ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Справа № 580/3017/26 Суддя (судді) першої інстанції: Анжеліка БАБИЧ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
02 жовтня 2026 року м. Київ
Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі: cудді-доповідача: Терези Ю.О., cуддів Грибан І.О., Златіна С.В., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 29.04.2026 у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області про визнання протиправними дій і зобов`язання вчинити дії,
ВСТАНОВИЛА:
Короткий зміст позовних вимог
ОСОБА_1 (далі - Позивач) звернувся до Черкаського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області (далі - Відповідач, Скаржник), у якому просив:
- визнати протиправними дії Відповідача щодо відмови Позивачу в перерахунку та виплаті пенсії з 01.01.2018 по 31.03.2019 на підставі довідки про розмір грошового забезпечення ІНФОРМАЦІЯ_1 від 31.10.2025 №ФР43606, виходячи із 100% суми підвищення пенсії без урахування розстрочення, передбаченого постановою КМУ від 21.02.2018 № 103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» (далі - Постанова КМУ № 103);
- зобов`язати Відповідача здійснити перерахунок та виплату Позивачу пенсії на підставі довідки про розмір грошового забезпечення ІНФОРМАЦІЯ_1 від 31.10.2025 №ФР43606 з 01.01.2018 по 31.03.2019, виходячи із 100% суми підвищення пенсії без урахування розстрочки, передбаченої Постановою КМУ № 103, з урахуванням проведених раніше виплат.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 29.04.2026 адміністративний позов задоволено частково.
Визнано бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області щодо перерахунку та виплати пенсії ОСОБА_1 з 01.01.2018 до 01.02.2019 на підставі довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 від 31.10.2025 №ФР43606 про розмір грошового забезпечення.
Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області перерахувати пенсію ОСОБА_1 з 01.01.2018 до 01.02.2019 на підставі довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 від 31.10.2025 №ФР43606 про розмір грошового забезпечення та виплатити з урахуванням проведених раніше виплат.
У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Суд першої інстанції, задовольняючи частково позовні вимоги, врахувавши висновки Великої Палати Верховного Суду, наведені у постановах від 09.06.2022 у справі № 520/2098/19, від 13.01.2021 у зразковій справі № 440/2722/20, дійшов висновку, що Позивач має право на перерахунок його пенсії з 01.01.2018 та саме до 31.03.2019, оскільки з 01.04.2019 правовідносини щодо перерахунку пенсії регулюються у зв`язку із набрання чинності судовим рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.12.2018 у справі № 826/3858/18, на підставі довідки про розмір грошового забезпечення станом на 05.03.2019.
Також суд першої інстанції зазначив, що відповідно до Постанови КМУ № 103 у редакції за 21.02.2018, що регулювала спірні правовідносини, виплата перерахованих пенсій проводилася з 1 січня 2018 р. у таких розмірах: з 1 січня 2018 р. - 50 відсотків; з 1 січня 2019 р. по 31 грудня 2019 р. - 75 відсотків; з 1 січня 2020 р. - 100 відсотків суми підвищення пенсії, визначеного станом на 1 березня 2018 року. Тому, вимоги позивача у частині обрахування та виплати суми пенсії за період з 01.01.2018 до 01.02.2019, виходячи із 100% суми підвищення пенсії, без урахування розстрочки, є такими, що не відповідають положенням чинного на спірний період часу законодавства.
Ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду від 16.06.2026 виправлено описку, допущену в рішенні Черкаського окружного адміністративного суду, вказавши у всьому тексті рішення правильну дату « 31.03.2019» замість неправильної « 01.02.2019».
Короткий зміст вимог апеляційної скарги
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, Відповідач подав апеляційну скаргу, у якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та постановити нове рішення, яким у задоволенні адміністративного позову відмовити у повному обсязі.
В апеляційній скарзі Відповідач зазначає, що довідка про розмір грошового забезпечення ІНФОРМАЦІЯ_1 видана станом на 01.03.2018, тому доводи Позивача про необхідність перерахунку його пенсії з 01.01.2018 до 01.04.2019 - проміжку часу, що передує даті збільшення грошового забезпечення, необґрунтовані.
