Харківський окружний адміністративний суд
61700, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
Харків
05 жовтня 2026 року № 520/17210/26
Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Бадюкова Ю.В., розглянувши в приміщенні суду в м. Харкові в порядку спрощеного провадження без повідомлення учасників справи адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Комісії з розгляду питань щодо надання компенсації за знищені об`єкти нерухомого майна (Департамент житлово-комунального господарства) про визнання протиправними, скасування рішення та зобов`язання вчинити певні дії, -
В С Т А Н О В И В:
ОСОБА_1 (далі по тексту - позивач, ОСОБА_1 ) звернулася до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Комісія з розгляду питань щодо надання компенсації за знищені об`єкти нерухомого майна (Департамент житлово-комунального господарства) (далі по тексту - відповідач, комісія), в якому просить суд:
- визнати протиправним та скасувати рішення Комісії щодо визначення розміру компенсації за знищене житло за адресою: АДРЕСА_1 ;
- зобов`язати Комісію провести повторний перерахунок компенсації з урахуванням технічних характеристик квартири; ринкової вартості житла; вимог Закону №2923 IX та Постанови №600;
- зобов`язати Комісію надати мотивоване рішення з повним розрахунком та обґрунтуванням;
- стягнути судові витрати з відповідача.
В обґрунтування позовної заяви позивачем зазначено, що вона була власником квартири за адресою: АДРЕСА_1 , яка була повністю знищена внаслідок збройної агресії рф.
Позивачка подала заяву про компенсацію відповідно до Закону України №2923 IX та Постанови КМУ №600.
Комісією було визначено суму компенсації/розмірі: 2 959 195,77 грн, що підтверджується листом Департаменту ЖКГ від 11.06.2026 № М 2 1765/0/88 26.08 31 -5591/0/129 26.
Однак зазначена сума є необґрунтовано заниженою, оскільки Комісія не врахувала технічні характеристики квартири: автономне опалення; капітальний ремонт вартістю 20 000 євро; розташування на 2-му поверсі (ринкова вартість вища, ніж 1-го поверху).
Комісія не врахувала реальну ринкову вартість житла до 2022 року ринкова вартість квартири становила 100 000 доларів США.
Фактично надана компенсація еквівалентна лише 70 457 доларів США, тобто 78,3% від реальної вартості. Комісія не надала мотивованого рішення.
У відповіді Департаменту ЖКГ від 11.06.2026 наведено лише формулу, але не наведено жодного обґрунтування, чому компенсація становить саме такий розмір.
Мінрегіон підтвердив, що Комісія зобов`язана проводити Індивідуальний розрахунок у листі Мінрегіону від 22.05.2026 №13309/28/10-26 зазначено, що компенсація визначається індивідуально щодо кожного об`єкта, виходячи з площі та вартості 1 м2. Однак Комісія цього не зробила.
Зазначені обставини зумовили звернення позивача до суду з даним позовом за метою захисту своїх порушених прав.
Ухвалою суду від 25.06.2026 року відкрито спрощене провадження по справі в порядку, передбаченому статтею 262 Кодексу адміністративного судочинства України та запропоновано відповідачу надати відзив на позов.
Копія ухвали про відкриття спрощеного провадження надіслана та вручена відповідачу, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа.
Відповідач, у встановлений судом строк, правом надати до суду відзив на позовну заяву не скористався.
Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється згідно до вимог ст. 229 КАС України.
Згідно положень ст. ст. 12, 257 КАС України даний спір віднесено до категорії справ, що підлягають розгляду за правилами спрощеного позовного провадження, суд вважає за можливе розглянути справу в порядку спрощеного позовного провадження, враховуючи, що відповідача повідомлено належним чином про наявність позову щодо оскарження його рішення.
Згідно ч. 5 ст. 262 КАСУ суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.
Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступні обставини.
Позивачка подала заяву про компенсацію відповідно до Закону України №2923 IX та Постанови КМУ №600.
Комісією було визначено суму компенсації/розмірі 2 959 195, 77 грн. (два мільйони дев`ятсот п`ятдесят дев`ять тисяч сто дев`яносто п`ять гривень 77 копійок), що підтверджується копією листа Департаменту ЖКГ від 11.06.2026 № М-2-1765/0/88-26.08-31-5591/0/129-26.
