Справа№938/292/25
Провадження № 2/938/17/26
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
05 жовтня 2026 року селище Верховина
Верховинський районний суд Івано-Франківської області в складі
головуючого судді Чекан Н.М.
з участю секретаря судового засідання Мартищук Х.Я.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Зеленської сільської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - приватний нотаріус Верховинського районного нотаріального округу Івано-Франківської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Мартищук Оксана Ярославівна про визнання права власності на спадкове майно в порядку спадкування, -
ВСТАНОВИВ:
На розгляді Верховинського районного суду Івано-Франківської області перебуває справа за позовом ОСОБА_2 до Зеленської сільської ради, третя особа: приватний нотаріус Верховинського районного нотаріального округу Івано-Франківської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Мартищук Оксана Ярославівна про визнання права власності на спадкове майно в порядку спадкування за законом.
Позовні вимоги обгрунтовано тим, що рішенням Зеленської сільської ради, яке було доповнено п.1 ХУІІІ рішення сесії Зеленської сільської ради, ОСОБА_3 передано у приватну власність земельну ділянку площею 0,522 га. На підставі зазначеного рішення з доповненням було видано державний акт серії І-ІФ №028135 від 21.02.2000 року на земельні ділянки розміром 0,4199 га та 0,1194 га, разом на 0,5393 га. Відповідно до державного акту, виданого Зеленською сільською радою серії І-ІФ №028135 від 21.02.2000 року її батькові ОСОБА_3 налажало 0,5893 га земельної ділянки, яка складається з двох ділянок площею 0,4645 га та 0,1194 га в с. Зелене Верховинського району Івано-Франківської області. Мати позивача - ОСОБА_4 після смерті батька ОСОБА_3 , яка постійно проживала з ним, прийняла спадщину, зокрема і земельні ділянки загальною площею 0,5393 га, які належали покійному на підставі Державного акту серії І-ІФ №028135 від 21.02.2000 року. В зв`язку з цим сільською радою проведено запис на першому примірнику державного акту про зміну власника на ОСОБА_4 . Після прийняття спадщини мати позивача в зв`язку з необхідністю внесення відомостей до Державного земельного кадастру звернулась з заявою до проектної організації для виготовлення технічної документації. В 2016 році виготовлено технічну документацію на ім`я ОСОБА_4 на земельну ділянку загальною площею 0,5480 га, яка погоджена Зеленською сільською радою. На підставі даного державного акту та технічної документації від 2016 року матір`ю позивача - ОСОБА_5 у 2018 році здійснено державну реєстрацію земельних ділянок в с. Зелене Верховинського району Івано-Франківської області: 1) кадастровий номер [номер приховано]:01:002:0158 площею 0,2500 га - для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, 2) кадастровий номер [номер приховано]:01:002:0159 площею 0,1823 га для ведення особистого селянського господарства. Земельну ділянку № НОМЕР_1 площею 0,1194 га, яка зазначена в державному акті серії І-ІФ №028135 від 21.02.2000 року, мати позивача не встигла внести до державного реєстру за життя, в зв`язку з накладенням меж на сусідню земельну ділянку власником якої є Зеленська сільська рада. Даний спір вона намагалась вирішити в судовому порядку, однак суд у скасуванні державного акту Зеленської сілської ради відмовив. Після смерті матері, позивач в шестимісячний строк звернулась з заявою до приватного нотаріуса Марущак О.Я. про прийняття спадщини після її смерті. При зверненні до нотаріуса Мартищук О.Я. позивач отримала роз`яснення від 13.05.2024 року, відповідно до якого їй для отримання свідоцтва про право спадщину рекомендовано звернутись до суду з приводу встановлення факту належності правовстановлюючого документа державного акту серії І-ІФ №028135 від 21.02.2000 року, виданого на ім`я ОСОБА_3 його спадкоємцю ОСОБА_4 . Для отримання свідоцтва на право на спадщину після смерті матері ОСОБА_4 та подальшого розпорядження земельною ділянкою позивачу необхідно встановити, що державний акт на право власності на земельну ділянку дійсно належав ОСОБА_3 , а після його смерті право власності перейшло до його спадкоємця ОСОБА_4 . Надалі в липні 2024 року ОСОБА_1 звернулась до Верховинського районного суду зі заявою про встановлення факту, що має юридичне значення (факту належності правовстановлюючого документа). 06.11.2024 року Верховинський районий суд постановив ухвалу у справі №938/693/24, якою залишив без розгляду заяву, оскільки між сторонами наявний спір. З врахуванням неможливості отримати свідоцтво на спадщину, позивач вважає за необхідне звернутись з позовом до суду про визнання права власності на спадкове майно. Також спадкодавцю ОСОБА_4 на праві власності належав житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 . Однак, правовстановлюючого документа на нього Позивач не знайшла. Належність будинку підтверджується довідкою Зеленської сільської ради від 16.03.2018 року №45/2-19/02, рішенням №13 від 15.03.2018 року про присвоєння житловому будинку поштової адреси №109 присілок Завій, технічним паспортом.