Також Відповідач зазначає, що враховуючи правові висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені у постанові від 24.06.2020 у зразковій справі № 160/8324/19, у позивача не виникло право на перерахунок та виплату пенсії з 01.04.2018 по 31.03.2019 відповідно до оновленої довідки про розмір грошового забезпечення з урахуванням окладу за посадою, військовим званням, відсоткової надбавки за вислугу років та додаткових видів грошового забезпечення.
Крім того, Скаржник наголошує, що суд першої інстанції проігнорував конституційно закріплений принцип розподілу влади, втрутився в дискреційні повноваження Пенсійного фонду України та перебрав на себе повноваження щодо здійснення перерахунку пенсії, чим вийшов за межі завдань адміністративного судочинства.
Наприкінці, Скаржник стверджує, що позивач пропустив строки звернення до суду з адміністративним позовом, а тому позовні вимоги заявлені поза межами строку підлягають залишенню без розгляду.
Позивач правом на подання відзиву на апеляційну скаргу не скористався.
Рух справи в суді апеляційної інстанції
Ухвалами Шостого апеляційного адміністративного суду від 09.06.2026 та від 13.07.2026 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Відповідача на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 29.04.2026 та призначено справу до апеляційного розгляду.
Відповідно до ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі: 1) відсутності клопотань від усіх учасників справи про розгляд справи за їх участю; 2) неприбуття жодного з учасників справи у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання; 3) подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).
У цій справі жоден з учасників не заявляв клопотання про розгляд справи за їх участі, наявні у справі докази є достатніми для вирішення справи, тому колегія суддів вважала за можливе розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження).
Встановлені судом першої інстанції та неоспорені обставини, перевірені судом апеляційної інстанції
Як встановлено судом першої інстанції і вбачається з матеріалів справи, Позивач перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Черкаській області та отримує пенсію згідно із Законом України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 09.04.1992 № 2262-ХІІ (далі - Закон № 2262-ХІІ).
Протоколом розрахунку від 28.12.2004 №ФР43606 підтверджується факт призначення пенсії за вислугу років з 09.07.1999 та обчислення її у розмірі 56% грошового забезпечення.
ІНФОРМАЦІЯ_2 на виконання рішення Черкаського окружного адміністративного суду у справі № 580/6067/25 від 24.09.2025 видало Позивачу довідку від 31.10.2025 №ФР43606 про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій, станом на 01.03.2018 на суму 11657,36грн, в якій зазначені основні та додаткові види щомісячного грошового забезпечення.
Заявою від 28.11.2025 (а.с. 8) представник Позивача звернулася до Відповідача з проханням здійснити проведення з 01.01.2018 до 31.03.2019 перерахунку та виплати основного розміру пенсії заявника відповідно до нової довідки про розмір грошового забезпечення ІНФОРМАЦІЯ_1 за №ФР43606 від 31.10.2025, виходячи із 100 % суми підвищення пенсії, без урахування розстрочки, передбаченої Постановою КМУ № 103 від 21.02.2018, без обмеження пенсії заявника максимальним розміром, застосувавши розмір пенсії, визначений на момент первинного призначення пенсії, з урахуванням виплачених сум та виплатити заборгованість.
Листом від 02.01.2026 (а.с. 9) на звернення представника Позивача про перерахунок пенсії на підставі вказаної довідки Відповідач повідомив, що нормативно-правових актів щодо умов і порядку проведення перерахунку пенсій, а також визначення складових грошового забезпечення, за якими проводиться перерахунок пенсій, призначених згідно із Законом України № 2262, після дати набрання законної сили рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 12.12.2018 у справі № 826/3858/18 Кабінет Міністрів України не приймав. Законодавчих підстав для проведення перерахунку та виплати пенсії Позивача із грошового забезпечення, визначеного на 01.03.2018, згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 та відповідно до вказаної довідки немає.
Позивач, вважаючи такі дії Відповідача протиправними, а свої права та охоронювані законом інтереси порушеними, звернувся з відповідним позовом до суду.
Позиція суду апеляційної інстанції
Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції у межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Рішення суду першої інстанції в частині відмови в задоволенні позовних вимог не оскаржується, тому колегія суддів, враховуючи положення ч. 1 ст. 308 КАС України, не перевіряє його законність та обґрунтованість у цій частині.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції у межах доводів і вимог апеляційної скарги, перевіривши підстави для апеляційного перегляду, при вирішенні справи колегія суддів виходить з такого.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 46 Конституції України визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.
Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували, зокрема, на військовій службі, визначає Закон № 2262-ХІІ.
Цим Законом держава гарантує гідне пенсійне забезпечення осіб, які мають право на пенсію, шляхом встановлення їм пенсій не нижче прожиткового мінімуму, визначеного законом, перерахунок призначених пенсій у зв`язку із збільшенням рівня грошового забезпечення, надання передбачених законодавством державних соціальних гарантій, вжиття на державному рівні заходів, спрямованих на їх соціальний захист.
Усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв`язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим зі служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій (ч. 4 ст. 63 Закону № 2262-ХІІ).
Водночас перерахунок пенсій у зв`язку із зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на такий перерахунок згідно з цим Законом, або у зв`язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством, не проведений з вини органів ПФУ та/або державних органів, які видають довідки для перерахунку пенсії, провадиться з дати виникнення права на нього без обмеження строком.
01.03.2018 набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України № 704, якою затверджено тарифну сітку розрядів і коефіцієнтів посадових окладів військовослужбовців з числа осіб рядового, сержантського і старшинського складу, офіцерського складу (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу згідно з додатком 1.
Згідно з пунктом 2 цієї Постанови грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.
Водночас, 21.02.2018 Кабінет Міністрів України прийняв Постанову № 103, пунктом 1 якої встановив перерахувати з 01.01.2018 пенсії, призначені згідно із Законом № 2262-XII до 01.03.2018 (крім пенсій, призначених згідно із Законом особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) та поліцейським), з урахуванням розміру окладу за посадою, військовим (спеціальним) званням, відсоткової надбавки за вислугу років за відповідною або аналогічною посадою, яку особа займала на дату звільнення із служби (на дату відрядження для роботи до органів державної влади, органів місцевого самоврядування або до сформованих ними органів, на підприємства, в установи, організації, вищі навчальні заклади), що визначені станом на 01.03.2018 відповідно до Постанови № 704.
Отже, цим нормативним документом Уряд визначив порядок та умови перерахунку пенсій, призначених згідно із Законом № 2262-XII.
Згідно із пунктом 1 Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.02.2008 № 45 (далі - Порядок № 45) перерахунок раніше призначених згідно із Законом № 2262-XII пенсій проводиться в разі прийняття рішення Кабінетом Міністрів України про зміну розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення для відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, або у зв`язку із введенням для них нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, установлених законодавством.
Абзацом 1 пункту 5 Порядку № 45, в редакції постанови Уряду № 103 передбачено, що під час перерахунку пенсій використовуються такі види грошового забезпечення, як посадовий оклад, оклад за військовим (спеціальним) званням та відсоткова надбавка за вислугу років на момент виникнення права на перерахунок пенсії за відповідною або аналогічною посадою та військовим (спеціальним) званням.
Водночас Додаток 2 до Порядку № 45 передбачає форму довідки про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій, яку Постановою № 103 було викладено в новій редакції, в якій відсутні такі складові грошового забезпечення, як щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення).
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.12.2018 у справі № 826/3858/18, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 05.03.2019, визнано протиправними та нечинними пункти 1, 2 постанови Уряду № 103 та зміни до пункту 5 і додатку 2 Порядку № 45.
Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду, ухвалюючи рішення від 17.12.2019 за результатами розгляду зразкової справи № 160/8324/19, яке залишене без змін постановою Великої Палати Верховного Суду від 24.06.2020, виходив із того, що дії відповідача щодо відмови позивачу у підготовці та наданні до територіального органу Пенсійного фонду України оновленої довідки про розмір його грошового забезпечення станом на 05.03.2019 є неправомірними, а тому відповідача належить зобов`язати скласти та подати до вказаного пенсійного органу нову довідку про розмір грошового забезпечення позивача відповідно до вимог статей 43 і 63 Закону № 2262-XII, статті 9 Закону № 2011-XII та з урахуванням положень Постанови № 704, з обов`язковим зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, для проведення з 01.04.2019 перерахунку основного розміру пенсії позивача, оскільки з 05.03.2019 - з дня набрання чинності судовим рішенням у справі № 826/3858/18 виникли підстави для перерахунку пенсій, призначених згідно із Законом № 2262-XII, з урахуванням розміру посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням та відсоткової надбавки за вислугу років, а також додаткових видів грошового забезпечення, тому з цієї дати позивач має право на отримання пенсії виходячи з розміру складових, розрахованих за положеннями Постанови № 704 у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону № 2262-XII та статті 9 Закону № 2011-XII.
