Провадження № 2/359/433/2026
Справа № 755/1587/25
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18 вересня 2026 року Бориспільський міськрайонний суд Київської області у складі
головуючого судді - Муранової-Лесів І.В..
при секретарі - Бокей А.В.,
за участі представника позивача - Дяченка Е.В.,
представника відповідача - Романцової Т.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Борисполі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа : приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Куксова Марія Сергіївна про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини, -
ВСТАНОВИВ:
27.02.2025 до Дніпровського районного суду міста Київа засобами поштового зв`язку надійшов вищевказаний позов ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Дяченко Е.В., до Київської міської ради про визначення додатковий строк для подання до нотаріальних органів заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 у місті Києві терміном в 6 місяців з дня набрання рішенням суду законної сили (т.1 а.с. 1-5), з урахуванням поданої позовної заяви щодо уточненого відповідач ОСОБА_2 (т.1 а.с.192-197).
Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що є онукою спадкодавиці по батьківській лінії. Її батько, ОСОБА_4 , помер ІНФОРМАЦІЯ_3 . Родинні відносини зі спадкодавицею підтверджуються свідоцтвом про народження позивачки та витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо народження її батька.
Після смерті бабусі відкрилася спадкова справа у приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Куксової М.С. на підставі заяви сина спадкодавиці ОСОБА_5 , дядька позивачки, який надалі помер ІНФОРМАЦІЯ_4 .
Позивачка зазначила, що з 1990 року зареєстрована у м. Києві, є особою з інвалідністю з дитинства III групи у зв`язку з вродженим захворюванням, внаслідок якого від народження нічого не чує та не розмовляє. Після смерті батька у 2005 році вона продовжувала спілкуватися з бабусею, часто бачилася з нею та проводила час разом.
Однак у зв`язку із запровадженням воєнного стану та погіршенням безпекової ситуації в Україні, зокрема в м. Києві та Київській області, позивачка була змушена виїхати за кордон, тоді як бабуся залишилася проживати у м. Києві. Після виїзду з України позивачка з бабусею не бачилася та не могла підтримувати з нею телефонний зв`язок через особливості свого стану здоров`я.
Про смерть бабусі, яка настала ще ІНФОРМАЦІЯ_5 , позивачка дізналася лише у жовтні 2024 року від матері. Останній про це повідомила спільна знайома родини, яка випадково побачила, що квартира, де проживали бабуся та дядько позивачки, опечатана. Знайома, яка не проживала поблизу та також не знала про смерть родичів, звернулася до матері позивачки. Остання, після розлучення з батьком позивачки, відносин із його матір`ю не підтримувала, тому ця інформація була для неї також несподіваною. Згодом мати позивачки отримала підтвердження від керуючої ОСББ, що бабуся померла у січні 2024 року, а дядько позивачки - у липні 2024 року.
Позивачка стверджує, що через інвалідність, обмежене коло спілкування та перебування за кордоном вона не могла своєчасно дізнатися про смерть бабусі та, відповідно, про наявність права на спадкування.
Після отримання відповідної інформації позивачка невідкладно розпочала оформлення спадщини, підготувала довіреність на представництво її інтересів у спадкових питаннях, а у зв`язку з проживанням за кордоном звернулася до Консульства України у Французькій Республіці та оформила заяву про прийняття спадщини. Після підготовки документів 31.12.2024 через представника ОСОБА_6 звернулася до приватного нотаріуса із заявою про прийняття спадщини, однак нотаріус листом від цієї ж дати роз`яснила необхідність звернення до суду для визначення додаткового строку.
Посилаючись на положення статей 1268, 1269, 1270, 1272 ЦК України та правову позицію Верховного Суду, викладену у постанові від 22.02.2022 у справі № 452/2056/20, позивачка вважає, що наведені обставини у своїй сукупності становлять поважні причини пропуску строку для прийняття спадщини, оскільки створювали об`єктивні, непереборні та істотні труднощі для своєчасного подання відповідної заяви.