Ухвалою суду від 05.03.2025 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі в порядку загального позовного провадження, витребувано від державного нотаріуса Павлюка І.І. та приватного нотаріуса Верховинського районного нотаріального округу Мартищук О.Я. інформацію: зі спадкового реєстру про складання за життя заповітів спадкодавців ОСОБА_3 , 1933 року народження, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , 1936 року народження, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 ; чи після їх смерті відкривалися спадкові справи, а у разі їх відкриття надати до суду належно засвідчені копії всіх документів цих спадкових справ. Витребувано від Зеленської сільської ради Верховинського району Івано-Франківської області інформацію про зареєстроване місце проживання спадкодавців ОСОБА_3 , 1933 року народження, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , 1936 року народження, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , на час їх смерті, а також інших осіб, які були зареєстровані з ними на час їх смерті, вказавши повне прізвище, ім`я та по батькові кожної особи, яка була зареєстрованою за цією адресою на час смерті спадкодавців, вид родинного зв`язку зі спадкодавцями (наприклад, діти, внуки, племінник тощо), а також період, з якого ці особи були зареєстровані за цією адресою.
Від державного нотаріуса Павлюка І.І., приватного нотаріуса Верховинського районного нотаріального округу Мартищук О.Я. та Зеленської сільської ради Верховинського району Івано-Франківської області до суду поступила витребувана інформація.
Ухвалою суду від 01.05.2025 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.
Ухвалою суду від 25.09.2025 року задоволено клопотання представника відповідача про повернення до стадії підготовчого провадження (з врахуванням незаперечення сторони позивача) та постановлено у цій справі повернутися на стадію підготовчого провадження.
Ухвалою суду від 07.01.2026 року прийнято до провадження заяву представника позивача про уточнення позовних вимог (зміну предмету позову) в цивільній справі №938/292/25.
Від відповідача до суду 22.01.2026 року поступив відзив на позовну заяву в якому представник просила відмовити в задоволенні позову в частині визнання права власності в порядку спадкування на земельну ділянку площею 0,1194 га. В частині позовних вимог про визнання в порядку спадкування після смерті її матері ОСОБА_4 права власності на спадкове майно, а саме: земельну ділянку площею 0,2500 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд з кадастровим номером [номер приховано]:01:002:0158; земельну ділянку площею 0,1823 га для ведення особистого селянського господарства з кадастровим номером [номер приховано]:01:002:0159, та будинкогосподарство позов задовольнити у разі встановлення судом факту належності зазначеного майна спадкодавцю ОСОБА_4 на законних підставах. Клопотання обгрунтовано тим, що в провадженні Верховинського районного суду перебувала цивільна справа № 340/755/18 за позовом ОСОБА_4 до Зеленської сільської ради Верховинського району Івано-Франківської області, третя особа: ГУ Держгеокадастру Івано-Франківської області, Верховинська селища рада про скасування реєстрації права власності та права постійного користування земельною ділянкою в державному реєстрі прав. Рішенням від 12.03.2020 року Верховинського районного суду Івано-Франківської області задоволено позовні вимоги. Постановою Івано-Франківського апеляційного суду від 17.08.2021 року апеляційну скаргу представника Зеленської сільської ради Верховинського району Івано-Франківської області задоволено, рішення Верховинського районного суду Івано-Франківської області від 12.03.2020 року скасовано, ухвалено нове рішення, яким у задоволенні позову відмовлено. Постановою Верховного Суду від 12.06.2023 року касаційну скаргу ОСОБА_4 , правонаступницею якої є ОСОБА_1 , залишено без задоволення. При цьому касаційний суд встановив, що «Зазначений державний акт містить виправлення та дописування щодо інформації про земельну ділянку площею 0,1194 га, позначеної у вигляді геометричної фігури № 2, а також не містить запису про рішення щодо передання у приватну власність земельної ділянки площею 0,1194 га, тому він не є доказом виникнення у ОСОБА_3 чи ОСОБА_4 права власності на спірну земельну ділянку». Проте, позивач жодним чином не зазначає про вказані судові рішення та встановлені судами обставини.
Від позивача 26.01.2026 року до суду поступила відповідь на відзив, в якій він просив задоволити позов. У відповіді на відзив позивач вказує про те, що при розгляді даної справи слід врахувати правозастосовну позицію у аналогічній справі - постанова ВС від 14.12.2021р. у справі № 573/2336/19. Згідно з рішенням Зеленської сільської ради від 15-26 грудня 1993 року, яке було доповнено п.1 ХУІІІ рішення сесії Зеленської сільської ради ОСОБА_3 передано у приватну власність земельну ділянку площею 0,525 га. На підставі зазначеного рішення з доповненням з врахуванням уточненої площі було видано державний акт серії І-ІФ №028135 від 21.02.2000 року на дві земельні ділянки розміром 0,4645 га та 0,1194га . Згідно із державним актом виданим Зеленською сільською радою серії І-ІФ №028135 від 21.02.2000 року батькові позивача ОСОБА_3 налажало 0,525 га. земельної ділянки, яка відповідно до проектів землеустрою виготовлених в 2016 році складається з двох ділянок площею 0,4323га, замість зазначених ділянка № НОМЕР_2 (0,25 га + 0,1823га) та ділянка № НОМЕР_1 - 0,1157га га замість 0,1197 га в с. Зелене Верховинського району Івано-Франківської області. Отже спадкодавець ОСОБА_3 в належний спосіб набув право власності на земельну ділянку. Після смерті батька ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , мати - ОСОБА_4 , яка постійно проживала з ним, прийняла спадщину, зокрема і земельні ділянки № НОМЕР_3 та АДРЕСА_2 , які належали покійному на підставі Державного акту серії І-ІФ №028135 від 21.02.2000 року. Для цього приблизно о 