КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
Апеляційне провадження Доповідач- Кафідова О.В.
№ 22-ц/824/300/2026
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
м. Київ Справа № 761/43548/21
01 жовтня 2026 року Київський апеляційний суд в складі колегії суддів Судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого судді - Кафідової О.В.
суддів - Оніщука М.І.
- Шебуєвої В.А.
при секретарі - Можарівській М.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Кіфи Інни Олександрівни, на ухвалу Шевченківського районного суду м. Києва від 24 липня 2024 року, постановлене під головуванням судді Притули Н.Г., про скасування заходів забезпечення позову у справі за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Сенс-Банк», Державного підприємства «Сетам», приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Пишного Артема Володимировича, ОСОБА_2 , треті особи: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Чуловський Володимир Анатолійович, державний реєстратор приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Василенко Олег Анатолійович, Служба у справах дітей та сім`ї Шевченківської районної в м. Києві державної адміністрації про визнання таким, що не підлягає виконанню виконавчого напису, визнання недійсним електронних торгів, визнання протиправним та скасування рішення про державну реєстрацію права та їх обтяжень, -
в с т а н о в и в:
У грудні 2021 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом в якому просила:
- визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис № 14655, вчинений
09 жовтня 2018 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Чуловським В. А. щодо звернення стягнення на предмет іпотеки - квартиру АДРЕСА_1 ;
- визнати недійсними електронні торги з реалізації арештованого нерухомого майна (лот № 332215), а саме належної ОСОБА_1 на праві власності квартири АДРЕСА_1 , які були проведені 13 березня 2019 року Державним підприємством «Сетам», а також протокол проведення електронних торгів № 392519, акт від 19 березня 2019 року приватного виконавця Пишного А. В. про реалізацію предмета іпотеки - квартири АДРЕСА_1 ОСОБА_2 ;
- визнати протиправним та скасувати рішення приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Василенка О. А. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 46306753 від 04 квітня 2019 року квартири АДРЕСА_1 за ОСОБА_2 ;
- скасувати запис від 04 квітня 2019 року приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Василенко О. А. про право власності № 31024549 квартири
АДРЕСА_1 за ОСОБА_2 ;
- скасувати свідоцтво про право власності на квартиру
АДРЕСА_1 за ОСОБА_2 , номер 2724, яке було видане 04 квітня 2019 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу
Василенко О. А.;
- припинити право власності на квартиру АДРЕСА_1 за ОСОБА_2 ;
- поновити запис про реєстрацію права власності квартири АДРЕСА_1 за ОСОБА_1
23.06.2023 року до суду надійшла заява позивача про забезпечення позову, в якій вона просить:
накласти арешт на квартиру АДРЕСА_1 , загальною площею 49,8 кв.м.;
накласти заборону органам та суб`єктам, які здійснюють повноваження у сфері державної реєстрації прав, вчиняти будь-які реєстраційні дії стосовно квартири АДРЕСА_1 , загальною площею 49,8 кв.м.;
заборонити спеціально уповноваженому органу вносити до реєстраційного обліку відомості про реєстрацію місця проживання будь-яких третіх осіб, знімати з реєстрації вже зареєстрованих осіб та реєструвати нових осіб за адресою: АДРЕСА_2 , загальною площею 49,8 кв.м.;
заборонити будь-яким третім особам користуватися, розпоряджатися, проводити ремонтні роботи, реконструкцію, перепланування, здавати в оренду, найм, піднайм, безоплатне користування, укладати договори застави (іпотеки) або іншим способом передавати третім особам у платне або безоплатне користування квартирою за адресою: АДРЕСА_2 , загальною площею 49,8 кв.м.
Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 26.06.2023 року було частково задоволено заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову та накладено арешт на квартиру АДРЕСА_1 .
Шевченківський районний суд міста Києва рішенням від 14 грудня 2023 року у задоволенні позову відмовив.
Київський апеляційний суд постановою від 17 червня 2024 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Шевченківського районного суду м. Києва
від 14 грудня 2023 року залишив без задоволення, а рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 14 грудня 2023 року без змін.
26.06.2024 року представник ОСОБА_2 подала заяву про скасування заходів забезпечення позову, вжитих ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 26.06.2023 року, у зв`язку з тим, що у позові було відмовлено, а рішення набрало законної сили.
Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 24 липня 2024 року заяву представника ОСОБА_2 - Голуб В .О. про скасування заходів забезпечення позову - задоволено.
