УХВАЛА
05 жовтня 2026 р. Справа № 480/1591/26
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді: Семененко М.О.,
Суддів: Чалого І.С. , Подобайло З.Г. ,
розглянувши клопотання про витребування доказів у справі за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Сумського окружного адміністративного суду від 04.09.2026 по справі № 480/1591/26
за позовом ОСОБА_1
до Виконавчого комітету Сумської міської ради
про визнання відмови та дій протиправними, зобов`язання вчинити дії,
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 звернулась до Сумського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Виконавчого комітету Сумської міської ради, ОСОБА_2 , в якому просила суд:
- визнати протиправною відмову Виконавчого комітету Сумської міської ради та в.о. міського голови ОСОБА_2 у задоволенні заяви від 10.02.2026, оформлену листом від 11.02.2026;
- визнати протиправними дії в.о. міського голови ОСОБА_2 щодо ненадання позивачу премії до Міжнародного жіночого дня;
- зобов`язати в.о. міського голови ОСОБА_2 визнати право на припинення увільнення від виконання обов`язків добровольця ДФТГ на період надання відпустки та днів відпочинку;
- зобов`язати в.о. міського голови ОСОБА_2 визнати право на частину основної щорічної відпустки тривалістю 1 (один) календарний день;
- зобов`язати в.о. міського голови ОСОБА_2 визнати право на 6 (шість) днів відпочинку за донацію крові зі збереженням середнього заробітку;
- зобов`язати в.о. міського голови ОСОБА_2 визнати право на увільнення за ст. 119 КЗпП України після використання зазначених днів;
- зобов`язати в.о. міського голови ОСОБА_2 визнати право на отримання премії до Міжнародного жіночого дня відповідно до колективного договору;
- зобов`язати в.о. міського голови ОСОБА_2 видати розпорядження про надання мені премії до Міжнародного жіночого дня у розмірі, встановленому для інших працівників Виконавчого комітету Сумської міської ради;
- зобов`язати Виконавчий комітет Сумської міської ради нарахувати та виплатити ОСОБА_1 середній заробіток за 1 (один) день щорічної основної відпустки; середній заробіток за 6 (шість) днів відпочинку за донацію крові; матеріальну допомогу на оздоровлення; матеріальну допомогу на вирішення соціально-побутових питань;
- зобов`язати Виконавчий комітет Сумської міської ради нарахувати та виплатити позивачу премію до Міжнародного жіночого дня, передбачену колективним договором, у розмірі, що був встановлений для інших працівників виконавчого комітету.
Сумський окружний адміністративний суд ухвалив рішення від 04.09.2026 у справі №480/1591/26, яким у задоволенні позову відмовлено.
Не погодившись із рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій, крім іншого, заявлено клопотання про витребування у Виконавчого комітету Сумської міської ради доказів по справі, а саме: 1) розпорядження міського голови від 30.12.2025 № 895-к «Про порядок преміювання працівників апарату та виконавчих органів Сумської міської ради на 2026 рік», яким, за текстом розпорядження № 122-к, безпосередньо визначено критерії преміювання до Міжнародного жіночого дня; 2) графік відпусток Виконавчого комітету Сумської міської ради на 2026 рік у частині, що стосується апелянта.
Клопотання обґрунтовано тим, що справа розглядалася у спрощеному провадженні без повідомлення сторін і без судового засідання, а суд не витребував такі докази самостійно попри обов`язок з офіційного з`ясування обставин справи, хоча вони мають пряме відношення до предмета доказування.
Ухвалами Другого апеляційного адміністративного суду від 14.09.2026 відкрито апеляційне провадження у справі за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Сумського окружного адміністративного суду від 04.09.2026 по справі № 480/1591/26, встановлено учасникам справи строк для подання відзиву на апеляційну скаргу разом з доказами надсилання (надання) копій відзиву та доданих до нього документів іншим учасникам справи, а також заперечень щодо заявленого клопотання про витребування доказів протягом 5 днів від дати отримання копії ухвали та призначено справу до апеляційного розгляду в порядку письмового провадження.
21.09.2026 від Виконавчого комітету Сумської міської ради надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому заперечень щодо клопотання про витребування доказів не втсловлено.