У зв`язку з цим просить визначити їй додатковий строк тривалістю шість місяців з дня набрання рішенням суду законної сили для подання заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3
16.05.2025 від представника залученої до участі у справі при зверненні до суду в якості відповідача - Київської міської ради надійшли пояснення з проханням прийняти рішення відповідно що вимог діючого законодавства України , за наявними і матеріалах справи доказами , слухання справи проводити без участі представника Київської міської ради (т.1 а.с.73-74).
23.03.2026 через систему «Електронний суд» від представника відповідача ОСОБА_2 - адвоката Романцової Т.В. надійшов відзив (т.1 а.с.209-222), відповідно до якого відповідач ОСОБА_2 позовні вимоги не визнав, вважає їх необґрунтованими та такими, що не відповідають дійсним обставинам справи, посилаючись на таке.
Заперечуючи проти доводів позивачки щодо вимушеного виїзду за кордон у зв`язку з воєнним станом та неможливості підтримувати зв`язок із бабусею через особливості стану здоров`я, відповідач зазначив, що згідно з наданою самою позивачкою копією паспорта вона виїхала з України 28.08.2021, тобто до початку повномасштабного вторгнення та введення воєнного стану. На думку відповідача, подальше пояснення позивачки про помилкове зазначення дати виїзду викликає сумніви у достовірності її тверджень та свідчить про намагання штучно створити у суду уявлення про вимушений характер виїзду. З метою перевірки дати виїзду представник відповідача звернулася з адвокатським запитом до Адміністрації Державної прикордонної служби України.
Крім того, відповідач звернув увагу, що первісно позивачка визначила відповідачем Київську міську раду, не залучивши його до участі у справі, хоча він є онуком спадкодавиці, сином ОСОБА_5 та безпосередньо заінтересованою особою у спадкуванні. Таку процесуальну поведінку відповідач розцінює як намагання уникнути участі особи, яка могла надати суду об`єктивну інформацію про обставини справи.
Щодо відсутності спілкування позивачки зі спадкодавицею відповідач зазначив, що ОСОБА_3 з 2008 року до дня смерті проживала разом із сином ОСОБА_5 за адресою: АДРЕСА_1 . Через стан здоров`я спадкодавиця була обмежена у пересуванні та потребувала стороннього догляду, який протягом останніх 16 років забезпечував її син, зокрема утримував квартиру в належному стані, здійснював заміну вікон, вхідних дверей, паркетного покриття та меблів.
Зауважує, що з огляду на порушення слуху та мовлення позивачки її спілкування зі спадкодавицею могло відбуватися шляхом особистих зустрічей або письмового листування, однак доказів такого спілкування, у тому числі до 2021 року, позивачкою не надано. Водночас виїзд за кордон не позбавляв її можливості підтримувати зв`язок засобами поштового, електронного листування чи месенджерів, а також через третіх осіб, зокрема представників ОСББ, з якими вона згодом змогла встановити контакт для з`ясування обставин смерті бабусі.
Відповідач також зазначив, що з 2016 року спадкодавиця потребувала постійного стороннього догляду, а з огляду на її похилий вік та стан здоров`я позивачка не могла не усвідомлювати погіршення її фізичного стану та підвищеного ризику смерті. Тому відсутність інформації про стан здоров`я та смерть бабусі відповідач пов`язує з пасивною поведінкою позивачки, яка, будучи повнолітньою та дієздатною особою, не вживала заходів для підтримання родинних зв`язків та з`ясування її долі.
Заперечуючи достовірність обставин отримання позивачкою інформації про смерть спадкодавиці, відповідач указав, що твердження про повідомлення матері позивачки спільною знайомою, яка випадково побачила опечатану квартиру, є недоведеним.
Зокрема, будинок обладнаний домофоном, що обмежує доступ сторонніх осіб, а позивачка не зазначила особу знайомої та не надала доказів на підтвердження її існування і наведених обставин.
