄСПЛ у своїх рішеннях неодноразово вказував на те, що органи державної влади не можуть посилатись на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов`язань.
Так, у рішеннях "Кечко проти України" (заява № 63134/00) і "Ромашов проти України" (заява № 67534/01) ЄСПЛ зазначив, що реалізація особою права, яке пов`язано з отриманням бюджетних коштів, що базується на спеціальних та чинних на час виникнення спірних правовідносин нормативно-правових актах національного законодавства, не може бути поставлена у залежність від бюджетних асигнувань, тобто посилання органами державної влади на відсутність коштів, як на причину невиконання своїх зобов`язань, є безпідставними.
Зокрема, у справі "Кечко проти України" ЄСПЛ зауважив, що держава може вводити, призупиняти чи закінчити виплати з державного бюджету, однак свідома відмова від цих виплатах не допускається, доки відповідні положення є чинними. Органи державної влади не можуть посилатися на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов`язань.
У рішеннях у справі "Терем ЛТД, Чечеткін та Оліус проти України" (заява № 70297/01) і у справі "Бакалов проти України" (заява № 14201/02) ЄСПЛ також зазначив, що відсутність бюджетних коштів, передбачених у видатках Державного бюджету України, не є підставою для звільнення від відповідальності за порушення зобов`язання.
З огляду на наведене, обмежене фінансування відповідача жодним чином не може впливати на право позивача на отримання пенсії у належному розмірі після проведеного на виконання судового рішення перерахунку.
У цій справі судом встановлено, що остаточне, обов`язкове для виконання судове рішення, ухвалене на користь позивача, залишається невиконаним в частині виплати нарахованих коштів у повному обсязі, що свідчить про порушення права позивача на виконання судового рішення без зайвих затримок та становить втручання у його право на мирне володіння присудженими грошовими коштами.
Наявність у позивача права на отримання відповідних виплат встановлена рішенням суду, яке набрало законної сили. Вказане право не заперечується відповідачем. Тому це право не може бути скасоване з підстав відсутності фінансування такого виду виплат з державного бюджету.
Верховний Суд у постанові від 20.02.2019 у справі №806/2143/15 (адміністративне провадження №К/9901/5159/18) звертав увагу, що статті 382 і 383 КАС України мають на меті забезпечення належного виконання судового рішення. Підставами їх застосування є саме невиконання судового рішення, ухваленого на користь особи-позивача та обставини, що свідчать про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, пов`язаних з невиконанням судового рішення в цій справі.
Під час розгляду заяви представника позивача про визнання протиправною бездіяльності відповідача на виконання рішення суду, поданої у порядку ст.383 КАС України, відповідачем не подано жодних заперечень на противагу того, що такі кошти позивачу виплачені. Також представник відповідача не надав належного доказу на підтвердження наявності перешкод для виконання рішення суду у цій справі.
Відповідно до ч.6 ст.383 КАС України за відсутності обставин протиправності відповідних рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень - відповідача та порушення ним прав, свобод, інтересів особи-позивача, суд залишає заяву без задоволення. За наявності підстав для задоволення заяви суд постановляє ухвалу в порядку, передбаченому статтею 249 цього Кодексу.
З огляду на встановлені обставини при розгляді цієї заяви, враховуючи, що рішення суду у цій справі на момент розгляду цієї заяви відповідачем у повному обсязі не виконано, оскільки нараховані до виплати кошти на виконання рішення суду не виплачені у повному обсязі, суд дійшов висновку, що відповідач вчинив протиправну бездіяльність щодо невиконання рішення Сумського окружного адміністративного суду від 02.01.2026 в адміністративній справі №480/8431/25.
Врахувавши викладене вище, беручи до уваги, що рішення суду в цій справі виконане відповідачем у неналежний спосіб, метою належного та повного відновлення прав позивача, суд дійшов висновку постановити окрему ухвалу, визнавши протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області, допущену під час виконання рішення Сумського окружного адміністративного суду від 02.01.2026 у справі №480/8431/25.
Відповідно до частини першої статті 249 КАС України суд, виявивши під час розгляду справи порушення закону, може постановити окрему ухвалу і направити її відповідним суб`єктам владних повноважень для вжиття заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону.
Враховуючи, що рішення суду в цій справі відповідач виконав у неналежний спосіб, що, у свою чергу, свідчить про неналежний рівень виконавчої дисципліни в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Сумській області, суд вважає за необхідне відреагувати на такі порушення окремою ухвалою на адресу Пенсійного фонду України.
Разом з тим, представник позивача просить серед іншого у заяві:
- постановити окрему ухвалу в порядку частини 9 статті 249 КАС України щодо виявлених ознак кримінального правопорушення (передбаченого ст.382 КК України) в діях/бездіяльності керівництва Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області;
- на підставі частини 9 статті 249 КАС України направити зазначену окрему ухвалу до органів досудового розслідування / прокурору для внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань (ЄРДР) та початку досудового розслідування.
