Харківський окружний адміністративний суд
61700, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
УХВАЛА
про повернення позовної заяви
05 жовтня 2026 року Справа № 520/28393/26
Суддя Харківського окружного адміністративного суду Смагар С.В., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 (адреса АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 (адреса АДРЕСА_2 , ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) про визнання протиправним та скасування наказу,
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 , в якому просить:
- визнати протиправним та скасувати наказ начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 про призов ОСОБА_1 на військову службу під час мобілізації, в особливий період та направлення для проходження військової служби.
Позовну заяву подано до Харківського окружного адміністративного суду засобами підсистеми «Електронний суд» 08 вересня 2026 року.
Ухвалою судді Харківського окружного адміністративного суду від 11 вересня 2026 року позовну заяву залишено без руху у зв`язку з неподанням документа про сплату судового збору. Зазначений недолік позивачем усунуто 14 вересня 2026 року.
Ухвалою судді Харківського окружного адміністративного суду від 15 вересня 2026 року позовну заяву залишено без руху на підставі частини 1 статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України у зв`язку з пропуском строку звернення до адміністративного суду. Цією ухвалою наведені у позовній заяві підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду визнано неповажними та встановлено позивачу строк 10 днів з дня вручення копії ухвали для подання заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду, в якій вказати інші підстави для поновлення строку з роз`ясненням причин пропуску строку за весь період з 18 листопада 2024 року по 08 вересня 2026 року, та надати докази поважності цих причин.
25 вересня 2026 року, тобто в межах встановленого судом строку, представником позивача подано заяву про усунення недоліків, в якій позивач просить визнати поважними причини пропуску строку звернення до суду та поновити цей строк. До заяви додано витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань у кримінальному провадженні № 12026071080000433 та знімок екрана мобільного застосунку «Резерв+» станом на 26.10.2024.
На обґрунтування поважності причин пропуску строку позивач у заяві від 25.09.2026 зазначає, що у жовтні 2024 року він протиправно утримувався у ІНФОРМАЦІЯ_2 та був звільнений після його скарг до органів державної влади; про призов на військову службу дізнався 18.11.2024 під час оновлення застосунку «Резерв+»; з 18.11.2024 по 15.08.2025 намагався отримати копію оскаржуваного наказу, проте на жоден запит та скаргу копії наказу не отримав; з наказом не ознайомлювався, а застосунок «Резерв+» не є офіційним документом, тому станом на теперішній час позивач належним чином не обізнаний щодо призову на військову службу. Щодо періоду з 15.08.2025 по день звернення до суду позивач зазначає, що проживав за місцем реєстрації у с. Бокове Покровського району Донецької області, яке з 10.08.2025 є територією активних бойових дій згідно з наказом Міністерства розвитку громад та територій України від 28 лютого 2025 року № 376 (в редакції наказу від 26 травня 2026 року № 987); внаслідок постійних обстрілів, відсутності світла та зв`язку він був позбавлений можливості отримати правову допомогу та самостійно звернутися до органів влади; у зв`язку зі знищенням житла та евакуацією населення 20.08.2026 він виїхав на підконтрольну Україні територію; через відсутність комунікації між позивачем і його представником адвокат не мала можливості звернутися до суду у зв`язку з відсутністю узгодженості позиції. Також позивач посилається на постанову Верховного Суду, в якій наведено критерії оцінки поважності причин пропуску процесуальних строків в умовах воєнного стану.
Вирішуючи питання щодо усунення позивачем недоліків позовної заяви, суд виходить з наступного.
Частиною 1 статті 121 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Відповідно до частин 1, 2 статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Причина пропуску строку звернення до суду може вважатися поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам: 1) це обставина або кілька обставин, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк; 2) це обставина, яка виникла об`єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено; 4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування.
До кола поважних причин пропуску процесуального строку можуть бути віднесені реально існуючі обставини фактичної дійсності, які не залежать від внутрішньої волі заінтересованої особи, мали місце протягом перебігу пропущеного строку і створюють істотні та об`єктивно непереборні чи нездоланні перешкоди або труднощі у виконанні конкретної процесуальної дії у межах встановленого законом проміжку часу, у тому числі і дії з подання позову (постанова Верховного Суду від 21.04.2021 року у справі № 640/25046/19, постанова Верховного Суду від 06.04.2023 року у справі № 320/7204/21).
