ф
УХВАЛА
05 жовтня 2026 року
м. Київ
справа № 420/31477/25
адміністративне провадження № К/990/44512/26
Верховний Суд у складі судді Касаційного адміністративного суду Шевцової Н.В., перевіривши касаційну скаргу Головного управління Національної поліції в Одеській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 30.01.2026 та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 07.09.2026 у справі №420/31477/25 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Одеській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,
УСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 звернулася до Одеського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Національної поліції в Одеській області, в якому просила суд:
визнати протиправними дії Головного управління Національної поліції в Одеській області щодо прийняття рішення про відмову ОСОБА_1 в призначенні, нарахуванні та виплаті їй одноразової грошової допомоги, передбаченої п. 4 ч. 1 ст. 97 Закону України "Про Національну поліцію" у зв`язку із встановленням їй III групи інвалідності;
зобов`язати Головне управління Національної поліції в Одеській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 та призначити, нарахувати і виплатити ОСОБА_1 одноразову грошову допомогу, передбачену п. 4 ч. 1 ст. 97 Закону України "Про Національну поліцію", у зв`язку із встановленням їй III групи інвалідності, що настала внаслідок проходження служби в поліції до ст. 99 Закону України "Про Національну поліцію".
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 30.01.2026, залишеним без змін постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 07.09.2026, позов задоволено.
Визнано протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області №905060158491 від 06.11.2025 р. про відмову в перерахунку пенсії ОСОБА_2 .
Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області здійснити з 11.06.2025 р. перерахунок та виплату ОСОБА_2 пенсії із врахуванням заробітної плати за період роботи з 01 липня 1978 року по 07 серпня 1991 року включно, згідно довідкок виданих військовою частиною НОМЕР_1 від 23.08.2017 р..
Стягнуто на користь ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 , ідент.код НОМЕР_2 ) судовий збір в сумі 968,96 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області (вул.Гната Чекірди, 10, м. Хмельницький, код ЄДРПОУ 21318350).
Стягнуто на користь ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 , ідент.код НОМЕР_2 ) витрати на правничу допомогу в сумі 4 000 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області (вул.Гната Чекірди, 10, м. Хмельницький, код ЄДРПОУ 21318350).
На зазначені рішення суду першої інстанції та постанову апеляційного суду відповідач подав касаційну скаргу, яку зареєстровано у Верховному Суді 30.09.2026.
Вирішуючи питання про відкриття касаційного провадження, Верховний Суд зазначає наступне.
У касаційній скарзі відповідач зазначив, що вона подана на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 КАС України, відповідно до якого підставою касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку.
В обґрунтування наявності зазначеної підстави касаційного оскарження заявник зазначає, що апеляційний суд застосував норму права без урахування висновку Великої Палати Верховного Суду від 20 березня 2019 року у справі №822/1410/17.
Проте, в касаційній скарзі скаржником не наведено обґрунтувань з приводу того, що правовідносини у цій справі та у справі № №822/1410/17 є подібними.
Цитування уривків з постанов Верховного Суду, не є належним обґрунтуванням підстави касаційного оскарження, передбаченої пунктом 1 частини четвертої статті 328 КАС України.
Суд зазначає, що подібність правовідносин означає тотожність суб`єктного складу учасників відносин, об`єкта та предмета правового регулювання, а також умов застосування правових норм (зокрема, часу, місця, підстав виникнення, припинення та зміни відповідних правовідносин). Зміст правовідносин з метою з`ясування їх подібності визначається обставинами кожної конкретної справи.
Так, обставини, які формують зміст правовідносин і впливають на застосування норм матеріального права, та оцінка судами їх сукупності не можна визнати як подібність правовідносин.
Під судовими рішеннями в подібних правовідносинах розуміються такі, де подібними (тотожними, аналогічними) є предмети спору, підстави позову, зміст позовних вимог і встановлені судом фактичні обставини, а також наявне однакове матеріально-правове регулювання спірних правовідносин.
Таким чином, для встановлення подібності справ і відносин слід враховувати сукупність таких критеріїв, як подібність фактичних обставин, суб`єктний склад, об`єкт і предмет правового регулювання, а також умови застосування правових норм.
Враховуючи викладене, Суд вважає недоведеним наявність підстави касаційного оскарження, визначеної пунктом 1 частини четвертої статті 328 КАС України.
Верховний Суд звертає увагу на те, що відповідно до частини першої статті 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального права.
Таким чином, межі касаційного перегляду судових рішень обмежено підставами, на яких подається касаційна скарга, викладеними скаржником, та зазначеними в ухвалі суду підставами для відкриття касаційного провадження.
Пунктом 4 частини п`ятої статті 332 КАС України встановлено, що касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається суддею-доповідачем, зокрема якщо у касаційній скарзі не викладені передбачені цим Кодексом підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку.
Враховуючи приписи пункту 4 частини п`ятої статті 332 КАС України, та не викладення скаржником підстав для касаційного оскарження судових рішень у даній справі, визначених пунктами 1 частини четвертої статті 328 КАС України, а тому касаційну скаргу необхідно повернути особі, яка її подала.
Керуючись статтею 248, пунктом 4 частини п`ятої статті 332 КАС України,
УХВАЛИВ:
Повернути касаційну скаргу Головного управління Національної поліції в Одеській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 30.01.2026 та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 07.09.2026 у справі №420/31477/25 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Одеській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії.
Роз`яснити, що повернення касаційної скарги не позбавляє права повторного звернення до суду касаційної інстанції в порядку, встановленому законом.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, є остаточною та не може бути оскаржена
Суддя-доповідач Н.В. Шевцова