Вирішуючи клопотання апелянта про витребування доказів, колегія суддів виходить з такого.
Відповідно до частини 1 статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Частина 2 статті 76 КАС України визначає, що питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Згідно з частинами 1 та 2 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суб`єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.
Відповідно до частини 4 цієї норми, докази суду надають учасники справи. Суд може пропонувати сторонам надати докази та збирати докази з власної ініціативи, крім випадків, визначених цим Кодексом.
Згідно з частинами 2 - 4 статті 79 КАС України позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом із поданням позовної заяви. Відповідач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, повинні подати суду докази разом із поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи. Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об`єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк. Учасник справи також повинен надати докази, які підтверджують, що він здійснив усі залежні від нього дії, спрямовані на отримання відповідного доказу.
Частиною 1 статті 80 КАС України передбачено, що учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений в частинах другій та третій статті 79 цього Кодексу. Якщо таке клопотання заявлено з пропуском встановленого строку, суд залишає його без задоволення, крім випадку, коли особа, яка його подає, обґрунтує неможливість його подання у встановлений строк з причин, що не залежали від неї.
Згідно з частинами 4 та 5 статті 161 КАС України позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів). У разі необхідності до позовної заяви додаються клопотання та заяви позивача про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження, участь у судовому засіданні щодо розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження, звільнення (відстрочення, розстрочення, зменшення) від сплати судового збору, про призначення експертизи, витребування доказів, про забезпечення надання безоплатної правничої допомоги, якщо відповідний орган відмовив у її наданні, тощо.
Відповідно до частин 1, 3, 4 статті 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.
Таким чином, системний аналіз наведених положень процесуального законодавства дає підстави для висновку, що за загальним правилом кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а докази суду надаються саме учасниками справи. Такий обов`язок має не лише загальний, а й конкретизований процесуальними нормами характер: учасники справи повинні подавати докази разом із заявами по суті справи, зокрема, частини 4 та 5 статті 161 КАС України прямо зобов`язують позивача додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги.
Отже, саме учасник справи, який посилається на певні обставини як на підставу своїх вимог чи заперечень, повинен проявити належну процесуальну активність та зацікавленість, й своєчасно подати до суду докази на їх підтвердження.
При цьому, КАС України передбачає механізм, який дозволяє учаснику справи отримати сприяння суду в отриманні доказів у випадку об`єктивної неможливості самостійно надати необхідний доказ. Так, відповідно до частини 1 статті 80 КАС України учасник справи вправі звернутися до суду з клопотанням про витребування доказів, якщо він не може самостійно їх надати. При цьому таке клопотання має бути подане у встановлений законом строк, а у разі його пропуску особа повинна обґрунтувати неможливість своєчасного звернення з причин, що не залежали від неї.
Водночас, повноваження суду збирати докази з власної ініціативи не означає покладення на суд загального обов`язку самостійно формувати доказову базу замість сторін, адже таке повноваження є процесуальним засобом забезпечення повного та всебічного встановлення обставин справи і не звільняє учасників від виконання покладеного на них законом обов`язку доказування. Витребування доказів судом не є способом заміни сторони у виконанні її процесуального обов`язку, а є засобом процесуального сприяння встановленню обставин справи тоді, коли наявних доказів недостатньо, а необхідність отримання додаткових доказів зумовлена предметом доказування, обставинами конкретної справи та неможливість учасника справи надати необхідний доказ самостійно.
Положення статей 79 та 80 КАС України свідчать про те, що процесуальний закон покладає на учасника справи обов`язок своєчасно вчиняти необхідні процесуальні дії для формування доказової бази. Якщо особа не має можливості самостійно отримати певний доказ, вона не позбавлена можливості звернутися до суду з клопотанням про його витребування. Відтак сама по собі відсутність у сторони певного доказу не є достатньою підставою для перенесення питання про його отримання на стадію апеляційного перегляду.
Особливого значення у цьому контексті набуває частина 4 статті 308 КАС України. Її зміст свідчить про те, що можливість подання нових доказів в апеляційному провадженні є не загальним і необмеженим правом учасника справи, а винятком із загального правила, за яким доказова база повинна бути сформована у суді першої інстанції.
