ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Справа № 320/14709/24 Суддя (судді) першої інстанції: Кушнова А.О.
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
02 жовтня 2026 року м. Київ
Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:
Судді-доповідача: Терези Ю.О.,
Суддів: Безименної Н.В., Грибан І.О.,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Київського окружного адміністративного суду від 11.05.2026 у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції у м. Києві про визнання протиправним та скасування наказу, висновку про службове розслідування,
ВСТАНОВИЛА:
Короткий зміст позовних вимог
12.03.2024 засобами поштового зв`язку ОСОБА_1 (далі - Позивач) звернувся до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Національної поліції у м. Києві, у якому, з урахуванням уточненої позовної заяви від 19.05.2024, просив:
- визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Національної поліції у м. Києві № 10 від 04.01.2024 "Про призначення службового розслідування";
- визнати незаконним і скасувати наказ про реалізацію висновку службового розслідування від 01.02.2024 "Про результати службового розслідування за фактом ДТП за участю лейтенанта поліції ОСОБА_1 та отримання ним тілесних ушкоджень";
- стягнути на користь ОСОБА_1 судові витрати по сплаті правничої допомоги у сумі 15 000,00 грн., за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Національної поліції у м. Києві.
В обґрунтування позовних вимог Позивач зазначав, що притягнутий до дисциплінарної відповідальності незаконно, з порушенням встановленого порядку притягнення поліцейських до такого виду відповідальності, за відсутності будь-яких доказів протиправної поведінки з його боку, шкідливих дій та причинно-наслідкового зв`язку між ними. Наголошує, що порушень, виявлених під час службового розслідування в діях Позивача, які пов`язані з предметом службового розслідування, фактично не встановлено, а створено хибно. Стверджує, що для надання пояснень не викликався, що вказує на порушення порядку проведення службового розслідування. Крім цього зауважує, що у висновку про результати службового розслідування підстав для притягнення його до дисциплінарної відповідальності не зазначено, а його зміст не дає можливості встановити, які саме шкідливі наслідки настали унаслідок описаних дій позивача.
17.03.2026 засобами поштового зв`язку Позивач подав до Київського окружного адміністративного суду Заяву про зміну предмету позову та доповнення підстав позову, яка зареєстрована судом першої інстанції 01.04.2026.
У Заяві про зміну предмету позову та доповнення підстав позову від 17.03.2026 Позивач уточнив підстави позову новими обставинами (фактом встановлення ВЛК непридатності Позивача до служби та набранням законної сили постановою Київського апеляційного суду від 16.12.2024 у справі № 761/12527/24) і сформулював уточнені позовні вимоги, а саме:
- визнати протиправним та скасувати висновок службового розслідування ГУНП у м. Києві від 01.04.2024 в частині встановлення в діях ОСОБА_1 складу дисциплінарного проступку;
- визнати протиправним та скасувати наказ ГУНП у м. Києві про реалізацію вказаного службового розслідування та накладення стягнення;
- зобов`язати ГУНП у м. Києві ухвалити новий висновок за результатами службового розслідування, яким встановити, що тілесні ушкодження (ЗЧМТ, струс головного мозку), отримані лейтенантом поліції ОСОБА_1 внаслідок дорожньо-транспортної пригоди 29.12.2023, отримані ним під час виконання службових обов`язків та видати акт про розслідування нещасного випаду по формі Н-1;
Ухвалою від 11.05.2026 Київський окружний адміністративний суд повернув заяву ОСОБА_1 про зміну предмета позову та доповнення підстав позову від 17.03.2026 у справі № 320/14709/24 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції у м. Києві про визнання протиправним та скасування наказу, висновку про службове розслідування без розгляду особі, яка її подала.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 11.05.2026 у задоволенні адміністративного позову відмовлено повністю.
Зі змісту оскаржуваного рішення суду першої інстанції слідує, що судом розглянуто позовні вимоги про визнання протиправними і скасування наказу Головного управління Національної поліції в м. Києві від 04.01.2024 № 10 «Про призначення та проведення службового розслідування» і Висновку службового розслідування від 01.02.2024 «Про результати службового розслідування за фактом ДТП за участю лейтенанта поліції ОСОБА_1 та отримання ним тілесних ушкоджень».
Позовна вимога про визнання протиправним і скасування наказу про реалізацію висновку службового розслідування від 01.02.2024 «Про результати службового розслідування за фактом ДТП за участю лейтенанта поліції ОСОБА_1 та отримання ним тілесних ушкоджень» судом першої інстанції не розглядалася, оскільки наказ про реалізацію висновку службового розслідування від 01.02.2024 «Про результати службового розслідування за фактом ДТП за участю лейтенанта поліції ОСОБА_1 та отримання ним тілесних ушкоджень» не видавався, про що Відповідач зазначив на стор. 14 відзиву на позовну заяву (т. 1 а.с. 92).
Ухвалюючи рішення, суд першої інстанції виходив з такого:
- наказ Головного управління Національної поліції в м. Києві від 04.01.2024 № 10 «Про призначення та проведення службового розслідування» видано, зокрема, за відомостями про дорожньо-транспортну пригоду за участі позивача, тому спірний наказ виданий ГУНП в м. Києві з дотриманням вимог Закону № 2337-VIII та Порядку № 893;
- позивач, оскаржуючи наказ Головного управління Національної поліції в м. Києві від 04.01.2024 № 10 «Про призначення та проведення службового розслідування», жодним чином не визначає підстави позову у наведеній частині та не наводить доводів стосовно порушення порядку призначення стосовно нього службового розслідування;
- судом в ході розгляду справи не встановлено обставин прийняття відповідачем наказу Головного управління Національної поліції в м. Києві від 04.01.2024 № 10 «Про призначення та проведення службового розслідування» за відсутності на те правових підстав;
- висновок службового розслідування, в якому відображено узагальнений опис виявлених порушень норм законодавства, не є рішенням суб`єкта владних повноважень, яке безпосередньо породжує правові наслідки для суб`єктів відповідних правовідносин і має обов`язковий характер;
- правові підстави для задоволення позовних вимог у цій частині відсутні, доводи позивача стосовно невмотивованості оскаржуваного Висновку можуть бути оцінені під час розгляду справи про оскарження рішень, дій чи бездіяльності відповідача, прийнятих, вчинених за наслідком реалізації оскаржуваного Висновку.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, Позивач подав апеляційну скаргу, у якій просить:
- скасувати рішення Київського окружного адміністративного суду від 11.05.2026;
- скасувати ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 11.05.2026 про повернення заяви про зміну предмета позову та доповнення підстав позову;
- направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.
Апеляційну скаргу обґрунтовано тим, що повернення без розгляду заяви про зміну предмету позову та доповнення підстав позову, поданої 17.03.2026, призвело до порушення права Позивача на справедливий суд. Крім того, Позивач посилався на неповне з`ясування судом обставин справи.
Узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи
17.08.2026 Відповідач подав відзив на апеляційну скаргу, у якому проти доводів апеляційної скарги заперечує, просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.
В обґрунтування своєї позиції Відповідач, зокрема, звертає увагу на те, що висновок службового розслідування не породжує обов`язкових юридичних наслідків, тому підстави для його скасування відсутні. Стосовно оскарження наказу № 10 від 04.01.2024 Відповідач звертає увагу на відсутність у позові доводів щодо протиправності цього документу.
Крім того, у відзиві на позовну заяву Відповідач наголошував, що за результатами службового розслідування до Позивача не було застосовано жодного виду дисциплінарного стягнення, адже дисциплінарний проступок, вчинений Позивачем, є незначним, а попередження, застосоване до Позивача, не передбачає реалізацію його у спосіб видання наказу.
Рух справи в суді апеляційної інстанції
Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 12.08.2026 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Позивача, встановлено строк для подання відзиву на апеляційну скаргу.
Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 12.08.2026 справу призначено до розгляду
Відповідно до ч. 1 ст. 311 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі: 1) відсутності клопотань від усіх учасників справи про розгляд справи за їх участю; 2) неприбуття жодного з учасників справи у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання; 3) подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).
У цій справі апеляційну скаргу подано на рішення суду першої інстанції, ухвалене в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження), тому колегія суддів вважала за можливе розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження).
Встановлені судом першої інстанції та неоспорені обставини, перевірені судом апеляційної інстанції
Як встановлено судом першої інстанції і вбачається з матеріалів справи, наказом Головного управління Національної поліції від 04.01.2024 № 10 (далі - Наказ № 10, т. 1 а.с. 12-13) призначено службове розслідування у формі письмового провадження за відомостями щодо дорожньо-транспортної пригоди за участі оперуповноваженого 3-го відділу (боротьби з торгівлею людьми) управління міграційної поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві лейтенанта поліції ОСОБА_1 , а також щодо інших можливих порушень службової дисципліни поліцейськими цього ж управління поліції.
Наказом Відповідача від 18.01.2024 № 154 (т. 1 а.с. 103) строк проведення службового розслідування, призначеного Наказом № 10, продовжено до 01.02.2024.
За результатами службового розслідування складено Висновок службового розслідування за фактами ДТП за участю лейтенанта поліції ОСОБА_1 та отримання ним тілесних ушкоджень від 01.02.2024 (далі - Висновок, т. 1, а.с. 185-196), який затверджено начальником Головного управління Національної поліції у м. Києві підполковником поліції Дмитром Шумейком 01.02.2024.
Згідно з Висновком, за результатами службового розслідування, зокрема, визначено, що:
- підтвердилися відомості, які стали підставою для призначення службового розслідування;
- Позивач підлягає притягненню до дисциплінарної відповідальності за вчинення дисциплінарного проступку, який виразився у порушенні вимог п. 1 ч. 1 ст. 18 Закону України «Про національну поліцію» від 02.07.2015 № 580-VII, п. 3 ч. 3 ст. 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, п. 1 розділу ІІ Порядку розслідування та ведення обліку нещасних випадків, що сталися з поліцейськими, затвердженого наказом МВС України 17.11.2020 № 1139/35422;
- на підставі ст. 19 Статуту запропоновано обмежитись попередженням Позивача про необхідність дотримання службової дисципліни.
Позивач, вважаючи свої права порушеними, звернувся до суду з відповідним позовом.
Позиція суду апеляційної інстанції
Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції у межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції у межах доводів і вимог апеляційної скарги, перевіривши підстави для апеляційного перегляду, при вирішенні справи колегія суддів виходить з такого.
Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої обґрунтував своє рішення такими доводами:
- Наказ № 10 видано, зокрема, за відомостями про дорожньо-транспортну пригоду за участі позивача, тому спірний наказ виданий ГУНП в м. Києві з дотриманням вимог Закону № 2337-VIII та Порядку № 893;
- Позивач, оскаржуючи Наказ № 10, жодним чином не визначає підстави позову у наведеній частині та не наводить доводів стосовно порушення порядку призначення стосовно нього службового розслідування;
- судом в ході розгляду справи не встановлено обставини прийняття Відповідачем Наказу № 10 за відсутності на те правових підстав;
- висновок службового розслідування не є рішенням суб`єкта владних повноважень, яке безпосередньо породжує правові наслідки для суб`єктів відповідних правовідносин і має обов`язковий характер, тому правові підстави для задоволення позовних вимог у цій частині відсутні, а доводи Позивача стосовно невмотивованості оскаржуваного Висновку можуть бути оцінені під час розгляду справи про оскарження рішень, дій чи бездіяльності Відповідача, прийнятих, вчинених за наслідком реалізації оскаржуваного Висновку.
Колегія суддів, дослідивши обставини і матеріали справи, частково не погоджується з вказаними доводами суду першої інстанції і, оцінюючи доводи апеляційної скарги і заперечення проти таких доводів, наведені у відзиві на апеляційну скаргу, виходить з такого.
Дослідивши обставини і матеріали справи, колегія суддів встановила, що в уточненій позовній заяві, датованій 19.05.2024, Позивач просив:
- визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Національної поліції у м. Києві № 10 від 04.01.2024 "Про призначення службового розслідування";
- визнати незаконним і скасувати наказ про реалізацію висновку службового розслідування від 01.02.2024 "Про результати службового розслідування за фактом ДТП за участю лейтенанта поліції ОСОБА_1 та отримання ним тілесних ушкоджень".
З наведених позовних вимог суд першої інстанції розглянув першу вимогу, яка стосується Наказу № 10. Інша наведена в уточненій позовній заяві позовна вимога не розглядалася, оскільки наказ про реалізацію висновку службового розслідування від 01.02.2024 не видавався.
Як другу позовну вимогу суд першої інстанції розглянув визнання протиправним і скасування Висновку, тобто позовну вимогу, яка була відсутня в уточненій позовній заяві.
Колегія суддів, переглядаючи справу в апеляційному порядку, виходить з такого.
Щодо оскарження Наказу № 10
Зі змісту уточненої позовної заяви слідує, що протиправність Наказу № 10, на думку Позивача, полягає у тому, що законодавством не передбачено призначення службового розслідування за фактом дорожньо-транспортної пригоди за участю працівника поліції, у цьому випадку - Позивача.
Законом України від 15.03.2018 № 2337-VIII затверджено Дисциплінарний Статут Національної поліції України (далі - Статут), який визначає сутність службової дисципліни в Національній поліції України, повноваження поліцейських та їхніх керівників з її додержання, види заохочень і дисциплінарних стягнень, а також порядок їх застосування та оскарження. Дія Статуту поширюється на поліцейських, осіб, які мають спеціальні звання Бюро економічної безпеки України, співробітників Служби судової охорони та осіб рядового і начальницького складу Державного бюро розслідувань, які повинні неухильно додержуватися його вимог.
Згідно з ч. 1 ст. 14 Статуту службове розслідування - це діяльність із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського.
Службове розслідування проводиться з метою своєчасного, повного та об`єктивного з`ясування всіх обставин вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, встановлення причин і умов його вчинення, вини, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин вчинення дисциплінарних проступків (ч. 2 ст. 14 Статуту).
Відповідно до ч. 4 ст. 14 Статуту підставою для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, медіа (далі - повідомлення), рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції, за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку.
Дисциплінарним проступком визнається протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов`язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції (ст. 12 Статуту).
За змістом Наказу № 10, метою призначення та проведення службового розслідування була повна, усебічна та об`єктивна перевірка інформації про дорожньо-транспорту пригоду (далі - ДТП) за участі Позивача.
З матеріалів справи слідує, що виданню Наказу № 10 передувала Інформаційна довідка за фактом дорожньо-транспортної пригоди за участі окремих ГУНП у м. Києві (далі - Інформаційна довідка), адресована т.в.о. начальника ГУНП у м. Києві А. Гарастюку, за підписом начальника УГІ ГУНП у м. Києві С. Мащенка (т. 1 а.с. 99-100).
В Інформаційній довідці було наведено такі відомості:
- інформація про ДТП, що сталася 29.12.2023 за участі Позивача з вини громадянки Португалії;
- інформація про механічні ушкодження автомобіля, яким керував Позивач;
- інформація про погіршення здоров`я Позивача за кілька днів після ДТП - 31.12.2023;
- інформація про травми, отримані Позивачем і підтверджені медичним закладом;
- інформація, що за вказаним фактом адміністративні матеріали не складалися, ознак сп`яніння у водіїв не виявлено.
Інформація про протиправні дії Позивача в Інформаційній довідці відсутня.
З огляду на досліджені колегією суддів докази, на момент видання Наказу № 10 у Відповідача були відсутні відомості про вчинення Позивачем дій, які мають ознаки дисциплінарного проступку, що свідчить про відсутність передбачених ч. 4 ст. 14 Статуту підстав для призначення службового розслідування.
З Висновку слідує, що дисциплінарна комісія дійшла висновку, що Позивач вчинив дисциплінарний проступок, зокрема порушив вимоги п. 1 ч. 1 ст. 18 Закону України «Про Національну поліцію», п. 3 ч. 3 ст. 1 Статуту, п. 1 розділу ІІ Порядку розслідування та ведення обліку нещасних випадків, що сталися з поліцейськими, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України від 05.10.2020 № 705 (далі - Порядок № 705), що виразилося у сприянні вчиненню правопорушень громадянкою Португалії - ОСОБА_2 , а саме: нескладанні матеріалів ДТП, уникнення адміністративної відповідальності останньою за керування транспортним засобом, не маючи чинного страхового полісу (страхового сертифікату «Зелена карта»), та документів на автомобіль «Тойота Ленд Крузер», негайно не повідомив прямого керівника про отримання тілесних ушкоджень під час ДТП.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 18 Закону України «Про Національну поліцію» поліцейський зобов`язаний неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського.
Відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 1 Статуту, службова дисципліна, крім основних обов`язків поліцейського, визначених статтею 18 Закону України "Про Національну поліцію", зобов`язує поліцейського поважати права, честь і гідність людини, надавати допомогу та запобігати вчиненню правопорушень.
Відповідно до п. 1 розділу ІІ Порядку № 705 про кожний нещасний випадок потерпілий поліцейський або особа, яка його виявила, негайно повідомляє прямому керівникові.
Водночас, дослідивши матеріали справи і описову частину Висновку, колегія суддів вважає, що зазначена у Висновку суть порушень свідчить про те, що на Позивача покладається відповідальність за дії/бездіяльність інших осіб.
Порушення п. 1 розділу ІІ Порядку № 705 спростовується змістом Висновку, на сторінці 10 якого (т. 1 а.с. 194) вказано, що 29.12.2023 близько 17 год Позивач зателефонував ОСОБА_3 (прямому керівнику) і повідомив, що потрапив у ДТП. Після погіршення стану здоров`я і госпіталізації 31.12.2023 Позивач також повідомив про це керівника.
Стосовно другого порушення, відображеного у Висновку, колегія суддів зауважує, що складання матеріалів ДТП належало до повноважень патрульних поліцейських, що прибули на виклик, а не Позивача як учасника ДТП.
Так, згідно з п. 1 розділу ІХ (Особливості оформлення матеріалів про адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачена статтею 124 КУпАП) Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України 07.11.2015 № 1395, у разі порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна, на місці дорожньо-транспортної пригоди (далі - ДТП) складається протокол про адміністративне правопорушення стосовно цих осіб, до якого додаються:
1) схема місця ДТП (додаток 8), яку підписують учасники ДТП та поліцейський;
2) пояснення учасників пригоди та свідків (у разі їх наявності);
3) показання технічних приладів (у разі їх наявності);
4) показання засобів фото- та/або відеоспостереження (у разі їх наявності);
5) інші матеріали, які необхідні для прийняття рішення у справі.
Отже, відображена в описовій частині Висновку інформація спростовує факт вчинення Позивачем дисциплінарного проступку, свідчить про безпідставність призначення службового розслідування і протиправність Наказу № 10.
Водночас, на переконання колегії суддів, скасування Наказу № 10 не призведе до поновлення порушеного права Позивача.
Відтак, позовна вимога про визнання протиправним і скасування Наказу № 10 має бути задоволена в частині визнання цього акту протиправним, зважаючи на очевидність такої протиправності.
Щодо оскарження наказу про реалізацію висновку службового розслідування від 01.02.2024 «Про результати службового розслідування за фактом ДТП за участю лейтенанта поліції ОСОБА_1 та отримання ним тілесних ушкоджень»
Як зазначалося, такий наказ Відповідачем не видавався, а отже предмет оскарження у цій частині відсутній.
Щодо оскарження Висновку
Колегія суддів погоджується з позицією суду першої інстанції, що висновок службового розслідування, в якому відображено узагальнений опис виявлених порушень норм законодавства, не є рішенням суб`єкта владних повноважень, яке безпосередньо породжує правові наслідки для суб`єктів відповідних правовідносин і має обов`язковий характер.
Відповідно до п. 2 розділу VI Порядку № 705 підсумковим документом службового розслідування є висновок службового розслідування, який складається зі вступної, описової та резолютивної частин. Висновок службового розслідування готує і підписує дисциплінарна комісія.
Висновки службового розслідування не породжують обов`язкових юридичних наслідків. Зафіксовані в результатах службового розслідування обставини можуть бути підтверджені або спростовані судом у разі спору про законність рішень суб`єкта владних повноважень, в основу яких покладені зазначені в ньому висновки. Отже, висновок за результатами службового розслідування є лише носієм певної інформації.
Водночас обов`язковою ознакою рішення, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, які можуть бути оскаржені до суду, є те, що вони безпосередньо породжують певні правові наслідки для суб`єктів відповідних правовідносин і мають обов`язковий характер.
Отже, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про відсутність підстав для задоволення позову в частині визнання протиправним і скасування Висновку.
Водночас в останній редакції позовних вимог Позивач не просив визнавати протиправним і скасувати Висновок.
В апеляційній скарзі Позивач стверджує про порушення судом першої інстанції норм процесуального права, незабезпечення ефективного судового захисту, допущення надмірного процесуального формалізму, неповне з`ясування обставин справи.
Однак, за результатами апеляційного перегляду справи, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції розглянув і надав оцінку обставинам справи у межах заявлених Позивачем вимог.
Апеляційна скарга не містить посилання на конкретні порушення, допущені судом першої інстанції під час ухвалення оскаржуваного рішення. Обґрунтування апеляційної скарги стосується не службового розслідування, а необхідності проведення розслідування нещасного випадку, тобто інших обставин і вимог, які можуть бути предметом іншого позову.
Водночас, відповідно до ч. 2 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Керуючись ч. 2 ст. 308 КАС України, колегія суддів вважає за необхідне частково задовольнити апеляційну скаргу, скасувавши Рішення Київського окружного адміністративного суду від 11.05.2026 в частині відмови у визнанні протиправним Наказу № 10 і ухваливши у цій частині нове рішення про визнання Наказу № 10 протиправним.
Щодо викладених в апеляційній скарзі Позивача вимог про скасування ухвали Київського окружного адміністративного суду від 11.05.2026 про повернення заяви про зміну предмета позову і доповнення підстав позову та направлення справи на новий розгляд до суду першої інстанції колегія суддів вважає такі вимоги безпідставними, з огляду на наступне.
У провадженні Шостого апеляційного адміністративного суду перебувала апеляційна скарга (зареєстрована у суді 10.06.2026 № А/855/22660/26) ОСОБА_1 на ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 11.05.2026 про повернення заяви про зміну предмета позову і доповнення підстав позову, у якій (апеляційній скарзі) ОСОБА_1 також просив скасувати вказану ухвалу суду першої інстанції та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.
За наслідками апеляційного розгляду вказаної справи за апеляційною скаргою на ухвалу суду першої інстанції від 11.05.2026, Шостий апеляційний адміністративний суд ухвалив постанову від 02.10.2026, якою змінив ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 11.05.2026 в частині мотивів повернення без розгляду заяви ОСОБА_1 про зміну предмета позову та доповнення підстав позову від 17.03.2026 у справі № 320/14709/24, та виклав мотивувальну частину ухвали в редакції постанови суду.
Отже, суд апеляційної інстанції переглянув в апеляційному порядку справу № 320/14709/24 за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 11.05.2026, в якій (апеляційній скарзі) останній заявив вимоги, аналогічні тим, що викладені в апеляційній скарзі на рішення суду від 11.05.2026, а саме: про скасування вказаної ухвали суду першої інстанції від 11.05.2026 та направлення справи на новий розгляд до суду першої інстанції.
Тобто, заявлені Позивачем вимоги в апеляційній скарзі на рішення суду від 11.05.2026 про скасування вказаної ухвали суду першої інстанції від 11.05.2026 та направлення справи на новий розгляд до суду першої інстанції вже розглянуті судом апеляційної інстанції під час розгляду апеляційної скарги на ухвали суду першої інстанції від 11.05.2026 та не потребують повторного вирішення.
Колегія суддів враховує, що згідно з п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту.
Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги
Відповідно до ч. 1-3 ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Відповідно до ч. 1 ст. 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: 1) неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
У цій справі суд першої інстанції не надав належну оцінку аргументам Позивача щодо протиправності Наказу № 10, що призвело до безпідставної відмови у позові у цій частині. У зв`язку з чим, апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, рішення суду скасуванню в частині відмови у задоволенні позовної вимоги про визнання протиправним та скасування наказу Головного управління Національної поліції у м. Києві № 10 від 04.01.2024 "Про призначення службового розслідування", з ухваленням у цій частині нового рішення про часткове задоволення позову. В іншій частині рішення суду від 11.05.2026 слід залишити без змін.
Розподіл судових витрат
Позивач за подання до суду адміністративного позову сплатив 1211,20 грн, а за подання до суду апеляційної скарги на рішення суду від 11.05.2026 - 1816,80 грн. Усього сума сплаченого судового збору становить 3028,00 грн
Зважаючи на часткове задоволення адміністративного позову та апеляційної скарги, стягненню на користь Позивача підлягають судові витрати з оплати судового збору пропорційно задоволеним позовним вимогам, а саме: 1514,00 грн (3028 / 2).
Керуючись статтями 243, 250, 308, 311, 315, 317, 321, 322, 325, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів
ПОСТАНОВИЛА:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Київського окружного адміністративного суду від 11.05.2026 задовольнити частково.
Рішення Київського окружного адміністративного суду від 11.05.2026 скасувати в частині відмови у задоволенні позовної вимоги про визнання протиправним та скасування наказу Головного управління Національної поліції у м. Києві № 10 від 04.01.2024 "Про призначення службового розслідування", ухвалити у цій частині нове рішення про часткове задоволення позову.
Визнати протиправним наказ Головного управління Національної поліції у м. Києві № 10 від 04.01.2024 "Про призначення службового розслідування".
В іншій частині рішення Київського окружного адміністративного суду від 11.05.2026 залишити без змін.
Стягнути на користь ОСОБА_1 (Адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Національної поліції у м. Києві (адреса місцезнаходження: Україна, 01601, місто Київ, ВУЛИЦЯ ВОЛОДИМИРСЬКА, будинок 15, код ЄДРПОУ 40108583) судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 1514 (одна тисяча п`ятсот чотирнадцять) гривень 00 копійок.
Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до вимог ст. 327, ч. 1 ст. 329 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя-доповідач: Ю.О. Тереза
Судді: Н.В. Безименна
І.О. Грибан