2010р. ОСОБА_4 звернулась до сільської ради, якою їй на підтвердження зміни власника на двох примірниках державного акту було вчинено запис, на першій сторінці (другий той що зберігався в Зеленській сільській раді), а саме в частині зміни власника на ОСОБА_4 . Тобто виправлення вчинені самим відповідачем, як щодо зміни власника земельної ділянки так і щодо належності спадкодавцю двох земельних ділянок. Зазначені виправлення вчинялись на підставі постанови КМУ №439 від 06.05.2009 року про затвердження «Порядку здійснення відмітки про перехід права власності на земельну ділянку». Факт виправлення вчинений працівниками відповідача в двох примірниках оригіналу державного акту серії І-ІФ №028135 від 21.02.2000 року не заперечуються самим позивачем, і більше того саме ця обставина і унеможливила оформлення спадщини у нотаріуса та саме в зв`язку з цим позивач і звернувся з позовом до суду. Обставини, які не заперечуються та визнаються сторонами не підлягають доказуванню. До матеріалів справи долучено відповідь ДЗК в Івано-Франківській області від 02.10.2024 року № 29-90.331-5127/0/2-24, в якій зазначено, що в книзі записів реєстрації державних актів зберігається примірник державного акту серії серії І-ІФ №028135 від 21.02.2000 року виданого, як вже зазначено на зміненого власника на ім`я ОСОБА_4 , що спростовує всі сумніви представника відповідача щодо державного акту. До вказаної відповіді долучено архівну копію даного державного акту, який знаходиться на зберіганні. В другому примірнику містяться аналогічні виправлення, що і в державному акті, який є на руках в позивача, а саме змінено в графі прізвище ОСОБА_6 на ОСОБА_7 з зазначенням «виправленому вірити» та на плані зазначено дві земельні ділянки. На зворотній стороні державного акту аналогічно зазначено дві земельні ділянки розмірами 0,4645 га та 0,1194га та зазначено «Проінвентаризовано 26.12.2002р.», вказаного напису не має на примірнику позивача. Ні Відповідач, ні експерт, у висновку на який посилається відповідач, не встановили, що виправлення вчинені не уповноваженою особою, або самою ОСОБА_4 . Належність спадкодавцю земельної ділянки підтверджується і архівним витягом протоколу ХІХ сесії Зелінської сільської ради від 15-26 грудня 1993 «Про приватизацію присадибних ділянок», згідно з яким ОСОБА_3 було приватизовано 0,525 га земельної ділянки в АДРЕСА_1 .
Ухвалою суду від 12.02.2026 року закрито підготовче провадження та призначити дану справу до судового по суті із викликом сторін по справі.
Сторона позивача у судовому засіданні просила позов задоволити, оскільки мати позивача успадкувала ці земельні ділянки та будинок після смерті батька ОСОБА_3 . Виправлення, які є у державному акті, здійснено самим відповідачем. На момент смерті позивач проживала разом із матір`ю, у їх батьків було двоє дітей: позивач і сестра ОСОБА_8 , яка проживала окремо, по сусідству та на спадщину не претендувала, до нотаріуса про прийняття спадщини не зверталася. На цій земельній ділянці проживало четверо поколінь. Мати не встигла оформити право власності на цю земельну ділянку, оскільки виник спір з сільською радою та надалі померла.
Представник відповідача заперечив щодо задоволення позову в частині спадкування земельної ділянки площею 0,1194 га. Щодо спадкування іншого майна вказав, що воно належало чоловікові ОСОБА_5 , однак земельна ділянка 0,1194 га не належала ні ОСОБА_3 , ні ОСОБА_4 . Даний факт встановлено рішеннями судів трьох інстанцій під час розгляду іншої справи. Державний акт із виправленнями є нікчемним, тому сільска рада не зверталася щодо визнання його недійсним.
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - приватний нотаріус Верховинського районного нотаріального округу Івано-Франківської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Мартищук Оксана Ярославівна, про дату, час та місце розгляду справи повідомлена належним чином, про причини неявки не повідомила.
У судове засідання призначене на 23.09.2026 року учасники справи не з`явилися, про дату, час та місце його проведення повідомлені належним чином.
Згідно зі ч.1 ст.223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Відповідно до ч.6 ст.259 ЦПК України, у виняткових випадках залежно від складності справи складання повного рішення (постанови) суду може бути відкладено на строк не більш як десять днів, а якщо справа розглянута у порядку спрощеного провадження - не більш як п`ять днів з дня закінчення розгляду справи.
Згідно з ч.ч.4, 5ст.268 ЦПК України, у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення. Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
Враховуючи наведені вимоги процесуального закону, датою ухвалення судом судового рішення в даній справі, призначеній до розгляду на 23.09.2026 року, є дата складення судового рішення 05.10.2026 року (з врахуванням ч.3 ст.124 ЦПК України).
Суд, вислухавши позиції сторін у справі, повно та всебічно з`ясувавши обставини, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, прийшов до такого висновку.
Згідно з ч.1 статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до ст.13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Позивач звернулася до суду з врахуванням уточнених позовних вимог із позовними вимогами про визнання за ОСОБА_2 в порядку спадкування за заповітом після смерті її матері ОСОБА_4 право власності на спадкове майно:
1) земельну ділянку площею 0,2500 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, кадастровий номер [номер приховано]:01:002:0158 вартістю 131647,21 гривень;
2) земельну ділянку площею 0,1823 га для ведення особистого селянського господарства, кадастровий номер [номер приховано]:01:002:0159 вартістю 1145,63 гривень;
3) земельну ділянку площею 0,1194 га за адресою АДРЕСА_1 вартістю 18 800 гривень;
4) будинкогосподарство, яке складається з житлового будинку літ «А», погрібу літ. «Б», літньої кухні літ. «В», вбиральні літ. «Г», оборіг літ.«Д», стайні літ. «Е» та криниці АДРЕСА_3 вартістю 148572 гривень.
Згідно зі ст.ст. 1216, 1218ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). До складу спадщини входять усі права і обов`язки, що належали спадкодавцю на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
У ст.ст. 1217, 1223ЦК України передбачено, що спадкування здійснюється за заповітом або за законом. Право на спадкування мають особи, визначені у заповіті.
Згідно з положеннями ч.ч. 1,2 ст.1220, ч.1 ст.1222, ч.3 ст.1223 ЦК України, спадщина відкривається внаслідок смерті особи, часом відкриття спадщини в такому випадку є день смерті особи. Спадкоємцями можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття cпадщини. Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.
У ч.ч.1, 3 ст.1268, ч.1 ст.1269, ч.1 ст.1270 ЦК України закріплено, що спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Спадкоємець, який постійно проживав із спадкодавцем на час відкриття спадщини вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого ст.1270 Кодексу він не заявив про відмову від неї. Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини. Для прийняття спадщини встановлюється строк шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.
За змістом зазначених норм прийняття особою спадщини обумовлюється або постійним проживанням спадкоємця зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, або, в разі відсутності наведених вище обставин, поданням до нотаріальної контори заяви про прийняття спадщини у визначений ч.1ст.1270 ЦК строк.
Судом встановлено, що ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженка села Криворівня і постійна жителька села Зелене Верховинського району Івано-Франківської області, 15.03.2017 року склала заповіт (а.с. 92, т.1), яким все належне їй майно, де б воно із чого б воно не складалося і взагалі все те, що їй буде належати на день смерті і на що за законом вона матиме право заповіла свої дочці ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 . Цей заповіт посвідчено секретарем Зеленської сільської ради за зареєстровано в реєстрі за №2.
Відповідно до свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_4 від 24.12.2010 року(а.с. 17 зворот, т.1), виконкомом Красницької сільської ради Верховинського району Івано-Франківської області 24.12.2010 року зареєстровано шлюб між ОСОБА_9 та ОСОБА_1 (дошлюбне прізвище - ОСОБА_10 ), про що складено актовий запис №6.
Згідно з свідоцтвом про народження серії НОМЕР_5 від 19.09.1980 року, виданого повторно (а.с. 18, т.1), батьками ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , є ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , про що 10.06.1964 року складено актовий запис №23 Зеленською сільською радою Косівського району Івано-Франківської області.
Відповідно до свідоцтва про смерть серії НОМЕР_6 від 26.03.2001 року (а.с. 25, т.1) ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , про що 26.03.2001 року складено актовий запис №2 Зеленською сільською радою Верховинського району Івано-Франківської області.
Свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_7 від 22.11.2021 року (а.с. 18 зворот, т.1)стверджується, що ОСОБА_4 , померла ІНФОРМАЦІЯ_2 про що 22.11.2021 року складено актовий запис №307 Верховинським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Верховинському районі Івано-Франківської області Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ).
Згідно із повідомленням Зеленської сільської ради від 02.04.2025 року №157/02-16 (а.с. 118, т.1), ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , на день смерті був зареєстрований і проживав разом з дружиною ОСОБА_4 в одному домогосподарстві в присілку Завій села Зелене Верховинського району Івано-Франківської області. ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , на день смерті була зареєстрована та проживала одна в даному господарстві за адресою: АДРЕСА_1 .
Також відповідно до довідки виконавчого комітету Зеленської сільської ради Верховинського району Івано-Франківської області від 17.02.2022 року №125, на момент смерті ОСОБА_4 була зареєстрована одна і постійно проживала в господарстві в АДРЕСА_1 (а.с. 95, т.1).
Рішенням №13 від 15.03.2018 року Зеленської сільської ради Верховинського району Івано-Франківської області присвоєно поштову адресу на житловий будинок, господарські споруди, що належать ОСОБА_4 в АДРЕСА_1 (а.с. 12 зворот, т.1).
Відповідно до виписки з будинкової книги виконавчого комітету Зеленської сільської ради Верховинського району Івано-Франківської області від 26.03.2018 року №45/2-19/02 гр. ОСОБА_4 згідно по господарського обліку (книга №2) особового рахунку № НОМЕР_8 за нею дійсно числився житловий будинок і господарські будівлі за АДРЕСА_1 (а.с. 12, т.1).
Вказане домогосподарство, що за адресою: буд. АДРЕСА_1 складається з житлового будинку, позначеного в технічному паспорті літ «А», загальною площею 71,5 кв.м. та житловою площею 66,6 кв.м., погребу (літ. «Б»), літньої кухні (літ. «В»,) вбиральні (літ. «Г»), оборіг (літ.«Д»), стайні (літ. «Е») та криниці№1 (а.с. 13-15, т.1).
Із спадкової справи №36/2022 від 23.02.2022 року заведеної приватним нотаріусом Верховинського районного нотаріального округу Івано-Франківської області Мартищук О.Я. після померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_4 (а.с. 89-100, т.1), вбачається, що лише ОСОБА_1 звернулася зі заявою про прийняття спадщини.