При цьому докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються апеляційним судом лише у виняткових випадках - за умови доведення учасником справи неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.
У постановах від 24 червня 2020 року у справа № 520/3948/19), від 19 листопада 2019 року у справі № 826/12675/15, від 18 грудня 2025 року у справі № 160/25589/23 тощо, Верховний Суд висновував, що суд апеляційної інстанції має право досліджувати нові докази, якщо неподання таких доказів до суду першої інстанції було зумовлене поважними причинами (поважність причин повинен довести скаржник). Вказане положення закріплене законодавцем з метою забезпечення змагальності процесу в суді першої інстанції, де сторони повинні надати всі наявні в них докази, і недопущення зловживання стороною своїми правами.
Такий підхід поширюється і на випадки, коли сторона не просить безпосередньо прийняти новий доказ, а звертається до суду апеляційної інстанції з клопотанням про його витребування, оскільки за своєю процесуальною суттю витребування доказу апеляційним судом також призводить до введення відповідного доказу в матеріали справи на стадії апеляційного перегляду, тому можливість такого витребування має розглядатися в контексті обмеження у дослідженні нових доказів на стадії апеляційного перегляду.
Застосовуючи наведений підхід до обставин справи, що розглядається. колегія суддів зауважує таке.
З матеріалів справи встановлено, що при подання позовної заяви до суду першої інстанції позивач вказувала, що не може надати документи, які були предметом адвокатського запиту зробленого в її інтересах, оскільки на дату звернення з позовною заявою відповіді не отримано. Одночасно, клопотання про витребування будь-яких доказів позивач не заявляла.
Ухвалою суду першої інстанції від 17.03.2026 позовну заяву було залишено без руху з наданням строку для усунення недоліків позовної заяви.
На усунення недоліків позовної заяви позивач подала заяву (сформовано в системі "Електронний суд" 20.03.2026), разом із якою подала додаткові докази: копію запиту на публічну інформацію та відповідь на нього; копію розпорядження про преміювання працівників апарату Виконавчого комітету Сумської міської ради до Міжнародного жіночого дня. Вказала, що такі докази подаються нею з метою повного та всебічного розгляду справи, підтверджують факт нарахування премій іншим працівникам та мають істотне значення для доведення протиправності дій відповідачів щодо її ненадання Позивачу. Просила долучити до матеріалів справи подані докази. Клопотання про витребування доказів не заявила.
Ухвалою суду першої інстанції від 24.03.2026 відкрито провадження у справі, призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, крім іншого, встановлено позивачу строк для подання відзиву на позовну заяву протягом п`яти днів з дня його отримання, зобов`язано Виконавчий комітет Сумської міської ради у 15-денний строк з моменту отримання копії цієї ухвали надати суду усі наявні документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.
Також з матеріалів справи вбачається, що позивач скористалась наданий їй правом на подання відповіді на відзив (документ сформований в системі "Електронний суд" 11.04.2026), до якого позивач долучила копію довідки Добровольчого формування № 2 Юнаківської сільської територіальної громади Сумської області від 23.02.2026 № 01-12/08, копію розрахункового листа в якому відображено отримання премії до Дня місцевого самоврядування 7 грудня 2025 року. Клопотання про витребування додаткових доказів не заявляла.
Отже, протягом розгляду справи в суді першої інстанції позивач подавала до суду докази на підтвердження обставин, на яких ґрунтуються її вимоги, була ознайомлена з відзивом на позовну заяву та наданими відповідачем письмовими доказами, проте, клопотань про витребування доказів з підстав неможливості їх надання не заявляла.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що позивач не обґрунтувала належним чином підстави витребування додаткових доказів на стадії апеляційного перегляду із посиланням на відповідні обставини, які перешкоджали позивачу подати їх або клопотання про їх витребування під час розгляду справи в суді першої інстанції, у зв`язку чим, клопотання позивача про витребування доказів не підлягає задоволенню.
Керуючись ст. 2, 5, 9, 77, 79, 80, 246, 308, 311 КАС України, суд
У Х В А Л И В:
У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про витребування доказів - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя Семененко М.О.
Судді Чалий І.С. Подобайло З.Г.