Так, згідно ч. 9 ст. 249 КАС України окрема ухвала стосовно порушення законодавства, яке містить ознаки кримінального правопорушення, надсилається прокурору або органу досудового розслідування, які повинні надати суду відповідь про вжиті ними заходи у визначений в окремій ухвалі строк. За відповідним клопотанням прокурора або органу досудового розслідування вказаний строк може бути продовжено.
Верховний Суд в постанові від 14 березня 2024 року по справі №420/10595/22 вказав, що окрема ухвала має на меті усунення виявлених у процесі розгляду адміністративного позову порушень закону та є підставою для розгляду питання щодо відповідальності винних осіб, вона може стосуватися будь-якого суб`єкта, зокрема й того, який не бере участі у справі. Таким чином, окрема ухвала - це рішення, яким суд реагує на виявлені під час розгляду справи порушення закону, причини та умови, що сприяли вчиненню порушення. Окрема ухвала є формою профілактичного впливу судів на правопорушників. Необхідність її постановлення зумовлена завданнями адміністративного судочинства - захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень органів державної влади, місцевого самоврядування, їхніх посадових, службових осіб у процесі здійснення ними управлінських функцій. За цих обставин слід зазначити, що суд має право, а не зобов`язаний постановити окрему ухвалу. Проте, враховуючи особливий статус суду в системі органів, що забезпечують правовий порядок, суд зобов`язаний реагувати на випадки очевидних, умисних або системних порушень закону.
Підставою для прийняття окремої ухвали є виявлення порушення закону та встановлення причин і умов, що сприяли вчиненню порушення. Відтак, окрема ухвала може бути постановлена лише у разі, якщо під час саме судового розгляду конкретної справи встановлено певне правопорушення. Юридична кваліфікація правопорушення судом не здійснюється. Водночас суд може в окремій ухвалі зазначити, елементи якого складу правопорушення слід перевірити (службова недбалість, зловживання владою тощо).
Аналізуючи викладене, обов`язковими умовами для прийняття окремої ухвали є порушення закону чи іншого нормативно-правового акта із чітким зазначенням такої норми та обґрунтуванням, у чому саме полягає відповідне порушення.
Крім того, якщо під час розгляду справи встановлено ознаки кримінального правопорушення, суд, постановляючи окрему ухвалу про інформування прокурора або органу досудового розслідування, має вказати, ознаки якого саме кримінального правопорушення ним виявлено, а також обґрунтовувати, покликаючись на докази, які містяться в матеріалах справи, суть кримінального правопорушення.
Аналогічна позиція викладена в постановах Верховного Суду від 01 лютого 2023 року у справі № 140/506/22, від 07 грудня 2023 року у справі № 420/21182/21, від 10 січня 2024 року у справі №320/4936/23.
У той же час, наведені представником позивача у поданій ним заяві обставини у сукупності з іншими встановленими судом обставинами, на думку суду, не свідчать про наявність ознак кримінального правопорушення. У той же час позивач не позбавлений права самостійного звернення до органу досудового розслідування або прокурора із відповідною заявою.
Відтак, заява представника позивача підлягає частковому задоволенню.
Керуючись ст. ст. 248, 249, 256, 295, 383 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
У Х В А Л И В:
Заяву представника позивача про визнання про визнання протиправною бездіяльності відповідача на виконання рішення суду, поданої у порядку ст. 383 КАС України, у справі №480/8431/25 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії - задовольнити частково.
Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області щодо невиконання рішення Сумського окружного адміністративного суду від 02.01.2026 в адміністративній справі №480/8431/25 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії, зокрема, в частині невиплати усієї суми нарахованих коштів на виконання рішення суду.
Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області вжити заходи щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню вимог ст.129-1 Конституції України та ч.1 ст.370 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме невиконання рішення Сумського окружного адміністративного суду від 02.01.2026 в адміністративній справі №480/8431/25, яке набрало законної сили 31.03.2026, шляхом повної сплати ОСОБА_1 йому грошових коштів згідно вказаного судового рішення.
Про вищевикладене довести до відома Пенсійний фонд України для вжиття належних заходів реагування з метою недопущення подібних порушень у подальшому.
Про вжиті заходи Головному управлінню Пенсійного фонду України в Сумській області та Пенсійному фонду України надати суду відповідь протягом тридцяти робочих днів з дня отримання копії цієї ухвали.
У задоволенні іншої частини вимог заяви представника позивача - відмовити.
Окрема ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена особами, інтересів яких вона стосується, до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня підписання ухвали.
Суддя І.Г. Шевченко