Посилаючись на судову практику Верховного Суду, зокрема постанови від 14.02.2024 у справі № 357/8183/22, від 20.09.2023 у справі № 161/15373/21, відповідач вважає, що необізнаність про смерть спадкодавця, проживання за кордоном, інвалідність та обмеженість у пересуванні самі по собі не є об`єктивними, непереборними та істотними труднощами, які зумовлюють поважність причин пропуску строку прийняття спадщини.
Також відповідач послався на постанову Верховного Суду від 05.11.2025 у справі № 202/8070/23, у якій, за його твердженням, наголошено на наявності альтернативних способів подання заяви про прийняття спадщини та неприпустимості безпідставного втручання у права спадкоємця, який прийняв спадщину.
Щодо правових наслідків прийняття спадщини ОСОБА_5 відповідач зазначив, що після смерті матері останній своєчасно, 05.07.2024, звернувся до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини за заповітом, складеним ОСОБА_3 15.10.2015, яким їй належну квартиру було заповідано синові. На думку відповідача, неоформлення ОСОБА_5 спадкових прав шляхом отримання свідоцтва про право на спадщину не свідчить про неприйняття спадщини, а тому навіть у разі визначення позивачці додаткового строку права на спадкування майна після смерті бабусі у неї не виникне. Водночас відповідач як син ОСОБА_5 є спадкоємцем першої черги за законом після його смерті та має право на спадкування як належного йому майна, так і майна, успадкованого ним після смерті матері, але не оформленого через смерть.
На підтвердження добросовісності своєї поведінки відповідач зазначив, що після смерті ОСОБА_3 перебрав на себе обов`язки з утримання спадкового майна та з серпня 2024 року сплачує житлово-комунальні послуги за квартиру. Після смерті батька він організовував його поховання, уповноважував на відповідні дії інших осіб, зокрема ОСОБА_7 , та самостійно поніс витрати у розмірі 23075,00 грн., що підтверджується листуванням і банківськими квитанціями. Вважає, що належним чином виконував сімейні обов`язки як сина та онука і прийняв спадщину у встановленому законом порядку.
Крім того, на підставі статті 93 ЦПК України відповідач поставив позивачці десять запитань щодо характеру та способів її спілкування з бабусею до і після виїзду за кордон, причин відсутності інтересу до її життя та стану здоров`я, вжитих заходів для отримання інформації про неї, особи спільної знайомої та обставин отримання нею інформації про смерть спадкодавиці, а також причин звернення із заявою про прийняття спадщини лише у грудні 2024 року, хоча про смерть бабусі та дядька позивачці стало відомо у жовтні 2024 року.
Посилаючись на положення статей 81, 89 ЦПК України та наведені правові висновки Верховного Суду, відповідач просить відмовити у задоволенні позову через недоведеність наявності об`єктивних, непереборних та істотних труднощів, які перешкоджали позивачці своєчасно подати заяву про прийняття спадщини.
Ухвалою Дніпровського районного суду м.Київа від 05.02.2025 цивільну справу за позовом ОСОБА_1 передано до Бориспільського міськрайонного суду Київської області за виключною територіальною підсудністю, у зв`язку з тим, що наявне спадкове майно - нерухоме майно (будинок), розташований за адресою: АДРЕСА_2 (т.1 а.с.42-44).
Ухвалою Бориспільського міськраойнного суду Київської області від 25.03.2025 відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження (т.1 а. с. 51-52).
Ухвалою суду від 24.06.2025 витребувано докази, а саме:
- від приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Куксовової Марії Сергіївни (01054, м. Київ, вул. Богдана Хмельницького б. 29 оф. 19, ІНФОРМАЦІЯ_6 ), належним чином засвідчену копію спадковою справи яка була заведена щодо майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_5 ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та інформацію зі Спадкового реєстру щодо відкриття спадкової справи після смерті ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_5 ;
- від Бориспільського міськрайонного відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Бориспільському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), (08301, Київська область, м.Бориспіль, вул.Київський шлях, 45) інформаційну довідку з Державного реєстру актових записів про смерть про реєстрацію смерті ОСОБА_5 , дата смерті ІНФОРМАЦІЯ_4 (інші відомості відсутні) (т.1 а. с. 86-87).
