К И Ї В С Ь К И Й А П Е Л Я Ц І Й Н И Й С У Д
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
05 жовтня 2026 року місто Київ
справа № 285/6251/25
апеляційне провадження № 22-ц/824/12698/2026
Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого судді - Саліхова В.В.,
суддів: Євграфової Є.П., Поливач Л.Д.,
розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у ній матеріалами (у письмовому провадженні) апеляційну скаргу представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Солвентіс» - Ланового Євгена Миколайовича на ухвалу Дніпровського районного суду міста Києва від 11 травня 2026 року, постановлену під головуванням судді Гаврилової О.В., у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Солвентіс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-
в с т а н о в и в :
У листопаді 2025 року ТОВ «Фінансова компанія «Солвентіс» звернулось до Звягельського міськрайонного суду Житомирської області з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Ухвалою Звягельського міськрайонного суду Житомирської області від 13 листопада 2025 року матеріали позовної заяви передано за підсудністю до Дніпровського районного суду міста Києва.
Ухвалою Дніпровського районного суду міста Києва від 12 березня 2026 року позовну заяву залишено без руху та надано строк для усунення недоліків шляхом подання позивачем до суду докази надсилання відповідачу листом з описом вкладення копій позовної заяви та доданих до неї документів за зареєстрованим місцем проживання, як внутрішньо переміщеної особи.
Ухвалою Дніпровського районного суду міста Києва від 11 травня 2026 року позову заяву ТОВ «Фінансова компанія «Солвентіс» визнано неподаною та повернуто заявнику.
Не погоджуючись з ухвалою суду, представник ТОВ «Фінансова компанія «Солвентіс» - Лановий Є.М. звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу суду першої інстанції, посилаючись на те, що вона постановлена з порушенням норм матеріального та процесуального права, та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги представник позивача зазначає, 17 березня 2026 року представником позивача було подано заяву про усунення недоліків через підсистему «Електронний суд».
Попри це, суд першої інстанції 11 травня 2026 року дійшов висновку, що недоліки не усунуті, та повернув позовну заяву, пославшись на те, що станом на дату постановлення ухвали заява про усунення недоліків не надійшла до суду.
Проте, такі висновки суду першої інстанції суперечать матеріалам справи та фактичним обставинам, оскільки позивачем у встановлений судом строк було усунуто недоліки, визначені ухвалою від 12 березня 2026 року.
Відповідно до ч. 13 статті 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Так, відповідно до ч. 1 ст. 368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими главою І розділу V ЦПК України.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 369 ЦПК України апеляційні скарги на ухвали суду, зокрема, про повернення заяви позивачеві, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
Відповідно до ч. 13 ст. 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Враховуючи вищезазначене, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.
Перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, апеляційний суд вважає за необхідне апеляційну скаргу задовольнити, виходячи з наступного.
Постановляючи ухвалу про повернення позовної заяви, суд першої інстанції виходив із того, що вимоги ухвали суду від 12 березня 2026 року, станом на 11 травня 2026 року позивачем не усунуто.
Апеляційний суд не погоджується з такими висновками суду першої інстанції з наступних підстав.
Право на звернення до суду реалізується особою у порядку, встановленому ЦПК України.
Відповідно до статей 55, 124 Конституції України та статті 4 ЦПК України кожна особа має право у встановленому законом порядку звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Право на суд стосується як інституційних та організаційних аспектів, так і особливостей здійснення окремих судових процедур.
Процесуальний порядок провадження у цивільних справах визначається ЦПК України та іншими законами України, якими встановлюється зміст, форма, умови виконання процесуальних дій, сукупність цивільних процесуальних прав і обов`язків суб`єктів цивільно-процесуальних правовідносин та гарантій їх реалізації.
Вимоги щодо змісту і форми позовної заяви визначені статтею 175 ЦПК України.
Згідно із п. 2 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв`язку та адреси електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету.
Частиною першою ст. 177 ЦПК України передбачено, що позивач повинен додати до позовної заяви її копії та копії всіх документів, що додаються до неї, відповідно до кількості відповідачів і третіх осіб. У разі подання до суду позовної заяви та документів, що додаються до неї, в електронній формі через електронний кабінет позивач зобов`язаний додати до позовної заяви доказ надсилання іншим учасникам справи копій поданих до суду документів.
Згідно положень частини 1 статті 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу (форма та зміст позовної заяви та документи, що до неї додаються), протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Частиною 3 статті 185 ЦПК України встановлено, що якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві. При цьому підставою для такого рішення може бути недодержання позивачем вимог ст. ст. 175, 177 ЦПК України щодо форми та змісту позовної заяви, а також документів, що до неї додаються.
З матеріалів справи вбачається, що ухвалою Дніпровського районного суду міста Києва від 12 березня 2026 року позовну заяву ТОВ «Фінансова компанія «Солвентіс» до ОСОБА_1 про стягнення коштів за кредитним договором, залишено без руху та надано строк для усунення недоліків.
Відповідно до довідки про доставку електронного документу, позивачем було отримано копію ухвали Дніпровського районного суду міста Києва від 12 березня 2026 року, 13 березня 2026 року о 10:34:50 год.
Відповідно до ст. 120 Цивільного процесуального кодексу України строки, в межах яких вчиняються процесуальні дії, встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені, - встановлюються судом.
