УХВАЛА
05 жовтня 2026 року
м. Київ
справа №405/2295/25
адміністративне провадження №К/990/44343/26
Верховний Суд у складі судді-доповідача Касаційного адміністративного суду Жука А.В.,
перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Подільського районного суду міста Кропивницького від 30 червня 2025 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 27 серпня 2026 року у справі №405/2295/25
за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до Подільського районного суду міста Кропивницького з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 , в якому просив:
- поновити строк на оскарження постанови №1/2039 від 13.02.2025, винесену начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 про адміністративне правопорушення за частиною третьою статті 210-1 КУпАП, відносно ОСОБА_1 , якою накладено штраф в сумі 17 000 грн за скоєне адміністративне правопорушення, передбачене частиною третьою статті 210-1 КУпАП на ОСОБА_1 ;
- визнати протиправною та скасувати постанову №1/2039 від 13.02.2025 року за справою про адміністративне правопорушення за частиною третьою статті 210-1 КУпАП, начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 , якою визнано ОСОБА_1 винним у скоєні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 210-1 КУпАП та накладено адміністративне стягнення штраф в сумі 17 000 грн.
- провадження по справі закрити у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 210 -1 КУпАП.
- судові витрати покласти на відповідача.
Ухвалою Подільського районного суду міста Кропивницького від 29.04.2025 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження.
Ухвалою Подільського районного суду міста Кропивницького від 30.06.2025, залишеним без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 27.08.2026, позовну заяву залишено без розгляду.
До Верховного Суду через підсистему «Електронний суд» від представника ОСОБА_1 - Іващенка Ігоря Юрійовича надійшла касаційна скарга, яку ухвалою Верховного Суду від 28.09.2026 повернуто на підставі пункту 1 частини п`ятої статті 332 КАС України.
29 вересня 2026 року до Верховного Суду через підсистему «Електронний суд» від позивача надійшов документ «Заява про уточнення касаційної скарги», яка за своїм змістом є ідентичною раніше поданій касаційній скарзі.
Вказаний документ зареєстровано як касаційну скаргу (провадження №К/990/44343/26).
Пункт 8 частини другої статті 129 Конституції України серед основних засад судочинства закріплює забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Згідно із частинами першою, другою Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.
У касаційному порядку можуть бути оскаржені ухвали суду першої інстанції про забезпечення позову, заміну заходу забезпечення позову, ухвали, зазначені у пунктах 3, 4, 12 (залишення позову (заяви) без розгляду), 13, 17, 20 частини першої статті 294 цього Кодексу, після їх перегляду в апеляційному порядку.
Відповідно до абзацу 2 частини четвертої статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Абзацом 3 пункту 4 частини другої статті 330 КАС України передбачено, що у разі подання касаційної скарги на судове рішення, зазначене у частинах другій і третій статті 328 цього Кодексу, в касаційній скарзі зазначається обґрунтування того, в чому полягає неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення (рішень).
Таким чином, процесуальний закон покладає на скаржника обов`язок зазначати норми матеріального та/або процесуального права, неправильного застосування яких припустилися суди нижчих інстанцій при прийнятті оскаржуваних судових рішень, а також обґрунтування того, в чому саме полягає таке порушення або неправильне застосування і яким чином воно вплинуло на прийняття цих рішень.
Дослідивши касаційну скаргу на предмет відповідності вищенаведеним вимогам процесуального закону, Суд установив, що у касаційній скарзі позивач належним чином не зазначив і не обґрунтував, у чому саме полягає неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, які допустили, на його думку, суди попередніх інстанцій при ухваленні оскаржуваних судових рішень, в контексті встановлених судами обставин стосовно наявності підстав для залишення позовної заяви без розгляду, що свідчить про невідповідність касаційної скарги вимогам статті 330 КАС України.
Пунктом 4 частини п`ятої статті 332 КАС України встановлено, що касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається суддею-доповідачем, зокрема якщо у касаційній скарзі не викладені передбачені цим Кодексом підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку.
Отже, касаційну скаргу необхідно повернути особі, яка її подала, на підставі пункту 4 частини п`ятої статті 332 КАС України.
Керуючись статтями 248, 332, 359 КАС України, Верховний Суд,
УХВАЛИВ:
1. Касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Подільського районного суду міста Кропивницького від 30 червня 2025 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 27 серпня 2026 року у справі №405/2295/25 повернути особі, яка її подала.
2. Роз`яснити, що повернення касаційної скарги не позбавляє права повторного звернення до суду касаційної інстанції в порядку, встановленому законом.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не може бути оскаржена.
..........................
А.В. Жук
Суддя Верховного Суду