05.10.2026
ЄУН 523/11722/26
Провадження 2-з/389/14/26
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
05 жовтня 2026 року місто Знам`янка
Кіровоградської області
Суддя Знам`янського міськрайонного суду Кіровоградської області Український Віталій Валентинович, за участю секретаря судового засідання Гой І.С. розглянув заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову,
В С Т А Н О В И В :
ОСОБА_1 звернулася до суду із заявою про забезпечення позову, а саме застосування додаткового заходу забезпечення позову за її позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та поділ майна подружжя.
Обґрунтувала заяву тим, що Одним із предметів спору у справі є транспортний засіб TOYOTA PRIUS, державний номерний знак НОМЕР_1 , 2016 року випуску, білого кольору, зареєстрований за відповідачем. 02 вересня 2026 року Знам`янським міськрайонним судом Кіровоградської області постановлено ухвалу про забезпечення позову, якою щодо зазначеного транспортного засобу застосовано захід забезпечення позову у вигляді заборони його відчуження. Вважає, що застосованого заходу недостатньо для забезпечення збереження предмета спору, оскільки заборона відчуження сама по собі не перешкоджає відповідачу продовжувати експлуатацію транспортного засобу. У позивача наявні фотоматеріали, які підтверджують зміну зовнішнього стану зазначеного транспортного засобу, зокрема його пошкодження та подальше проведення ремонтних робіт.
Крім того, відповідач ОСОБА_2 особисто повідомляв позивача про те, що під час користування зазначеним транспортним засобом у місті Кропивницькому він потрапив у дорожньо-транспортну пригоду. З огляду на зазначені обставини існує необхідність у забезпеченні збереження транспортного засобу у фактичному стані до вирішення спору судом. Подальша експлуатація транспортного засобу створює ризик його пошкодження, зміни технічного та фактичного стану, зміни комплектації, а також інших змін, які можуть мати значення для встановлення обставин справи та вирішення спору щодо його поділу. Зазначений транспортний засіб є безпосереднім предметом спору про поділ майна подружжя, а тому встановлення тимчасової заборони його експлуатації до вирішення справи спрямоване на забезпечення збереження предмета спору та недопущення зміни його стану.
Розгляд заяви про забезпечення позову проведено судом без повідомлення учасників справи, що не суперечить ч.1 ст.153 ЦПК України.
Дослідивши матеріали заяви про забезпечення позову, матеріали цивільної справи та доданих до неї документів, суд вважає її такою, що підлягає задоволенню виходячи з наступного.
Статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод «Право на ефективний засіб юридичного захисту» встановлено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі. Одним з механізмів забезпечення ефективного юридичного захисту є передбачений національним законодавством України інститут вжиття заходів до забезпечення позову.
Зі змісту постанови Пленуму Верховного суду України від 22.12.2006 №9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» вбачається, що забезпечення позову - це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог. Точне і неухильне додержання судами України норм чинного законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову є необхідною умовою здійснення завдань цивільного судочинства, які полягають у справедливому, неупередженому та своєчасному розгляді й вирішенні цивільних справ із метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Відповідно до ч.1 та ч.2 ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Підставою забезпечення позову є обґрунтоване припущення заявника, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
Точне і неухильне додержання судами України норм чинного законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову є необхідною умовою здійснення завдань цивільного судочинства, які полягають у справедливому, неупередженому та своєчасному розгляді й вирішенні цивільних справ із метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Крім того, вирішуючи питання про забезпечення позову суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких може бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.
Відповідно до ч.3 ст.150 ЦПК України, - заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
Конкретний захід забезпечення позову буде співмірним позовній вимозі, якщо при його застосуванні забезпечується: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору; можливість ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження прав та охоронюваних інтересів інших учасників справи чи осіб, що не є її учасниками; можливість виконання судового рішення у разі задоволення вимог, які є ефективними способами захисту порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача. Такі висновки наведені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 15 вересня 2020 року у справі N 753/22860/17 (провадження N 14-88цс20).
Отже, забезпечення позову - це вжиття судом, в провадженні якого перебуває справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача, які гарантують за його позовом про присудження реальне виконання позитивно прийнятого рішення. Такий інститут цивільно-процесуального законодавства передбачений з метою попередження несумлінних дій відповідача, який може, наприклад, сховати або продати майно, тобто з метою усунення ускладнення або неможливості виконання рішення.