У силу правового висновку пункту 31 постанови Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2024 року у справі № 990/12/24 суд перевіряє обставини пропуску строку на підставі клопотання особи, в якому наведено поважність причин пропуску строку, та поданих нею доказів. У силу правового висновку пункту 52 постанови Верховного Суду від 22.05.2024 року у справі № 520/8606/22 для поновлення строку звернення суд має встановити наявність об`єктивно непереборних обставин, що перешкоджали вчасному зверненню з адміністративним позовом, у зв`язку з чим позивач має довести суду їхню наявність та непереборність з доданням відповідних доказів. За правовою позицією постанови Верховного Суду від 01.06.2023 року у справі № 300/4156/22 суд не наділений повноваженнями щодо самостійного визначення чи пошуку обставин, що зумовили об`єктивну неможливість позивачем у визначений законодавством строк реалізувати своє право на подання позову.
За правовою позицією постанови Великої Палати Верховного Суду від 27.07.2023 року у справі № 990/154/22 порівняльний аналіз словоформ «дізналася» та «повинна була дізнатися» дає підстави для висновку про презумпцію можливості та обов`язку особи знати про стан своїх прав; незнання про порушення через неналежну реалізацію своїх прав або небажання дізнатися не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду.
За правовою позицією постанови Великої Палати Верховного Суду від 26.10.2023 року у справі № 990/139/23 поновлення пропущеного строку звернення до суду є відступом від принципу правової визначеності, а тому в кожному випадку має бути достатньо виправданим та обґрунтованим; поновленню підлягає лише той строк, який пропущений з поважних причин, унаслідок непереборних, незалежних від волі та поведінки особи обставин; необхідно враховувати тривалість пропуску строку.
Оцінюючи кожну з наведених позивачем у заяві від 25.09.2026 підстав, суд зазначає наступне.
Обставини, пов`язані з перебуванням позивача у ІНФОРМАЦІЯ_2 у жовтні 2024 року та його зверненнями зі скаргами у зв`язку з цим, мали місце до 18 листопада 2024 року - дати, яку сам позивач визначає як день, коли він дізнався про призов на військову службу. Отже, ці обставини виникли поза межами строку, який пропущено, і не могли перешкоджати зверненню до суду протягом цього строку.
Доводи про те, що в період з 18.11.2024 по 15.08.2025 позивач намагався отримати копію оскаржуваного наказу, по суті повторюють підстави, які вже були оцінені судом в ухвалі від 15 вересня 2026 року та визнані неповажними. Нових обставин щодо цього періоду заява від 25.09.2026 не містить. Відсутність у позивача копії оскаржуваного наказу не перешкоджала зверненню до суду, оскільки частиною 7 статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено подання у такому випадку клопотання про витребування оспорюваного акта. Крім того, протягом цього періоду позивач користувався професійною правничою допомогою адвоката, від імені якого направлялися адвокатський запит від 21.11.2024 та скарги до Міністерства оборони України і Генерального штабу Збройних Сил України, тобто мав реальну можливість звернутися до суду.
Твердження позивача про те, що він і на теперішній час належним чином не обізнаний щодо призову на військову службу, суперечить змісту позовної заяви, в якій позивач сам зазначив 18.11.2024 як дату, коли йому стало відомо про призов, а адвокатський запит від 21.11.2024 був направлений саме з метою отримання документів щодо призову позивача на військову службу. Власна оцінка позивачем правового значення відомостей застосунку «Резерв+» є його суб`єктивною думкою і не є обставиною, яка об`єктивно перешкоджала зверненню до суду.
Щодо періоду з 15.08.2025 по 08.09.2026, тобто понад один рік, позивач посилається на проживання за місцем реєстрації у с. Бокове Покровського району Донецької області. Проте жодного доказу фактичного проживання позивача за цією адресою у зазначений період до заяви не додано. Сама по собі адреса реєстрації не підтверджує фактичного місця перебування особи. Більше того, у позовній заяві позивач зазначив, що станом на 17.10.2024 він перебував у м. Луцьку Волинської області у відрядженні.
Посилання на наказ Міністерства розвитку громад та територій України від 28 лютого 2025 року № 376 характеризує безпекову ситуацію на відповідній території, але не підтверджує ні фактичного перебування там позивача, ні того, що протягом понад одного року позивач був позбавлений можливості звернутися до суду особисто або через свого представника. Витягу з переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії, до заяви також не додано.