Згідно зі ст. 122 Цивільного процесуального кодексу України строки, встановлені законом або судом, обчислюються роками, місяцями і днями, а також можуть визначатися вказівкою на подію, яка повинна неминуче настати.
Так, згідно з ст. 123 Цивільного процесуального кодексу України перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.
Відповідно до ч. 3 ст. 124 Цивільно процесуального кодексу України якщо закінчення строку припадає на вихідний, святковий чи інший неробочий день, останнім днем строку є перший після нього робочий день.
Отже, враховуючи зазначені норми процесуального права та дату отримання ухвали - 13 березня 2026 року, останнім днем подання до суду першої інстанції заяви про усунення недоліків був вівторок - 18 березня 2026 року.
Згідно з частиною п`ятою, шостою статті 43 ЦПК України документи (в тому числі процесуальні документи, письмові та електронні докази тощо) можуть подаватися до суду, а процесуальні дії вчинятися учасниками справи в електронній формі з використанням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи, за винятком випадків, передбачених цим Кодексом. Процесуальні документи в електронній формі мають подаватися учасниками справи до суду з використанням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи в порядку, визначеному Положенням про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).
Згідно з пунктом 16 Положення про порядок функціонування окремих підсистем Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, затвердженим рішенням Вищої ради правосуддя від 17.08.2021 № 1845/0/15-21 (далі - Положення), процесуальні документи та докази можуть подаватися до суду в електронній формі, а процесуальні дії - вчинятися в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, за винятком випадків, передбачених процесуальним законом, цим положенням, а також випадків, коли суд до якого подаються документи та докази не інтегровано до Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи. Електронні документи створюються із застосуванням вбудованого текстового редактора шляхом заповнення форм документів, передбачених Інструкцією користувача Електронного суду, підписуються кваліфікованим електронним підписом (підписами) його підписувача (підписувачів) та надсилаються засобами відповідної підсистеми Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи (пункт 26 Положення).
Відповідно до пункту 28 Положення дата та час підписання документа в Електронному суді, а також дата та час його надсилання автоматично зберігаються і не підлягають корегуванню.
Документи, що надійшли через Електронний суд, реєструються судами, іншими органами та установами в системі правосуддя в день їх надходження упродовж робочого дня або не пізніше наступного робочого дня, якщо документ надійшов у неробочий час, за загальними правилами реєстрації вхідної кореспонденції, визначеними Положенням про автоматизовану систему документообігу суду та відповідними інструкціями з діловодства в судах чи в інших органах та установах у системі правосуддя (пункт 39 Положення).
Відправлення документа заявником та його отримання судом не обов`язково є одномоментною подією та може не збігатися у часі; і для правильного обрахування строку визначальним є саме момент відправлення відповідного документа заявником за допомогою електронних засобів. Ототожнення понять «час реєстрації» та «час подання процесуальних документів» є необґрунтованим.
Отже, у вирішенні процесуального питання - встановлення дати (часу) подання (пред`явлення) заяви (скарги) до суду потрібно враховувати, коли саме таку скаргу подав заявник, а не коли її було отримано та зареєстровано судом.
Така права позиція викладена у постановах Верховного Суду від 17.10.2024 у справі № 920/210/24, від 04.07.2024 у справі № 908/3274/23, від 25.06.2024 у справі № 908/3274/23, від 29.11.2023 у справі № 227/477/21.
Відповідно до довідки про доставку електронного документа, Дніпровським районним судом міста Києва ухвала від 12 березня 2026 року про залишення позову без руху доставлена ТОВ «Фінансова компанія «Солвентіс» 13 березня 2026 року о 10 годині 34 хвилин.
Як вбачається з картки руху документа у справі 285/6251/25 в підсистемі «Електронний суд» заява про усунення недоліків позовної заяви зареєстрована 17 березня 2026 року. До заяви про усунення недоліків додано докази направлення позовної заяви ОСОБА_1 .
Тобто, відповідна заява позивача та докази були подані у порядку та у строки встановлені ухвалою Дніпровського районного суду міста Києва від 12 березня 2026 року та визначені Цивільним процесуальним кодексом України.
Вказана позиція узгоджується з позицією Верховного Суду від 19 листопада 2024 року у справі № 759/4401/20.
Колегія суддів, аналізуючи фактичні обставини справи, вимоги процесуального права, вважає, що підстави для повернення позовної заяви були відсутні, доводи апеляційної скарги є обґрунтованими, суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про повернення заявнику позовної заяви з підстав, передбачених ст. 185 ЦПК України.
Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати ухвалу, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Згідно вимог ч. 1 ст. 379 ЦПК України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є: 1) неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими; 3) невідповідність висновків суду обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.
З урахуванням того, що суд першої інстанції прийшов до помилкових висновків про наявність підстав для повернення позовної заяви, ухвала Дніпровського районного суду міста Києва від 11 травня 2026 року підлягає скасуванню з направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.
На підставі викладеного та керуючись ст. 367, 368, 374, 379, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд,-
п о с т а н о в и в:
Апеляційну скаргу представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Солвентіс» - Ланового Євгена Миколайовича задовольнити.
Ухвалу Дніпровського районного суду міста Києва від 11 травня 2026 року скасувати та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Головуючий
Судді: