КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
Апеляційне провадження Доповідач - Ратнікова В.М.
№ 22-ц/824/14605/2026
У Х В А Л А
м. Київ Справа № 753/7242/21
01 жовтня 2026 року Київський апеляційний суд в складі колегії суддів Судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого судді - Ратнікової В.М.
суддів - Музичко С.Г.
- Сушко Л.П.
перевіривши матеріали клопотання позивача ОСОБА_1 про відкликання апеляційної скарги представника позивача ОСОБА_1 адвоката Балика Ігоря Миколайовича на рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 11 червня 2026 року, ухвалене під головуванням судді Пінкевич Н.С., у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання майна спільною сумісною власністю, поділ спільного сумісного майна подружжя, визнання майна особистою приватною власністю, стягнення грошових коштів, усунення перешкод у користуванні власністю та зобов`язання вчинити певні дії та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання майна особистою приватною власністю,
в с т а н о в и в:
Рішенням Києво-Святошинського районного суду Київської області від 11 червня 2026 року у задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання майна спільною сумісною власністю, поділ спільного сумісного майна подружжя, визнання майна особистою приватною власністю, стягнення грошових коштів, усунення перешкод у користуванні власністю та зобов`язання вчинити певні дії відмовлено.
Зустрічний позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання майна особистою призваною власністю задоволено.
Визнано за ОСОБА_2 право особистої приватної власності на квартиру АДРЕСА_1 .
Не погоджуючись із таким рішенням суду першої інстанції, 08 липня 2026 року Балик Ігор Миколайовичем в інтересах позивача ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу.
Ухвалою Київського апеляційного суду від 07 вересня 2026 року апеляційну скаргу ОСОБА_3 , подану в інтересах позивача ОСОБА_1 залишено без руху для надання належно оформлені документи, які б посвідчували повноваження адвоката на представництво інтересів ОСОБА_1 у Київському апеляційному суді.
На виконання вимог закону, зазначених в ухвалі Київського апеляційного суду від 07 вересня 2026 року, адвокат Балик Ігор Миколайовичем, який діє в інтересах позивача у справі ОСОБА_1 , подав копію ордера серії АІ №2252203 від 08 липня 2026 року на надання правничої допомоги ОСОБА_1 у Київському апеляційному суді та копію договору про надання правової допомоги від 01 листопада 2019 року, укладений між Адвокатським об?єднанням «Європейський правозахист» в особа керуючого партнера Балика І.М., та ОСОБА_1 .
Судом встановлено наявність інших недоліків апеляційної скарги, які в ухвалі від 07 вересня 2026 року про залишення без руху не зазначались, про що постановлено ухвалу від 01 жовтня 2026 року.
Станом на 01 жовтня 2026 року апеляційне провадження з розгляду апеляційної скарги Балика Ігоря Миколайовича, подану в інтересах позивача ОСОБА_1 , на рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 11 червня 2026 року у справі № 753/7242/21 не відкрито. Ухвала про відкриття апеляційного провадження не постановлювалась.
У вересні 2026 року ОСОБА_1 шляхом направлення примірника електронного документа на офіційну електронну адресу Київського апеляційного суду звернулась до Київського апеляційного суду із клопотанням про відкликання апеляційної скарги, в якому просить суд не приймати до розгляду апеляційну скаргу Балика Ігоря Миколайовича, подану в інтересах позивача ОСОБА_1 , на рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 11 червня 2026 року у справі № 753/7242/21 та повернути її апелянту.
Також повідомила суд про те, що вона з 2019 року знаходиться за межами України і їй не доступні підсистеми (модулі) ЄС1ТС, наразі в неї немає електронного цифрового підпису та відсутня будь-яка можливість подати свою заяву в електронній формі зі скріпленням власним електронним підписом учасника справи через підсистему «Електронний кабінет». Також вона не має технічної можливості підписати дану заяву електронним цифровим підписом, оскільки він в неї відсутній і немає змоги його згенерувати, а відтак направляє на електронну адресу Київського апеляційного суду клопотання про відкликання апеляційної скарги, підписане власноручно.
Подане клопотання не може бути прийнята до розгляду Київським апеляційним судом та підлягає поверненню заявникові без розгляду з таких підстав.
Згідно частини третьої статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Положеннями статті 182 ЦПК України передбачено, що при розгляді справи судом учасники справи викладають свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення, міркування щодо процесуальних питань у заявах та клопотаннях, а також запереченнях проти заяв і клопотань. Заяви, клопотання і заперечення подаються в письмовій або усній формі. У випадках, визначених цим Кодексом, заяви і клопотання подаються тільки в письмовій формі. Заяви, клопотання і заперечення подаються та розглядаються в порядку, встановленому цим Кодексом. У випадках, коли цим Кодексом такий порядок не встановлено - він встановлюється судом.
Стаття 183 ЦПК України містить загальні вимоги до форми та змісту письмової заяви, клопотання, заперечення.
Відповідно до частини другої, четвертої статті 183 ЦПК України письмові заяви, клопотання чи заперечення підписуються заявником чи його представником.
Відповідно до частин першої, четвертої, шостої статті 14 ЦПК України у судах функціонує Єдина судова інформаційно-комунікаційна система (далі - ЄСІКС, у тому числі для попередньої назви цієї системи - Єдиної інформаційно-телекомунікаційної системи). ЄСІКС відповідно до закону забезпечує обмін документами (надсилання та отримання документів) в електронній формі між судами, між судом та учасниками судового процесу, між учасниками судового процесу, а також фіксування судового процесу і участь учасників судового процесу у судовому засіданні в режимі відеоконференції. Адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, зареєстровані за законодавством України як юридичні особи, їх територіальні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи, зареєстровані за законодавством України, реєструють свої електронні кабінети в ЄСІКС або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов`язковому порядку. Інші особи реєструють свої електронні кабінети в ЄСІКС або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в добровільному порядку.
Частиною восьмою статті 14 ЦПК України передбачено, що реєстрація в ЄСІКС або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, не позбавляє права на подання документів до суду в паперовій формі. Особа, яка зареєструвала електронний кабінет в ЄСІКС або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, може подавати процесуальні, інші документи, вчиняти інші процесуальні дії в електронній формі виключно за допомогою ЄСІКС або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, з використанням власного електронного підпису, прирівняного до власноручного підпису відповідно до Закону України «Про електронні довірчі послуги», якщо інше не передбачено цим Кодексом. Особливості використання електронного підпису в ЄСІКС або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, визначаються Положенням про ЄСІКС та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).
Відповідно до абзацу двадцять першого підпункту 15 пункту 1 розділу XIII «Перехідні положення» ЦПК України створення та забезпечення функціонування ЄСІКС здійснюються поетапно. Окремі підсистеми (модулі) ЄСІКС починають функціонувати через 30 днів з дня опублікування Вищою радою правосуддя у газеті «Голос України» та на веб-порталі судової влади України оголошення про створення та забезпечення функціонування відповідної підсистеми (модуля) ЄСІКС. Про початок функціонування ЄСІКС у складі всіх необхідних для її повного функціонування підсистем (модулів) Вища рада правосуддя публікує оголошення у газеті «Голос України» та на веб-порталі судової влади України. Оголошення про створення та забезпечення функціонування окремої підсистеми (модуля) ЄСІТС має містити посилання на відповідний підпункт підпункту 15 пункту 1 розділу XIII «Перехідні положення» цього Кодексу, який передбачає особливості вчинення тих процесуальних (або інших) дій, порядок вчинення яких зазнає змін після початку функціонування такої підсистеми (модуля) (абзаци двадцять другий та двадцять третій зазначеного пункту 15).
У газеті «Голос України» від 04 вересня 2021 року № 168 (7668) Вищою радою правосуддя опубліковано оголошення про початок функціонування трьох підсистеми (модулів) ЄСІКС: «Електронний кабінет», «Електронний суд», підсистеми відеоконференцзв`язку. Також вказано про зміну порядку вчинення процесуальних (або інших) дій, особливості вчинення яких передбачені підпунктами 15.1, 15.5, 15.6, 15.14, 15.16 підпункту 15 пункту 1 розділу XIІI «Перехідні положення» ЦПК України.
Зокрема, вказано, що зазначені дії вчиняються з використанням підсистем (модулів) ЄСІКС у порядку, визначеному Положенням про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) ЄСІКС, затвердженим рішенням Вищої ради правосуддя від 17 серпня 2021 року № 1845/0/15-21 (далі - Положення) та нормами процесуального законодавства, що регулюють порядок вчинення таких дій після початку функціонування відповідних підсистем (модулів) ЄСІКС.
Зазначені у відповідному оголошенні Вищої ради правосуддя підсистеми (модулі) ЄСІКС почали офіційно функціонувати з 05 жовтня 2021 року.
Відповідно до пункту 16 Положення процесуальні документи та докази можуть подаватися до суду в електронній формі, а процесуальні дії - вчинятися в електронній формі виключно за допомогою ЄСІKС, за винятком випадків, передбачених процесуальним законом, цим положенням, а також випадків, коли суд до якого подаються документи та докази не інтегровано до ЄСІKС.
Електронні документи створюються із застосуванням вбудованого текстового редактора шляхом заповнення форм документів, передбачених Інструкцією користувача Електронного суду, підписуються кваліфікованим електронним підписом (підписами) його підписувача (підписувачів) та надсилаються засобами відповідної підсистеми ЄСІКС (пункт 26 Положення).
Таким чином, альтернативою звернення учасників справи до суду з позовними заявами, скаргами та іншими визначеними законом процесуальними документами, оформленими в паперовій формі та підписаними безпосередньо учасником справи або його представником, є звернення з процесуальними документами в електронній формі з обов`язковим їх скріпленням власним електронним підписом учасника справи через підсистему «Електронний кабінет».
Надсилання процесуальних документів до Київського апеляційного суду в електронному вигляді передбачає використання сервісу «Електронний суд», розміщеного за посиланням: https://cabinet.court.gov.ua/login, з попередньою реєстрацією офіційної електронної адреси (електронного кабінету) та з обов`язковим використанням власного електронного цифрового підпису.
Згідно з частиною восьмою статті 43 ЦПК України, якщо документи подаються учасниками справи до суду або надсилаються іншим учасникам справи в електронній формі, на такі документи накладається кваліфікований електронний підпис учасника справи (його представника) відповідно до вимог Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги».
Пунктами 15, 44 частини першої статті 1 Закону України «Про електронні довірчі послуги» передбачено, що електронний підпис - електронні дані, що додаються до інших електронних даних або логічно з ними пов`язуються і використовуються підписувачем як підпис; підписувач - фізична особа, яка створює електронний підпис.
Частиною першою, третьою статті 6, частиною першою статті 7 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» передбачено, що для ідентифікації автора електронного документа може використовуватися електронний підпис. Оригіналом електронного документа вважається електронний примірник документа з обов`язковими реквізитами, у тому числі з електронним підписом автора або підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону України «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги».
Серед іншого, відповідно до постанови Великої палати Верховного Суду від 13 вересня 2023 року у справі № 204/2321/22 (провадження № 14-48цс22), законодавцем допускається подання фізичною особою нарівні з паперовою формою, зокрема, апеляційних скарг в електронній формі з обов`язковим їх скріпленням власним кваліфікованим електронним підписом учасника справи та подання такого документу через підсистеми «Електронний суд» та «Електронний кабінет», або з використанням офіційної електронної адреси із засвідченням кваліфікованим електронним підписом.
Звернення фізичної особи до суду через офіційну електронну адресу суду з процесуальним електронним документом, який підписаний електронним цифровим підписом, є належним та правомірним способом безпосереднього звернення до суду, що ототожнюється із безпосереднім зверненням до суду через канцелярію або традиційними засобами поштового зв`язку і має кваліфікуватися саме як безпосереднє звернення до суду.
Колегією суддів апеляційного суду встановлено, що письмове клопотання позивача ОСОБА_1 про відкликання апеляційної скарги надійшло на електронну адресу Київського апеляційного суду в електронній формі без скріплення електронним цифровим підписом заявника, тому вказаний документ вважається таким, що не підписаний особою, яка їх подала.
Як передбачено частиною 4 статті 183 ЦПК України суд, встановивши, що письмову заяву (клопотання, заперечення) подано без додержання вимог частини першої або другої цієї статті, повертає її заявнику без розгляду.
Оскільки матеріали клопотання ОСОБА_1 не містять відомостей про підписання документа електронним цифровим підписом ОСОБА_1 , що позбавляє суд можливості ідентифікувати автора документа, встановити дотримання заявником вимог щодо обов`язкового підписання процесуального документа особою, яка її подає, та свідчить про використання заявником не передбаченого чинним процесуальним законодавством способу звернення до суду, таке клопотання підлягає поверненню заявникові без розгляду.
При цьому, колегія суддів відхиляє посилання заявника ОСОБА_1 на те, що вона не має технічної можливості підписати дану заяву електронним цифровим підписом, оскільки він в неї відсутній і немає змоги його згенерувати, з тих підстав, що фізична особа має й інші альтернативні способи звернення до суду, як то подання письмових заяв, клопотань в паперовому вигляді (з використанням власноручного підпису) або через уповноваженого представника.
Водночас Київський апеляційний суд вважає за необхідне роз`яснити заявникові, що повернення клопотання не перешкоджає повторному зверненню із заявою (клопотанням) до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для її повернення, а відтак заявник не позбавлений права на звернення до Київського апеляційного суду з відповідною заявою (клопотанням) у встановлений законом спосіб.
Керуючись ст.ст. 182, 183, 381 ЦПК України,-
у х в а л и в:
Клопотання позивача ОСОБА_1 про відкликання апеляційної скарги представника позивача ОСОБА_1 адвоката Балика Ігоря Миколайовича на рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 11 червня 2026 року, ухвалене під головуванням судді Пінкевич Н.С., у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання майна спільною сумісною власністю, поділ спільного сумісного майна подружжя, визнання майна особистою приватною власністю, стягнення грошових коштів, усунення перешкод у користуванні власністю та зобов`язання вчинити певні дії та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання майна особистою приватною власністю повернути заявникові без розгляду.
Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її підписання суддями та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Головуючий Судді: