УХВАЛА
05 жовтня 2026 року
м. Київ
справа №320/44436/24
адміністративне провадження №К/990/42476/26
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Жука А.В.,
суддів: Білак М.В., Уханенка С.А.,
перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Київського окружного адміністративного суду від 04 грудня 2025 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 19 серпня 2026 року
у справі №320/44436/24 за позовом ОСОБА_1 до Національного антикорупційного бюро України про скасування наказів, поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,
УСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 звернувся до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Національного антикорупційного бюро України, у якому просив:
- визнати протиправним та скасувати наказ Національного антикорупційного бюро України від 23 липня 2024 року №17-ДСК «Про затвердження структури, штатного розкладу та штатного розпису Національного антикорупційного бюро України» в частині змін, які стосуються Юридичного управління;
- визнати протиправним та скасувати наказ Національного антикорупційного бюро України від 30 серпня 2024 року №1911-Н «Про припинення державної служби та звільнення ОСОБА_1 »;
- поновити ОСОБА_1 на посаді керівника Юридичного управління Національного антикорупційного бюро України або рівнозначній посаді державної служби;
- стягнути з Національного антикорупційного бюро України на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу, а саме за період з 06 вересня 2024 року по дату ухвалення судового рішення.
Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 04 грудня 2025 року позовні вимоги задоволено частково:
- визнано протиправним та скасовано наказ Національного антикорупційного бюро України від 30 серпня 2024 року №1911-Н «Про припинення державної служби та звільнення ОСОБА_1 »;
- поновлено ОСОБА_1 на посаді керівника Юридичного управління Національного антикорупційного бюро України з 06 вересня 2024 року;
- стягнуто з Національного антикорупційного бюро України на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу у розмірі 1 956 067 гривень (один мільйон дев`ятсот п`ятдесят шість тисяч шістдесят сім) гривень 75 копійок без урахування обов`язкових податків та зборів.
У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.
Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 19 серпня 2026 року рішення суду першої інстанції скасовано, ухвалено нове рішення, яким у задоволенні позову відмовлено.
Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні позовної вимоги, а також із постановою суду апеляційної інстанції у повному обсязі, позивач звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою.
Перевіривши матеріали касаційної скарги та вирішуючи питання про відкриття касаційного провадження Суд зазначає таке.
Відповідно до частини першої статті 334 КАС України за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі.
Відповідно до частини першої статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.
Згідно з пунктом 4 частини другої статті 330 КАС України у касаційній скарзі зазначаються підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав).
Як на підстави касаційного оскарження ОСОБА_1 посилається на пункти 1, 3 частини четвертої статті 328 КАС України.
Обґрунтовуючи посилання на пункт 1 частини четвертої статті 328 КАС України зазначає про неврахування судами попередніх інстанцій висновків Верховного Суду щодо застосування:
- абзацу 2 частини третьої статті 87 Закону України «Про державну службу» у взаємозв`язку з частиною п`ятою статті 22 та статті 41 цього Закону, викладених у постановах від 11 травня 2023 року у справі №380/9574/21, від 12 жовтня 2023 року у справі №380/10238/21, від 02 листопада 2023 року, від 20 вересня 2024 року у справі №380/9055/22, від 25 липня 2019 року у справі №807/3588/14 та від 27 травня 2020 року у справі № 813/1715/16;
- частини третьої статті 87 Закону України «Про державну службу» у взаємозв`язку зі статтею 42 КЗпП України; статтею 90, частинами першою-третьою статті 242 КАС України, викладених у постановах від 31 січня 2024 року у справі №400/4445/22 та від 10 липня 2024 року у справі №500/95/23, від 25 січня 2023 року у справі №600/752/22-а;
- пункту 2 частини третьої статті 43 Закону України «Про державну службу», викладених у постанові від 01 грудня 2021 року у справі №761/24929/20;
- статті 88 Закону України «Про державну службу», статті 235 КЗпП України, частини другої статті 5 КАС України, викладених у постановах від 08 квітня 2020 року у справі №808/2741/16 та від 13 лютого 2019 року у справі №756/6746/16-ц, від 05 березня 2020 року у справі №280/360/19.
Обґрунтовуючи посилання на пункт 3 частини четвертої статті 328 КАС України зазначає про відсутність висновку Верховного Суду щодо застосування у подібних правовідносинах:
- частини третьої статті 5 та пункту 4 частини першої статті 8 Закону України «Про Національне антикорупційне бюро України» у контексті меж судового контролю за реалізацією Директором Національного бюро виключних повноважень, визначених указаними нормами, у випадку, коли реалізація цих повноважень безпосередньо зумовлює припинення державної служби конкретного державного службовця за пунктом 1 частини першої статті 87 Закону України «Про державну службу»;
- статті 43 та пункту 1 частини першої статті 87 Закону України «Про державну службу» у контексті правомірності одночасного застосування до працівників одного структурного підрозділу, стосовно яких прийнято одне управлінське рішення, двох різних правових режимів - зміни істотних умов державної служби (1) та скорочення посади з наступним звільненням (2), та обсяг обов`язку суб`єкта призначення обґрунтувати такий вибір;
- співвідношення обов`язку суб`єкта призначення пропонувати нижчі посади (абзац 2 частини третьої статті 87, статті 41 Закону України «Про державну службу») з критерієм тотожності (однорідності) посад, виробленим у практиці застосування статті 42 КЗпП України: чи є допустимим відхилення доводів про наявність нижчих вакантних посад з мотивів їх нетотожності посаді, що скорочується;
- чи охоплюється процедурою зміни істотних умов державної служби (стаття 43 Закону України «Про державну службу») переміщення посади до новоутвореного самостійного структурного підрозділу з одночасною зміною найменування посади та основних посадових обов`язків;
- чи є впровадження державним органом рекомендацій, наданих зовнішніми експертами поза межами заходів, передбачених зареєстрованим проєктом міжнародної технічної допомоги, виконанням вказівок, заборонених абзацом 2 частини третьої статті 4 Закону України «Про Національне антикорупційне бюро України», та які правові наслідки це має для актів, ухвалених на виконання таких рекомендацій.
Обґрунтування скаржника наявності підстав для касаційного оскарження судових рішень є достатньо мотивованими та потребують перевірки у межах таких доводів.
Касаційна скарга відповідає вимогам статті 330 КАС України, підстави для залишення її без руху, повернення чи відмови у відкритті касаційного провадження відсутні.
Керуючись статтями 328, 330, 334 КАС України, Верховний Суд
УХВАЛИВ:
1. Відкрити касаційне провадження за скаргою ОСОБА_1 на рішення Київського окружного адміністративного суду від 04 грудня 2025 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 19 серпня 2026 року у справі №320/44436/24.
2. Установити десятиденний строк з дня отримання ухвали про відкриття касаційного провадження для подання учасниками справи до суду касаційної інстанції відзиву на касаційну скаргу в письмовій формі, доказів надсилання (надання) копій відзиву та доданих до нього документів іншим учасникам справи та заперечень щодо поданих заяв та клопотань.
3. Витребувати з Київського окружного адміністративного суду справу №320/44436/24.
4. Надіслати учасникам справи копію цієї ухвали разом із копією касаційної скарги та доданих до неї матеріалів.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не може бути оскаржена.
..................................
..................................
..................................
А.В. Жук
М.В. Білак
С.А. Уханенко
Судді Верховного Суду