Також листом Департаменту ЖКГ від 11.06.2026 № М-2-1765/0/88 26.08 31 -5591/0/129-26 позивачу роз`яснено, що розмір компенсації за знищений об`єкт нерухомого майна за адресою: АДРЕСА_1 , розраховувався комісією з розгляду питань щодо надання компенсації за знищені об`єкти нерухомого майна внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією російської федерації проти України, яка діє на підставі відповідного наказу Департаменту житлово-комунального господарства Харківської міської ради від 07.11.2023 № 464.
Втім позивачка вказує, що зазначена сума є необґрунтовано заниженою, оскільки Комісія не врахувала технічні характеристики знищеної квартири.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зважає на наступне.
Правові та організаційні засади надання компенсації за пошкодження та знищення окремих категорій об`єктів нерухомого майна внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією російської федерації проти України, з дня набрання чинності Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 № 64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 № 2102-IX, а також правові засади створення та ведення Державного реєстру майна, пошкодженого та знищеного внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією російської федерації проти України, визначено Законом України «Про компенсацію за пошкодження та знищення окремих категорій об`єктів нерухомого майна внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією російської федерації проти України, та Державний реєстр майна, пошкодженого та знищеного внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією російської федерації проти України» (далі Закон № 2923-ІХ).
Згідно з пунктом 4 частини першої статті 1 Закону № 2923-IX визначено, що знищені об`єкти нерухомого майна - це об`єкти нерухомого майна, які розташовані в Україні та стали непридатними для використання за цільовим призначенням внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією російської федерації проти України, відновлення яких є неможливим шляхом поточного або капітального ремонту, реконструкції, реставрації чи економічно недоцільним, зокрема, квартири, інші житлові приміщення в будівлі, будинки садибного типу, садові та дачні будинки.
Відповідно до частини першої статті 2 Закону № 2923-IX отримувачами компенсації за пошкоджені/знищені об`єкти нерухомого майна (далі - отримувачі компенсації) є фізичні особи - громадяни України, які є власниками пошкоджених/знищених об`єктів нерухомого майна.
Згідно з частиною третьою статті 2 Закону № 2923-ІХ отримувачами компенсації не можуть бути:
1) особи, до яких застосовано санкції відповідно до Закону України «Про санкції»;
2) особи, які мають судимість за вчинення кримінальних правопорушень, передбачених розділом I «Злочини проти основ національної безпеки України» Особливої частини Кримінального кодексу України;
3) спадкоємці щодо пошкоджених/знищених об`єктів нерухомого майна, які належали за життя спадкодавцям, визначеним пунктами 1 і 2 цієї частини (частини друга і третя статті 2 Закону № 2923-ІХ).
Частиною першою статті 3 вказаного закону передбачено, що для розгляду питань щодо надання компенсації за знищені об`єкти нерухомого майна виконавчий орган сільської, селищної, міської, районної у місті (у разі її створення) ради (далі - виконавчий орган ради), військова адміністрація населеного пункту або військово-цивільна адміністрація населеного пункту утворює Комісію з розгляду питань щодо надання компенсації за знищені об`єкти нерухомого майна внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією російської федерації проти України (далі - Комісія з розгляду питань щодо надання компенсації), як консультативно-дорадчий орган та затверджує положення про роботу такої Комісії.
Згідно з частиною першою статті 4 Закону № 2923-IX заява про надання компенсації за знищений об`єкт нерухомого майна подається до Комісії з розгляду питань щодо надання компенсації, уповноваженої розглядати заяви про надання компенсації за знищені об`єкти нерухомого майна на відповідній території. Така заява подається під час дії воєнного стану та протягом одного року з дня його припинення або скасування на території, на якій розташований (розташовувався) знищений об`єкт нерухомого майна.