Скасовано заходи забезпечення позову - арешт квартири АДРЕСА_1 , застосований ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 26.06.2023 року.
Не погоджуючись з такою ухвалою суду першої інстанції, 30 липня 2024 року представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Кіфа І.О. подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу Шевченківського районного суду м. Києва від 24 липня 2024 року у справі № 761/43548/21 та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні заяви про скасування заходів забезпечення позову.
Апеляційну скаргу обгрунтовує тим, що ухвала суду першої інстанції постановлена з порушенням норм матеріального та процесуального права.
Зазначає, що суд першої інстанції розглянув заяву про скасування заходів забезпечення позову за відсутності позивача та її представника, не врахувавши поданого представником позивача клопотання про відкладення судового засідання.
Вказує на те, що зазначене порушує процесуальні гарантії участі особи у розгляді своєї справи та право на справедливий і публічний розгляд справи, гарантоване статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Апелянт посилається на практику Європейського суду з прав людини щодо необхідності належного повідомлення сторони та забезпечення їй реальної можливості взяти участь у судовому розгляді, а також зазначає, що суд повинен надати оцінку причинам неявки учасника справи та підставам заявленого клопотання про відкладення розгляду.
Звертає увагу на те, що в оскаржуваній ухвалі суд зазначив про набрання нею законної сили негайно, що, на думку скаржника, суперечить чинному процесуальному законодавству, оскільки відповідно до частини п`ятої статті 158 ЦПК України ухвала суду про скасування заходів забезпечення позову, вжитих судом, або про відмову в скасуванні забезпечення позову може бути оскаржена.
Щодо необхідності подальшої дії заходів забезпечення позову апелянт зазначає, що предметом спору є квартира АДРЕСА_1 , право власності на яку 04 квітня 2019 року було зареєстровано за ОСОБА_2 за результатами реалізації предмета іпотеки. При цьому спірна квартира є єдиним місцем проживання позивача та її дітей - ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , а також у квартирі проживає мати позивача ОСОБА_6 , яка є лежачою хворою.
Вказує на те, що ОСОБА_2 та його представниками вчиняються реальні дії, спрямовані на виселення позивача та членів її сім`ї зі спірної квартири.
Апелянт посилається також на довіреність від 30 березня 2023 року, якою ОСОБА_2 уповноважив чотирьох осіб представляти його інтереси як власника квартири, зокрема мати вільний доступ до квартири, здійснювати поточний ремонт нерухомого майна, ремонтувати та замінювати санітарно-технічні прилади та вчиняти інші необхідні дії.
За твердженням апелянта, наведені обставини підтверджують існування очевидної загрози незаконного виселення позивача та/або її дітей зі спірного майна, здійснення подальшої перереєстрації права власності чи реєстрації інших осіб у квартирі, що істотно ускладнить виконання можливого рішення суду у разі задоволення позову.
Апелянт також вважає, що до спірних правовідносин підлягають застосуванню положення Закону України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті», оскільки спірна квартира була предметом іпотеки за кредитним договором, укладеним у доларах США, є єдиним житлом позивача та місцем проживання її дітей.
В судове засідання з`явився представник ОСОБА_2 адвокат Голуб В.О., яка заперечувала проти задоволення апеляційної скарги.
01 жовтня 2026 року від представника Служби у справах дітей та сім`ї Шевченківської районної в м. Києві державної адміністрації до Київського апеляційного суду надійшло клопотання про розгляд справи без їх участі.
ОСОБА_1 та її представник адвокат Кіфа І.О., приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Чуловський Володимир Анатолійович, державний реєстратор приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Василенко Олег Анатолійович, ДП «Сетам», АТ «Сенс-Банк» та приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Пишний А.В. в судове засідання не з`явились, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялись засобами електронного зв`язку.
З огляду на вище викладене колегія суддів вважає за можливе проводити розгляд справи за відсутності не з`явившихся сторін.
Заслухавши доповідь судді Кафідової О.В., обговоривши доводи апеляційної скарги вивчивши наявні у справі докази, колегія суддів приходить до наступних висновків.
Судом встановлено, що ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 26.06.2023 року було задоволено заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову та накладено арешт на квартиру АДРЕСА_1 .
Шевченківський районний суд міста Києва рішенням від 14 грудня 2023 року у задоволенні позову відмовив.