Приватним нотаріусом Мартищук О.Я. надано ОСОБА_1 роз`яснення від 13.05.2024 року №196/02-14 про те, що із поданих документів та розбіжністю інформації в них не можна встановити факт належності правовстановлюючого документа ОСОБА_4 та рекомендовано звернутися до суду із заявою про встановлення факту належності правовстановлюючого документа з метою отримання свідоцтва про право на спадщину за заповітом.
Відповідно до інформаційної довідки зі Спадкового реєстру №80498617 від 18.03.2025 року заповіт ОСОБА_4 від 15.03.2017 року, який складений на ім`я ОСОБА_1 , є чинним.
При цьому із матеріалів справи вбачається, що інших спадкоємців, крім позивача, після смерті матері ОСОБА_4 судом не встановлено.
Згідно зі п.23 Постанови Пленуму Верховного суду України від 30.05.2008 № 7 «Про судову практику у справах про спадкування», у разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.
Позов про визнання права власності в порядку спадкування за заповітом чи законом є належним способом захисту, якщо вбачаються перешкоди в оформленні спадкових прав у нотаріальному порядку (постанова Верховного Суду від 22.09.2021 року всправі № 227/3750/19).
Таким чином, слід задоволити позовну вимогу щодо визнання за ОСОБА_2 в порядку спадкування за заповітом після смерті її матері ОСОБА_4 право власності на будинкогосподарство, яке знаходиться за адресою №109 прис. Завій с.Зелене Верховинського району та складається з житлового будинку (літ «А») загальною площею 71,5 кв.м. та житловою площею 66,6 кв.м., погрібу літ. «Б», літньої кухні літ. «В», вбиральні літ. «Г», оборіг літ.«Д», стайні літ. «Е» та криниці№1.
Щодо позовних вимог про визнання за ОСОБА_2 в порядку спадкування за заповітом після смерті її матері ОСОБА_4 права власності на земельні ділянки слід зазначити, що відповідно до ч. 2 ст. 3 ЗК України 1990 року (в редакції, чинній на день видачі державного акту 21.02.2000 року) розпоряджаються землею Ради народних депутатів, які в межах своєї компетенції передають землі у власність або надають у користування та вилучають їх.
Положеннями ст. ст. 17, 18 ЗК України 1990 року визначався певний порядок та підстави надання громадянам у власність земельних ділянок із земель державної або комунальної власності за рішенням органів державної влади в межах їх повноважень.
Згідно з ч. 1 ст. 17 ЗК України 1990 року передача земельних ділянок у колективну та приватну власність провадиться Радами народних депутатів, на території яких розташовані земельні ділянки.
Так, передача у власність земельної ділянки, що була раніше надана громадянину, провадиться сільськими, селищними, міськими Радами народних депутатів за місцем розташування цієї ділянки для будівництва та обслуговування жилого будинку і господарських будівель (присадибна ділянка), садівництва, дачного і гаражного будівництва у розмірах згідно із статтями 57 і 67 цього Кодексу.
Згідно ст.22 ЗК України 1990 року право власності на землю або право користування наданою земельною ділянкою виникає після встановлення землевпорядними організаціями меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) і одержання документа, що посвідчує це право.
Приступати до використання земельної ділянки, в тому числі на умовах оренди, до встановлення меж цієї ділянки в натурі (на місцевості) і одержання документа, що посвідчує право власності або право користування землею, забороняється.
У ст. 23 ЗК України від 18 грудня 1990 року передбачено, що право власності або право постійного користування землею посвідчується державними актами, які видаються і реєструються сільськими, селищними, міськими, районними Радами народних депутатів. Форми державних актів затверджуються Верховною Радою України.
Отже, у Земельному Кодексі України 1990 року законодавець визначив, що право власності на земельну ділянку виникає лише після обов`язкового настання двох умов: 1) встановлення землевпорядною організацією меж земельної ділянки в натурі і 2) одержання документа, що посвідчує право власності на земельну ділянку.
Документи, що посвідчують право на земельну ділянку, визначені ст. 23 ЗК України 1990 року (Державними актами). Проте дію ст. 23 зупинено щодо власників земельних ділянок, визначених Декретом N 15-92 від 26.12.92 року.
Таким чином, рішення міської ради про передачу у власність земельної ділянки хоча і саме по собі не є правовстановлюючим документом, але створює правову підставу для оформлення речового права на землю у встановленому законодавством порядку.
Земельний кодекс України 1990 року втратив чинність з 01.01.2002 року та набрав чинності ЗК України 2001 року, відповідно до пункту 7 розділу X «Перехідні положення» якого за громадянами та юридичними особи, що одержали у власність, у тимчасове користування, в тому числі на умовах оренди, земельні ділянки у розмірах, що були передбачені раніше чинним законодавством, зберігалися права на ці ділянки.
Положення про посвідчення державними актами права власності та користування земельними ділянками містяться також у ЗК України.
Відповідно до ст. 78 Земельного Кодексу України право власності на землю - це право володіти, користуватися і розпоряджатися земельними ділянками.
Відповідно до ст. 79-1 ЗК України формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об`єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру.
Формування земельних ділянок здійснюється: шляхом визначення меж земельних ділянок державної чи комунальної власності за проектами землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, проектами землеустрою щодо впорядкування території для містобудівних потреб, проектами землеустрою щодо приватизації земель державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій.