Відповідно до частини сьомої статті 4 Закону № 2923-IX до заяви про надання компенсації за знищений об`єкт нерухомого майна додаються:
1) щодо знищеного об`єкта нерухомого майна, визначеного підпунктом "а" пункту 4 частини першої статті 1 цього Закону, у разі якщо отримувачем компенсації є власник об`єкта нерухомого майна, - копія документа, що підтверджує право власності на об`єкт нерухомого майна (крім випадків, якщо право власності на відповідний об`єкт нерухомого майна зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно);
2) щодо знищеного об`єкта будівництва, визначеного підпунктом "б" пункту 4 частини першої статті 1 цього Закону, у разі якщо отримувачем компенсації є замовник будівництва, - копія документа, що підтверджує право на виконання будівельних робіт (за наявності), у разі якщо в Єдиній державній електронній системі у сфері будівництва відсутні відомості про право на виконання будівельних робіт;
3) щодо знищеного об`єкта будівництва, визначеного підпунктами "б" і "в" пункту 4 частини першої статті 1 цього Закону, у разі якщо отримувачем компенсації є особа, відмінна від замовника будівництва:
а) копія договору або іншого документа, що підтверджує придбання неподільного об`єкта незавершеного будівництва/майбутнього об`єкта нерухомості, та документ, що відповідно до законодавства підтверджує сплату грошових коштів за такий об`єкт, - у разі подання заяви особами, визначеними підпунктом "в" пункту 1 частини першої статті 2 цього Закону;
б) копія договору або іншого документа, що підтверджує інвестування/фінансування будівництва об`єкта, та документ, що відповідно до законодавства підтверджує сплату грошових коштів за такий об`єкт, - у разі подання заяви особами, визначеними підпунктом "г" пункту 1 частини першої статті 2 цього Закону;
4) щодо знищеного об`єкта нерухомого майна членів житлово-будівельних (житлових) кооперативів, які викупили об`єкт нерухомого майна, визначений пунктом 4 частини першої статті 1 цього Закону, але не оформили право власності на нього, - копія документа, що підтверджує, що громадянин України є членом житлово-будівельного (житлового) кооперативу та викупив такий об`єкт, сплативши за нього повну вартість;
5) копія свідоцтва про право на спадщину щодо компенсації за знищений об`єкт нерухомого майна - у разі подання заяви спадкоємцем особи, визначеної підпунктами "а"-"ґ" пункту 1 частини першої статті 2 цього Закону;
6) копія документа (документів), що підтверджує (підтверджують) пріоритетне право на отримання компенсації за знищений об`єкт нерухомого майна, - у разі наявності пріоритетного права на отримання компенсації за знищений об`єкт нерухомого майна;
7) документи (у тому числі матеріали фото- і відеофіксації) об`єкта нерухомого майна до/після знищення (за наявності).
Частиною сімнадцятою статті 4 Закону № 2923-ІХ визначено, що заява про надання компенсації за знищений об`єкт нерухомого майна направляється на розгляд Комісії з розгляду питань щодо надання компенсації, уповноваженої розглядати заяви про надання компенсації за знищені об`єкти нерухомого майна на відповідній території, автоматично програмними засобами Реєстру пошкодженого та знищеного майна.
Відповідно до частини першої статті 6 Закону № 2923-ІХ розгляд заяви про надання компенсації за знищений об`єкт нерухомого майна Комісією з розгляду питань щодо надання компенсації включає:
1) встановлення наявності/відсутності підстав для отримання компенсації за знищений об`єкт нерухомого майна;
2) встановлення наявності/відсутності пріоритетного права на отримання компенсації за знищений об`єкт нерухомого майна;
3) збирання документів та/або інформації, необхідних для прийняття рішення про надання компенсації, шляхом:
а) доступу до відповідних інформаційно-комунікаційних систем державної та комунальної форм власності та отримання документів та/або інформації з них;
б) витребовування від державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності документів та/або інформації (у тому числі з метою поновлення втрачених документів, необхідних для прийняття рішення про надання компенсації за знищений об`єкт нерухомого майна) (за необхідності);
в) витребовування від отримувача компенсації оригіналів документів, визначених частиною сьомою статті 4 цього Закону, для засвідчення вірності поданих копій, у разі якщо такі документи (відомості з таких документів) відсутні в осіб, визначених підпунктом "б" цього пункту, та в інформаційно-комунікаційних системах державної та комунальної форм власності.
Вимоги абзацу першого цього підпункту не поширюються на випадки, якщо вірність копій документів, які додаються до заяви, засвідчено адміністратором центру надання адміністративних послуг, посадовою особою органу соціального захисту населення, нотаріусом, яким прийнято заяву про надання компенсації за знищений об`єкт нерухомого майна.
Копії документів, визначені частиною сьомою статті 4 цього Закону, можуть бути нотаріально засвідчені та завантажені нотаріусом до Реєстру пошкодженого та знищеного майна або до іншої інформаційно-комунікаційної системи державної форми власності, що взаємодіє з Реєстром пошкодженого та знищеного майна. На електронні копії таких документів, що завантажуються до Реєстру пошкодженого та знищеного майна, нотаріус накладає електронний підпис, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису. У такому разі оригінал відповідного документа не вимагається.
Вимагання надання (отримання) документів (відомостей з таких документів), визначених абзацом першим цього підпункту, отримувачем компенсації самостійно забороняється;
4) забезпечення проведення обстеження об`єкта (крім випадків його проведення до розгляду заяви);
5) прийняття рішення про надання/відмову у наданні компенсації за знищений об`єкт нерухомого майна.
Згідно з абзацом першим частини третьої статті 6 Закону № 2923-ІХ строк розгляду заяви про надання компенсації за знищений об`єкт нерухомого майна Комісією з розгляду питань щодо надання компенсації не повинен перевищувати 30 календарних днів з дня подання заяви.
Відповідно до абзацу першого частини сьомої статті 6 Закону № 2923-ІХ рішення про надання/відмову у наданні компенсації за знищений об`єкт нерухомого майна підлягає затвердженню рішенням виконавчого органу ради, військової адміністрації населеного пункту або військово-цивільної адміністрації населеного пункту протягом п`яти календарних днів з дня прийняття Комісією з розгляду питань щодо надання компенсації такого рішення.
Отже, за результатами розгляду заяви про надання компенсації за знищений об`єкт нерухомого майна Комісією з розгляду питань щодо надання компенсації приймається рішення про надання/відмову у наданні компенсації за знищений об`єкт нерухомого майна.
Виключні підстави для відмови в наданні такої компенсації закріплені в частині шостій цієї статті, а саме:
1) подання заяви про надання компенсації за знищений об`єкт нерухомого майна особою, яка не може бути отримувачем компенсації відповідно до цього Закону або не має повноважень для подання заяви;
2) виявлення недостовірних даних, зазначених у заяві про надання компенсації за знищений об`єкт нерухомого майна;
3) подання заяви про надання компенсації за знищений об`єкт нерухомого майна після спливу строку, визначеного частиною першою статті 4 цього Закону.
Вказаний перелік підстав є вичерпним та інших підстав для відмови в наданні компенсації Законом № 2932 не передбачено.
Компенсація за знищені об`єкти нерухомого майна регламентована положеннями статті 8 Закону № 2923-ІХ, згідно частин першої та другої якої компенсація за знищений об`єкт нерухомого майна надається шляхом:
1) надання грошових коштів шляхом їх перерахування на поточний рахунок отримувача компенсації із спеціальним режимом використання для фінансування будівництва будинку садибного типу, садового або дачного будинку. Такий рахунок відкривається на ім`я отримувача компенсації. Порядок відкриття та ведення таких рахунків визначається Національним банком України;
2) фінансування придбання об`єкта житлової нерухомості (у тому числі інвестування/фінансування його будівництва), земельної ділянки, на якій розташовано такий об`єкт, частки у праві власності на таке майно з використанням житлового сертифіката;
3) передачі у власність отримувачу компенсації об`єкта нерухомого майна, відновленого в рамках реалізації місцевих програм відновлення на заміну знищеного об`єкта нерухомого майна. Компенсація за знищений будинок садибного типу, садовий або дачний будинок, об`єкти будівництва (будинки садибного типу, садові та дачні будинки) надається за вибором отримувача компенсації в один із способів, визначених частиною першою цієї статті.
Відповідно до статті 8 Закону № 2923-ІХ Кабінетом Міністрів України постановою від 30.05.2023 № 600 «Про затвердження Порядку надання компенсації за знищені об`єкти нерухомого майна» був затверджений Порядок надання компенсації за знищені об`єкти нерухомого майна (далі Порядок № 600), який визначає механізм надання компенсації за знищені об`єкти нерухомого майна та її використання відповідно до Закону України «Про компенсацію за пошкодження та знищення окремих категорій об`єктів нерухомого майна внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України, та Державний реєстр майна, пошкодженого та знищеного внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України».
Відповідно до пункту 2-1 Порядку № 600, подання особою, яка є власником знищеного об`єкта нерухомого майна, заяви про надання компенсації за знищений об`єкт нерухомого майна, визначеного згідно з підпунктом а пункту 4 частини першої статті 1 Закону, в електронній формі здійснюється з використанням засобів Єдиного державного вебпорталу електронних послуг, зокрема мобільного додатка Порталу Дія (Дія), за умови, що право власності такої особи на зазначений знищений об`єкт нерухомого майна зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та підтверджено відповідними відомостями з нього.
Відповідно до пункту 15 Порядку № 600 розгляд заяви здійснюється Комісією відповідно до статей 6, 7, частин четвертої - шостої статті 8 Закону.