Твердження про відсутність світла та зв`язку, а також про відсутність комунікації позивача з його представником не підтверджені жодним доказом. Ці твердження спростовуються обставинами, на які посилається сам позивач: скаргу до Міністерства оборони України від імені позивача направлено 15.08.2025, тобто вже після 10.08.2025 - дати, з якої, за твердженням позивача, зв`язок з ним був неможливий. Посилання на відсутність узгодженості позиції між позивачем і його адвокатом стосується відносин між клієнтом та його представником, залежить від їхньої волі і не є об`єктивною обставиною, яка не залежить від волі особи, що пропустила строк.
Доданий до заяви витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань у кримінальному провадженні № 12026071080000433 не стосується позивача. Відповідно до цього витягу кримінальне провадження зареєстровано 12.08.2026 за заявою ОСОБА_2 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , яка фактично проживає у смт Королево Берегівського району Закарпатської області, щодо обстрілу 10.08.2026 та пошкодження належного їй будинку АДРЕСА_1 . Відомостей про позивача, його фактичне місце проживання чи пошкодження житла позивача витяг не містить. Крім того, подія, зафіксована у витягу, відбулася 10.08.2026, тобто майже через рік після початку періоду, за який позивач не звертався до суду, а тому не може пояснити причини пропуску строку протягом цього періоду.
Твердження про виїзд позивача 20.08.2026 на підконтрольну Україні територію у зв`язку зі знищенням житла та евакуацією населення також не підтверджені жодним доказом. Навіть у разі їх підтвердження ця обставина виникла наприкінці періоду пропуску строку і не пояснює причин незвернення до суду протягом попередніх понад одного року.
Доданий до заяви знімок екрана застосунку «Резерв+» станом на 26.10.2024 містить відомості про перебування позивача на військовому обліку у ІНФОРМАЦІЯ_2 і не містить жодних відомостей про обставини, які перешкоджали позивачу звернутися до суду у період з 18.11.2024 по 08.09.2026.
Посилання позивача на критерії оцінки поважності причин пропуску строку в умовах воєнного стану суд не може визнати достатніми, оскільки позивач не навів і не довів, яким саме чином територіальний фактор, безпекова ситуація чи інші обставини унеможливили звернення до суду саме в його випадку. При цьому за критеріями фактору часу та поведінки заявника суд враховує, що позов подано через один рік дев`ять місяців і двадцять один день після дати, яку позивач визначає як день, коли він дізнався про порушення свого права, і майже через тринадцять місяців після останнього вчиненого від його імені заходу - скарги від 15.08.2025.
Отже, наведені позивачем у заяві від 25.09.2026 причини пропуску строку звернення до суду є суб`єктивними твердженнями позивача, не є об`єктивними обставинами, що не залежали від його волі та безпосередньо унеможливлювали звернення до суду у встановлений законом строк, і не підтверджені належними та допустимими доказами. За таких обставин суд визнає ці підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду неповажними.
Відповідно до пункту 9 частини 4 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України позовна заява повертається позивачеві у випадках, передбачених частиною другою статті 123 цього Кодексу.
Згідно з частиною 8 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Отже, оскільки підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду, вказані позивачем у заяві від 25.09.2026 на виконання ухвали суду від 15 вересня 2026 року, визнані судом неповажними, відповідно до частини 2 статті 123 та пункту 9 частини 4 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України позовна заява підлягає поверненню позивачу.
Керуючись статтями 121, 122, 123, 160, 161, 169, 171, 243, 248, 256, 294, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
УХВАЛИВ:
1. У задоволенні заяви ОСОБА_1 від 25 вересня 2026 року про поновлення строку звернення до адміністративного суду - відмовити.
2. Визнати неповажними підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду, наведені в заяві від 25 вересня 2026 року, та повернути позивачу позовну заяву ОСОБА_1 (адреса АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 (адреса АДРЕСА_2 , ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) про визнання протиправним та скасування наказу.
3. Роз`яснити ОСОБА_1 , що повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
4. Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня проголошення ухвали. Якщо розгляд справи було здійснено в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається до Другого апеляційного адміністративного суду.
5. Ухвала суду набирає законної сили у строк та в порядку передбаченому статтею 256 Кодексу адміністративного судочинства України.
6. Повний текст ухвали складений та підписаний 05 жовтня 2026 року.
Суддя С.В. Смагар