Ухвалою суду від 04.09.2025 витребувано докази:
- від приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Куксовової М.С. - відомості зі Спадкового реєстру про те, чи відкривалася спадкова справа після смерті ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_8 , останнє відоме зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ;
- з Управління (Центр) надання адміністративних послу Дніпровської районної у м.Києві державної адміністрації - відомості про осіб, які були зареєстровані разом з померлим ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_8 , за адресою: АДРЕСА_1 , - із зазначенням: ПІБ, серія та номер паспорта, РНОКПП, родинні зв`язки з померлим (т.1 а.с.117-118).
Ухвалою суду від 20.11.2025 витребувано докази:
- від приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Куксовової М.С. відомості зі спадкової справи №238/2024, яка була відкрита після смерті ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_8 , а саме: прізвище, ім`я, по батькові дата народження, адреса, РНОКПП спадкоємців померлого, які прийняли спадщину;
- з Відділу з питань реєстрації проживання/перебування фізичних осіб Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації - відомості про осіб, які були зареєстровані разом з померлим ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_8 , за адресою: АДРЕСА_1 , - із зазначенням: ПІБ, серія та номер паспорта, РНОКПП, родинні зв`язки з померлим (т.1 а.с.149-151).
Ухвалою від 19.02.2026 замінено неналежного відповідача Київську міську раду - на належного відповідача - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , та виключено Київську міську раду з числа учасників справи як відповідача (т.1 а.с.180-181).
Ухвалою суду від 08.04.2026 витребувано докази у Державної прикордонної служби України (01601, м. Київ, вул. Володимирська 26) щодо перетинання державного кордону України громадянкою України ОСОБА_1 , ( ОСОБА_1 ), ІНФОРМАЦІЯ_10 , РНОКПП : НОМЕР_1 , за період з 01.01.2021 по день надання відповіді (т.2 а.с.48-49).
Ухвалою від 10.06.2026 закрито підготовче провадження та призначено до судового розгляду (т.2 а. с. 71).
У судовому засіданні представник позивачки - адвокат Дяченко Е.В. позов підтримав та просив задовольнити, повністю підтвердив викладені в позовній заяві обставини, зазначивши, що ОСОБА_1 є глухонімою особою, тому підтримує з ним спілкування через її свекруху. Тому йому відомо, що після смерті батька позивачка була обізнана, що з бабусею залишився проживати її рідний дядько - батько відповідача. Відомості про бабусю позивачка отримувала від свекрухи, яка інколи телефонувала сусідці за місцем проживання померлої спадкодавиці ОСОБА_3 і про смерть якої дядько позивачці не повідомив.
Представник відповідача Романцова Т.В. у судовому засіданні заперечувала проти позову, вважала, що зазначені позивачкою причини пропуску строку на прийняття спадщини не є поважними, і відповідач позов не визнає. Також вказує, що до відповідача з приводу надання ним згоди на подання позивачкою заяви про прийняття спадщини ОСОБА_1 не зверталася.
Третя особа - приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Куксовова М.С. у призначене судове засідання не з`явилась, згідно із наявною у матеріалах цивільної справи заявою просила розгляд справи здійснювати без участі (т.1 а.с.68).
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи та витребувані письмові докази, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню виходячи з наступних підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
За змістом ч. 3 ст. 12, ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених ст. 82 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 6 ст. 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
У судовому засіданні встановлено, що позивачка ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_11 , є онукою ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується: свідоцтвом про народження позивачки Серія НОМЕР_2 та витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію народження її батька - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_12 (т.1 а.с.10- на звороті, а.с.-11).
Батько позивачки, ОСОБА_4 , який був сином ОСОБА_3 , помер ІНФОРМАЦІЯ_13 , що за змістом позовної заяви підтверджується свідоцтвом про смерть Серія НОМЕР_3 від 11.01.2007 року та відповідачем не оспорюється.
ІНФОРМАЦІЯ_2 померла бабуся позивачки - ОСОБА_3 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть Серія НОМЕР_4 , виданого 09 січня 2024 року, що міститься в матеріалах спадкової справи, копію якої було надано на виконання ухвали суду про витребування доказів (т.1 а.с.99 - на звороті).
Після смерті ОСОБА_3 відкрилася спадщина на належне їй майно, у тому числі нерухоме майно: квартиру АДРЕСА_3 , та вищезазначений будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_2 .
Встановлено, що після смерті ОСОБА_3 її син ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , який є рідним дядьком позивачки та батьком відповідача ОСОБА_2 , 05 липня 2024 року звернувся до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Куксової М.С. із заявою про прийняття спадщини (т.1 а.с.97).
Також встановлено, що на випадок своєї смерті ОСОБА_3 15 жовтня 2015 року склала заповіт, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Чернявською Н.Ю., реєстровий №1206, відповідно до якого належну їй квартиру АДРЕСА_3 заповіла своєму сину - ОСОБА_5 .
Отже, ОСОБА_5 у встановлений законом строк вчинив дії, необхідні для прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3
ІНФОРМАЦІЯ_14 ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , помер, про що було складено актовий запис про смерть №12243 від 24 липня 2024 року Київським відділом державної реєстрації смерті Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ), що підтверджується відповіддю, наданою Бориспільським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Бориспільському районі Київської області (т.1 а.с.94).
Встановлено, що на момент смерті, станом на ІНФОРМАЦІЯ_8 за адресою: АДРЕСА_4 , - був зареєстрований один ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_15 , з 09.12.2008 року по 22.07.2024 року (т.1 а.с.175).
Згідно із Інформаційною довідкою зі Спадкового реєстру (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину) № 83006017 від 23.10.2025 (т.1 а.с.143) після смерті ОСОБА_5 13.08.2024 була відкрита спадкова справа №72834881, номер у нотаріуса №238/2024, місце заведення: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Куксова М.С.
Згідно із відповіддю приватного нотаріуса Куксової М.С. єдиним спадкоємцем, який прийняв спадщину після смерті ОСОБА_5 , є його син - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_9 (т.1 а.с.172).
Отже, відповідач ОСОБА_2 є сином померлого спадкоємця ОСОБА_3 - ОСОБА_5 , і прийняв спадщину після померлого батька у встановленому законом порядку.
До складу спадщини після смерті ОСОБА_5 увійшли, зокрема, майнові права щодо спадкового майна, яке належало йому після смерті його матері ОСОБА_3 .
Позивачка, як онука спадкодавиці та дочка її сина ОСОБА_4 , який помер до відкриття спадщини, належить до кола осіб, які за відповідних умов мають право на спадкування після смерті ОСОБА_3 .
Як встановлено судом, позивачка із заявою про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3 у встановлений статтею 1270 ЦК України строк не звернулася.
Так, 31 грудня 2024 року представник позивачки - ОСОБА_6 , яка діяла на підстав довіреності, посвідченій 20 грудня 2024 року у Посольстві України у Французькій Республіці, м.Париж, звернулася до приватного нотаріуса кукс юк М.С. із заявою щодо прийняття спадщини. Цього ж дня нотаріус роз`яснила позивачці необхідність звернення до суду для визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини (т.1 а.с. 104 - на звороті, 105-106).
При цьому встановлено, що позивачка ОСОБА_1 має 3 групу інвалідності по слуху з дитинства і довічно, що підтверджується долученими копіями: довідки управління соціального захисту Дніпровської районної у м.Києві Державної адміністрації від 29 вересня 2014 року № 255/25; довідки до акту огляду МСЕК Серія №КВ-1 № 008737 від 12.12.2009; медичного висновку №108/92 від 28 вересня 1992 року, згідно із яким у ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_11 , встановлено приглухуватість ІІІ ст., мовлення на рівні окремих звуків; пенсійного посвідчення Серія НОМЕР_5 від 21.01.2008 у зв`язку з інвалідністю 3 групи (т.1 а.с.31-34).
Згідно із відповіддю Головного центру обробки спеціальної інформації державної прикордонної служби №19.4.1/29352-26 вих. від 22.04.2026 за наявною в базі даних інформацією щодо перетинання державного кордону України, лінії розмежування з тимчасово окупованою територією України у період з 01.01.2021 по 22.04.2026, ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_10 , перетнула державний кордон України в пункті пропуску «Бориспіль-1» 28.08.2021 , напрям виїзд.
Факт перебування позивачки за межами України з 28.08.2021 також підтверджується даними її паспорта громадянина України для виїзду за кордон та посвідкою на проживання НОМЕР_6 (т.1 а.с. 27-28, 29-30).
З метою вчинення юридично значимих дій, у тому числі для оформлення права на спадщину після смерті її баби ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_16 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_5 , та її батька ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_12 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_13 , позивач 20 грудня 2024 року видала та нотаріально посвідчила у Посольстві України у Французькій Республіці м.Париж довіреність, якою, зокрема, уповноважила ОСОБА_6 подавати до органу нотаріату (приватному та/або державному нотаріусу) заяви на прийняття спадщини від її імені та ведення спадкової справи, що відкрилася або буде відкрита після смерті зазначених осіб (т.1 а.с.106-107).
Оцінюючи доводи сторін та надані ними докази, суд виходить із такого.
Відповідно до частини першої статті 1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.
Згідно з частиною третьою статті 1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.
Вирішуючи питання про поважність причин пропуску строку для прийняття спадщини, суд виходить із того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними та істотними труднощами для спадкоємця щодо своєчасного вчинення відповідних дій. Такий підхід відповідає правовим висновкам Верховного Суду, зокрема викладеним у постанові від 22 лютого 2022 року у справі № 452/2056/20.
При цьому оцінка поважності причин пропуску строку має стосуватися періоду від відкриття спадщини до спливу встановленого законом шестимісячного строку, оскільки саме протягом цього періоду мають існувати об`єктивні та істотні перешкоди для прийняття спадщини.
Суд зауважує, що кожна окремо зазначена позивачем обставина (перебування за межами України, інвалідність, необізнаність про смерть спадкодавці) сама по собі не є достатньою підставою для визначення додаткового строку для прийняття спадщини. Проте, зазначені обставини підлягають оцінці у їх сукупності з іншими встановленими у справі обставинами та з урахуванням того, чи створювали вони для позивачки протягом установленого законом строку об`єктивні та істотні труднощі у своєчасному зверненні із заявою про прийняття спадщини.
Як встановлено судом, позивачка є особою з інвалідністю ІІІ групи з дитинства, зумовленою вродженим захворюванням, внаслідок якого вона від народження не чує та не розмовляє. Зазначена обставина сама по собі не перешкоджає вчиненню юридичних дій, однак у конкретних обставинах цієї справи мала значення для можливості позивачки підтримувати зв`язок зі спадкодавицею, оскільки позбавляла її можливості користуватися звичайним телефонним зв`язком.
Крім того, позивачка після виїзду за межі України перебувала на значній відстані від спадкодавиці, що істотно обмежувало можливість їх безпосереднього спілкування. При цьому спадкодавиця проживала окремо від позивачки разом зі своїм сином ОСОБА_5 , який був рідним дядьком позивачки та фактично проживав із матір`ю.
Отже, саме ОСОБА_5 перебував у безпосередньому контакті зі спадкодавицею та володів інформацією про її стан і смерть.
Встановлено, що ОСОБА_5 звернувся до приватного нотаріуса Куксової М.С. із заявою про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_17 , тобто за день до закінчення встановленого законом шестимісячного строку. При цьому у поданій ним заяві не зазначено про наявність іншого спадкоємця за законом, а саме ОСОБА_1 , яка є дочкою його померлого брата ОСОБА_4 . Зазначена обставина підтверджується заявою ОСОБА_5 від 05 липня 2024 року (т. 1 а. с. 97).
На переконання суду ця обставина має значення для оцінки фактичних умов, за яких позивачка могла отримати інформацію про смерть бабусі та відкриття спадщини.
Зокрема, судом не встановлено, що протягом шестимісячного строку після смерті ОСОБА_3 позивачка була повідомлена про її смерть ОСОБА_5 , іншими близькими родичами або будь-яким іншим способом. Відповідачем також не надано доказів того, що позивачка мала інформацію про смерть бабусі до спливу зазначеного строку.
За змістом позовної заяви позивачка дізналася про смерть бабусі лише у жовтні 2024 року, тобто вже після спливу шестимісячного строку для прийняття спадщини від сторонньої особи. Наведені обставини відповідачем належними та допустимими доказами не спростовані.
За таких обставин суд враховує не лише сам факт необізнаності позивачки про смерть спадкодавиці, а й об`єктивні умови, за яких така необізнаність виникла: неможливість користуватися звичайним телефонним зв`язком через особливості стану здоров`я, перебування позивачки за межами України, проживання спадкодавиці окремо від позивачки та разом з іншим сином, а також відсутність доказів повідомлення позивачки про смерть бабусі протягом установленого законом строку, на протязі якого позивач могла реалізувати своє право на звернення із заявою про прийняття спадщини.
Доводи відповідача про те, що позивачка могла підтримувати зв`язок зі спадкодавицею за допомогою електронної пошти, месенджерів або через третіх осіб, самі по собі не спростовують наведених обставин. Вирішуючи питання про поважність причин пропуску строку, суд оцінює не абстрактну можливість встановлення зв`язку, а фактичні обставини конкретної справи, у тому числі стан здоров`я позивачки, місце її проживання, характер її спілкування зі спадкодавицею та фактичні обставини, за яких інформація про смерть останньої могла бути отримана.
Посилання відповідача на те, що позивачка виїхала за межі України 28 серпня 2021 року, тобто до введення воєнного стану, також не є достатньою підставою для відмови у позові. Суд не визнає сам факт перебування за кордоном поважною причиною пропуску строку. Водночас зазначена обставина має значення у сукупності з іншими встановленими обставинами, оскільки ускладнювала особистий контакт позивачки зі спадкодавицею та можливість своєчасного отримання інформації про її смерть.
Не може бути покладено в основу відмови у позові й сама по собі відсутність доказів щодо кожного способу спілкування позивачки зі спадкодавицею до її смерті, оскільки предметом доказування у цій справі є наявність об`єктивних та істотних труднощів для своєчасного прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3 .
Суд також враховує поведінку позивачки після того, як їй стало відомо про смерть спадкодавиці. Як зазначено позивачкою та не спростовано відповідачем належними доказами, про смерть бабусі вона дізналася у жовтні 2024 року. Після отримання цієї інформації позивачка вжила заходів для реалізації своїх спадкових прав, зокрема звернулася до консульської установи України, оформила необхідні документи та уповноважила представника на вчинення відповідних дій. 31 грудня 2024 року її представник звернувся до нотаріуса.
Отже, подальша поведінка позивачки свідчить про те, що після отримання інформації про відкриття спадщини вона мала намір реалізувати своє право на її прийняття та вживала для цього відповідних заходів. Ця обставина сама по собі не є підставою для поновлення строку, однак має значення для оцінки всієї сукупності обставин справи.
Суд відхиляє також доводи відповідача про те, що ОСОБА_5 своєчасно прийняв спадщину після смерті своєї матері, а відповідач надалі прийняв спадщину після смерті батька, як підставу для відмови у задоволенні позову.
Те, що ОСОБА_5 звернувся із заявою про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3 , свідчить про прийняття ним спадщини у встановленому законом порядку. Відсутність свідоцтва про право на спадщину не змінює правового наслідку прийняття спадщини, оскільки відповідно до частини п`ятої статті 1268 ЦК України прийнята спадщина належить спадкоємцеві з часу її відкриття.
Після смерті ОСОБА_5 належні йому майнові права, у тому числі права щодо спадщини, прийнятої ним після смерті матері, увійшли до складу спадщини після його смерті та були успадковані відповідачем у встановленому законом порядку.
Разом із тим зазначені обставини не усувають передбаченого частиною третьою статті 1272 ЦК України права спадкоємця звернутися до суду із позовом про визначення додаткового строку у разі пропуску встановленого строку з поважних причин.
Визначення позивачці додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини саме по собі не вирішує питання про належність їй конкретного спадкового майна та не припиняє прав відповідача, які виникли у зв`язку з прийняттям ним спадщини після смерті батька.
Отже, вирішуючи заявлені позовні вимоги, суд оцінює виключно наявність у позивачки поважних причин пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини та достатність підстав для визначення їй додаткового строку.
Так, установлені у справі обставини у своїй сукупності свідчать про те, що протягом встановленого законом шестимісячного строку позивачка не мала інформації про смерть спадкодавиці, а особливості її стану здоров`я, перебування за межами України, проживання спадкодавиці окремо від позивачки та разом з її сином, який здійснював за нею догляд, а також відсутність доказів повідомлення позивачки про смерть бабусі об`єктивно унеможливлювали своєчасне отримання нею інформації про відкриття спадщини та, відповідно, подання заяви про її прийняття.
При цьому суд не визнає поважною будь-яку із зазначених обставин окремо. Висновок про поважність причин пропуску строку ґрунтується саме на їх сукупності, яка у конкретних обставинах цієї справи створила для позивачки об`єктивні, істотні та непереборні труднощі, що унеможливили своєчасне подання заяви про прийняття спадщини.
З огляду на викладене суд вважає причини пропуску позивачкою встановленого статтею 1270 ЦК України строку поважними та доходить висновку про наявність передбачених частиною третьою статті 1272 ЦК України підстав для визначення їй додаткового строку, достатнього для подання заяви про прийняття спадщини.
Визначаючи тривалість додаткового строку, суд виходить із того, що після отримання інформації про смерть спадкодавиці позивачка вжила заходів для реалізації своїх спадкових прав, а тому достатнім є додатковий строк тривалістю три місяці з дня набрання рішенням суду законної сили.
З урахуванням вимог ст..141 ЦПК України у зв`язку із задоволення пзову з відповідача на користь позивача слід стягнути сплачений судовий збір в сумі 1211 гривень 20 копійок (т.1 а.с.6).
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2, 12, 13, 81, 82, 89, 128,141, 223, 258, 259, 263-265, 266, 273 ЦПК України, суд -
В И Р І Ш И В:
Позов задовольнити частково.
Визначити ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) додатковий строк для подання до нотаріальних органів заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 у м.Києві терміном в три місяці з дня набрання рішенням суду законної сили.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судові витрати по сплаті судового збору в сумі 1211 гривень 20 копійок (одна тисяча двісті одинадцять гривень двадцять копійок).
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_11 , РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_5 .
Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , РНОКПП НОМЕР_7 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_6 .
На рішення суду може бути подана апеляційна скарга Київському апеляційному суду через Бориспільський міськрайонний суд протягом тридцяти днів, який обчислюється з дня виготовлення повного тексту рішення.
Рішення суду набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подана апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Повний текст рішення суду виготовлено 05.10.2026
Суддя: І.В. Муранова-Лесів