Київський апеляційний суд постановою від 17 червня 2024 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Шевченківського районного суду м. Києва
від 14 грудня 2023 року залишив без задоволення, а рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 14 грудня 2023 року без змін.
Задовольняючи заяву про скасування заходів забезпечення позову, суд першої інстанції посилався на те, що рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 14.12.2023 року, яке залишено без змін постановою Київського апеляційного суду від 17.06.2024 року, відмовлено в задоволенні позовних вимог та останнє набрало законної сили, а тому наявні підстави для задоволення заяви та скасування заходів забезпечення позову.
Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.
У відповідності до ч.1 та ч.2 ст.149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених цим Кодексом заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.
Забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника). Зазначені обмеження встановлює суд в ухвалі, вони діють до заміни судом виду забезпечення позову або скасування заходів забезпечення позову.
Відповідно до вимог статті 158 ЦПК України, суд може скасувати заходи забезпечення позову з власної ініціативи або за вмотивованим клопотанням учасника справи. Клопотання про скасування заходів забезпечення позову розглядається в судовому засіданні не пізніше п`яти днів з дня надходження його до суду.
У випадку залишення позову без розгляду, закриття провадження у справі або у випадку ухвалення рішення щодо повної відмови у задоволенні позову суд у відповідному судовому рішенні зазначає про скасування заходів забезпечення позову. У такому разі заходи забезпечення позову зберігають свою дію до набрання законної сили відповідним рішенням або ухвалою суду (ч.ч. 9,10 статті 158 ЦПК України).
За змістом наведеної правової норми, зокрема у випадку відмови у задоволенні позову суд у відповідному судовому рішенні повинен зазначити про скасування заходів забезпечення позову. Однак, якщо таке питання не було вирішене, то суд вправі навіть після ухвалення одного із вищезазначених судових рішень (про відмову в позові, про закриття провадження у справі або про залишення заяви без розгляду) постановити ухвалу про скасування раніше вжитих у справі заходів забезпечення позову, причому як з власної ініціативи, так і за вмотивованим клопотанням учасника справи.
Згідно із роз`ясненнями Пленуму Верховного Суду України, викладених у пункті 10 постанови № 9 від 22 грудня 2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», заходи забезпечення позову мають тимчасовий характер і діють до виконання рішення суду, яким закінчується розгляд справи по суті.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 статті 273 ЦПК України рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Оскільки потреба у забезпеченні позову відпала у зв`язку набранням законної сили рішенням суду про відмову у задоволенні позову та з урахуванням того, що в судовому рішенні не зазначено про скасування заходів забезпечення позову, які також не скасовані іншими судовими рішеннями у цій справі, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про наявність підстав для скасування заходів забезпечення позову, вжитих ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 26 червня 2023 року за заявою представника ОСОБА_2 - Голуб В.О .
Колегія суддів звертає увагу на те, що на момент постановлення оскаржуваної ухвали, рішення суду першої інстанції набрало законної сили, а тому у суду першої інстанції були підстави для скасування заходів забезпечення позову. Постанова Верховного Суду у даній справі була ухвалена лише 01 квітня 2026 року.
Окрім того, відповідно до ч. 2 ст. 158 ЦПК України клопотання про скасування заходів забезпечення позову розглядається в судовому засіданні не пізніше п`яти днів з дня надходження його до суду.
Отже, при постановлені оскаржуваної ухвали суд першої інстанції в повній мірі врахував всі обставини справи, доводи учасників справи та прийшов до правильних та обгрунтованих висновків про наявність підстав для задоволення заяви про скасування заходів забезпечення позову.
Окрім того, колегія суддів роз`яснює позивачу, що він не позбавлений можливості звернутись до суду з заявою про забезпечення позову.
Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
З огляду на викладене, колегія суддів приходить до висновку, що ухвала суду постановлена з додержанням норм процесуального права, є законною і обґрунтованою, підстав для її скасування не вбачається, тому апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а оскаржувану ухвалу залишити без змін.
Керуючись ст.ст. 367, 368, 374, 375, 381-383 ЦПК України, суд,-
у х в а л и в:
Апеляційну скаргу представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Кіфи Інни Олександрівни - залишити без задоволення.
Ухвалу Шевченківського районного суду м. Києва від 24 липня 2024 року - залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Повний текст постанови складено 02 жовтня 2026 року
Головуючий: Судді: