УХВАЛА
05 жовтня 2026 року
м. Київ
справа №440/6177/25
касаційне провадження № К/990/41585/26
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Бившевої Л.І.,
суддів: Ханової Р.Ф., Хохуляка В.В.,
перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДПС у Полтавській області (далі - Управління) на додаткове рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 24.07.2026 та додаткову постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 12.08.2026 у справі №440/6177/25 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Акрополіс-Плаза" до Головного управління ДПС у Полтавській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,
УСТАНОВИВ:
Додатковим рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 24.07.2026 стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Полтавській області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Акрополіс-Плаза" витрати на професійну правничу допомогу в сумі 5000 грн. (п`ять тисяч гривень).
Додатковою постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 12.08.2026 частково задоволено заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Акрополіс-Плаза" про ухвалення додаткового судового рішення в адміністративній справі № 440/6177/25. Стягнуто на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Акрополіс-Плаза" за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Полтавській області витрати на професійну правничу допомогу, понесені при розгляді справи в суді апеляційної інстанції в розмірі 500 (п`ятсот) гривень.
Управління 07.09.2026 подало до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду касаційну скаргу на додаткове рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 24.07.2026 та додаткову постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 12.08.2026.
Перевіряючи касаційну скаргу в частині оскарження додаткового рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 24.07.2026 суд виходить із такого.
Пункт 8 частини другої статті 129 Конституції України серед основних засад судочинства закріплює забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Відповідно до частини третьої статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до частини першої статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.
Скаржником подано касаційну скаргу на додаткове рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 24.07.2026. Водночас вказане рішення не переглядалося судом апеляційної інстанції.
Враховуючи те, що рішення суду першої інстанції за апеляційною скаргою Управління судом апеляційної інстанції не переглядалося, суд касаційної інстанції дійшов висновку про відсутність підстав для перегляду додаткового рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 24.07.2026 у касаційному порядку.
З урахуванням викладеного у відкритті касаційного провадження на додаткове рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 24.07.2026 слід відмовити.
Перевіряючи касаційну скаргу в частині оскарження додаткової постанови Другого апеляційного адміністративного суду від 12.08.2026 суд виходить із такого.
Відповідно до частини третьої статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
Згідно з частиною першою статті 13 Кодексу адміністративного судочинства України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Відповідно до частини першої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.
Аналіз наведених норм дає підстави для висновку про те, що особи, які беруть участь у справі, у разі, якщо не погоджуються із ухваленими судовими рішеннями після їх перегляду в апеляційному порядку, можуть скористатися правом їх оскарження у касаційному порядку лише у визначених законом випадках.
В свою чергу, відповідно до пункту 2 частини п`ятої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовної практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.
Частиною шостою статті 12 КАС України передбачено перелік категорій справ, які відносяться до справ незначної складності. Такий перелік не є вичерпним.
Зі змісту пункту 10 частини шостої статті 12 КАС України можна зробити висновок про те, що суд має право віднести до категорії справ незначної складності справу, яка не передбачена у вищезазначеному переліку, за винятком справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження.
За правилами спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи, які підлягають розгляду за правилами загального позовного провадження у виключному порядку (частина четверта статті 12 КАС України), а також через складність та інші обставини.
Справа була розглянута за правилами спрощеного позовного провадження.
Додаткове рішення є невід`ємною частиною рішення, яким розглянуто справу по суті.
Тому при оцінці касаційної скарги на предмет допустимості касаційного оскарження додаткової постанови Другого апеляційного адміністративного суду від 12.08.2026 у справі №440/6177/25, слід застосовувати такий же критерій.
Оцінивши характер спірних правовідносин, предмет доказування та склад учасників, встановивши, що предмет спору не віднесений до переліку справ, які підлягають розгляду виключно за правилами загального позовного провадження, колегія суддів вважає, що ця справа є справою незначної складності.
За таких обставин, колегія суддів вважає, що вищезгадану касаційну скаргу подано на судове рішення, яке не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, визначених пунктом 2 частини п`ятої статті 328 КАС України.
У касаційній скарзі міститься посилання, що ця справа стосується питання права, що має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики.
Оцінивши посилання скаржника на існування обставин передбачених підпунктом "а" пункту 2 частини п`ятої статті 328 КАС України та правове значення цієї справи для формування єдиної правозастосовної практики, колегія суддів вважає, що посилання скаржника на положення підпункту "а" пункту 2 частини п`ятої статті 328 КАС України не містять достатніх обґрунтувань, а ухвалені у цій справі судові рішення на поточний день не впливають на кінцеве формування судової практики та не змінюють її.
Інші обґрунтовані посилання на існування обставин передбачених підпунктами "а"-"г" пункту 2 частини п`ятої статті 328 КАС України у касаційній скарзі відсутні та такі обставини не вбачаються з поданих матеріалів касаційної скарги.
Згідно з пунктом 1 частини першої статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного оскарження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
Враховуючи зазначене, у відкритті касаційного провадження належить відмовити.
У зв`язку із перебуванням у відпустці суддів Хохуляка В.В. та Ханової Р.Ф. ухвала постановляється по виходу суддів з відпустки.
Керуючись статтею 333 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
ПОСТАНОВИВ:
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління ДПС у Полтавській області на додаткове рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 24.07.2026 та додаткову постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 12.08.2026.
Копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами направити скаржнику, а копію касаційної скарги залишити в суді касаційної інстанції.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і оскарженню не підлягає.
Судді Л.І. Бившева Р.Ф. Ханова В.В. Хохуляк