Сформовані земельні ділянки підлягають державній реєстрації у Державному земельному кадастрі.
Земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера.
Відповідно до п. 2 Розділу VII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про державний земельний кадастр» земельні ділянки, право власності (користування) на які виникло до 2004 року, вважаються сформованими незалежно від присвоєння їм кадастрового номера.
У разі якщо відомості про зазначені земельні ділянки не внесені до Державного реєстру земель, їх державна реєстрація здійснюється на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) за заявою їх власників (користувачів земельної ділянки державної чи комунальної власності) або особи, яка подала заяву про визнання спадщини відумерлою, якщо така справа прийнята до провадження судом.
Внесення інших змін до відомостей про ці земельні ділянки здійснюється після державної реєстрації земельних ділянок.
Як вбачається із архівного витягу із протоколу Х1Х сесії Зеленської сільської ради народних депутатів ХХ1 скликання від 15-26 грудня 1993 року дозволено приватизувати ОСОБА_3 в АДРЕСА_1 земельну ділянку 0,525 га (а.с. 7, 168, т.1).
На ім`я ОСОБА_3 на підставі рішення сесії Зеленської сільської ради народних депутатів від 15.12.1993 року №19 передано у приватну власність земельну ділянку площею 0,4645 гектарів , яка розташована в с. Зелене Зеленської сільської ради для обслуговування будівель та ведення особистого підособного господарства, відповідно до державного акта на право приватної власності на землю серія І-ІФ № 028135, виданого Зеленською сільською радою народних депутатів 21.02.2000 року (а.с.11, т.1).
На вказаному державному акті міститься виправлення у спосіб закреслення та написання «виправленому вірити» із « ОСОБА_3 « ОСОБА_4 ». На зворотній стороні державного акту у розділі кількісна характеристика земель переданих у приватну власність зазначено земельну ділянку № НОМЕР_3 площею 0,4645 га та земельну ділянку № НОМЕР_1 площею 0,1194 га, а всього 0,5839 га. У розділі зміни у межах і розмірах земельної ділянки вказано про земельну ділянку №2 надану згідно рішення сесії сільської ради площею 0,1194 га без номера та дати.
Ухвалою Верховинського районного суду Івано-Франківської області від 06.11.2024 року у справі №938/693/24 заяву ОСОБА_1 за участі заінтересованих осіб: приватного нотаріуса Верховинського районного нотаріального округу Івано-Франківської області Мартищук О.Я., Зеленської сільської ради Верховинського району Івано-Франківської області про встановлення факту належності правовстановлюючого документу Державного акту на право власності на земельну ділянку серії І-ІФ№028135 від 21.02.2000 року виданого на ім`я ОСОБА_3 його спадкоємцю ОСОБА_4 залишено без розгляду, оскільки під час розгляду справи заінтересованою особою Зеленською сільською радою заперечено проти встановлення вказаного факту та зазначено про те, що з приводу земельної ділянки площею 0,1194 га, на яку заявник претендує в порядку спадкування існує спір про право.
Позивач посилається на те, що ОСОБА_4 , яка постійно проживала із ОСОБА_3 , прийняла спадщину після його смерті, зокрема і земельні ділянки № НОМЕР_3 та № НОМЕР_1 , які належали покійному на підставі Державного акту серії І-ІФ №028135 від 21.02.2000 року. Зазначені виправлення які є у державному акті вчинені самим Відповідачем. Після прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3 мати ОСОБА_12 в зв`язку з необхідністю внесення відомостей до Державного земельного кадастру, звернулась з заявою до проектної організації для виготовлення технічної документації. Даний спір вона намагалась вирішити в судовому порядку, однак суд у скасуванні державного акту Зеленської сільської ради відмовив. Накладення меж земельних ділянок не припиняє права власності на земельну ділянку площею 0,1194га (в новому проекті 0,1157 га), а зазначена обставина може бути усунена шляхом внесення відповідних змін до проектної документації.
Як вбачається з рішення Верховинського районного суду Івано-Франківської області від 12.03.2020 року (а.с. 160-164, т.1) в справі №340/725/18 позов ОСОБА_4 до Зеленської сільської ради Верховинського району Івано-Франківської області, треті особи: Головне управління Держгеокадастру Івано-Франківської області, Верховинська селищна рада, про скасування реєстрації права власності та права постійного користування земельною ділянкою в Державному реєстрі прав на нерухоме майно задоволено.
Постановою Івано-Франківського апеляційного суду від 17.08.2021 року (а.с. 155-159, 177-182, т.1) рішення Верховинського районного суду Івано-Франківської області від 12.03.2020 року скасовано, ухвалено нове, яким у задоволенні позову ОСОБА_4 до Зеленської сільської ради Верховинського району Івано-Франківської області, треті особи: Головне управління Держгеокадастру Івано-Франківської області, Верховинська селищна рада, про скасування реєстрації права власності та права постійного користування земельною ділянкою в Державному реєстрі прав на нерухоме майно відмовлено.