За висновками Великої Палати Верховного Суду, які викладені у постанові від 24.06.2020 у справі № 160/8324/19 за наслідками перегляду рішення у зразковій справі від 17.12.2019, з 05.03.2019 - з дня набрання чинності судовим рішенням у справі № 826/3858/18 виникли підстави для перерахунку пенсій, призначених згідно із Законом № 2262-XII, з урахуванням розміру посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням та відсоткової надбавки за вислугу років, а також додаткових видів грошового забезпечення, тому з цієї дати позивач має право на отримання пенсії, виходячи з розміру складових, розрахованих згідно з Постановою № 704 відповідно до вимог ст. ст. 43 і 63 Закону № 2262-XII та ст. 9 Закону № 2011-XII.
Отже, Верховний Суд дійшов висновку про наявність права на перерахунок пенсії з 01.04.2019 (першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії), з урахуванням розміру посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням та відсоткової надбавки за вислугу років, а також додаткових видів грошового забезпечення.
Вирішуючи вказаний спір колегією суддів враховано, що Велика Палата Верховного Суду у постанові від 09.06.2022 у справі № 520/2098/19 прийшла до висновку, що обмеження виплати пенсії, нарахованої особі в порядку, передбаченому Законом № 2262-XII, не може бути встановлено постановою Кабінету Міністрів України.
Відповідно до статті 7 КАС України суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, визначені Конституцією та законами України. У разі невідповідності правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу, або положення відповідного міжнародного договору України.
Отже, з огляду на визначені в частині 3 статті 7 КАС України загальні засади пріоритетності законів над підзаконними актами, оскаржувані пункти 1, 2 Постанови № 103 та зміни до пункту 5 і додатка 2 Порядку № 45 є протиправними й такими, що не відповідають правовим актам вищої юридичної сили.
Тож, з урахуванням вимог статті 7 КАС України, а також того, що Верховний Суд постановою від 12.11.2019 у справі № 826/3858/18 встановив, що пункти 1, 2 Постанови № 103 та зміни до пункту 5 і додатка 2 Порядку № 45 є протиправними й такими, що не відповідають правовим актам вищої юридичної сили, суди у період чинності цих норм постанови Кабінету Міністрів України повинні застосовувати Закон №2262-XII (безвідносно до того, чи скасовані ці норми судом), хоч ці норми й не були скасовані на момент спірних правовідносин».
Така правова позиція була підтримана Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 09.06.2022 у справі № 520/2098/19.
З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що Позивач мав право на перерахунок пенсії на підставі відповідної довідки з 01.01.2018, а не з моменту набрання 05.03.2019 законної сили рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.12.2018 у справі № 826/3858/18.
Вказана позиція суду повністю узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною в постанові від 11.08.2023 у справі № 380/103/22, в якій Верховний Суд постановив рішення, яким зобов`язав пенсійний орган здійснити перерахунок та виплату собі пенсії відповідно до довідки про розмір грошового забезпечення з урахуванням окладу за посадою, військовим званням, відсоткової надбавки за вислугу років та додаткових видів грошового забезпечення з 01.01.2018, із врахуванням раніше виплачених сум.
При цьому Верховний Суд дійшов таких висновків: «… суди не повинні застосовувати положення нормативно-правових актів, які не відповідають Конституції та законам України, незалежно від того, чи оскаржувались такі акти в судовому порядку та чи є вони чинними на момент розгляду справи. Тому перерахунок пенсії позивачу на підставі довідки необхідно здійснити з 01.01.2018, а не з моменту набрання 05.03.2019 законної сили рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.12.2018 у справі №826/3858/18».
Також відповідна позиція підтверджена Верховним Судом в ухвалі від 11.03.2024 у справі № 200/7474/23.