Метою вжиття заходів щодо забезпечення позову є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні у випадку задоволення позову.
Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов`язання тощо).
Звертаючись до суду із заявою про забезпечення позову, позивач повинен обґрунтувати причини звернення з такою заявою та надати суду докази наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу забезпечення позову.
На обґрунтування заяви про забезпечення позову позивач вказує, що при не вжитті заходів забезпечення позову, існує реальна загроза невиконання чи ускладнення виконання рішення суду.
Одним із механізмів забезпечення ефективного юридичного захисту є передбачений національним законодавством України інститут вжиття заходів забезпечення позову. При цьому, вжиття заходів забезпечення позову має на меті запобігти утрудненню чи неможливості виконання рішення суду, прийнятого за результатами розгляду справи, в разі задоволення позову.
Згідно з рішенням ЄСПЛ від 29.06.2006 у справі "Пантелеєнко проти України", засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом. У рішенні ЄСПЛ від 31.07.2003 у справі "Дорани проти Ірландії", було зазначено що поняття "ефективний засіб" передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права.
При вирішенні справи "Каіч та інші проти Хорватії" (рішення від 17.07.2008) Європейський Суд з прав людини вказав, що для Конвенції було б неприйнятно, якби стаття 13 декларувала право на ефективний засіб захисту, але без його практичного застосування. Таким чином, обов`язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.
На думку суду, необхідність застосування заходу забезпечення випливає із фактичних обставин справи, які свідчать про наявність підстав вважати, що їх незастосування призведе до ускладнення ефективного поновлення порушених прав та інтересів позивача, за захистом яких він звернувся.
Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд пересвідчився, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову в частині спірного автомобіля. Враховуючи ту обставину, що під час експлуатації автомобіля можуть виникнути пошкодження, внаслідок чого може зменшитися вартість майна, обраний вид забезпечення позову суд вважає обґрунтованим, таким, що безпосередньо пов`язаний і узгоджується із позовними вимогами. Водночас вказаний вид забезпечення позову забезпечить реальний захист прав позивача у випадку прийняття рішення на його користь.
Таким чином, зважаючи на фактичні обставини справи, виходячи із пов`язаності заходів забезпечення позову з предметом позову та співмірності таких заходів заявленим позивачем вимогам, співвідносячи негативні наслідки від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, та з огляду на те, що невжиття заходів забезпечення позову може в подальшому утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду, впливатиме на можливість ефективного захисту та поновлення порушених прав та інтересів позивача, суд вважає за необхідне заборонити будь-яким особам експлуатацію (користування та керування) транспортним засобом, який наразі належить відповідачу ОСОБА_2 .
Суд може скасувати заходи забезпечення позову з власної ініціативи або за вмотивованим клопотанням учасника справи. За клопотанням учасника справи суд може допустити заміну одного заходу забезпечення позову іншим. У разі ухвалення судом рішення про задоволення позову заходи забезпечення позову продовжують діяти протягом дев`яноста днів з дня набрання вказаним рішенням законної сили або можуть бути скасовані за вмотивованим клопотанням учасника справи.
Особи, винні в невиконанні ухвали про забезпечення позову, несуть відповідальність, встановлену законом.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст.149-153, 157, 258-260 ЦПК України,
П О С Т А Н О В И В:
Заяву задовольнити.
Заборонити ОСОБА_2 та будь-яким іншим особам, до набрання законної сили рішенням суду у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та поділ спільного сумісного майна подружжя (ЄУН 523/11722/26, провадження №2/389/1335/26), експлуатацію (використання та керування) транспортним засобом TOYOTA PRIUS, 2016 року випуску, білого кольору, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , номер кузова (VIN) НОМЕР_2 .
Стягувач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 .
Боржник: ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_4 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ..
На ухвалу суду може бути подана апеляційна скарга до Кропивницького апеляційного суду. Апеляційна скарга подається протягом п`ятнадцяти днів з дня проголошення ухвали. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.
Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.
Ухвала підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження.
Суддя В.В.Український