У мотивувальній частині постанови від 17.08.2021 року зазначено, що «згідно висновку експерта за результатами проведення призначеної апеляційним судом комплексної судової почеркознавчої експертизи та судової технічної експертизи документа експертом Івано-Франківського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру Міністерства внутрішніх справ України від 28 травня 2021 року № КСЕ-19/109-21/3014 (а.с.221-239, том 2) та в процесі допиту експерта встановлено, що у державному акті на право приватної власності на землю серії І-ІФ №028135 від 21.02.2000 року: - в графі «(прізвище, ім`я, по батькові») є виправлення шляхом закреслення рукописних записів: « ОСОБА_13 ». Вище є рукописні записи « ОСОБА_14 », справа - «Виправленому вірити:»; - в графі «Цей державний акт складено у двох примірниках, з яких перший видано громадянину (прізвище), другий збе- » є виправлення шляхом закреслення рукописних записів «і.Д.». Справа є рукописні записи - «Є.і.В.». Рукописні записи: «48.06 31.78 20.66 11.85 28.18» та геометрична фігура (№2) в графі «План зовнішніх меж земельної ділянки» схема №2 на другій сторінці державного акту на право приватної власності на землю серії І-ІФ №028135 від 21.02.2000 року виконані шляхом дописування (домальовування). Інших ознак, які б свідчили про підчистку, травлення не виявлено. Державний акт заповнювався не однією особою».
Також у мотивувальній частині постанови вказано, що оскільки Державний акт на право приватної власності на землю серія І-ІФ №028135, виданий Зеленською сільською радою народних депутатів 21.02.2000 року, містить виправлення та дописування земельної ділянки площею 0,1194 га, позначеної у вигляді геометричної фігури № 2, а також не містить запису про рішення щодо передання у приватну власність земельної ділянки площею 0,1194 га, тому він не може бути прийнятий до уваги. Таким чином, позивачем не представлено доказів, що рішення про передачу у власність Зузяк земельної ділянки площею 0,1194 га приймалося і на підставі цього рішення інформація про земельну ділянку внесена у державний акт, а також ця земельна ділянка була сформованою, тому позивач не довела своє право на цю земельну ділянку, що не дає підстав для визнання недійсним правовстановлюючого документа на землю, який посвідчує право територіальної громади.
Ухвалою Верховного Суду від 24.04.2023 року у справі №340/725/18 (а.с. 182 зворот - 185, т.1) залучено до участі у справі ОСОБА_1 як правонаступника ОСОБА_4 .
Постановою Верховного Суду від 12.06.2023 року (а.с. 151 зворот -154, т.1) касаційну скаргу ОСОБА_4 , правонаступницею якої є ОСОБА_1 залишено без задоволення, постанову Івано-Франківського апеляційного суду від 17.08.2021 року без змін.
У мотивувальній частини постанови від 12.06.2023 року зазначено, що позивачці відмовлено рішенням державного кадастрового реєстратора від 02.05.2018 року № РВ-260[телефон приховано] щодо внесення відомостей до Державного земельного кадастру про земельну ділянку, площею 0,1194 га, з підстав знаходження в межах цієї земельної ділянки іншої земельної ділянки, кадастровий номер [номер приховано]:01:002:0149, площа накладення якої становить 9,1296 %. Підставою прийняття такого рішення був висновок щодо перевірки електронного документа, яким встановлено площу співпадіння земельних ділянок 9,1296 %. Згідно з викопіюванням з кадастрової карти в с. Зелене ОСОБА_4 , наданого начальником відділу ГУ Держгеокадастру та кадастрового плану, перетин земельної ділянки ОСОБА_4 із земельною ділянкою території будинку культури з кадастровим номером [номер приховано]:01:002:0149 складає 0,0105 га в одному документі, та 0,0106 га в іншому. Відповідно до висновку судової земельно-технічної експертизи від 19 листопада 2019 року № 880, ситуаційного плану взаємного розташування земельної ділянки ОСОБА_4 та земельної ділянки, яка зареєстрована за Зеленською сільською радою, встановлено факт накладання площею 0,0105 га земельної ділянки, яка знаходиться в постійному користуванні Зеленської сільської ради (з цільовим призначенням - для будівництва та обслуговування будівель закладів культурно-просвітницького обслуговування, площею 0,1500 га, кадастровий номер [номер приховано]:01:002:0149) та земельної ділянки ОСОБА_4 , якою вона фактично користується (т. 1, а. с. 196-205). Як випливає зі змісту державного акта від 21 лютого 2000 року серія І-ІФ № 028135, ситуаційного плану до висновку експертизи, кадастрового плану, акта визначення та погодження меж земельної ділянки, здобутих в ході виготовлення позивачкою технічної документації, конфігурація, розміри земельної ділянки площею 0,1194 га не відповідають зазначеним у вказаному державному акті. Крім цього, площа земельної ділянки є меншою, ніж зазначена в акті.
Також у постанові Верховного Суду від 12.06.2023 року зазначено про те, що оскільки державний акт на право приватної власності на землю серія І-ІФ № 028135, який виданий Зеленською сільською радою народних депутатів 21 лютого 2000 року, містить виправлення та дописування земельної ділянки площею 0,1194 га, позначеної у вигляді геометричної фігури № 2, а також не містить запису про рішення щодо передання у приватну власність земельної ділянки площею 0,1194 га, тому він не може бути взятий до уваги як доказ виникнення у ОСОБА_3 чи ОСОБА_4 права власності на спірну земельну ділянку.Отже, суд апеляційної інстанції, дійшов правильного висновку про те, що позивачкою не надано доказів, що рішення про передачу у власність ОСОБА_4 земельної ділянки площею 0,1194 га приймалося, і на підставі цього рішення інформація про земельну ділянку внесена у державний акт, а також зазначена земельна ділянка була сформованою.Будь-яких рішень щодо відведення земельної ділянки площею 0,1194 га у користування чи у власність як ОСОБА_3 , так і ОСОБА_4 в установленому законом порядку не приймалося. Тому позивачка не довела своє право на зазначену земельну ділянку, що не дає підстав для визнання недійсним правовстановлюючого документа на землю, який посвідчує право територіальної громади.