Отже, суд першої інстанцій дійшов правильного висновку про необхідність здійснення перерахунку пенсії Позивача на підставі довідки від 31.10.2025 №ФР43606 за період з 01.01.2018 по 31.03.2019.
Щодо доводів Скаржника про те, що здійснення перерахунку пенсії є дискреційними повноваженнями пенсійного органу, колегія суддів зазначає наступне.
Згідно з Рекомендацією №R (80) 2 комітету Міністрів державам-членам стосовно реалізації адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятою Комітетом Міністрів Ради Європи 11 травня 1980 року на 316-й нараді заступників міністрів, під дискреційним повноваженням слід розуміти повноваження, яке адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду - тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.
Відповідно до пункту 1.6 Методології проведення антикорупційної експертизи, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 24.04.2017 року №1395/5, дискреційні повноваження - це сукупність прав та обов`язків органів державної влади та місцевого самоврядування, осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, що надають можливість на власний розсуд визначити повністю або частково вид і зміст управлінського рішення, яке приймається, або можливість вибору на власний розсуд одного з декількох варіантів управлінських рішень, передбачених нормативно-правовим актом, проєктом нормативно-правового акта.
Отже, дискреція - це елемент управлінської діяльності. Вона пов`язана з владними повноваженнями і їх носіями - органами державної влади та місцевого самоврядування, їх посадовими і службовими особами. Дискрецію не можна ототожнювати тільки з формалізованими повноваженнями - вона характеризується відсутністю однозначного нормативного регулювання дій суб`єкта. Він не може ухилятися від реалізації своєї компетенції, але і не має права виходити за її межі.
Тобто, дискреційні повноваження - це законодавчо встановлена компетенція владних суб`єктів, яка визначає ступінь самостійності її реалізації з урахуванням принципу верховенства права; ці повноваження полягають в застосуванні суб`єктами адміністративного розсуду при здійсненні дій і прийнятті рішень.
Колегія суддів зазначає, що повноваження державних органів не є дискреційними, коли є лише один правомірний та законно обґрунтований варіант поведінки суб`єкта владних повноважень.
Отже, у разі настання визначених законодавством умов, про що встановлено у цьому судовому рішенні, Відповідач зобов`язаний вчинити конкретні дії і, якщо він їх не вчиняє, його можна зобов`язати до цього в судовому порядку.
Тож, доводи апеляційної скарги у цій частині є безпідставними.
Що стосується доводів Скаржника про пропуск Позивачем строку звернення до суду з позовною заявою, то колегія суддів також вважає їх необґрунтованими з огляду на наступне.
Згідно з ч. 2 ст. 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Водночас, відповідно до ч. 3 ст. 51 Закону № 2262-XII перерахунок пенсій у зв`язку із зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на такий перерахунок згідно з цим Законом, або у зв`язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством, не проведений з вини органів Пенсійного фонду України та/або державних органів, які видають довідки для перерахунку пенсії, провадиться з дати виникнення права на нього без обмеження строком.
Отже, перерахунок пенсій у зв`язку із зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на такий перерахунок згідно з цим Законом, або у зв`язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством, не проведений з вини державного органу, який видає довідки для перерахунку пенсії, провадиться з дати виникнення права на нього без обмеження строком.
При цьому, вина державного органу, який видає довідки для перерахунку пенсії, на думку колегії суддів, полягає у не складанні та не направленні відповідної довідки до пенсійного органу.
Аналогічних правових висновків дійшов Верховний Суд у постанові від 12.12.2023 у справі № 380/1907/23.
Колегія суддів враховує, що згідно з п. 41 Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту.
Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги
Відповідно до ч. ч. 1-3 ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Згідно з положеннями статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Зважаючи, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи на підставі належних і допустимих доказів і ухвалив рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, а доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження під час апеляційного розгляду справи, колегія суддів залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.
Відповідно до ст. 139 КАС України підстави для розподілу судових витрат відсутні.
Керуючись статтями 139, 243, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів
ПОСТАНОВИЛА:
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 29.04.2026 залишити без задоволення.
Рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 29.04.2026 залишити без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати її ухвалення та оскарженню не підлягає, за виключенням випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.
Суддя-доповідач: Ю.О. Тереза
Судді: І.О. Грибан
С.В. Златін