Для підтвердження факту знищення об`єкта нерухомого майна Комісія перевіряє наявність в Реєстрі пошкодженого та знищеного майна таких відомостей:
акт комісійного обстеження, проведеного відповідно до пункту 8-1 Порядку виконання невідкладних робіт щодо ліквідації наслідків збройної агресії Російської Федерації, пов`язаних із пошкодженням будівель та споруд, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19 квітня 2022 р. № 473 (Офіційний вісник України, 2022 р., № 37, ст. 1981);
та/або звіт з технічного обстеження, проведеного відповідно до пункту 9 зазначеного Порядку;
або акт дистанційного обстеження, проведеного відповідно до особливостей проведення дистанційного обстеження знищених окремих категорій об`єктів нерухомого майна, які розташовані на територіях можливих бойових дій, для яких не визначена дата припинення можливості бойових дій, на територіях активних бойових дій, територіях активних бойових дій, на яких функціонують державні електронні інформаційні ресурси, для яких не визначена дата завершення бойових дій, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 7 липня 2025 р. № 815.
У разі відсутності таких відомостей в Реєстрі пошкодженого та знищеного майна Комісія вживає заходів до проведення обстеження відповідно до законодавства шляхом звернення до уповноваженого органу або самостійно, якщо вона виконує функції Комісії відповідно до зазначеного Порядку та особливостей проведення дистанційного обстеження знищених окремих категорій об`єктів нерухомого майна, які розташовані на територіях можливих бойових дій, для яких не визначена дата припинення можливості бойових дій, на територіях активних бойових дій, територіях активних бойових дій, на яких функціонують державні електронні інформаційні ресурси, для яких не визначена дата завершення бойових дій, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 7 липня 2025 р. № 815.
Комісія має право зупинити розгляд заяви щодо знищених об`єктів нерухомого майна в разі, коли проведення обстеження об`єкта є неможливим з міркувань безпеки.
Під час розгляду заяви Комісія опрацьовує рекомендації Мінфіну, надані за результатами верифікації інформації, зазначеної в заяві та доданих до неї документах, щодо її відповідності вимогам законодавства, що впливає на визначення права на отримання та розмір компенсації заявника, відповідно до Закону України Про верифікацію та моніторинг державних виплат.
При цьому в пункті 16 Порядку № 600 наведена окрема формула розрахунку Комісією розміру компенсації за квартиру як за знищений об`єкт нерухомого майна.
Також Додатком № 3 до Порядку № 600 затверджені Регіональні коефіцієнти (Кр) які враховують відмінність ціни за 1 кв. метр залежно від розташування знищеного об`єкта нерухомого майна (квартири).
Додатком 4 до Порядку № 600 визначені Коефіцієнти, які враховують відмінність ціни за 1 кв. метр залежно від кількості кімнат знищеного об`єкта нерухомого майна (квартири).
Додатком 5 до Порядку № 600 визначені Коефіцієнти, які враховують відмінність ціни за 1 кв. метр залежно від року забудови об`єкта нерухомого майна (квартири).
Додатком 6 до Порядку № 600 визначені Регіональні коефіцієнти, які враховують відмінність ціни за 1 кв. метр залежно від розташування знищеного об`єкта нерухомого майна (індивідуального житлового будинку).
Таким чином, законодавець не тільки прямо визначив квартиру як об`єкт компенсації (безвідносно до технічного стану будинку), але й визначив процедуру та установи, які розраховують та надають компенсацію (визначають суму житлового сертифікату).
Дослідивши подані з позовом докази, суд критично оцінює доводи позивачки про те, що визначений Комісією розмір компенсації є необґрунтовано заниженим у зв`язку з неврахуванням автономного опалення, проведеного капітального ремонту, розташування квартири на другому поверсі та її нібито вищої ринкової вартості.
Зазначені обставини самі по собі не свідчать про неправильність визначеного Комісією розміру компенсації, оскільки позивачкою фактично запропоновано визначити розмір компенсації виходячи з індивідуальної ринкової вартості конкретної квартири, тоді як законодавством встановлено спеціальний нормативний механізм визначення компенсації за знищене житло.
При цьому наведені позивачкою характеристики квартири - наявність автономного опалення, проведення капітального ремонту, розташування на другому поверсі - не визначені чинним законодавством України самостійними показниками, які відповідно до встановленої Порядком №600 формули підлягають додатковому врахуванню при визначенні розміру компенсації.