Відповідно до ч.4 ст.82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Згідно із ч.1 ст. 1225 ЦК України право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення.
Відповідно до п.«в» ч.1ст. 81 ЗК України громадяни України набувають права власності на земельні ділянки, зокрема на підставі приватизації земельних ділянок, що були раніше надані їм у користування.
За положеннями ст. ст. 116, 118 ЗК України правовою підставою набуття права власності та права користування на землю є рішення органу виконавчої влади або органів місцевого самоврядування.
Листом Головного управління Держгеокадастру в Івано-Франківській області від 02.10.2024 року №29-9-0.331-5127/0/2-24 на запит адвоката Семківа М. повідомлено про те, що відповідно до наданої інформації відділом №6 Управління забезпечення реалізації державної політики у сфері земельних відносин Головного управління встановлено, що в архіві відділу зберігається архівний примірник державного акту на право приватної власності на землю серії І-ІФ №028135, який видано ОСОБА_4 на підставі рішення сесії Зеленської сільської ради народних депутатів від 15.12.1993 року №19 на землю площею 0,4645 га для обслуговування будівель та ведення особистого підсобного господарства, яка розташована на території Зеленської сільської ради, зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю 16.02.2000 року за №2573. Разом з тим, у Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю, яка зберігається в архіві відділу наявний запис про реєстрацію вищевказаного державного акту на гр. ОСОБА_3 .
Також архівним відділом Верховинської районної державної адміністрації надано архівний витяг з протоколу сесії Зеленської сільської ради від 15-26 грудня 1993 року, що стосується справи ОСОБА_3 , рішення на ОСОБА_4 в данному протоколі немає (а.с. 167, т.1).
Під час розгляду справи стороною позивача не долучено відповідного рішення на підставі якого було б передано ОСОБА_3 чи ОСОБА_4 земельної ділянки площею 0,1194 га та не доведено відповідного факту.
Посилання позивача на правозастосовну позицію у аналогічній справі -постанова ВС від 14.12.2021р. у справі № 573/2336/19, не знайшло свого підтвердження, оскільки фактичні обставини справи, яка розглядається, у порівнянні з фактичними обставинами справи, у якій висловлена правова позиція ВП ВС є відмінними, хоча і стосуються спадкування однак підстави за якими переходить право власності до спадкоємців є різними.
Застосування правових висновків Великої Палати Верховного Суду слід здійснювати враховуючи фактичні обставини справи, аналіз правовідносин та оцінку їх релевантності.
За наведених обставин, позивачем не надано доказів, що рішення про передачу у власність ОСОБА_3 або ОСОБА_4 земельної ділянки площею 0,1194 га приймалося і що на підставі цього рішення інформація про земельну ділянку внесена у державний акт, а також що зазначена земельна ділянка була сформованою.
Відсутність у спадкодавця права власності на майно на момент відкриття спадщини унеможливлює його включення до складу спадкової маси та правомірне успадкування позивачем.
Таким чином, слід задоволити позовні вимоги що визнання права за ОСОБА_2 в порядку спадкування за заповітом після смерті її матері ОСОБА_4 право власності на земельну ділянку з кадастровим номером [номер приховано]:01:002:0158 площею 0,2500 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, та на земельну ділянку з кадастровим номером [номер приховано]:01:002:0159 площею 0,1823 га для ведення особистого селянського господарства, відмовивши у задоволенні позовної вимоги про визнання права на земельну ділянку площею 0,1194 га за адресою: АДРЕСА_1 .
На підставі наведеного керуючись ст.258-259,263-265 ЦПК України, -
УХВАЛИВ:
Позов задоволити частково.
Визнати за ОСОБА_2 в порядку спадкування за заповітом після смерті її матері ОСОБА_4 право власності на спадкове майно, яке знаходиться в с.Зелене Верховинського району Івано-Франківської області :
- земельну ділянку з кадастровим номером [номер приховано]:01:002:0158 площею 0,25 га, для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд;
- земельну ділянку з кадастровим номером [номер приховано]:01:002:0159 площею 0,1823 га для ведення особистого селянського господарства;
- будинкогосподарство, яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та складається з житлового будинку загальною площею 71,5 кв.м. та житловою площею 66,6 кв.м., позначеного літерою «А», погребу, позначеного літерою «Б», літньої кухні, позначеної літерою «В», вбиральні, позначеної літерою «Г», оборогу, позначеного літерою «Д», стайні, позначеною літерою «Е», та криниці №1.
У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Івано-Франківського апеляційного суду через Верховинський районний суд Івано-Франківської області.
Найменування та ім`я учасників справи, їх місцезнаходження та проживання:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_9 , адреса проживання: АДРЕСА_1 ;
Зеленська сільська рада Верховинського району Івано-Франківської області, код ЄДРПОУ 04357360, адреса місця знаходження: присілок Завій, 560, с. Зелене Верховинського району Івано-Франківської області;
приватний нотаріус Верховинського районного нотаріального округу Івано-Франківської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Мартищук Оксана Ярославівна, адреса місця знаходження: вул. Незалежності, 11, селища Верховина Верховинського району Івано-Франківської області.
Суддя Наталія ЧЕКАН