ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Справа № 320/14709/24 Суддя (судді) першої інстанції: Кушнова А.О.
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
02 жовтня 2026 року м. Київ
Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:
Судді-доповідача: Терези Ю.О.,
Суддів: Безименної Н.В., Грибан І.О.,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 11.05.2026 у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції у м. Києві про визнання протиправним та скасування наказу, висновку про службове розслідування,
ВСТАНОВИЛА:
Короткий зміст вимог позивача
12.03.2024 засобами поштового зв`язку ОСОБА_1 (далі - Позивач) звернувся до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Національної поліції у м. Києві, у якому, з урахуванням уточненої позовної заяви від 19.05.2024, просив:
- визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Національної поліції у м. Києві № 10 від 04.01.2024 "Про призначення службового розслідування";
- визнати незаконним і скасувати наказ про реалізацію висновку службового розслідування від 01.02.2024 "Про результати службового розслідування за фактом ДТП за участю лейтенанта поліції ОСОБА_1 та отримання ним тілесних ушкоджень";
- стягнути на користь ОСОБА_1 судові витрати по сплаті правничої допомоги у сумі 15 000,00 грн., за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Національної поліції у м. Києві.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 08.07.2024 відкрито провадження у справі № 320/14709/24 за позовом ОСОБА_1 , ухвалено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.
17.03.2026 засобами поштового зв`язку Позивач подав до Київського окружного адміністративного суду Заяву про зміну предмету позову та доповнення підстав позову, яка зареєстрована судом першої інстанції 01.04.2026.
У Заяві про зміну предмету позову та доповнення підстав позову від 17.03.2026 (далі - Заява від 17.03.2026) Позивач уточнив підстави позову новими обставинами (фактами встановлення ВЛК непридатності Позивача до служби та набрання законної сили постановою Київського апеляційного суду від 16.12.2024 у справі № 761/12527/24) і сформулював уточнені позовні вимоги, а саме:
- визнати протиправним та скасувати висновок службового розслідування ГУНП у м. Києві від 01.04.2024 в частині встановлення в діях ОСОБА_1 складу дисциплінарного проступку;
- визнати протиправним та скасувати наказ ГУНП у м. Києві про реалізацію вказаного службового розслідування та накладення стягнення;
- зобов`язати ГУНП у м. Києві ухвалити новий висновок за результатами службового розслідування, яким встановити, що тілесні ушкодження (ЗЧМТ, струс головного мозку), отримані лейтенантом поліції ОСОБА_1 внаслідок дорожньо-транспортної пригоди 29.12.2023, отримані ним під час виконання службових обов`язків та видати акт про розслідування нещасного випаду по формі Н-1.
Короткий зміст оскаржуваної ухвали
Ухвалою від 11.05.2026 Київський окружний адміністративний суд повернув Заяву від 17.03.2026 у справі № 320/14709/24 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції у м. Києві про визнання протиправним та скасування наказу, висновку про службове розслідування без розгляду особі, яка її подала.
Вказана ухвала суду першої інстанції обґрунтував таким:
- право позивача змінити предмет або підстави позову, збільшити або зменшити розмір позовних вимог шляхом подання письмової заяви обмежено процесуальними строками подання відповідної заяви, а саме: до закінчення підготовчого засідання або не пізніше ніж за п`ять днів до першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження;
- копію ухвали Київського окружного адміністративного суду від 08.07.2024 про відкриття спрощеного провадження в адміністративній справі без проведення судового засідання направлено на адресу Позивача (на електронну пошту представника Позивача адвоката Володіної О.О., як вказана у позовній заяві) 20.07.2024. Заява від 17.03.2026, яка надійшла до суду 01.04.2026, подана на стадії розгляду справи по суті, що, з урахуванням норм ст. 47 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), виключає її прийняття до розгляду;
- подана Позивачем Заява від 17.03.2026 не відповідає вказаним вимогам, тому суд дійшов висновку про відсутність підстав для прийняття такої заяви до розгляду.
Короткий зміст апеляційної скарги
Не погодившись з ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 11.05.2026, якою повернуто Заяву від 17.03.2026 у справі № 320/14709/24 без розгляду особі, яка її подала, Позивач подав апеляційну скаргу, у якій просить вказану ухвалу скасувати і направити справу № 320/14709/24 до Київського окружного адміністративного суду для продовження розгляду, зокрема для розгляду Заяви від 17.03.2026.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги Позивач зазначає про наступне:
- порушення судом загальних засад адміністративного судочинства та права на ефективний захист;
- неправильне тлумачення процесуальних строків (ст. 47 та ст. 262 КАС України);
- безпідставне обмеження прав сторін через відмову у переході до загального провадження.
Відзив на апеляційну скаргу не надходив.
Рух справи в суді апеляційної інстанції
29.06.2026 ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Позивача, встановлено строк для подання відзиву на апеляційну скаргу, витребувано матеріали справи № 320/14709/24 з Київського окружного адміністративного суду.
29.07.2026 матеріали справи зареєстровані канцелярією Шостого апеляційного адміністративного суду.
Відповідно до абз. 1 ч. 2 ст. 312 КАС України апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції про повернення заяви позивачеві (заявникові) розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження).
Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 06.08.2026 справу призначено до розгляду без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження), продовжено строк розгляду справи на розумний строк.
Позиція суду апеляційної інстанції
Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції у межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції у межах доводів і вимог апеляційної скарги, перевіривши підстави для апеляційного перегляду, при вирішенні справи колегія суддів виходить з такого.
Частиною 2 ст. 44 КАС України встановлено, що учасники справи зобов`язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки.
Стаття 47 КАС України встановлює процесуальні права та обов`язки сторін, крім тих, що визначені ст. 44 КАС України.
Відповідно до ч. 1 ст. 47 КАС України Позивач, зокрема, має право змінити предмет або підстави позову, збільшити або зменшити розмір позовних вимог шляхом подання письмової заяви до закінчення підготовчого засідання або не пізніше ніж за п`ять днів до першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.
Клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше п`яти днів з дня отримання відзиву.
Досліджуючи хронологію розгляду цієї справи, колегія суддів вважає помилковою визначену судом першої інстанції підставу для повернення Позивачу позовної заяви, з огляду на наступне.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 08.07.2024 відкрито провадження у справі і визначено, що справа розглядатиметься за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
Відповідно до ч. 5 ст. 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Частина 6 ст. 262 КАС України визначає, що суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін: 1) у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу; 2) якщо характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.
Частина 7 ст. 262 КАС України встановлює, що клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше п`яти днів з дня отримання відзиву.
У цій справі відзив на позовну заяву подано Відповідачем 26.07.2024 і зареєстровано судом першої інстанції 30.07.2024 (т. 1 а.с. 79), копія відзиву на адресу Позивача направлена Відповідачем 24.07.2024 поштовим відправленням № 0306107265858, що підтверджується фіскальним чеком (т. 1 а.с. 222). Разом із відзивом Відповідач подав до суду клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін (т. 1 а.с. 219-221).
Позивач подав клопотання про розгляд справи у судовому засіданні до суду 21.08.2024 шляхом направлення через оператора поштового зв`язку «Нова пошта» (т. 1 а.с. 224).
Вказані клопотання розглянуті судом у день ухвалення рішення по суті спору - ухвалою від 11.05.2026 у задоволенні клопотань відмовлено. Факт несвоєчасного звернення сторін з клопотаннями про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін судом першої інстанції не встановлено.
Отже, питання щодо порядку розгляду справи було вирішене тільки 11.05.2026 і саме після одержання відповідної ухвали Позивач міг достеменно знати, що справа буде розглядатися без повідомлення (виклику) сторін.
Зважаючи на вказані обставини розгляду справи, колегія суддів вважає, що, повертаючи Позивачу Заяву від 17.03.2026 у зв`язку з недодержанням строку, встановленого ч. 1 ст. 47 КАС України, суд першої інстанції керувався помилковими мотивами.
Колегія суддів вважає, що відсутність результатів розгляду клопотань про розгляду справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін могла сприйматися стороною спору як вірогідність задоволення такого клопотання у майбутньому, а також бути причиною очікувань стороною розгляду справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
З урахуванням того, що згідно з ч. 1 ст. 47 КАС України позивач має право змінити предмет або підстави позову не пізніше ніж за п`ять днів до першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, тривала відсутність процесуального рішення за клопотанням Позивача і вирішення такого клопотання одночасно з ухваленням рішення по суті спору не дозволяє дійти безспірного висновку про пропуск Позивачем встановленого ч. 1 ст. 47 КАС України строку. Відсутність процесуального рішення за заявленим у встановлені процесуальним законом строки клопотанням створила і протягом тривалого часу підтримувала невизначеність для сторін щодо подальшої процедури розгляду справи, а саме: чи буде справа розглядатися у судовому засіданні з викликом сторін.
Вказане безпосередньо вплинуло на сприйняття Позивачем початку перебігу строку, встановленого ч. 1 ст. 47 КАС України.
Тому колегія суддів вважає передчасним висновок суду першої інстанції про подання Позивачем Заяви від 17.03.2026 з порушенням передбаченого ч. 1 ст. 47 КАС України строку.
Водночас колегія зауважує, що суд першої інстанції не надав оцінку змісту поданої Позивачем Заяви від 17.03.2026.
Підставою позову у цій справі були порушення процедури проведення службового розслідування: неповідомлення Позивача про факт його проведення, нероз`яснення Позивачу його прав у зв`язку з проведенням службового розслідування, службове розслідування проведене за фактом, який не є підставою для такого розслідування, не надано належної оцінки діям Позивача, резолютивна частина висновку службового розслідування не відповідає обставинам, встановленим цим розслідуванням.