Сам факт того, що зазначені характеристики могли впливати на ціну квартири на вільному ринку, не означає, що вони повинні бути додані до розрахунку компенсації за знищене майно окремо. Інше тлумачення фактично призвело б до визначення компенсації за іншим порядком, ніж передбачений законодавством.
Доводи позивачки про те, що до 2022 року ринкова вартість квартири становила 100 000 доларів США, також не спростовують правильності визначеного Комісією розміру компенсації.
По-перше, позивачкою не доведено, що саме зазначена нею сума у 100 000 доларів США є юридично значущою величиною для визначення компенсації відповідно до Закону №2923-IX та Порядку №600.
По-друге, вартість квартири на вільному ринку та розмір компенсації, що визначається відповідно до спеціального законодавства, не є тотожними поняттями.
По-третє, сама по собі різниця між розрахованою Комісією сумою та ціною, яку позивачка вважає ринковою вартістю квартири, не свідчить про те, що Комісією неправильно застосовано передбачені законодавством показники або формулу розрахунку.
Таким чином, наведене позивачкою співвідношення - що отримана сума становить 70 457 доларів США та дорівнює 78,3 % від вартості квартири у 100 000 доларів США - не може бути критерієм оцінки правомірності рішення Комісії, оскільки позивачкою для порівняння використано іншу величину, ніж та, яка передбачена законодавством для визначення компенсації саме за знищене майно.
Суд також враховує, що визначення Комісією розміру компенсації здійснюється не шляхом встановлення фактичної ціни, за яку власник міг би продати квартиру на ринку до її знищення, а відповідно до спеціального механізму, встановленого Законом №2923-IX та Порядком №600.
Отже, наявність у квартирі автономного опалення, проведення ремонту, її розташування на другому поверсі та посилання на вищу ринкову ціну не є достатніми підставами для висновку про те, що визначений Комісією розмір компенсації є заниженим або протиправним.
Щодо посилання позивачки на відсутність мотивування рішення Комісії суд зазначає, що саме по собі наведення у відповіді Департаменту ЖКГ від 11.06.2026 формули розрахунку не свідчить про протиправність визначеного розміру компенсації. Вирішальним у цій справі є встановлення того, чи застосовано Комісією передбачені законодавством показники та чи відповідає здійснений розрахунок вимогам Порядку № 600.
Позивачкою не наведено конкретного показника, коефіцієнта або складової формули, визначеної Порядком №600, яку Комісія застосувала неправильно або не застосувала взагалі. Натомість доводи позову зводяться переважно до незгоди з результатом нормативного розрахунку та бажання визначити компенсацію виходячи з індивідуальної ринкової вартості квартири.
За таких обставин незгода позивачки із визначеним розміром компенсації та її суб`єктивна оцінка ринкової вартості квартири не є достатніми підставами для визнання рішення Комісії протиправним та його скасування.
З урахуванням вище наведеного, суд уважає, що відповідач діяв у межах повноважень та у спосіб передбачений чинним законодавством та Конституцією України та ним не було порушено прав позивачки та підстав звернень з даним адміністративним позовом до суду, таким чином позовні вимоги позивача задоволенню не підлягають.
Решта доводів та аргументів учасників справи не мають значення для вирішення спору по суті, не спростовують встановлених судом обставин у спірних правовідносинах та викладених висновків суду.
Згідно п.41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Слід зазначити, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини та, зокрема, рішення у справі «Серявін та інші проти України» від 10.02.2010, заява 4909/04, відповідно до п. 58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» від 9 грудня 1994 року, серія A, № 303-A, п. 29).
Згідно з ч. 1 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Беручи до уваги вищенаведене в сукупності, повно та всебічно проаналізувавши матеріали справи та надані докази, суд дійшов до висновку про відповідність оскаржуваного рішення критеріям, які встановлені частиною 2 статті 2 КАС України, з огляду на що наявні підстави для відмови у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
З огляду на ухвалення судом рішення про відмову у задоволенні позовних вимог, за відсутності доказів понесення відповідачем судових витрат, підстав для їх розподілу немає.
Керуючись статтями 14, 243-246, 291, 293, 295-296 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
В И Р І Ш И В:
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Комісії з розгляду питань щодо надання компенсації за знищені об`єкти нерухомого майна (Департамент житлово-комунального господарства) про визнання протиправними, скасування рішення та зобов`язання вчинити певні дії - залишити без задоволення.
Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів, з дня його проголошення.
В разі, якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повне рішення складено 05 жовтня 2026 року.
Суддя Бадюков Ю.В.