Предметом позову у цій справі було визнання протиправним та скасування наказу від 04.01.2024 № 10 "Про призначення службового розслідування" і визнання незаконним і скасування наказу від 01.02.2024 "Про результати службового розслідування за фактом ДТП за участю лейтенанта поліції ОСОБА_1 та отримання ним тілесних ушкоджень".
У Заяві від 17.03.2026 Позивач, за його твердженням, змінив предмет позову і доповнив підстави позову.
Колегія суддів зауважує, що під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення.
Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу. Тобто зміна предмета позову означає зміну вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача, а зміна підстав позову - це зміна обставин, на яких ґрунтується вимога позивача. Одночасна зміна і предмета, і підстав позову не допускається.
Додатковими підставами позову Позивач визначив нові обставини - факти встановлення висновком ВЛК від 09.03.2026 непридатності Позивача до служби в поліції та набрання законної сили постановою Київського апеляційного суду від 16.12.2024 у справі № 761/12527/24, якою встановлено вину ОСОБА_2 у порушення Правил дорожнього руху, що призвело до зіткнення транспортних засобів.
Позовні вимоги у Заяві від 17.03.2026 викладено наступним чином:
- визнати протиправним та скасувати висновок службового розслідування ГУНП у м. Києві від 01.02.2024 в частині встановлення у діях Позивача складу дисциплінарного проступку;
- визнати протиправним та скасувати наказ ГУНП у м. Києві про реалізацію результатів вказаного службового розслідування та накладення стягнення;
- зобов`язати Головне управління Національної поліції у м. Києві ухвалити новий висновок за результатами службового розслідування, яким встановити, що тілесні ушкодження (ЗЧМТ, струс головного мозку), отримані Позивачем внаслідок ДТП 29.12.2023, отримані ним під час виконання службових обов`язків та видати акт про розслідування нещасного випадку по формі Н-1.
Зміст Заяви від 17.03.2026 свідчить, що нова позовна вимога - «зобов`язати Головне управління Національної поліції у м. Києві ухвалити новий висновок за результатами службового розслідування, яким встановити, що тілесні ушкодження (ЗЧМТ, струс головного мозку), отримані Позивачем внаслідок ДТП 29.12.2023, отримані ним під час виконання службових обов`язків та видати акт про розслідування нещасного випадку по формі Н-1» - не пов`язана з первинною підставою позову, а отже у Заяві від 17.03.2026 Позивач одночасно змінює підставу і предмет позову, що є неприпустимим.
При одночасній зміні предмета та підстав позову фактично виникає нова матеріально-правова вимога позивача, яка обґрунтовується іншими обставинами, а це за своєю суттю - інший позов.
Зміна предмету або підстав позову може відбуватися лише у межах спірних правовідносин. Одночасна зміна і предмета, і підстав позову не допускається. Наслідком розгляду заяви, зміст якої свідчить про одночасну зміну предмета і підстав позову є повернення такої заяви та розгляд раніше заявлених позовних вимог, якщо позивач не відмовляється від позову. Водночас у таких випадках позивач не позбавлений права звернутися з новим окремим позовом у загальному порядку. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 22.01.2020 у справі № 826/19197/16.
Суд першої інстанції дійшов правильного висновку про необхідність повернення Заяви від 17.03.2026, проте, на переконання колегії суддів, безпідставно обґрунтував таке повернення пропуском Позивачем строку, передбаченого ч. 1 ст. 47 КАС України.
Відтак, колегія суддів лише частково погоджується з доводами апеляційної скарги і вважає, що апеляційна скарга має бути задоволена частково, а ухвала Київського окружного адміністративного суду - змінена в частині мотивів її постановлення.
Колегія суддів враховує, що згідно з п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту.
Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги
Відповідно до ч. 1-3 ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Відповідно до ч. 1 ст. 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: 1) неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
Згідно з ч. 4 ст. 317 КАС України зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частини.
З урахуванням наведеного, апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а оскаржувана ухвала - зміні в частині мотивів її постановлення.
Підстави для розподілу судових витрат відсутні.
Керуючись статтями ч. 1 ст. 47, 243, 250, 308, 311, 312, 315, 316, 317, 321, 322, 325, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів
ПОСТАНОВИЛА:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 11.05.2026 задовольнити частково.
Ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 11.05.2026 змінити в частині мотивів повернення без розгляду особі, яка її подала, заяви ОСОБА_1 про зміну предмета позову та доповнення підстав позову від 17.03.2026 у справі № 320/14709/24, виклавши мотивувальну частину ухвали в редакції цієї постанови.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.
Суддя-доповідач: Ю.О. Тереза
Судді: Н.В. Безименна
І.О. Грибан